Постанова № 140271167 у справі № 925/733/22 від 01.09.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. Справа№ 925/733/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іванова В.П.

суддів: Чапляна С.Є.

Крижного О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ліщук М.Ю.

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 01.09.2026

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Агротрейд Групп"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 925/733/22 (суддя Гладун А.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Агротрейд Групп"

про зобов`язання надати інформацію про діяльність товариства

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом, у якому просить суд зобов`язати Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати фізичній особі ОСОБА_1 інформацію про:

- фінансовий результат діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за період з 2015 року по другий квартал 2022 року (по кожному з років окремо);

- цивільно-правові та господарсько-правові договори, що укладалися із засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд Групп" або їх близькими родичами чи пов`язаними з ними юридичними особами;

- кількість та ім`я фізичних осіб і назви юридичних осіб, які з 2016 року по теперішній час надавали послуги для Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за цивільно-правовими чи господарсько-правовими угодами (з зазначенням виду послуг);

- способи використання Приватного підприємства "Агротрейд Групп" земельних ділянок, які будь-коли знаходилися чи знаходяться у власності або користуванні такого приватного підприємства;

- кількість та загальну площу земельних ділянок, які перебували у користуванні/оренді Приватного підприємства "Агротрейд Групп" станом на 01.12.2017;

- кількість та загальну площу земельних ділянок, які перебувають у користуванні/оренді Приватного підприємства "Агротрейд Групп" станом на даний час;

- обставини розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених Приватним підприємством "Агротрейд Групп" з іншими фізичними та/або юридичними особами, що мало місце з початку 2018 року і по теперішній час, зокрема, про підстави розірвання таких договорів (судове рішення, додаткова угода) за кожним з розірваних договорів;

- договори оренди земельних ділянок, які розривалися з ініціативи Приватного підприємства "Агротрейд Групп" та яких саме земельних ділянок вони стосуються;

- договори оренди земельних ділянок, які розривалися за згодою сторін таких договорів та яких саме земельних ділянок вони стосуються;

- земельні поліпшення, які знаходяться, чи знаходились (на момент розірвання договорів оренди) на земельних ділянках, договори оренди яких розірвані з Приватним підприємством "Агротрейд Групп" (їх вид, розмір, цільове призначення та вартість);

- шкоду, яка завдана Приватному підприємству "Агротрейд Групп" внаслідок розірвання договорів оренди земельних ділянок;

- цільове спрямування і використання коштів, отриманих від ТОВ "ЕПІК-ГРУП" (ідентифікаційний код: 41371120) за Договором позики б/н від 28.11.2018, укладеним між ПП "Агротрейд Групп" та ТОВ "ЕПІК-ГРУП";

- обставини, за яких позикодавцем було обрано саме ТОВ "ЕПІК-ГРУП", а не будь-який інший суб`єкт господарювання (зокрема інформацію щодо пов`язаності керівника/засновника ТОВ "ЕПІК-ГРУП" з посадовими особами ПП "Агротрейд Групп" та/або іншими особами, які надають будь-які послуги для ПП "Агротрейд Групп" або його посадових осіб);

- банківські установи, у яких відкриті чи були відкриті банківські рахунки на ім`я ПП "АГРОТРЕЙД ГРУПП", з указанням періодів в часі, протягом яких такі рахунки діяли та обслуговувалися банківськими установами.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Приватним підприємством "Агротрейд Групп" Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" та Статуту підприємства, які полягають в ухиленні відповідача від обов`язку з надання документів на вимогу його учасника, і порушенням корпоративного права ОСОБА_1 , як учасника Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на отримання інформації про господарську діяльність товариства.

Короткий змістпопередніх судових рішень та їх мотиви

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 р. у справі № 925/733/22 позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії: протоколів загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2017 до 2022 років, статутів та корпоративного договору Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2017 до 2022 років; актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2017 до 2022 років; рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з 2017 року; фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за кожен рік, починаючи з 2017 року до 2022 років; первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства "Агротрейд Групп" основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2017 до 2022 років; поданих Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2017-2021 років. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 27.09.2023 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 р. у справі № 925/733/22 задоволено частково. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 р. у справі № 925/733/22 змінено в частині п. 2 резолютивної частини рішення. Викладено п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 в такій редакції:

зобов`язати Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії:

протоколів загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років;

статутів та корпоративного договору Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років;

актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2015 до 2022 років;

рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з 2015 року;

фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за кожен рік, починаючи з 2015 року до 2022 років;

первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства "Агротрейд Групп" основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2015 до 2022 років;

поданих Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2015-2021 років.

В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2024 відмовлено Приватному підприємству "Агротрейд Групп" у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, касаційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 р. скасовано, а справу № 925/733/22 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 задоволено частково. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 змінено в частині п.2 резолютивної частини рішення. Викладено п.2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 в такій редакції:

Зобов`язати Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії:

- протоколів загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років;

- статутів та корпоративного договору Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років;

- актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2015 до 2022 років;

- рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з 2015 року;

- фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за кожен рік, починаючи з 2015 року до 2022 років;

- первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства "Агротрейд Групп" основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2015 до 2022 років;

- поданих Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2015-2021 років. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2025 Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" задоволено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі №925/733/22 скасовано. Справу №925/733/22 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023.

13.08.2025 Північний апеляційний господарський ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023.

