Дата документу 02.10.2026
Справа № 334/3315/26
Провадження № 2/334/2870/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року Запорізька міська рада, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.12.2013 № 554/2 «Про затвердження актів приймання-передачі гуртожитків до комунальної власності міста Запоріжжя від відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» гуртожиток, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (стара назва Сорок років радянської України), 21 було прийнято до комунальної власності м. Запоріжжя.
Отже, вказаний вище гуртожиток перебуває у власності Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради.
Пунктом 3 вказаного рішення, міському комунальному підприємству «Основаніє» було доручено прийняти в господарське відання гуртожитки згідно з додатком, в тому числі й гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.08.2016 № 494 «Про вилучення об`єктів житлового та нежитлового фонду, об`єктів благоустрою та обладнання з господарського відання міського комунального підприємства «Основаніє» та передачу в господарське відання комунального підприємства «Наше місто» та затвердження актів приймання-передачі», гуртожиток, по АДРЕСА_1 передано в господарське відання КП «Наше місто» Запорізької міської ради. За рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 66 «Про реорганізацію комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради шляхом приєднання до комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради» (зі змінами) правонаступником КП «Наше місто» визначено КП «Запоріжремсервіс».
Отже, наразі вказаний вище гуртожиток перебуває в господарському віданні КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради.
За інформацією, наданою КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, під час приймання зазначеного гуртожитку до господарського відання та обстеження житлових кімнат на предмет проживання/не проживання в них осіб було виявлено наступне.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 у кімнаті АДРЕСА_2 відкрито на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, під час проведення перевірки кімната була порожня. За явними ознаками в ній довготривалий час ніхто не мешкав. Кімнату було зачинено та опечатано.
З метою проведення обліку житлового фонду територіальної громади м. Запоріжжя та для актуалізації даних, 03.07.2025 працівниками КП «Запоріжремсервіс» у присутності мешканців кімнат № № 33,28 зазначеного вище гуртожитку, було проведено обстеження кімнати № НОМЕР_2 , під час якого встановлено, що на теперішній час кімната залишається зачиненою та опечатаною. Зі слів присутніх мешканців даного гуртожитку ОСОБА_1 у кімнаті не мешкає з січня 2022 року.
В подальшому, КП «Запоріжремсервіс» 26.01.2026 вчергове здійснено обстеження кімнати АДРЕСА_2 у присутності мешканців кімнат № № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , під час якого зафіксовано що ситуація не змінилась. Кімната зачинена та опечатана. Зі слів мешканців гуртожитку ОСОБА_1 не проживає у гуртожитку більше чотирьох років. За результатами проведених обстежень складені відповідні акти.
Крім того, відповідно до наданої КП «Запоріжремсервіс» довідки, за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 у кімнаті № НОМЕР_2 в гуртожитку, міститься заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, яка станом на 01.02.2026 складає - 21021,61 грн.
Відповідно до наданої департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради інформації, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (без зазначення номеру кімнати).
З огляду на вищевикладене, гр. ОСОБА_1 тривалий час за місцем реєстрації не проживає, кімнатою не цікавиться, не бере участі в утримані кімнати, має борги по сплаті комунальних послуг.
Просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у гуртожитку по АДРЕСА_1 .
В судове засідання представник позивача не з`явився. До суду надала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі. На позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, відзив не подав.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом установлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.12.2013 № 554/2 «Про затвердження актів приймання-передачі гуртожитків до комунальної власності міста Запоріжжя від відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято до комунальної власності м. Запоріжжя.
Отже, вказаний вище гуртожиток перебуває у власності Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради, що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
Згідно листа ПАТ «Запоріжсталь», гуртожиток за адресою: вул. Незалежної України,21, 27.01.2014 за актом приймання-передачі було передано з балансу ПАТ «Запоріжсталь» до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.12.2013 № 554/2. Згідно з даними кадрового обліку ПАТ «Запоріжсталь», ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з підприємством у період з 18 липня 2013 року по 28 жовтня 2016 року. В архіві ПАТ «Запоріжсталь» відсутні документи щодо поселення ОСОБА_1 та надання йому місця для проживання (ліжко-місця) у гуртожитку.
Згідно інформації департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 16.03.2026 № 06.4-02/02/740 та відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради та копії особового рахунку, на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Станом на 01.02.2026 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги складає 21021,61грн.
З долучених позивачем актів від 03.07.2025 та 26.01.2026 складеними представниками КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради в присутності мешканців кімнат № № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_3 , вбачається, що під час обстеження житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , на предмет фактичного проживання (не проживання) в ній мешканців встановлено, що кімната зачинена, опечатана КП «Запоріжремсервіс». Як зазначають сусіди по гуртожитку, в кімнаті № НОМЕР_2 ОСОБА_2 не мешкає з січня 2022 року.
На виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2026 про витребування доказів, Державною прикордонною службою України надано Витяг з наявною у базі даних інформацією щодо перетинання ОСОБА_1 державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 08.11.2017 по 30.09.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.01.2021 виїхав через пункт пропуску Краківець та 04.04.2021 в`їхав через пункт пропуску Ягодин. Іншої інформації немає.
Вищевказані докази є належними та підтверджують факт не проживання ОСОБА_1 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 більше шести місяців.
Відповідач у добровільному порядку з реєстраційного обліку не знявся. Даний факт суттєво порушує право позивача користування житлом.
Згідно статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України, ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
За приписами ч. 1, 5, 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, корпоративні права в юридичних особах, у тому числі банках, страхових компаніях чи інших господарських товариствах, майно житлового фонду, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, який би підтверджував фактичне користування ним кімнатою, а також, що він несе витрати на утримання кімнати як користувачі. Доказів наявності поважних причин не проживання в кімнаті гуртожитку відповідач суду не надав. Навпаки, за встановленими обставинами, відповідач протягом тривалого часу не проживає у кімнаті, не цікавиться нею, не несе жодних витрат на її утримання та більше 4 років не проживає у кімнаті.
Враховуючи, що відповідач кімнатою в гуртожитку не користується, комунальні послуги не сплачує, заяву про збереження за ним цього житла понад строки, визначені статтею 71 ЖК України, не подавав, суд вважає, що це свідчить про втрату ним інтересу до вказаного житла.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги Запорізької міської ради є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 280 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у гуртожитку по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Запорізька міська рада, ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний,206.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 37573508, адреса: 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 27.
Суддя: Турбіна Т. Ф.