П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року м. Київ
Справа №364/283/26
Апеляційне провадження №22-ц/824/13486/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Липченко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійної організації «Благодійний фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова» на ухвалу Володарського районного суду Київської області про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Ткаченка О.В. 26 травня 2026 року в селищі Володарка,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олена Віталіївна про визнання недійсними договорів дарування,
В С Т А Н О В И В
Короткий зміст вимог заяви.
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно із забороною відчуження, яке належить Благодійній організації «Благодійний фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова», а саме:
- земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0013, площею 0,0771 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0014, площею 0,3680 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- житловий будинок садибного типу загальною площею 499,8 кв. м., житловою площею 196,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана нерухомість розташована на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0013;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним і приватним нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, спрямовані на їх відчуження, перехід права власності, поділ, об`єднання, зміну власника, внесення до статутного капіталу, передачу іншим особам, державну реєстрацію іпотеки, іншого обтяження або будь-яку іншу зміну речових прав, крім реєстраційних дій, необхідних для виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Заяву обґрунтовано тим, що ухвалою Володарського районного суду Київської області від 18 березня 2026 року у задоволенні попередньої заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено.
З мотивувальної частини цієї ухвали вбачається, що підставами відмови стали, зокрема: ненадання актуальних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належності заявлених до арешту об`єктів відповідачу станом на момент звернення; а також відсутність доказів того, що відповідач вживає заходи щодо відчуження спірного майна.
Разом із тим суд у цій же ухвалі роз`яснив, що така відмова не позбавляє заявника права повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову в установленому ЦПК України порядку з урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині ухвали.
Після постановлення ухвали про відмову в забезпеченні позову та до початку судового розгляду позивачем було виявлено нові фактичні обставини, які не були предметом оцінки суду під час розгляду попередньої заяви, а саме - публічне оголошення на вебсайті OLX про продаж майна у с. Лобачів, Володарська селищна громада, Білоцерківський район, Київська область, яке за своїми ідентифікуючими ознаками співпадає з майном, що є предметом спору або безпосередньо пов`язане з ним. Адреса публікації https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/0-0771-ga-volodarskiy rayon-kivska-obl-ID10y5TW.html?bs=olx_pro_listing.
Зі змісту оголошення вбачається, що воно опубліковане 23 травня 2026 року, у ньому зазначено ціну 10000 грн, позначку «договірна», а також прямо наведено кадастрові номери земельних ділянок: [номер приховано]:10:003:0013 та [номер приховано]:10:003:0014.
В оголошенні зазначено, що продаються дві суміжні земельні ділянки, які фактично формують єдиний масив і продаються разом; площа земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0013 визначена як 0,0771 га, земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0014 - як 0,368 га, а загальна площа двох ділянок - 0,4451 га.
Опис оголошення містить відомості про об`єкти та інфраструктуру на відповідній території: зазначено наявність власного електропостачання потужністю 100 кВт, наявність споруд на земельних ділянках, тиху та приватну локацію, оточення лісом і природою, а також можливе використання майна для заміського будинку, бази відпочинку, глемпінгу або комерційного проєкту.
У розділі «Локація» вказано: с. Лобачів, Володарська селищна громада, Білоцерківський район, Київська область; окремо зазначено орієнтовну відстань від Києва близько 110 км та контактний телефон для отримання деталей продажу.
Таким чином, оголошення ідентифікує не абстрактне майно, а саме земельний масив, утворений після поділу первісної спірної земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0003, а також територію із наявними об`єктами та інженерною інфраструктурою. Вказівка в оголошенні на кадастрові номери [номер приховано]:10:003:0013 та [номер приховано]:10:003:0014, їх площі та загальну площу 0,4451 га безпосередньо співвідноситься з даними заяви про поділ та з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зміст виявленого оголошення свідчить не про абстрактну ймовірність відчуження, а про фактичну підготовку Відповідачем або пов`язаними з ним особами майна до продажу та про публічну пропозицію його реалізації третім особам. Оголошення містить достатню сукупність ідентифікуючих ознак: місцезнаходження, кадастрові номери, площі земельних ділянок, опис суміжного земельного масиву, відомості про наявні споруди та інженерну інфраструктуру, фотоматеріали, ціну, дату публікації та контактні дані для продажу. Копія оголошення та скріншоти вебсторінки додаються до цієї заяви як електронні докази у паперовій копії.
