П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року м. Київ
Справа № 369/17406/25
Апеляційне провадження №22-ц/824/9897/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Козак І.А. 27 січня 2026 року в м. Київ,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулась у суд із позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третьої з усіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Позов обґрунтовано тим, що 06 серпня 2010 року вона уклала шлюб з ОСОБА_1 , який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, про що зроблений актовий запис №93, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
У шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач зазначає, що вона самостійно виховує, утримує та забезпечує дітей всім необхідним для їх комфортного життя, без будь-якої підтримки з боку батька. Оплачує школу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , усі гуртки, свята та відпочинки. Увесь фінансовий тягар, пов`язаний із харчуванням, одягом, лікуванням, навчанням, побутовими витратами, вона несе одна.
Зауважила, що вони з відповідачем перебувають на етапі розлучення (судова справа № 369/10642/25), окремо проживають уже понад півроку, не ведуть спільне господарство, жодних проявів подружніх відносин немає. У відповідача під час шлюбу народилося двоє позашлюбних дітей, він зловживає алкоголем, не бажає працювати. Увесь тягар відповідальності за виховання, харчування, навчання й лікування дітей лежить на позивачу. При цьому він вчиняє систематичне домашнє насильство, неодноразово піднімав руку на позивача та дітей, ламав майно в будинку, принижував у присутності сторонніх осіб. Часто приходив у стані алкогольного сп`яніння, агресивний, з погрозами й лайкою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення кожним із дітей повноліття, починаючи з 19 вересня 2025 року.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у сумі 1211,20 грн.
Мотивуючи рішення суду районний суд виходи з найкращих інтересів дітей та при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача, а до того щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Суд врахував вартість продуктів харчування, інших речей першої необхідності. Розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивачем.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.
Не погодився із рішенням суду відповідач, ним подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає про непропорційність аліментів, розмір 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) є надмірним тягарем та не дозволяє забезпечити ще двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вказує, що на зазначене районний суд не врахував. До справи долучено копії свідоцтв про народження всіх чотирьох дітей.
З огляду на вказане ОСОБА_1 просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів, що стягуються на утримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу).
Узагальнені доводи, заперечення учасників справи та процесуальні дії суду.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1. ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.
Фактичні обставини справи.
06 серпня 2010 року між сторонами укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
У шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9,10).
З відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб позивач та діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Районним судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2025 року у справі № 369/10642/25 шлюб між сторонами розірвано.
Крім того відповідачем до справи також долучено податкову декларацію платника єдиного податку ФОП (а.с. 44-48), відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з лютого 2022 року по жовтень 2025 року (а.с. 49-50), свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 51), свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 52), свідоцтво про народження Серія НОМЕР_4 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 53), свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 54)
Застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 вказано, що зміна сімейного стану, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже батьки мають належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.
Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд.
Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
Предметом судового розгляду є стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 (2011 року народження) та ОСОБА_5 (2016 року народження), які після розірвання шлюбу батьків проживають разом із матір`ю та перебувають на її повному побутовому і фінансовому забезпеченні.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зменшити розмір аліментів з 1/3 до 1/6 частини через те, що він є батьком ще двох малолітніх дітей - ОСОБА_12 (2016 року народження) та ОСОБА_13 (2019 року народження).
Проте матеріали справи не містять жодних належних доказів на підтвердження того, що народження молодших дітей призвело до реального чи критичного погіршення майнового стану платника.
Сам по собі факт наявності інших дітей не свідчить про його неплатоспроможність, оскільки відповідач не надав суду відомостей про свої актуальні доходи, витрати чи наявність інших офіційних зобов`язань. Надані свідоцтва про народження підтверджують лише сам факт походження дітей, але не доводять об`єктивної неможливості сплачувати встановлену судом частку на утримання старших сина та доньки.
Стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів є збалансованим, мінімально необхідним для покриття базових щомісячних потреб дітей на харчування, одяг, лікування та розвиток, і не створює надмірного чи непосильного фінансового тягаря для платника. Закон і загальні засади справедливості не допускають ситуації, за якої інтереси одних дітей забезпечуються за рахунок свідомого обмеження прав і потреб інших дітей, яких батько зобов`язаний утримувати нарівні.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналіз встановлених матеріалами справи обставин свідчить, що ОСОБА_1 будь-яких об`єктивних доказів реального погіршення фінансового стану чи втрати працездатності, які б унеможливлювали виконанням ним обов`язку по утриманню дітей, суду надано не було.
Районний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук