ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року Справа № 921/475/22
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя: Рим Т. Я.,
судді: Бойко С. М.,
Бонк Т. Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М. Б., розглянув у відкритому судовому засіданні
апеляційні скаргу: Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі - Тернопільський ВДВС або Апелянт-1) та Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз",
на ухвалу: Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2026 (повний текст ухвали складено 07.05.2026, суддя Андрусик Н. О.),
у справі: № 921/475/22,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (надалі - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" або Позивач),
до відповідача: Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" (надалі - ДП "Газпостач", Відповідач або Апелянт-2),
про: стягнення 37'171'176,22 гривень.
У судовому засіданні взяли участь представники:
Тернопільського ВДВС: Гнатюк Надія Володимирівна,
позивача: Столярець Оксана Василівна,
відповідача: Чеканівський Віктор Романович.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ДП "Газпостач" про стягнення 37'171'176,22 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ТМГ від 30.09.2021 та індивідуальним договором № БГр-21/22-ТМГ від 30.09.2021 у частині своєчасної та повної оплати природного газу, поставленого у період 01.10.21-30.04.22, унаслідок чого станом на 31.10.2022 утворилася заборгованість у розмірі 24'020'866,26 грн. На цю заборгованість Позивач нарахував інфляційні втрати, 3 % річних, пеню та штраф.
3. Рішенням від 06.06.2023, залишеним без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Відповідача:
3.1. 24' 020' 866,26 грн основного боргу.
3.2. 1' 604' 143,63 грн інфляційних втрат.
3.3. 357' 470,49 грн - 3 % річних.
3.4. 2' 913' 931,79 грн пені.
3.5. 2' 661' 425,53 грн штрафу.
3.6. 556' 997,93 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
4. На виконання цього рішення місцевий суд видав наказ від 07.07.2023 (том 4, а. с. 121).
5. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2023 постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 у даній справі змінено; пункт 2 рішення Господарського суду Тернопільської області викладено в новій редакції, відповідно до якої з ДП "Газпостач" стягнуто 24' 020' 866,26 грн основного боргу, 1' 624' 465,39 грн інфляційних втрат, 357' 470,49 грн - 3 % річних, 2' 913' 931,79 грн пені, 2' 661' 425,53 грн штрафу та 556' 997,93 грн в повернення сплаченого судового збору.
6. У решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.06.2023 залишено без змін.
7. На виконання зазначеної постанови Верховного Суду Господарський суд Тернопільської області 11.01.2024 видав накази про стягнення присуджених сум, а також 1'371,69 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
8. Суди встановили, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання боржником зобов`язань, які виникли на підставі рамкового договору № 2рд_БГр-ТМГ та індивідуального договору № БГр-21/22-ТМГ від 30 вересня 2021 року, а поставка природного газу по цьому договору здійснювалася з жовтня 2021 року по квітень 2022 року включно, за який боржник розрахувався не в повному обсязі, відтак, зо останнім актом приймання - передачі газу № 1_04-БГр-ТМГ від 30.04.2022 на суму 42'665'000,00 грн залишок боргу склав 24'020'866,26 гривень.
9. На виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/475/22 від 11.01.2024 державний виконавець 04.03.2026 відкрив виконавче провадження № 80375007, у межах якого наклав арешт на кошти та майно боржника. Постановою від 09.03.2026 це виконавче провадження зупинено на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" до виключення ДП "Газпостач" із Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
10. ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", не погоджуючись з такими діями державного виконавця, 19.03.2026 звернулося до господарського суду з скаргою (надалі - Скарга) про:
10.1. Визнання неправомірними дій головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнатюк Надії Володимирівни щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80375007 від 09.03.2026.
10.2. Скасування постанови органу ДВС від 09.03.2026 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80375007.
11. Ухвалою від 23.04.2026 місцевий суд задовольнив Скаргу. Ухвалу мотивував тим, що пункт 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зупинення виконавчих дій лише за одночасної наявності двох умов:
11.1. Боржник має перебувати у Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
11.2. Сума, що стягується, має підлягати врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 (надалі - Закон № 1639-IX). Тому самого факту включення ДП "Газпостач" до такого Реєстру було недостатньо для зупинення виконавчого провадження.