09.12.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 зобов`язати Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати належним чином засвідчені копії документів: виписок про рух коштів на банківських рахунках Приватного підприємства "Агротрейд Групп" у фінансових установах за період з 2015 року по лютий 2022 включно; документів на підтвердження відкриття Приватним підприємством "Агротрейд Групп" рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах; господарських договорів, які підписувалися в період з 2015 року по 2022 рік; договорів оренди земельних ділянок, що укладалися Приватним підприємством "Агротрейд Групп" як орендарем з 2015 року по теперішній час; додаткових угод, судових рішень та інших документів, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися з Приватним підприємством "Агротрейд Групп" за період з 2017 року по теперішній час; документів, які впливають на стан активів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", що підписувалися від такого Підприємства в період з 2015 року по 2022 рік; документів на підтвердження способів використання Приватного підприємства "Агротрейд Групп" орендованих та власних земельних ділянок протягом 2017 - 2021 років; документів на підтвердження використання іншими фізичними чи юридичними особами земельних ділянок та іншого нерухомого майна, які перебувають чи перебували у власності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" протягом 2015-2021 років; документів на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд Групп", їх близькими родичами чи пов`язаними з ними юридичними особами та Приватним підприємством "Агротрейд Групп". У цій частині позовних вимог справу постановив передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

У постанові від 09.12.2025 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого статтею 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не визначено періоду, за який може бути витребувана учасником від товариства інформація (після набуття таким учасником корпоративних прав, чи до відповідного набуття), тому вимога позивача про зобов`язання надати документи про діяльність відповідача до 2017 року не суперечить чинному законодавству та надасть позивачу право на належне управління товариством, яке, у тому числі, залежить від проінформованості учасника про стан справ товариства в цілому.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 925/733/22 позов ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агротрейд Групп" про зобов`язання надати інформацію про діяльність товариства було задоволено частково, вирішено:

1) Зобов`язати Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії:

- виписок про рух коштів на банківських рахунках Приватного підприємства "Агротрейд Групп" у фінансових установах за період з 2015 року по лютий 2022 включно;

- документів, що підтверджують відкриття Приватним підприємством "Агротрейд Групп" рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах до 30.06.2022;

- господарські договори, які укладалися Приватним підприємством "Агротрейд Групп" у період з 2015 року до 30.06.2022;

- договори оренди земельних ділянок, що укладалися Приватним підприємством "Агротрейд Групп" як орендарем з 2015 року до 30.06.2022;

- додаткові угоди та інші документи, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися з Приватним підприємством "Агротрейд Групп" за період з 2015 року до 30.06.2022;

- документи на підтвердження використання іншими фізичними чи юридичними особами земельних ділянок та іншого нерухомого майна, які перебувають чи перебували у власності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" протягом 2015-2021 років;

- документи на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд Групп", їх близькими родичами чи пов`язаними з ними юридичними особами та Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до 30.06.2022.

У решті позовних вимог в частині вимог про надання ОСОБА_1 належним чином засвідчених копій: документів, які впливають на стан активів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", що підписувалися від такого підприємства в період з 2015 року по 2022 рік; документів на підтвердження способів використання Приватним підприємством "Агротрейд Групп" орендованих та власних земельних ділянок протягом 2017-2021 років; судових рішень, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися з Приватним підприємством "Агротрейд Групп" за період з 2017 року по 30.06.2022 - відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на користь ОСОБА_1 20 643,10 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення від 01.04.2026, враховуючи вказівки постанови Верховного Суду від 09.12.2025, якою справу в частині оскаржуваних вимог направлено на новий розгляд через передчасність висновку судів попередніх інстанцій про "вичерпний перелік" документів у ст. 43 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", з`ясовував, чи запитувані документи (виписки по банківських рахунках, документи про відкриття рахунків, господарські договори, договори оренди земельних ділянок, додаткові угоди про їх розірвання, документи про використання майна третіми особами, документи про виконання договорів із засновниками) за своїм змістом і правовою природою підпадають під загальні категорії документів, перелічених у ч. 1 ст. 43 Закону, кваліфікував їх як первинні документи бухгалтерського обліку, що відображають господарські операції товариства. Також суд врахував висновок Верховного Суду про те, що ст. 43 Закону не встановлює часових обмежень для доступу учасника до документів, і задовольнив вимоги позивача за період з 2015 року, не обмежуючи його 2017 роком (моментом набуття позивачем корпоративних прав), оскільки право на інформацію не залежить від моменту набуття участі в товаристві.

Водночас у частині вимог про надання документів, які, на думку позивача, впливають на стан активів підприємства та підтверджують способи використання орендованих і власних земельних ділянок, а також судових рішень про розірвання договорів оренди, суд першої інстанції відмовив, застосувавши додатковий критерій, прямо не сформульований у постанові Верховного Суду, а саме невизначеність та узагальненість формулювання вимог, які унеможливлюють виконання рішення та в подальшому може спричинити новий спір між сторонами, що не суперечить вказівкам Верховного Суду, хоча й не випливає з них прямо, а є самостійним висновком суду першої інстанції щодо виконуваності судового рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням першої інстанції, Приватне підприємство "Агротрейд Групп", відповідач у справі, звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 21.05.2026 (вх. № 3402/26 від 21.05.2026), у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 925/733/22 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник (відповідач) зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував ст. 96-1, 116 ЦК України та ст. 43 Закону Країни "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки право учасника на інформацію не є безумовним і необмеженим, а реалізується у порядку, встановленому установчим документом, проте місцевий господарський суд не з`ясував і не застосував такий порядок з посиланням, зокрема, на Модельний статут, п. 29 якого обмежує доступ до документів лише тими, що необхідні для розгляду питань порядку денного загальних зборів, тому задоволення вимог без встановлення передбаченої статутом процедури є помилковим. Крім того, апелянт посилається на порушення судом обов`язку захисту комерційної таємниці та персональних даних контрагентів (ст. 505 ЦК, Законів України "Про інформацію" та "Про захист від недобросовісної конкуренції"), стверджуючи, що безконтрольне зобов`язання надати всі господарські договори та банківські виписки за 7 років порушує права третіх осіб-контрагентів. Також Приватне підприємство "Агротрейд Групп" наполягає на неналежності обраного позивачем способу захисту через невиконання вказівок постанови Верховного Суду від 09.12.2025 з огляду на те, що хоча Верховний Суд зобов`язав встановити, чи підпадають документи під категорії ч. 1 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зробити це неможливо, оскільки позивач не ідентифікував жодного документа (без дат, номерів, назв чи сторін договорів), а вимога надати господарські договори за 7 років є абстрактною й оціночною, що робить рішення невиконуваним і порушує принцип правової визначеності.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останнього.

