ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
01.10.2026 м. Дніпро Справа № 904/2684/25 (904/1888/26)
Суддя Примак С.А., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1
до відповідача-1: Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат"
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ"
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія"
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс"
третя особа: Державна податкова служба України
третя особа: Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"
третя особа: Пенсійний фонд України
третя особа: арбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК"
третя особа: Державне підприємство "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ"
про визнання недійсним договору зберігання.
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м. Київ
до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
без участі (виклику) представників сторін
СУТЬ СПОРУ:
06.04.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» про визнання недійсним вчиненого між Акціонерним товариством «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» правочину про надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 2 781 555 190 грн, що складається з перелічених у позовній заяві додаткових угод, та про застосування визначених частиною 3 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства наслідків визнання правочину недійсним - зобов`язання повернути Акціонерному товариству «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» отримане майно, а саме грошові кошти в розмірі 2 781 555 190 грн.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для надання доказів сплати судового збору у розмірі 934 502,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 позовну заяву повернуто позивачу на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10.08.2026 у справі №904/2684/25 (904/1888/26) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026 скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд на стадію прийняття позовної заяви до розгляду.
Верховний Суд у постанові від 10.08.2026 у справі №904/2684/25 (904/1888/26) зазначив: «під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід надати правову оцінку наявним у справі доказам, перевірити наявність передбачених пунктом 1 частини 1 та частиною 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов з урахуванням, зокрема, прийняття до уваги або відхилення заперечень інших учасників справи щодо повноти та правильності наведених позивачем відомостей та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення Клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору».
23.09.2026 до суду від позивача наідйшло клопотання про долучення додаткових документів на підтвердження майнового стану, до якого додано довідку про доходи за період з липня 2025 року по липень 2026 року та витяги з індивідуальних відомостей про застраховану особу форм ОК-5 та ОК-7.
Товариством з обмеженою відповідальністю «СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» подано заперечення на клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, яке міститься у позовній заяві, додані до нього документи, заперечення відповідача-2 та наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України).
У статті 164 ГПК України закріплено перелік документів, що додаються до позовної заяви, до яких віднесено, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 2 частини 1).
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (частина 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з положеннями статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3).
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до господарського суду у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 3, 4 пункту 21 частини 2).
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №906/1026/22 зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1-3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.
У цій справі позивач заявила одну позовну вимогу немайнового характеру - про визнання недійсним правочину, та позовну вимогу майнового характеру - про повернення коштів у сумі [номер приховано] грн. Позовну заяву подано в електронній формі.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання позовної заяви за подання позовної заяви із застосуванням понижувального коефіцієнту 0,8, становить 934 502,40 грн, у тому числі 2662,40 грн за позовну вимогу немайнового характеру та 931840,00 грн за позовну вимогу майнового характеру.
Позивачем не надано доказів сплати судового збору. Натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Можливість відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачено статтею 8 Закону України "Про судовий збір". За змістом пункту 1 частини 1 та частини 2 зазначеної статті Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням, зокрема, звільнити від сплати судового збору в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу (пункт 1 частини 1, частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Наведені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Верховний Суд у постанові від 10.08.2026 у справі №904/2684/25 (904/1888/26) встановив, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви із застосуванням коефіцієнта 0,8, становить 934 502,40 грн, у тому числі 2 662,40 грн за позовну вимогу немайнового характеру та 931 840,00 грн за позовну вимогу майнового характеру.
З наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вбачається, що її дохід за 2025 рік становив 3 313 258,75 грн, у тому числі 2 161 000,00 грн доходу, отриманого у серпні 2025 року від продажу рухомого майна.
П`ять відсотків від річного доходу позивача за 2025 рік становить 165 662,94 грн.
Таким чином, судовий збір у розмірі 934 502,40 грн перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, а тому передбачена пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» умова у даному випадку наявна.
Водночас встановлення зазначеної умови саме по собі не є достатньою підставою для повного звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки відповідно до частин другої та третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» питання щодо звільнення від його сплати вирішується судом з урахуванням майнового стану особи.
У постанові Верховного Суду від 10.08.2026 у справі №904/2684/25 (904/1888/26) зазначено: «Наведені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір».
Також Верховний Суд у цій постанові зазначив: «Наявність у господарського суду дискреційних повноважень з вирішення певного питання не звільняє його від обов`язку належним чином обґрунтувати мотиви, якими він керується при ухваленні відповідного рішення, адже судовий розсуд має бути заснований не на свавіллі, а на оцінці конкретних обставин справи в їх сукупності та взаємозв`язку з урахуванням вимог закону.
Зокрема, при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент».
На виконання вказівок Верховного Суду суд оцінює надані позивачем докази у їх сукупності, а також заперечення відповідача-2 щодо повноти відомостей про майновий стан позивача.