12. Перевіряючи наявність другої умови, суд установив, що борг у справі № 921/475/22 виник за природний газ, поставлений у березні-квітні 2022 року за договорами від 30.09.2021. Водночас наданий боржником висновок ТОВ АК "КРОУ Україна" стосувався збитків від постачання природного газу побутовим споживачам у період з 01.01.2021 по 30.04.2021. Інших аудиторських звітів чи затверджених НКРЕКП розрахунків щодо боргу за березень-квітень 2022 року у матеріалах виконавчого провадження № 80375007 не було.
13. Тому суд дійшов висновку, що державний виконавець, приймаючи 09.03.2026 постанову про зупинення виконавчих дій, установив перебування ДП "Газпостач" у Реєстрі, проте не встановив другої обов`язкової умови, а саме належність заборгованості за березень-квітень 2022 року до заборгованості, що підлягає врегулюванню за Законом № 1639-IX. Посилання виконавця на відсутність відповідного періоду в наказі від 11.04.2024 № 921/475/22 суд відхилив, оскільки період виникнення боргу можна було з`ясувати з повного тексту судового рішення.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
14. Не погодившись із указаним рішенням, Тернопільський ВДВС та ДП "Газпостач" подали апеляційні скарги до Західного апеляційного господарського суду.
15. Згідно з протоколом розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючої судді Якімець Г. Г., суддів Бойко С. М. та Бонк Т. Б.
16. Ухвалами від 25.05.2026 апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами та встановив учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
17. У зв`язку зі звільненням судді Західного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 з посади на підставі поданої нею заяви про відставку 13.07.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 921/475/22, за результатами якого суддю Якімець Г. Г. замінено на суддю Рима Т. Я.
18. Ухвалою від 20.07.2026 Західний апеляційний господарський суд прийняв справу № 921/475/22 до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Рима Т. Я., суддів Бойко С. М., Бонк Т. Б. та призначив справу до розгляду на 09.09.2026.
19. Сторони та Тернопільський ВДВС отримали цю ухвалу 20.07.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 12, а. с. 123-125).
20. Ухвалою від 09.09.2026 апеляційний суд відклав розгляд справи в межах розумних строків на 30.09.2026.
21. В судовому засіданні 30.09.2026 апеляційний суд ухвалив цю постанову, проголосивши її вступну та резолютивну частини.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта-1 (Тернопільський ВДВС)
22. Державний виконавець правомірно зупинив виконавче провадження № 80375007 на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ДП "Газпостач" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
23. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, визначених виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження". У наказі Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2024 у справі № 921/475/22 відомості про період виникнення заборгованості відсутні. Тому державний виконавець не мав правових підстав самостійно визначати, чи поширюється дія Закону № 1639-IX на заборгованість, що стягується за цим наказом.
24. ДП "Газпостач" включено до Реєстру на підставі постанови НКРЕКП, прийнятої відповідно до частин 1 та 2 статті 3 Закону № 1639-IX. Визначення того, яка саме заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, не належить до повноважень державного виконавця, який не є учасником процедури врегулювання заборгованості та не уповноважений визначати її результати і хід.
25. Правильність висновку державного виконавця про наявність підстав для зупинення виконавчих дій підтверджується практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.05.2025 у справі № 903/421/24, від 17.01.2025 у справі № 925/958/22, від 30.10.2023 у справі № 925/555/21 та від 11.07.2024 у справі № 921/366/23.
Позиція Апелянта-2 (ДП "Газпостач")
26. Місцевий суд неправильно застосував положення Закону № 1639-IX, дійшовши висновку, що заборгованість ДП "Газпостач", яка виникла за рамковим та індивідуальним договорами від 30.09.2021, не підпадає під його дію. Закон № 1639-IX не пов`язує можливість врегулювання заборгованості з датою укладення договору чи періодом її виникнення. Визначений у Законі період з 01.01.2021 по 30.04.2021 стосується постачання природного газу побутовим споживачам за визначеною державою ціною. Водночас щодо заборгованості таких постачальників перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" Закон встановлює іншу часову умову, а саме її несплату станом на 30.11.2022.
27. Про те, що спірна заборгованість підлягає врегулюванню, свідчить сукупність обставин. ДП "Газпостач" включено до Реєстру постановою НКРЕКП від 11.10.2022 № 1285, підприємство подало до НКРЕКП аудиторський висновок та бере участь у процедурі врегулювання. Заборгованість виникла перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", пов`язана з постачанням природного газу побутовим споживачам в умовах державного регулювання ціни та залишалася несплаченою станом на 30.11.2022.
28. Помилковим є покладення судом на державного виконавця обов`язку перевіряти джерело і період виникнення заборгованості, збитковість діяльності боржника, обсяг заборгованості, яка підлягає врегулюванню, відповідність конкретних договорів вимогам Закону та наявність підстав для включення певної суми до процедури взаєморозрахунків. Такі питання належать до компетенції НКРЕКП та інших органів і процедур, визначених Законом.
29. Такий підхід місцевого суду суперечить висновкам Верховного Суду у справах № 903/421/24, № 917/704/23 та № 910/9745/22. У цих справах Верховний Суд виходив з того, що виконавець не є учасником процедури врегулювання заборгованості, не уповноважений визначати її обсяг чи результати та не повинен перебирати на себе функції НКРЕКП.
Відзив ТОВ "Нафтогаз Трейдинг"
30. Для зупинення виконавчих дій недостатньо самого перебування Боржника у Реєстрі. Пункт 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" вимагає також, щоб сума, яка стягується у виконавчому провадженні, підлягала врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX.
31. У справі № 921/475/22 стягується заборгованість за договором від 30.09.2021. Природний газ за цим договором постачався з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, несплаченою залишилась вартість газу, поставленого у березні-квітні 2022 року.
32. Закон № 1639-IX передбачає врегулювання заборгованості постачальників природного газу, які у період з 01.01.2021 по 30.04.2021 постачали природний газ побутовим споживачам за регульованою ціною. При цьому стаття 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1639-IX пов`язує застосування цього механізму з наявністю у постачальника збитків від такого постачання у січні-квітні 2021 року.
33. Наданий Боржником висновок ТОВ АК "КРОУ Україна" підтверджує наявність збитків від постачання природного газу побутовим споживачам у січні-квітні 2021 року. Проте цей висновок не підтверджує, що заборгованість за газ, поставлений у березні-квітні 2022 року, включена до суми, яка підлягає врегулюванню. У матеріалах виконавчого провадження відсутні аудиторські звіти чи затверджені НКРЕКП розрахунки, які стосуються саме спірної заборгованості.
34. Тому включення ДП "Газпостач" до Реєстру саме по собі не підтверджує наявності другої обов`язкової умови для зупинення виконавчих дій.
35. Посилання органу ДВС на постанови Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 925/958/22 та від 11.07.2024 у справі № 921/366/23 не є релевантними до спірних правовідносин. У цих справах заборгованість виникла з договорів транспортування природного газу, тоді як у справі № 921/475/22 - з договору купівлі-продажу природного газу. Крім того, у справі № 925/958/22 предметом оскарження була бездіяльність приватного виконавця щодо непоновлення виконавчого провадження, а не правомірність його зупинення.
36. Постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 також не підтверджує висновку про автоматичне зупинення виконавчих дій у разі включення боржника до Реєстру. Навпаки, Верховний Суд визначив дві обов`язкові передумови такого зупинення: перебування боржника у Реєстрі та належність суми, яка стягується за виконавчим документом, до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX. Тому сам факт включення ДП "Газпостач" до Реєстру не усуває необхідності встановлення другої передбаченої законом умови.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
37. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
38. Ухвала від 23.04.2026 Господарського суду Тернопільської області у цій справі оскаржується в повному обсязі.
Примусове виконання стягнутих у справі № 921/475/22 коштів
39. За результатами перегляду Верховним Судом судових рішень у справі № 921/475/22 з ДП "Газпостач" стягнуто 24' 020' 866,26 грн основного боргу, 1' 624' 465,39 грн інфляційних втрат, 357' 470,49 грн - 3 % річних, 2' 913' 931,79 грн пені, 2' 661' 425,53 грн штрафу та 556' 997,93 грн в повернення сплаченого судового збору.
40. У судових рішеннях встановлено такі періоди, в яких виникла заборгованість:
40.1. Основний борг - за квітень 2022 року.
40.2. 3 % річних - з 17.05.2022 по 31.10.2022.
40.3. Пеня - з 17.05.2022 по 31.10.2022.
40.4. Штраф - станом на 24.05.2022 та за період з 15.06.2022 по 22.06.2022.
40.5. Інфляційні втрати - з липня по жовтень 2022 року.
41. На примусове виконання постанови Верховного Суду від 13.12.2023 місцевий суд 11.01.2024 видав два накази (том 10, а. с. 51, 52):
41.1. Про стягнення грошових коштів, зазначених у пункті 39 цієї постанови.
41.2. Про стягнення 1' 371,69 грн судового збору за розгляд справи касаційним судом.
42. На підставі заяви ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" № 11607/10 від 20.02.2026 (том 11, а. с. 67-68) про примусове виконання рішення головним державним виконавцем Тернопільського ВДВС Гнатюк Н. В. 04.03.2026 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 80375007 (том 11, а. с. 72) з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/475/22 від 11.01.2024 про стягнення 24' 020' 866,26 грн основного боргу, 1' 624'465,39 грн інфляційних втрат, 357' 470,49 грн - 3 % річних, 2' 913' 931,79 грн пені, 2'661' 425,53 грн штрафу та 556' 997,93 грн в повернення сплаченого судового збору.
43. Цього ж дня державним виконавцем прийнято постанови:
43.1. Про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (том 11 а. с. 76) згідно з якою на підставі статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" визначено суму мінімальних витрат провадження у розмірі 255,00 гривень.
43.2. Про стягнення виконавчого збору (том 11, а. с.77), згідно з якою на підставі статей 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 10% від суми стягнення - 2' 162' 653,18 гривень.
43.3. Про арешт грошових коштів боржника (том 11, а. с. 79), згідно з якою на підставі статей 18, 48, 56 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках у банківських установах (АТ "Приватбанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Сенс Банк", АТ "А-Банк", АБ "Укргазбанк") у межах суми стягнення з урахуванням збору та витрат (23' 789' 439,99 грн).
43.4. Про арешт майна боржника (том 11, а. с. 81), відповідно до якої на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми стягнення.
44. Після відкриття виконавчого провадження 04.03.2026 виконавець скерував запити до державних реєстрів та установ (том 11, а. с. 82-83): запит до Державної податкової служби України для виявлення всіх відкритих банківських рахунків у боржника (у відповідь отримано перелік рахунків боржника, відкритих у АТ "Приватбанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Сенс Банк", АТ "А-Банк" та АБ "Укргазбанк"); запит до Міністерства внутрішніх справ щодо наявності зареєстрованих за боржником транспортних засобів (отримано відповідь про їх відсутність). Для отримання повної інформації про майновий стан підприємства державним виконавцем отримано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими підтверджено наявність зареєстрованого за боржником нерухомого майна в м. Тернополі (два об`єкти), а також направлено запити до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Держпродспоживслужби та ТОВ "МБТІ" .
45. Наступного дня після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти і майно боржника (05.03.2026) державний виконавець Гнатюк Н.В. оформила платіжні інструкції № 10182, № 10183 та № 10184 (том 11, а. с. 92-94) і скерувала їх до АТ "Акцент-Банк", АТ "А-Банк" та АБ "Укргазбанк" для примусового списання коштів з рахунків боржника у межах суми стягнення за виконавчим провадженням № 80375007.
46. До органу ДВС 06.03.2026 надійшла заява ДП "Газпостач" № 27 від 05.03.2026 (том 11, а. с. 96 ) про зупинення виконавчих дій та зняття арештів у зв`язку з перебуванням підприємства у реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону № 1639-IX.
47. У заяві зазначено, що ДП "Газпостач" включене до Реєстру постановою НКРЕКП № 1285 від 11.10.2022 (том 11, а. с. 102-103), а заборгованість, яка стягується у виконавчому провадженні, відповідає критеріям Закону № 1639-IX, оскільки виникла за природний газ для потреб населення та залишалася непогашеною станом на 30.11.2022. При цьому боржник наголосив на необхідності зняття арештів з коштів, посилаючись на статтю 59 Закону "Про виконавче провадження", що є критично важливим для відновлення його господарської діяльності.
48. Державний виконавець Гнатюк Н. В. 09.03.2026 прийняла постанову про зупинення виконавчого провадження № 80375007 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2024 (про стягнення з Відповідача 24' 020' 866,26 грн основного боргу, 1' 624' 465,39 грн інфляційних втрат, 357'470,49 грн 3% річних, 2' 913' 931,79 грн пені, 2' 661' 425,53 грн штрафу та 556' 997,93 грн в повернення сплаченого судового збору) на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 та статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" до виключення Боржника з Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (том 11, а. с. 105-106).