В обгрунтування поданого відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції від 01.04.2026 в оскаржуваній частині повністю відповідає прямим вказівкам постанови Верховного Суду від 09.12.2025, яка вже остаточно спростувала аргументи відповідача щодо вичерпного переліку документів передбаченого ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та зобов`язала суд першої інстанції з`ясувати чи підпадають запитувані документи за своїм змістом і правовою природою під категорії ч. 1 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст. 96-1, 116 ЦК України, при цьому Верховний Суд прямо вказав, що конкретний перелік таких документів не є вичерпним і не обмежений у часі, а тому доводи апелянта про неправильне застосування цих норм по суті є спробою повторно оскаржити те, що вже вирішено постановою Верховного Суду і не підлягає повторній переоцінці судом апеляційної інстанції. Позивач детально обґрунтовує, що спірні документи (банківські виписки, документи про відкриття рахунків, договори оренди, додаткові угоди про їх розірвання, договори із засновниками) є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та підпадають під п. 12- 13 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (документи, що підтверджують права товариства на майно, та документи бухгалтерського обліку), а тому суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, встановивши, що ці документи фіксують господарські операції та рух активів товариства. Щодо доводів апелянта про захист комерційної таємниці та неналежний спосіб захисту, то позивач заперечує їх як необґрунтовані й такі, що не спростовують встановленого судами факту порушення відповідачем корпоративного права позивача на інформацію внаслідок багаторічного ухилення від надання документів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іванова В.П., суддів Чапляна С.Є., Крижного О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/733/22 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 925/733/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

08.06.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/733/22 з Господарського суду Черкаської області разом із супровідним листом № 925/733/22/7060/2026 від 03.06.2026 (вх. № 3295/26 від 08.06.2026).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 5 954,88 грн.

24.06.2026 скаржником до Північного апеляційного господарського суду подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 925/733/22 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, дана справа розглядалась протягом розумного строку.

Явка представників у судове засідання

У судове засідання 01.09.2026 з`явились представник позивача, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, та відповідача, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 09.12.2025, сформованих у цій справі, під час нового розгляду справи не підлягають доказуванню обставини, які встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у цій справі, у тій частині, в якій рішення суду набрало законної сили, зокрема:

Рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яке оформлено протоколом №17/09 від 18.09.2015, вирішено вивести ОСОБА_2 зі складу учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з передачею належної йому частки у статутному капіталі підприємства у розмірі 9 500 000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу підприємства у рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 50% статутного капіталу кожному. У зв`язку із торгово-виробничою необхідністю вирішено збільшити розмір статутного капіталу підприємства до 19 500 000,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яке оформлене протоколом №08/07/17 від 08.07.2017, затверджено нову редакцію статуту Приватного підприємства "Агротрейд Групп" (далі - Статут).

Статут визначає загальні правові, економічні та соціальні основи організації і діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яке є правонаступником Приватного підприємства "КОЛО" (пункт 1.1 Статуту).

Учасниками та власниками підприємства є громадяни України: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (пункт 1.2 Статуту).

Підприємство створене і діє у відповідності до Конституції, чинного законодавства України, а також даного Статуту (пункт 1.3 Статуту).

Підприємство є юридичною особою, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків України, інших кредитних установах, круглу печатку з власною назвою, штампами, бланки з власним найменуванням, власний товарний знак (знак обслуговування) та інші реквізити (пункт 1.5 Статуту).

Статутний капітал підприємства складається з внесків учасника у грошовій формі або майновій формі і може бути збільшений за рахунок додаткових внесків. Статутний капітал підприємства складає 19 500 000,00 грн (пункт 5.1 Статуту).

Частки у статутному капіталі розподіляються таким чином: ОСОБА_3 - грошовий внесок у національній валюті у розмірі 9 750 000,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу підприємства та дорівнює 500 рівним часткам; ОСОБА_1 - грошовий внесок у національній валюті в розмірі 9 750 000,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу підприємства та дорівнює 500 рівним часткам (пункт 5.2 Статуту).

Всі питання, не врегульовані Статутом та іншими внутрішніми документами підприємства, вирішуються на підставі діючого законодавства України.

Статут підписаний учасниками підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі під №2267, 2268.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.07.2022 ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 (відповідач) є учасниками Приватного підприємства "Агротрейд Групп" та володіють рівними частками у статутному капіталі приватного підприємства у розмірі 50% кожен, що становить 9 750 000,00 грн. Керівником юридичної особи зазначено ОСОБА_3 .

03.11.2021 позивач звернувся до керівника відповідача з вимогою, у якій, посилаючись на положення пункту 5 статті 116 ЦК України, вимагав надати копії документів, що стосуються інформації про діяльність Приватного підприємства "Агротрейд Групп", у тому числі річних балансів, звітності товариства про його діяльність, що надається до податкових органів, органів статистики тощо, протоколів зборів, статуту та корпоративного договору, актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, господарських договорів, в тому числі придбання та/або оренди земельних ділянок та основних засобів, судових рішень, документів стосовно розподілу дивідендів та інших документів, які стосуються фінансово-економічної діяльності підприємства і впливають на стан його активів за період з 2003 року по теперішній час.