Щодо заперечень відповідача-2 стосовно несвоєчасного подання документів, долучених позивачем 22.09.2026, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 80 ГПК України докази мають подаватися у строки, встановлені процесуальним законом. Водночас, враховуючи предмет нового розгляду, вказівки Верховного Суду щодо необхідності повної оцінки майнового стану позивача та той факт, що частина наданих відомостей характеризує її майновий стан за період, який настав після подання позову, суд вважає за необхідне врахувати зазначені документи та надати їм оцінку у сукупності з іншими матеріалами справи.
Як вбачається з відомостей про доходи за 2025 рік, до складу доходу позивача включено 2 161 000,00 грн, отриманих від продажу рухомого майна.
При цьому подані позивачем документи не містять відомостей, які дозволяють встановити подальше використання зазначених коштів та їх відсутність у позивача на час вирішення клопотання.
Подана 22.09.2026 довідка про доходи сформована за період з липня 2025 року по липень 2026 року, а тому сама по собі не містить повних відомостей про дохід позивача за весь попередній календарний 2025 рік.
Витяги з індивідуальних відомостей про застраховану особу форм ОК-5 та ОК-7 містять відомості щодо страхувальників, заробітку та страхового стажу позивача, однак не містять відомостей щодо всього належного їй нерухомого, рухомого чи іншого цінного майна, а також щодо наявності або відсутності коштів на банківських чи депозитних рахунках.
Суд також враховує наведені позивачем та наявні у матеріалах справи відомості щодо заборгованості АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» перед нею із заробітної плати. Зазначена обставина свідчить про неповне отримання позивачем одного з джерел її поточного доходу та враховується судом при оцінці її майнового стану. Водночас сама по собі наявність такої заборгованості не характеризує майновий стан позивача в цілому та підлягає оцінці у сукупності з відомостями щодо інших отриманих доходів, наявного рухомого та іншого майна, грошових коштів та інших активів.
Окрім вказаного суд також враховує наявні у матеріалах справи відомості щодо придбання позивачем транспортного засобу Skoda Octavia 2025 року випуску, оскільки відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» наявність у власності рухомого майна є обставиною, яка може враховуватися при визначенні майнового стану особи.
Крім того, матеріали справи містять відомості щодо здійснення позивачем професійної адвокатської діяльності. Разом з тим подані позивачем документи не дозволяють встановити повний розмір доходу, отриманого від такої діяльності, або відсутність відповідного доходу.
Відомості щодо доходу позивача за 2026 рік суд враховує як обставину, яка характеризує її поточний майновий стан. Водночас пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено співвідношення розміру судового збору саме з річним доходом фізичної особи за попередній календарний рік, яким у даному випадку є 2025 рік.
Суд також враховує, що питання щодо сплати судового збору вирішується на стадії прийняття позовної заяви до розгляду, а тому відмова у звільненні від його сплати впливає на можливість подальшого розгляду заявлених позовних вимог. Водночас, з урахуванням встановлених вище обставин щодо доходів, майна та інших відомостей про майновий стан позивача, суд не вбачає підстав вважати покладення на позивача встановленого законом обов`язку зі сплати судового збору непропорційним обмеженням її права на доступ до суду.
Отже, оцінюючи у сукупності розмір доходу позивача за 2025 рік, отримання у 2025 році доходу від продажу рухомого майна у розмірі 2 161 000,00 грн, відомості щодо належного позивачу рухомого майна, здійснення нею професійної адвокатської діяльності, а також відсутність у поданих документах повних відомостей щодо грошових коштів та інших активів позивача, господарський суд не вбачає достатніх підстав для повного звільнення позивача від сплати судового збору.
За таких обставин клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Щодо подальшого руху позовної заяви суд зазначає наступне.
Нормами ч. 7 ст. 174 ГПК України передбачено, що у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Разом з тим, 10.08.2026 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 у справі №904/2684/25 (904/1888/26) скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У пунктах 52, 53 вказаної постанови зазначено:
"52.Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду та ухвалена за наслідками її апеляційного перегляду постанова апеляційного господарського суду - скасуванню з переданням справи до суду першої інстанції на новий розгляд на стадію прийняття позовної заяви до розгляду.
53. Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід надати правову оцінку наявним у справі доказам, перевірити наявність передбачених пунктом 1 частини 1 та частиною 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов з урахуванням, зокрема, прийняття до уваги або відхилення заперечень інших учасників справи щодо повноти та правильності наведених Позивачкою відомостей та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення Клопотання про звільнення Позивачки від сплати судового збору."
Оскільки у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, а доказів сплати судового збору у розмірі 934 502,40 грн позивачем не надано, позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №904/2684/25 (904/1888/26) - відмовити.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" про визнання недійсним договору зберігання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.А. Примак