49. Оскаржувану постанову мотивовано таким:
49.1. Постановою НКРЕКП № 1285 від 11.10.2022 ДП "Газпостач" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
49.2. Закон не надає виконавцю права самостійно оцінювати, тлумачити або перевіряти, чи охоплюється вказана у наказі стягувана сума дією Закону № 1639-IX.
50. У зв`язку з зупиненням виконавчого провадження № 80375007 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем також 09.03.2026 винесено постанову про зняття арешту з усіх рахунків боржника (стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження") (том 11, а. с. 108).
51. Крім того, на підставі статті 47 Закону "Про виконавче провадження" розпорядженням № 80375007 від 09.03.2026 (том 11, а. с. 95) державним виконавцем проведено розподіл коштів у сумі 2' 893,34 грн, які надійшли на депозитний рахунок ДВС: 2' 398,50 грн перераховано стягувачу, а 239,84 грн зараховано як сплату виконавчого збору та 255,00 грн на покриття витрат виконавчого провадження.
Щодо підстав для зупинення виконавчого провадження
52. Порядок, умови та підстави проведення виконавчого провадження з примусового виконання рішень врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".
53. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
54. Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, належать накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
55. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
56. Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
57. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (підпункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
58. Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено у статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до пункту 15 частини 1 якої, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
59. Частина 11 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає.
60. З аналізу норми пункту 15 частини 1 статті 34 Закону "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець зобов`язаний зупинити виконавчі дії за наявності одночасно двох умов:
60.1. Боржник включений до спеціального реєстру.
60.2. Сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур Закону № 1639-IX.
61. Аналогічний висновок викладено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 8.95 постанови від 16.05.2025 у справі № 903/421/24.
62. Перебування ДП "Газпостач" у реєстрі учасниками справи не заперечується та підтверджується постановою НКРЕКП від 11.10.2022 №1285. Спір стосується наявності другої передбаченої законом умови.
63. З огляду на доводи апеляційних скарг та заперечення на них апеляційному суду належить перевірити два питання:
63.1. Чи підлягає заборгованість, яка стягується за наказом від 11.01.2024 № 921/475/22, врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX з огляду на період її виникнення.
63.2. Чи мав державний виконавець самостійно перевіряти, чи підлягає конкретна сума стягнення врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX, чи для зупинення виконавчих дій достатньо встановлених ним обставин щодо перебування ДП "Газпостач" у Реєстрі.
Щодо застосування Закону № 1639-IX
64. Закон № 1639-ІХ визначає комплекс відповідних заходів організаційного та економічного характеру, спрямованих на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості.
65. Метою прийняття Закону України № 1639-ІХ, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є створення законодавчих підстав для подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу; визначення механізмів урегулювання боргів на ринку природного газу з урахуванням чинників їх виникнення та з використанням виключно ринкових механізмів урегулювання; забезпечення умов, необхідних для остаточного відкриття ринку природного газу, та припинення державного втручання в його функціонування, а також підвищення інвестиційної привабливості галузі; створення належних фінансових умов для виконання оператором газотранспортної системи зобов`язань щодо утримання в належному стані та розвитку газотранспортної системи в цілях задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги його транспортування.
66. Отже, Закон № 1639-IX прийнято для вирішення істотних проблем ринку, а саме заборгованості, що виникла внаслідок різниці в цінах та тарифах у перехідний період. Врегулюванню підлягає заборгованість, пов`язана з виконанням державних функцій постачання газу населенню за фіксованими цінами, коли закупівельна ціна була вищою.
67. Відповідно до статті 1 Закону № 1639-ІХ:
67.1. Взаєморозрахунки - це розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості.
67.2. Заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, - це заборгованість та/або грошові зобов`язання постачальників природного газу, які
67.2.1. в період з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам
67.2.2. за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий-березень 2021 року включно,
67.2.3. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", не сплачені станом на 30 листопада 2022 року.
67.3. Процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість, у разі її погашення.