Звернення вручено представнику відповідача 24.11.2021, проте залишене відповідачем без відповіді та без задоволення.

04.02.2022 представник позивача, адвокат Романюк Христина Петрівна, звернулась до відповідача із адвокатським запитом від 03.02.2022, у якому просила у порядку статей 20 та 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надати відповідну інформацію та копії документів, які позивач просила суд витребувати під час розгляду даної справи.

У відповідь на адвокатський запит від 03.02.2022, відповідач надіслав представнику позивача лист №10 від 23.02.2022, у якому зазначив, що господарська діяльність Приватного підприємства "Агротрейд Групп" здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням договірних відносин, порядку ведення господарських операцій, звітності, сплати податків та зборів до бюджетів. Запитувані адвокатом документи стосуються безпосередньо господарської діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп", доступу до даних документів учаснику господарського товариства чинним законодавством не передбачено, а тому можливості надати такі документи на адвокатський запит в його інтересах Приватне підприємство "Агротрейд Групп" не має права.

30.06.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.06.2022, у якій посилаючись на отримання актуальної інформації щодо стану фінансової діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" і отриманих таким підприємством прибутків, просив надати інформацію та копії документів, які пов`язані з господарською діяльністю підприємства.

Ця заява була вручена представнику відповідача 12.07.2022, проте залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Позивач неодноразово ініціював скликання загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з можливістю ознайомитись з документами, необхідними для розгляду питань порядку денного, шляхом направлення на адресу відповідача відповідних листів, про що є відомості у матеріалах справи. У своїх листах позивач також пропонував включити до порядку денного загальних зборів питання звіту директора про фінансову діяльність підприємства, проведення аудиту господарської діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп", визначення розмірів прибутку та розмірів дивідендів учасників.

У зв`язку із неможливістю позивача отримати запитувану інформацію, яка пов`язана з господарською діяльністю відповідача, позивач звернувся з позовом до суду для захисту своїх прав з вимогою витребувати таку інформацію і документи за рішенням суду.

Висновки Верховного Суду про застосування норм матеріального права, сформовані у цій та інших справах, які місцевий господарський суд врахував під час ухвалення рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18 погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 виснувала щодо системи ознак та характеристик для визначення організаційно-правової форми приватного підприємства: приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності (пункт 8.16 постанови); за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника (пункт 8.17 постанови); якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством (пункт 8.18 постанови); встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством або кооперативом, у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема: Законів України "Про господарські товариства"; "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію" (пункт 8.19 постанови).

Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, що приватне підприємство - це класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності, а не окрема організаційно-правова форма юридичної особи. У разі, коли підприємство створене для ведення підприємницької діяльності, то воно є підприємницьким товариством і в залежності від виду (господарське товариство чи кооператив) здійснюється застосування відповідного законодавства. Визначення виду підприємницького товариства залежить від конкретних обставин (мета діяльності, визначення розміру часток та права голосу).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 (пункти 8.20, 8.21, 8.22 - 8.25) зазначила, що для визначення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство у цій справі, слід виходити з такого. У справі, яка розглядається, суди встановили, що це підприємство створено з метою здійснення ринкових взаємовідносин і отримання прибутку шляхом виконання робіт і надання послуг у сферах, визначених предметом його діяльності; приватне підприємство має статутний капітал, поділений на частки, та не встановлено наявності в його статуті положень, які передбачають, що один член кооперативу має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, а також що його учасники несуть відповідальність за зобов`язаннями приватного підприємства. Приватне підприємство не випускає акції, а тому воно не може бути акціонерним товариством. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що приватне підприємство у цій справі є товариством з обмеженою відповідальністю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 37) погодилась з тим, що стосовно приватного підприємства слід застосовувати приписи, які регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.

Велика Палата Верховного Суду послідовно та вже неодноразово висловлювала правові позиції щодо організаційно-правової форми приватного підприємства. Судова практика є сталою, висновки є чіткими, зрозумілими і сприяють однозначному застосуванню норм права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 11.12.2023 у справі № 925/200/22, розглядаючи спір між тими ж сторонами і вирішуючи, зокрема, питання щодо відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, зазначив про відсутність таких підстав. У цій справі у постанові від 09.12.2025 Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18.

Так, Верховний Суд у постанові від 09.12.2025 у даній справі дійшов висновку, що Приватне підприємство "Агротрейд Групп" створено з метою організації комерційної, виробничо-господарської, консультативної, наукової та іншої діяльності, спрямованої на надання послуг, виробництво промислової продукції і товарів народного споживання, їх реалізації, координації діяльності з іншими підприємствами, організаціями, залучення інвестицій в розвиток виробничої сфери та сфери послуг, а також здійснення зовнішньоекономічної діяльності і одержання прибутку (пункт 2.1 Статуту); Приватне підприємство "Агротрейд Групп" має статутний капітал, поділений на частки, та не встановлено наявності в його статуті положень, які передбачають, що один член кооперативу має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, а також що його учасники несуть відповідальність за зобов`язаннями приватного підприємства; Приватне підприємство "Агротрейд групп" не випускає акції, тому воно не може бути акціонерним товариством.

Приватне підприємство "Агротрейд групп" є товариством з обмеженою відповідальністю і до його діяльності застосуванню підлягають законодавчі норми, що стосуються товариства з обмеженою відповідальністю на час розгляду спору - Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також відповідні норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Верховний Суд виснував, що такий висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18.

