П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/24216/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
30 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №263040018375 від 29.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, починаючи з 22.07.2025 року.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач вказала на протиправність відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, зазначивши, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, а її страховий стаж становить не менше 15 років, що, на її думку, є достатнім для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.
2.2 22.07.2025 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
2.3 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення від 29.07.2025 №263040018375 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
2.4 У вказаному рішенні зазначено, що вік заявника становить 50 років, страховий стаж - 20 років 08 місяців 24 дні. За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. Також зазначено, що для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років необхідний страховий стаж повинен становити не менше 22 років.
2.5 Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, оскільки на момент звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача становив 20 років 08 місяців 24 дні, тоді як для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років необхідний страховий стаж становив 22 роки, зазначивши, що положення статті 55 Закону №796-ХІІ щодо мінімального страхового стажу у 15 років визначають граничну межу, до якої може бути зменшено страховий стаж, однак не встановлюють безумовного права на призначення пенсії за наявності 15 років страхового стажу незалежно від вимог статті 26 Закону №1058-IV.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Позивач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
4.2 Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
1.2 Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
1.3 Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом а досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
1.4 Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
1.5 Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
1.6 Згідно зі статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
1.7 Положеннями статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
1.8 Водночас статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
1.9 Приписами пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема: особам, які евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році на 10 років.
1.10 Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
1.11 Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону № 1058-IV з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII. Отже, норми спеціального закону, яким є Закон № 796-XII, застосовуються субсидіарно із нормами загального закону - Закону № 1058-IV, доповнюють і конкретизують їх.
1.12 В межах розгляду даної справи сторонами не оспорюється факт евакуації позивача з 10-кілометрової зони та застосування до неї зменшення пенсійного віку на 10 років, оскільки під час прийняття оскаржуваного рішення територіальним органом Пенсійного фонду України встановлено право позивача на зниження пенсійного віку на 10 років.
1.13 Варто зауважити, що обов`язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону № 796-XII є наявність у особи відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
1.14 Згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
1.15 Як вірно зауважив суд першої інстанції, на момент досягнення необхідного віку, а саме станом на 2025 рік, страховий стаж позивача повинен становити не менше 32 років, а з урахуванням зменшення на 10 років - не менше 22 років.
1.16 ГУ ПФУ в Житомирській області у спірному рішенні вказало, що страховий стаж позивача становить 20 років 08 місяців 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Водночас, зі змісту оскаржуваного рішення пенсійного органу №263040018375 від 29.07.2025 вбачається, що відповідачем до страхового стажу позивача зараховано усі періоди.
1.17 Як вказано вище, умови призначення пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону № 796-XII.
1.18 Відтак необхідними умовами для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII є досягнення особою відповідного пенсійного віку, а також наявність необхідного страхового стажу не менше 22 років (з урахуванням приписів частини першої статті 55 Закону № 796-XII).
1.19 Разом із тим положеннями частини 1 статті 55 Закону № 796-XII чітко передбачено, що іншою умовою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є наявність відповідного страхового стажу, який визначається відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV і з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року має становити 32 роки.
1.20 При цьому в силу частини 1 статті 55 Закону № 796-XII у зв`язку із статусом позивача їй надано пільгу і на зменшення страхового стажу шляхом можливості його зменшення на кількість років зменшення пенсійного віку.
1.21 Тобто, якщо позивач має право на зменшення пенсійного віку на 10 років, то необхідний страховий стаж позивача для призначення їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку має становити 22 роки (32 роки (як визначено статтею 26 Закону № 1058-IV) - 10 років (зменшення страхового стажу на кількість років зменшення пенсійного віку)).
1.22 Водночас в оскаржуваному рішенні йдеться про недостатність у позивача страхового стажу та констатовано про зарахування до такого стажу 20 років 08 місяців 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за статтею 55 ЗУ № 796-XII.
1.23 Оскільки станом на день звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача склав лише 20 років 08 місяців 24 дні, замість необхідних 22 років, до страхового стажу зараховано усі періоди роботи згідно поданих документів, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу в задоволенні її заяви про призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України № 796-XII через недостатність необхідного страхового стажу.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
2.2 Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.