67.4. Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону; реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
67.5. Учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
68. Зі змісту статті 1 Закону № 1639-IX вбачається, що для врегулювання заборгованості постачальника перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" законодавець окремо визначив вимоги до постачальника та до самої заборгованості. Щодо особи постачальника встановлено, що він мав постачати природний газ побутовим споживачам у період з 01.01.2021 до 30.04.2021. Щодо заборгованості перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" визначено інший критерій: вона мала залишатися несплаченою станом на 30.11.2022. Закон № 1639-IX не містить вимоги про те, що така заборгованість повинна була виникнути до 30.04.2021. Тому виникнення заборгованості боржника за поставлений ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у квітні 2022 року природний газ не є підставою для висновку, що така не підлягає врегулюванню за цим Законом.
69. Такий висновок узгоджується зі способом визначення у статті 1 Закону № 1639-IX інших видів заборгованості. Якщо законодавець пов`язує можливість її врегулювання з конкретним періодом виникнення, він прямо зазначає про це у Законі. Так, щодо заборгованості операторів газорозподільних систем встановлено, що вона має виникнути "з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно". Для заборгованості постачальників природного газу перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" такого обмеження щодо періоду її виникнення не встановлено. Тому суд відхиляє доводи Стягувача зазначені у пунктах 30 та 31 цієї постанови.
70. Заборгованість у цій справі виникла у боржника перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ТМГ та Індивідуальним договором № БГр-21/22-ТМГ від 30.09.2021. Та обставина, що ці договори укладені після 30.04.2021, не виключає заборгованість за ними з процедури врегулювання, оскільки Закон № 1639-IX не обмежує можливість такого врегулювання датою укладення договору з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
71. Водночас для застосування передбаченої Законом № 1639-IX процедури недостатньо самого факту постачання природного газу побутовим споживачам у січні-квітні 2021 року. Значення має також те, чи зазнав постачальник збитків від такого постачання. Так, відповідно до статті 1-1 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону у разі якщо постачальник природного газу за період з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно не отримав збиток від реалізації природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий-березень 2021 року включно, на нього не поширюється дія положень абзацу десятого статті 1, абзацу восьмого частини другої статті 3, абзацу дев`ятого частини першої статті 4 цього Закону.
72. У ДП "Газпостач" такі збитки були. Це підтверджується висновком ТОВ АК "КРОУ Україна" (том 11, а. с. 34-39), у якому визначено різницю між вартістю природного газу, придбаного підприємством для потреб побутових споживачів, та вартістю його реалізації населенню у січні-квітні 2021 року.
73. Тому місцевий суд помилково пов`язав цей аудиторський висновок із часом виникнення боргу, стягнутого у справі № 921/475/22, відповідно безпідставними є й аргументи Стягувача, зазначені у пунктах 32 та 33 цієї постанови.
74. Таким чином, у цій справі встановлено, що (1) ДП "Газпостач" у січні-квітні 2021 року постачало природний газ побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала встановлений Кабінетом Міністрів України граничний рівень; (2) у зв`язку з таким постачанням зазнало збитків у вигляді різниці між вартістю придбаного природного газу та вартістю його реалізації побутовим споживачам, розмір яких підтверджено висновком ТОВ АК "КРОУ Україна"; (3) ДП "Газпостач" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості; (4) його заборгованість перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", стягнута у справі № 921/475/22, залишалася несплаченою станом на 30.11.2022.
75. Отже, наявна і друга обов`язкова умова, передбачена пунктом 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", - сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX. З огляду на наведене колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду про непоширення аналізованого закону на заборгованість, стягнуту у справі № 921/475/22.
76. У постанові від 24.07.2025 у справі № 917/704/23 Верховний Суд також визнав такою, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX, заборгованість ТОВ "Лубнигаз-Трейдинг" перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", яка виникла за рамковим договором купівлі-продажу природного газу від 08.10.2021 та поставками природного газу, що здійснювалися після його укладення до 30.04.2022. При цьому врегулюванню підлягав борг та нараховані у зв`язку з його несвоєчасною оплатою пеня, 3 % річних, інфляційні втрати та штраф, які також виникли та нараховувалися вже у 2022 році.
77. Колегія суддів не погоджується з доводами Позивача про нерелевантність цих висновків Верховного Суду (див. пункти 30 та 34 цієї постанови), оскільки у наведених справах вирішувалося аналогічне питання щодо застосування пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв`язку з положеннями Закону № 1639-IX та з`ясування того, чи підлягає конкретна заборгованість, яка виникла у 2021-2022 роках, врегулюванню за цим Законом.