Отже, при ухваленні рішення місцевий господарський суд врахував, що Приватне підприємство "Агротрейд Групп" є товариством з обмеженою відповідальністю, тому спірні правовідносини регулюються нормами права, що регламентують діяльність саме цього виду господарських товариств.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18, та Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 11.12.2023 у справі № 925/200/22.

Суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду у постановах від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, за змістом яких внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20), а також висновок Верховного Суду у постанові від 09.07.2025 у справі № 927/401/24, відповідно до змісту якого норми частини 3 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не встановлюють часових обмежень для доступу учасника до документів.

Крім того, місцевий господарський суд також врахував висновок Верховного Суду сформований у постанові від 09.12.2025 у цій справі, відповідно до якого статтею 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не визначено періоду, за який може бути витребувана учасником від товариства інформація (після набуття таким учасником корпоративних прав, чи до відповідного набуття), тому вимога позивача про зобов`язання надати документи про діяльність відповідача до 2017 року не суперечить чинному законодавству та надасть позивачу право на належне управління товариством, яке, у тому числі, залежить від поінформованості учасника про стан справ товариства в цілому.

Оскільки Приватне підприємство "Агротрейд Групп" є товариством з обмеженою відповідальністю, тому спірні правовідносини регулюються нормами права, що регламентують діяльність саме цього виду господарських товариств, зокрема:

згідно з частинами 1, 2 статті 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Відповідно до частини 6 статті 96-1 ЦК України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Пунктами 1, 5 частини 3 статті 96-1 ЦК України встановлено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю".

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Частиною 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Місцевий господарський суд під час прийняття рішення зазначив, що передумовою спору є виникнення між сторонами корпоративних правовідносин у зв`язку зі створенням та діяльністю приватного підприємства. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем свого обов`язку з надання позивачу на його вимогу документів та інформації про діяльність підприємства. Отже, звертаючись з позовом до відповідача, позивач прагне захистити своє право на участь в управлінні підприємством, невід`ємною частиною змісту якого є право на отримання інформації про його діяльність.

Таким чином, між сторонами виникли корпоративні правовідносини, пов`язані з діяльністю та управлінням приватним підприємством. З моменту набуття прав власності на частку у статутному капіталі відповідача позивач набув корпоративних прав.

Учасники (акціонери) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Для задоволення позову про зобов`язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов`язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів.

Позивач неодноразово звертався до відповідача як особисто, так і через свого представника з вимогами надати як для ознайомлення, так і копій документів щодо діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп", проте відповідач запитуваних документів позивачу не надав.

З урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 09.12.2025, якою цю справу у частині вимог передано на новий розгляд до суду першої інстанції, під час нового розгляду справи дослідженню та встановленню підлягають обставини чи містять запитувані (оспорювані) позивачем документи інформацію про здійснення Приватним підприємством "Агротрейд групп" своєї діяльності (у тому числі, господарської) та чи підпадають такі документи, з огляду на їх зміст та правову природу, під правове регулювання частини 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 96-1, 116 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд взяв до уваги, що норми статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у сукупності із положеннями статей 96-1, 116 Цивільного кодексу України встановлюють для юридичної особи імперативний обов`язок щодо надання її учаснику (засновнику) будь-якої інформації щодо діяльності (у тому числі і господарської) товариства. Перелік документів, що містять таку інформацію, не є вичерпним.

Частина перша статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" містить перелік документів, з якого неможливо однозначно та вичерпно встановити усі конкретно визначені документи (назви таких), до яких товариство зобов`язано надати доступ його учаснику/учасникам (засновнику/засновникам), адже деякі з пунктів є загальною назвою пакета документів (зокрема, але не виключно, документи звітності; документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; документи бухгалтерського обліку), а деякі з них взагалі є відсилочними нормами (зокрема, "інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства").

Учасник (засновник) Товариства з огляду на положення статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статей 96-1, 116 ЦК України має безумовне право на отримання інформації про діяльність товариства, у тому числі і господарської, у процесі здійснення якої вчиняються господарські операції, внаслідок яких відбувається реальний рух активів.

Отже, положення статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містять вичерпного переліку документів, які стосуються його діяльності, і відповідно, право на ознайомлення з якими має його учасник, адже у вказаній нормі наведені як конкретні документи, що мають бути надані учаснику, наприклад статут товариства, протоколи загальних зборів учасників, так і групи документів, що можуть формуватися у зв`язку зі здійснюваною товариством діяльністю у певній сфері (документи бухгалтерського обліку, правовстановлюючі документи, інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства тощо), однак чіткий перелік яких недоцільно унормовувати через те, що назва, вид, форма, відповідних документів, встановлюються іншими нормативними актами, а господарська діяльність товариства потребує гнучкого регулювання.

З огляду на викладене, для з`ясування питання чи має учасник товариства право на ознайомлення з певним запитуваним ним документом, який прямо не визначений в статуті товариства та в Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", вирішальне значення має з`ясування обставин того, чи підпадає запитуваний документ під певну категорію, що наведені у частині 1 статті 43 указаного Закону. У випадку, якщо певний документ підпадає під загальну категорію документів, учасник товариства має право на доступ до нього.

Пунктом 5 частини 3 статті 96-1 ЦК України, пунктом 5 частини 1 статті 116 ЦК України унормовано, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право одержувати інформацію про діяльність юридичної особи (товариства) і, зокрема, господарську діяльність (пункт 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено перелік документів, які товариство зобов`язано зберігати та до яких товариство повинно забезпечити учаснику доступ, зокрема: документи, що підтверджують права товариства на майно та документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні) (далі - Закон) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (стаття 3 Закону).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону).

