КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№22-ц/824/17638/2026
У Х В А Л А
02 жовтня 2026 року місто Київ
справа №357/4491/25
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Орєхова О.І., повний текст складено 17 листопада 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області, треті особи: Державний нотаріус Рокитнянської державної нотаріальної контори Калітенко Л.Б., Узинська міська територіальна громада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маки» ім. О.П. Сем`янівського» про визнання незаконного та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування запису про реєстрацію права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 17 вересня 2026 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд».
21 вересня 2026 року Київським апеляційним судом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було направлено запит про витребування справи №357/4491/25.
30 вересня 2026 року вказана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Разом з апеляційною скаргою, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
На обґрунтування доводів вказаного клопотання, вказував, що у період з 05 лютого 2026 року по 17 вересня 2026 року перебував на безперервному амбулаторному лікуванні та післяопераційній реабілітації.
Зазначав, що протягом періоду було заборонено роботу за комп`ютером та гаджетами, читання будь-якого друкованого чи електронного тексту, а також рукописне письмо, а встановлений режим унеможливлював не лише особисте ознайомлення та виготовлення процесуальних документів, а й виключив можливість координації дій з потенційними представниками для укладення договорів про правничу допомогу або підписання документів.
А тому, просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки він пропущений з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції вважає наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку неповажними виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Як вбачається з довідки, складеної секретарем судового засідання, фіксування судового процесу не здійснювалось на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Повний текст складено 17 листопада 2025 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу, оскаржуване рішення було доставлено до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 23 листопада 2026 року о 10:00:00 год. (т.1, а.с.265).
Вперше апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 була подана до Київського апеляційного суду 07 січня 2026 року через систему «Електронний суд» з пропущенням строку на оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року поновлено строк на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху для подання апеляційної скарги в новій редакції з долученням доказів направлення копій скарги та доданих до неї письмових матеріалів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 повернуто у зв`язку з тим, що недоліки були усунені не в повному обсязі.
Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, ухвалу від 06 лютого 2026 року було доставлено до електронного кабінету відповідача Дідика Д.Д. 12 лютого 2026 року о 15:20:52 год (т.2, а.с. 98).
У висновку Верховного Суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 (провадження №К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: - первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; - повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; - скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; - доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; - наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Разом з тим, повторно апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року подана до апеляційного суду 17 вересня 2026 року.
Щодо доводів апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження у зв`язку з тим, що у період з 05 лютого 2026 року по 17 вересня 2026 року перебував на безперервному амбулаторному лікуванні та післяопераційній реабілітації та протягом періоду було заборонено роботу за комп`ютером та гаджетами, читання будь-якого друкованого чи електронного тексту, а також рукописне письмо, а встановлений режим унеможливлював не лише особисте ознайомлення та виготовлення процесуальних документів, а й виключив можливість координації дій з потенційними представниками для укладення договорів про правничу допомогу або підписання документів, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.
Наказ МОЗ України №110 від 14 лютого 2012 року «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування» є базовим нормативним актом, що регулює медичне діловодство в Україні.
При цьому подана ОСОБА_1 довідка про перебування на безперервному амбулаторному лікуванні та післяопераційній реабілітації оформлена неналежним чином, оскільки не містить: штампу установи охорони здоров`я (або друк на фірмовому бланку із зазначенням реквізитів та коду ЄДРПОУ), дати видачі та вихідний номер реєстрації у журналі довідок (якщо довідка видана не в електронній формі), круглу печатку медичного закладу.
А відтак, апелянту необхідно надати належним чином оформлені: довідку про перебування на безперервному амбулаторному лікуванні та післяопераційній реабілітації у період з 05 лютого 2026 року по 17 вересня 2026 року; копію реабілітаційно-профілактичної програми; копію декларації укладену з сімейним лікарем ОСОБА_3 .
А також надати докази про те, що стан його здоров`я унеможливлював звернення до адвокатів або до інших фахівців у галузі права для своєчасного подання апеляційної скарги після її повернення апеляційним судом.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно з ч.3 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тому апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати відповідачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, а саме для надання вищезазначених документів, які підтверджують поважність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року за період з 13 лютого 2026 року по 16 вересня 2026 року.
Керуючись ст.357 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Орєхова О.І., повний текст складено 17 листопада 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області, треті особи: Державний нотаріус Рокитнянської державної нотаріальної контори Калітенко Л.Б., Узинська міська територіальна громада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маки» ім. О.П. Сем`янівського» про визнання незаконного та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування запису про реєстрацію права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Борисова О.В.