78. Стягувач на підтвердження своєї позиції в судовому засіданні посилався на постанову Верховного Суду від 12.01.2026 у справі № 560/16428/24. Колегія суддів не бере до уваги висновки, зроблені судом у цій справі, оскільки вона ухвалена в адміністративному спорі щодо правомірності застосування НКРЕКП санкцій за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. До того ж висновки щодо заборгованості Верховний Суд у цій постанові зробив стосовно іншого її виду, а саме заборгованості оператора газорозподільної системи перед оператором газотранспортної системи. Для такої заборгованості стаття 1 Закону № 1639-IX прямо визначає період її виникнення з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно. Саме з цієї підстави Верховний Суд визнав, що заборгованість, яка виникла у 2023 році, не підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX.
79. Разом з тим колегія суддів враховує, що у пункті 8.94 постанови від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 об`єднана палата Касаційного господарського суду зазначила, що зупинення виконавчих дій на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюється за винятком витрат на оплату судового збору. Подібний висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 12.01.2026 у справі № 927/221/25.
80. Отже, у частині примусового стягнення присуджених у цій справі 556'997,93 грн судового збору підстави для зупинення виконавчих дій були відсутні.
Щодо меж повноважень державного виконавця при встановленні належності заборгованості до процедури врегулювання за Законом №1639-IX
81. Як було зазначено, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 наголосила, що на момент відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця наявні дві обов`язкові обставини для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, передбачені пунктом 15 частиною першою статті 34 Закону України "Про виконавче провадження": 1) перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу; 2) сума, що стягується за наказом, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
82. Закон не надає виконавцю повноважень оцінювати, тлумачити або перевіряти обсяг заборгованості, яка підлягає врегулюванню в межах процедури, передбаченої Законом № 1639-ІХ. Визначення і затвердження розміру такої заборгованості здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1179 (на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків).
83. Самостійна оцінка приватним виконавцем того, яка частина заборгованості включається до врегулювання, по суті є виходом за межі його повноважень та втручанням у сферу компетенції інших органів. Така поведінка суперечить не лише положенням Закону України № 1639-ІХ, а й загальним принципам виконавчого провадження, які передбачають обов`язковість дотримання чітко визначеного порядку та меж повноважень (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 917/704/23).
84. З огляду на наведені висновки Верховного Суду помилковим є висновок місцевого суду про те, що державний виконавець мав самостійно ознайомитися з повним текстом судового рішення, встановити період виникнення стягуваної заборгованості та на цій підставі перевірити, чи підлягає вона врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX.
IV. ВИСНОВКИ
85. Суд першої інстанції виходив з того, що Закон № 1639-IX поширюється лише на заборгованість, яка виникла з 01.01.2021 до 30.04.2021, тому заборгованість за поставлений у квітні 2022 року природний газ не підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону. Однак період з 01.01.2021 до 30.04.2021 стосується постачання Боржником природного газу побутовим споживачам, а не періоду виникнення його заборгованості перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг". Тому державний виконавець правильно зупинила вчинення виконавчих дій щодо стягнення цієї заборгованості та нарахованих на неї сум, окрім судового збору.
86. Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
87. Оскільки місцевий суд неправильно застосував статтю 1 Закону № 1639-IX та пункт 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", безпідставно визнавши неправомірним зупинення виконавчих дій щодо основного боргу та нарахованих на нього сум, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні Скарги. У частині судового збору оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Дочірнього підприємства "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз" ну ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2026 у справі № 921/475/22 задовольнити частково.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.04.2026 у справі № 921/475/22 в частинах:
- визнання неправомірними дій головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнатюк Надії Володимирівни щодо винесення 09.03.2026 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80375007 в частині стягнення 24'020'866,26 грн основного боргу, 1'624'465,39 грн інфляційних втрат, 357'470,49 грн 3 % річних, 2'913'931,79 грн пені та 2'661'425,53 грн штрафу;
- скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гнатюк Надії Володимирівни від 09.03.2026 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №80375007 щодо стягнення 24'020'866,26 грн основного боргу, 1'624'465,39 грн інфляційних втрат, 357'470,49 грн 3 % річних, 2'913'931,79 грн пені та 2'661'425,53 грн штрафу.
3. В цих частинах ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на дії Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
4. В іншій частині апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2026.
Головуючий суддя Рим Т. Я.
Судді Бойко С. М.
Бонк Т. Б.