Оскільки спірні документи стосуються господарських операцій, вчинених у 2015-2022 роках, для характеристики змісту господарської діяльності у відповідні періоди підлягає врахуванню стаття 3 Господарського кодексу України в редакції, чинній на час виникнення цих правовідносин. Водночас Господарський кодекс України втратив чинність 28.08.2025 на підставі Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX, що не усуває необхідності оцінювати правову природу операцій за законодавством, чинним у період їх вчинення.

Відповідно до пункту 2.1. статуту ПП "Агротрейд Групп" підприємство створено з метою організації комерційної, виробничо-господарської, консультативної, наукової та іншої діяльності, спрямованої на надання послуг, виробництво промислової продукції і товарів народного споживання, їх реалізації, координації діяльності з іншими підприємствами, організаціями, залучення інвестицій в розвиток виробничої сфери та сфери послуг, а також здійснення зовнішньоекономічної діяльності і одержання прибутку.

Зміст господарської діяльності підприємства відображається у документах, які містять відомості про господарські операції вчинені підприємством.

Звертаючись з позовом, позивач, зокрема, просив суд зобов`язати відповідача надати позивачу копії наступних документів: виписок про рух коштів на банківських рахунках ПП "Агротрейд Групп" у фінансових установах за період з 2015 року по лютий 2022 включно; документів, що підтверджують відкриття ПП "Агротрейд Групп" рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах до 30.06.2022; господарські договори, які укладалися ПП "Агротрейд Групп" у період з 2015 року до 30.06.2022; договори оренди земельних ділянок, що укладалися ПП "Агротрейд Групп" як орендарем з 2015 року до 30.06.2022; додаткові угоди та інші документи, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися з ПП "Агротрейд Групп" за період з 2015 року до 30.06.2022; документи на підтвердження використання іншими фізичними чи юридичними особами земельних ділянок та іншого нерухомого майна, які перебувають чи перебували у власності ПП "Агротрейд Групп" протягом 2015-2021 років; документи на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) ПП "Агротрейд Групп", їх близькими родичами чи пов`язаними з ними юридичними особами та ПП "Агротрейд Групп" до 30.06.2022.

На переконання місцевого господарського суду, виписки про рух коштів на банківських рахунках; документи, що підтверджують відкриття рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах; господарські договори, зокрема договори оренди земельних ділянок; додаткові угоди та інші документи, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок; документи на підтвердження використання іншими фізичними чи юридичними особами земельних ділянок та іншого нерухомого майна підприємства; документи на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) та підприємством є первинними документами бухгалтерського обліку, що містять інформацію про дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто містять інформацію про господарську операцію, вчинену підприємством.

Вказані документи містять інформацію про господарську діяльність товариства та складені з метою відображення повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства, доступ до якої товариство повинно забезпечити його учаснику.

Оскільки відповідач не надав позивачу як учаснику підприємства запитуваних документів щодо господарської діяльності ПП "Агротрейд Групп", таку поведінку відповідача суд першої інстанції кваліфікував як порушення вимог статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та корпоративних прав позивача як учасника підприємства на одержання документів про діяльність підприємства.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов`язання між учасниками приватноправових відносин повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Право учасника юридичної особи на інформацію є невід`ємним елементом змісту права на участь у діяльності та управління юридичною особою.

У цій справі місцевий господарський суд дійшов висновку, що внаслідок необґрунтованої відмови відповідача у наданні позивачу інформації та документів таке право позивача було порушене, а також про наявність підстав для захисту права позивача на отримання копій документів про господарську діяльність товариства та про задоволення позову у цій частині вимог.

Статтею 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не визначено періоду, за який може бути витребувана учасником від товариства інформація (після набуття таким учасником корпоративних прав, чи до відповідного набуття), тому вимога позивача про зобов`язання надати документи про діяльність відповідача до 2017 року не суперечить чинному законодавству та надасть позивачу право на належне управління товариством, яке, у тому числі, залежить від проінформованості учасника про стан справ товариства в цілому.

У решті позову в частині вимог зобов`язати відповідача надати позивачу належним чином засвідчені копії документів, які впливають на стан активів підприємства; документів, що підтверджують способи використання орендованих та власних земельних ділянок підприємства; судових рішень, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок місцевий господарський суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. З урахування наведеного позивач не обмежений у праві ознайомитися зі змістом судового рішення та у визначеному законом порядку отримати копію рішення суду.

Вимога зобов`язати відповідача надати документи, які впливають на стан активів підприємства та документи, що підтверджують способи використання орендованих та власних земельних ділянок підприємства не містить переліку чи виду таких документів. Задоволення вимоги про надання невизначеного або узагальненого переліку документів спричинить неможливість виконання рішення суду, зумовить новий спір між сторонами та не матиме наслідком ефективне поновлення порушеного права позивача.

За своїм змістом документи, які впливають на стан активів підприємства та документи, що підтверджують способи використання орендованих та власних земельних ділянок підприємства, охоплюються визначенням поняття первинного документу, бажаний перелік яких позивач навів в іншій частині позовної заяви, і які суд першої інстанції зобов`язав відповідача надати позивачу.

Щодо розподілу судових витрат місцевий господарський суд зауважив, що позивач у даній справі поніс судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 20 643,10 грн за подання позовної заяви, апеляційних та касаційних скарг, зокрема за подання позовної заяви при зверненні до суду - 4 962,00 грн, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 - 3 721,50 грн, за подання касаційних скарг на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 - 3 028,00 грн; на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 - 4 962,00 грн, на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023- 3 969,60 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, судові витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 20 643,10 грн місцевий господарський суд поклав на відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, заслухавши пояснення представників учасників справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Щодо змісту прохальної частини апеляційної скарги, у якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу обґрунтовано звертає увагу на те, що у прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22. Водночас зазначене рішення у частині задоволених позовних вимог у встановленому порядку відповідачем не оскаржувалося, набрало законної сили, а у частині відмови в позові - скасоване постановою Верховного Суду від 09.12.2025 з направленням справи у цій частині на новий розгляд, за результатами якого й ухвалено рішення від 01.04.2026. Відтак рішення від 03.03.2023 не може бути предметом цього апеляційного перегляду.

Разом з тим, зі змісту вступної та мотивувальної частин апеляційної скарги вбачається, що фактично скаржник не погоджується саме з рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026, ухваленим за результатами нового розгляду справи: скарга подана у строк, обчислений від дати складення повного тексту цього рішення (04.05.2026), містить доводи щодо його мотивів, і саме щодо цього рішення ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження. За таких обставин колегія суддів кваліфікує зазначення у прохальній частині скарги дати « 03.03.2023» як очевидну описку та здійснює апеляційний перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 925/733/22 у межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 269 ГПК України).

Щодо доводу апеляційної скарги про те, що право учасника на отримання інформації про діяльність товариства реалізується виключно у порядку, встановленому установчим документом, а відтак не є безумовним.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 96-1 ЦК України та пункту 5 частини 1 статті 116 ЦК України учасник юридичної особи має право одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом та законом. Водночас відсутність у статуті Приватного підприємства «Агротрейд Групп» окремих положень, якими б установлювався порядок реалізації такого права, не звільняє товариство від виконання прямого імперативного обов`язку, встановленого частинами 1, 4, 5 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який діє незалежно від наявності чи відсутності відповідної деталізації в установчому документі.

Посилання апелянта на Модельний статут, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367, саме по собі не визначає порядок реалізації корпоративних прав у Приватному підприємстві «Агротрейд Групп». Модельний статут застосовується до товариства лише у разі прийняття ним рішення діяти на його підставі у встановленому законом порядку. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач обрав діяльність на підставі Модельного статуту; навпаки, встановлено наявність у нього власного статуту. Тому пункт 29 Модельного статуту не може бути використаний як безпосередня норма установчого документа відповідача для звуження обсягу права позивача на інформацію, гарантованого законом.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право позивача на отримання інформації не є обмеженим будь-якою процедурою, яка прямо не встановлена статутом відповідача чи законом.

Колегія суддів відхиляє також довід скаржника про те, що право учасника на отримання копій документів товариства може бути реалізоване виключно з метою підготовки до розгляду питань порядку денного загальних зборів учасників. Ані стаття 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ані статті 96-1, 116 ЦК України не пов`язують реалізацію учасником права на інформацію з обов`язком обґрунтовувати мету її отримання або з фактом скликання загальних зборів із певним порядком денним. Верховний Суд у постанові від 09.12.2025 у цій справі, як і у постанові від 21.05.2025 у справі № 922/3416/24, виснував, що учасник (засновник) товариства має безумовне право на отримання інформації про діяльність товариства, у тому числі господарської, у процесі здійснення якої вчиняються господарські операції, внаслідок яких відбувається реальний рух активів. Одержання такої інформації є необхідним для реалізації учасником усього комплексу його корпоративних прав (участі в управлінні товариством, контролю за діяльністю виконавчого органу, права на отримання частини прибутку (дивідендів), а не лише для підготовки до конкретних загальних зборів, тому запропоноване скаржником звужувальне тлумачення не ґрунтується на приписах закону.

Окремо колегія суддів оцінює посилання апелянта на те, що витребування документів нібито становить втручання учасника в оперативну діяльність підприємства та використовується з метою, не пов`язаною з реалізацією корпоративних прав. Реалізація передбаченого статтями 5, 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» права на одержання інформації сама по собі не є втручанням у повноваження виконавчого органу, оскільки не передбачає прийняття учасником управлінських рішень замість такого органу. Доказів того, що позивач використовує право на інформацію виключно з метою завдати шкоди товариству, діяти всупереч його інтересам чи іншим чином зловживає корпоративним правом, матеріали справи не містять. Самі припущення щодо можливого подальшого використання документів не спростовують установленого факту ненадання учаснику інформації, доступ до якої гарантується законом.

Довід скаржника про відсутність релевантного висновку Верховного Суду щодо порядку, процедури та мети отримання учасником документів товариства колегія суддів відхиляє, оскільки відповідні висновки щодо застосування статей 5, 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у поєднанні зі статтями 96-1, 116 ЦК України сформовані безпосередньо у постанові Верховного Суду від 09.12.2025 у цій справі, а відповідно до частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Незгода скаржника зі змістом цих висновків не є підставою для відступу від них судом апеляційної інстанції.

Щодо доводу апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції законодавства про захист комерційної таємниці та персональних даних контрагентів передбачених статтею 505 ЦК України, Закону України «Про інформацію», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

За змістом статті 505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з відповідним видом інформації, має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності. Отже, саме по собі включення до договору застереження про конфіденційність не доводить, що весь документ або всі відомості в ньому становлять комерційну таємницю. У цій справі відповідач не конкретизував, які саме відомості у кожній із категорій витребуваних документів мають обмежений доступ, не навів належного обґрунтування наявності сукупності ознак, передбачених статтею 505 ЦК України, та не подав доказів, які унеможливлювали б надання документів у частині інформації, доступ до якої гарантований учаснику законом. Тому загального посилання на комерційну таємницю недостатньо для відмови у позові. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Касаційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 925/5/22, у якій відхилено посилання товариства на затверджене ним положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію як на підставу для відмови учаснику в наданні документів про діяльність товариства.

Водночас право учасника на інформацію не усуває законодавчих обмежень щодо інформації з обмеженим доступом та не скасовує вимог щодо захисту персональних даних третіх осіб. Ці обставини, однак, не утворюють підстави для повної відмови у наданні документів лише через те, що окремі їх фрагменти можуть містити персональні дані або іншу захищену інформацію. Актуальна правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 24.06.2026 у справі № 907/1038/25, виходить з необхідності забезпечення балансу між корпоративним правом учасника та захистом персональних даних, зокрема шляхом знеособлення надлишкових персональних даних, які не є необхідними для реалізації права учасника на інформацію. У цій справі апелянт не довів, що саме наявність конкретної захищеної інформації унеможливлює виконання рішення в цілому. Позивач володіє 50 % часткою у статутному капіталі відповідача та є його учасником, а тому має передбачене законом корпоративне право на інформацію про діяльність підприємства; режим подальшого використання правомірно отриманої інформації не є предметом цього спору.

Щодо доводу апеляційної скарги про обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту через нібито неможливість ідентифікації спірних документів.

Верховний Суд у постанові від 09.12.2025, ухваленій у даній справі, направляючи справу № 925/733/22 на новий розгляд, зобов`язав суд першої інстанції встановити, чи містять запитувані документи інформацію про здійснення відповідачем господарської діяльності та чи підпадають вони під категорії документів, наведені у частині 1 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Судом першої інстанції здійснено категоризацію спірних документів як первинних документів бухгалтерського обліку та документів, що підтверджують права товариства на майно, у розумінні пунктів 12, 13 частини 1 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Посилання скаржника на постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц та від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 колегія суддів відхиляє, оскільки викладені у них загальні висновки про те, що обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові, не спростовують належності обраного у цій справі способу захисту: вимога про зобов`язання товариства надати учаснику належним чином засвідчені копії документів прямо кореспондує обов`язку товариства, встановленому частинами 4, 5 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», і саме такий спосіб захисту визнається належним та ефективним у сталій практиці Верховного Суду (постанови від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, від 28.02.2023 у справі № 925/5/22, від 13.06.2024 у справі № 906/392/23, від 21.05.2025 у справі № 922/3416/24).

Доводи скаржника про невиконуваність оскаржуваного рішення та порушення принципу правової визначеності спростовуються змістом самого рішення: витребувані документи ідентифіковані судом першої інстанції за родовими ознаками (видами документів) та чітко визначеними періодами їх складення (укладення), що є достатнім для виконання рішення, з урахуванням того, що відповідні документи перебувають у володінні саме відповідача, який, на відміну від позивача, обізнаний з їх точним переліком та реквізитами. Покладення на учасника, якому товариство протиправно відмовляє у доступі до документів, обов`язку зазначити дати, номери та сторони кожного окремого договору означало б вимагати від нього завідомо неможливого та фактично унеможливило б судовий захист його права на інформацію. При цьому у частині вимог, сформульованих без визначення переліку чи виду документів (документи, які впливають на стан активів підприємства; документи, що підтверджують способи використання орендованих та власних земельних ділянок), суд першої інстанції у позові відмовив саме з мотивів неможливості виконання такого рішення, що спростовує довід скаржника про ігнорування судом критерію правової визначеності та виконуваності судового рішення.

Колегія суддів відхиляє і довід скаржника про відсутність порушеного права позивача. Судами встановлено, що позивач неодноразово, зокрема, вимогою від 03.11.2021, адвокатським запитом від 03.02.2022 та заявою від 27.06.2022, звертався до відповідача з вимогами про надання документів щодо діяльності підприємства, проте такі звернення були залишені без задоволення, а листом № 10 від 23.02.2022 відповідач прямо відмовив у наданні запитуваних документів. За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику на його вимогу інформації про діяльність товариства порушеними можуть бути визнані як право учасника на інформацію, так і його корпоративні права. Відтак наявність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є доведеною.

Так, доводи апелянта про абстрактність та невизначеність вимог позивача по суті зводяться до незгоди з оцінкою доказів та обставин справи, здійсненою судом першої інстанції на виконання прямих вказівок суду касаційної інстанції, що не є підставою для скасування оскаржуваного рішення в силу частини 5 статті 236, частини 1 статті 269 ГПК України, з огляду на обов`язковість вказівок суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 статті 316 ГПК України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині та відхиляє доводи апеляційної скарги Приватного підприємства «Агротрейд Групп» як необґрунтовані та такі, що не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини щодо наявності у позивача корпоративних прав учасника Приватного підприємства «Агротрейд Групп», факту неодноразового звернення позивача до відповідача з вимогами про надання інформації та копій документів щодо діяльності товариства, а також факту протиправного ухилення відповідача від виконання цього обов`язку. Судом першої інстанції також правильно застосовано норми матеріального права, зокрема статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статей 96-1, 116 ЦК України, з повним урахуванням обов`язкових вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 09.12.2025 у даній справі.

Доводи апеляційної скарги Приватного підприємства «Агротрейд Групп» не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли би бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 925/733/22 ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 925/733/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2026 у справі № 925/733/22 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

Матеріали справи № 925/733/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.09.2026 після виходу з відпустки судді Іванова В.П. та судді Крижного О.М., а також завершення перебування на лікарняному суддді Чапляна С.Є.

Головуючий суддя В.П. Іванов

Судді С.Є. Чаплян

О.М. Крижний