Справа № 700/587/26
Провадження № 2/700/565/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді: Пічкура С.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Сипченко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що 13.12.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 1949299, згідно з умовами якого відповідач отримав 12000 грн., зі сплатою 2 процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачкою не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
27.03.2020 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»(далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 49-МЛ від 27.03.2020.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 1949299 від 13.12.2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 36036 грн., відповідно до виписки з особового рахунка. з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 12000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 18036 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 0 грн., заборгованість по штрафах/пені становить - 6000 грн.
Однак, відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала, не надала своєчасно позивачу кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, в зв`язку з викладеним позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 28.05.2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Від відповідача 03.03.2025 року надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві просять відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи із наступного.
Відповідно до чч.2, 6 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Відповідачкою заперечується факт цілісності і незмінюваності всіх поданих позивачем документів, в тому числі кредитного договору і анкети-заяви на кредит, та ставиться під сумнів відповідність копій вказаних поданих позивачем документів оригіналам, у зв`язку з чим відповідачка просить суд не брати до уваги вказані вище копії документів у разі, коли позивач не надасть для дослідження суду їх оригінали та просить їх оригінали витребувати у позивача. Згідно з поданою позивачем копією кредитного договору та анкети-заяви на кредит сума кредиту становить 12000,00 грн. Кредит надається на 30 днів з 13.12.2019р. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 12.01.2020 року. Будь-яких доказів пролонгації (продовження) терміну кредитування позивач не надав Отже, позивачем не підтверджено здійснення кредитування після 12.01.2020 року. Відтак, припис ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах строку кредитування, тобто за умови доведення позивачем факту укладання з відповідачкою кредитного договору - до 12.01.2020р., а після цієї дати право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. До того ж, згідно з наданим позивачем розрахунком позивач здійснював розрахунок процентів до 12.01.2020р. включно за ставкою 0,01 % від залишку, що становить 1,20 грн. на день, а всього за вказаний період - 36,00 грн. Після 12.01.2020р. позивачем нараховувались відсотки в розмірі 300,00 грн. або 240,00 грн, що відповідає відповідно 2,5 % (300 х 100 / 12000) або 2 % (300 х 100 / 12000) на день від залишку. Разом з тим, відповідно до чч.4, 5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Тобто після 12.01.2020р. проценти розраховані позивачем за денною ставкою, що перевищує законодавчо встановлений ліміт. За умови дотримання вказаних припущень розмір пені не міг перевищувати 462,30 грн. з наступного розрахунку: (12 000,00 x (2 x 13,50 : 366 ) x 18 днів : 100) + (12 000,00 x (2 x 11,00 : 366 ) x 42 дні : 100) = 462,30 грн. та не може перевищувати 1800,00 грн. (12000,00 х 15 % = 1800,00). А тому просить у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 відмовити
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву у якій просить справу слухати за їх відсутності. Доводи відзиву на позовну заяву підтримує.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.12.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 1949299, згідно з умовами якого відповідачка отримала 12000 грн., зі сплатою 2 процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.
Факт отримання коштів підтверджуєтсья також випискою банку, наданою на запит суду, а тому заперечення відповідачки в цій частині щодо не отримання коштів не заслуговують на увагу.
Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням(копія додається)
П. 7.1. кредитного договору № 1949299 від 13.12.2019 року визначає, що договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
ОСОБА_1 підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої відповідачем в особистому кабінеті та визначеної в кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь відповідача від кредитодавця.
27.03.2020 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»(далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 49-МЛ від 27.03.2020.
Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 1949299 від 13.12.2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.
Заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 36036,00 грн., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 18036 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 0 грн., заборгованість по штрафах/пені становить - 6000 грн.
Всупереч умовам кредитного договору №32908 від 16.10.2019 року відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було надано докази того, що відповідач ОСОБА_1 отримав суму кредиту, та неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання з виплати кредиту. Крім того, позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості відповідача.
Доказів на користь того, що відповідачем було погашено вищевказані суми заборгованості, до суду надано не було. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Встановлено, що відповідачка з умовами договору була ознайомлена, підписала договір № 1949299 від 13.12.2019, однак умови договору порушила.
Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», набувши статусу нового кредитора у договорі про надання споживчого кредиту № 1949299 від 13.12.2019, отримало право пред`явлення грошової вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в нього заборгованості за вказаним договором.
Приймаючи до уваги, що відповідачка ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо стягнення процентів, суд зазначає наступне.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1949299 від 13.12.2019 по несплаченим процентам у загальному розмірі 18036,00 грн, що нараховані відповідно до кредитного договору.
Суд не погоджується з розміром процентів за користування кредитом, які просить стягнути позивач, з таких підстав.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.03.2018р. у справі №444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
Таким чином, якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов`язаний сплатити неустойку та суми передбачені ст.625 ЦК України, однак таких позовних вимог заявлено не було.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У зазначеній постанові Верховний Суд сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».
Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Вказаний висновок зазначено у постановах Верховного Суду у справах №296/10217/15-ц від 07 липня 2020 року, №912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, №910/18943/20 від 27 липня 2021 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Враховуючи наведене, оскільки Договір про споживчий кредит від 13.12.2019 року визначено конкретні умови надання траншу, його розмір; процентну ставку, строк користування траншем, то нарахування і стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строком кредитування в межах окремого траншу суперечить вимогам ЦК України та вищевикладеним висновкам Верховного Суду.
Згідно кредитного договору, строк кредитування визначений у п. 1.3. за яким кредит надається строком на 30 днів з 13.12.2019 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 12.01.2020 року. Проценти за користування кредиту:36,00 грн, які нараховані за ставкою 0,01 відсоток від фактичного залишку кредиту за кошен день користування кредитом. Сума кредиту 12000 грн. 00 коп. Х 2,5% Х 30 днів, що становить суму процентів за користування кредитом в межах строку кредитування 9000 грн. 00 коп.
Щодо вимоги про стягнення з відповідачки пені, суд зазначає наступне.
Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного, відсутні підстави для стягнення з відповідачки 6000,00 грн пені, оскільки такі нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в загальній сумі 21000,00 грн.
З огляду на вимоги ч.1ст.141 ЦПК України, виходячи із частковогозадоволення позовних вимог, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1545,00 грн.
Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Нормами ч.ч.2, 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або)значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надані копії договору про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат бере на себе обов`язки надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, погодили надання позивачу юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості.
При розгляді питання щодо розміру витрат на правову допомогу які підлягають стягненню в даній справі, суд враховує, що було подано позовну заяву в якій окремим пунктом зазначено про проведення розгляду у відсутність представника позивача.
Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні ін.
Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
З огляду на обставини справи, позицію сторони відповідача, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 4000 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх,р/р НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за кредитним договором № 949299 від 13.12.2019 року в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх,р/р НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») судовий збір у сумі 1545 (одна тисяча п`ятсот сорок п`ять) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2026 року.
Суддя С. Д. Пічкур