Зважаючи на викладене, він звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договорів дарування та заявою про забезпечення позову.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 26 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. про визнання недійсними договорів - задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову у цивільній справі № 364/283/26.
Накладено арешт із забороною відчуження на нерухоме майно, яке належить Благодійній організації «Благодійний фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова», а саме:
- земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0013, площею 0,0771 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0014, площею 0,3680 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- житловий будинок садибного типу загальною площею 499,8 кв.м., житловою площею 196,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0013. Заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним і приватним нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, спрямовані на їх відчуження, перехід права власності, поділ, об`єднання, зміну власника, внесення до статутного капіталу, передачу іншим особам, державну реєстрацію іпотеки, іншого обтяження або будь-яку іншу зміну речових прав, крім реєстраційних дій, необхідних для виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Ухвала мотивована тим, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представником заявника було запропоновано забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії щодо нерухомого майна, що є предметом спору в даній справі. Обраний захід забезпечення позову на думку суду має забезпечити можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову та ефективний захист прав позивача, за чим він звернувся до суду. Враховуючи викладене, наведені у заяві про забезпечення позову факти та обґрунтування, предмет цього позову, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб, про який просить представник заявника, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника, та вважає за можливе заяву представника заявника про забезпечення позову задовольнити, оскільки зазначений захід до забезпечення позову є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, не суперечить вище наведеним положенням процесуального закону, узгоджується з предметом спору та відповідає меті вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.
Не погодився із ухвалою суду першої інстанції відповідач, ним подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, винесеною при неповному з`ясуванні обставин справи та на підставі недостовірної інформації.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що позивачем було надано, а судом оцінено наявність оголошення щодо продажу майна, розміщеного на сайті «OLX», згідно з яким до продажу пропонуються земельні ділянки з кадастровими номерами, які утворені внаслідок поділу отриманої скаржником за договором дарування земельної ділянки.
Скаржник, категорично заперечує розміщення такого або подібного оголошення. Жодного оголошення та/або будь-яких інших пропозицій по відчуженню нерухомого майна від фонду на даному сайті не розміщувалося, авторство на даному сайті не визначене.
Окрім цього, вказує, що позивач не заявляє позовних вимог про витребування майна (негаторного позову), а тому застосування арешту щодо майна вважає необґрунтованим.
Загалом вважає, що судом також допущені процесуальні помилки, які свідчать про неповний та поверхневий (формальний) розгляд заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу Володарського районного суду Київської області від 26 травня 2026 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Процесуальні дії учасників справи та суду.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом, причини неявки суду не повідомили. А тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність вказаних осіб.
В порядку ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Фактичні обставини справи.
В провадженні Володарського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. про визнання недійсними договорів дарування.
Предметом даного спору є договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0003, площею 0,4451 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Бєлломі О.В. 16 березня 2023 року та зареєстрований у реєстрі за № 991 та договір дарування об`єкта незавершеного будівництва, будівлі, 44% готовності, загальною площею 2219,5 кв.м., розташованої за цією ж адресою, посвідчений 16 березня 2023 року та зареєстрований у реєстрі за № 990.
Вказана земельна ділянка була поділена відповідачем на два новоутворені об`єкти земельної нерухомості, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0013, площею 0,0771 га та земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0014, площею 0,3680 га, що у сукупності становить 0,4451 га, тобто відповідають площі земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0003.
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся у суд із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно із забороною відчуження, яке належить Благодійній організації «Благодійний фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова»:
- земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0013, площею 0,0771 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0014, площею 0,3680 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- житловий будинок садибного типу загальною площею 499,8 кв. м., житловою площею 196,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана нерухомість розташована на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0013;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним і приватним нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, спрямовані на їх відчуження, перехід права власності, поділ, об`єднання, зміну власника, внесення до статутного капіталу, передачу іншим особам, державну реєстрацію іпотеки, іншого обтяження або будь-яку іншу зміну речових прав, крім реєстраційних дій, необхідних для виконання ухвали суду про забезпечення позову.
До заяви позивачем долучено копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 479708611 від 25 травня 2026 року, витяги Державного реєстру речових прав № 374476939 та № 374475329 від 16 квітня 2024 року відповідно до яких право власності на спірне нерухоме майно належить Благодійній організації «Благодійний фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова» (а.с. 8 на звороті - 9, 10), заява відповідача про намір поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:10:003:0003 (а.с. 10 на звороті), витяг з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 11-15), Технічний паспорт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16), витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 16 на звороті-20), технічна інвентаризація від 17 січня 2025 року (а.с. 21-23), витяг з витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 23 на звороті - 24), наказ Володарської селищної ради Сектор містобудування та архітектури № 13 від 20 квітня 2025 року про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна (житлового будинку) по АДРЕСА_1 (а.с. 25), інформація про виявлене публічне оголошення на вебсайті «OLX» від 23 травня 2026 року про продаж спірного майна (а.с. 26.)
Застосовані норми права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
При цьому, вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній цивільній справі є вимоги про визнання недійсними договорів дарування земельної ділянки та об`єкта незавершеного будівництва, укладених 16 березня 2023 року. У подальшому спірна земельна ділянка була поділена відповідачем на дві новоутворені земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:10:003:0013 та [номер приховано]:10:003:0014, а на першій із них було зареєстровано житловий будинок.
Звертаючись із повторною заявою про забезпечення позову, позивач надав нові докази, які не були предметом оцінки суду під час розгляду попередньої заяви від 18 березня 2026 року, а саме - інформацію про публічне оголошення на вебсайті «OLX» від 23 травня 2026 року про продаж майна, яке за своїми ідентифікуючими ознаками, площами та кадастровими номерами безпосередньо співпадає зі спірними земельними ділянками. Наведена обставина свідчить про реальну загрозу можливого відчуження майна третім особам, що може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що скаржник не розміщував такого оголошення, а авторство на вебсайті не визначене, не спростовують наявності об`єктивних ризиків щодо потенційного розпорядження спірним майном, оскільки накладення арешту та заборона вчинення реєстраційних дій є превентивним заходом, спрямованим на недопущення зміни володільця майна до вирішення спору по суті.
Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, встановивши наявність спору, правильно звернув увагу на можливість вчинення дій відчуження майна. Тому припущення про можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання такого рішення за обставин цієї справи є достатньо обґрунтованим. Відповідно негативні наслідки від вжиття заходу забезпечення позову не будуть переважати ті негативні наслідки, які можуть настати внаслідок невжиття цього заходу. Слід також погодитися з висновком суду першої інстанції в частині співмірності арешту двох земельних ділянок і житлового будинку відповідача заявленій вимозі позивача. Такий захід забезпечення позову зможе забезпечити збалансованість інтересів сторін спору та належне виконання рішення про задоволення позову у разі його ухвалення.
Посилання відповідача на відсутність вимог про витребування майна вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки можливе подальше відчуження відповідачем спірного майна об`єктивно перешкоджатиме ефективному відновленню порушених прав позивача з огляду на те, що оспорювання у цій справі правочинів має на меті і повернення сторін у попередній стан.
Обраний судом першої інстанції вид забезпечення позову, як накладення арешту повністю відповідає положенням статті 150 ЦПК України. Зазначені заходи є адекватними, співмірними із позовними вимогами, мають безпосередній зв`язок із предметом спору та спроможні забезпечити ефективний захист і реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову. Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова» - залишити без задоволення.
Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 26 травня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук