Справа № 909/319/25 (909/966/26)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом: Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"
76018, вул. Є. Петрушевича, буд. 1, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"
76018, урочище Центр, буд 5Г, с. Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: розпорядник майна Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" арбітражний керуючий Приходько Дмитро Володимирович
вул. Чистяківська, 2, офіс 204, м. Київ, 03062
про стягнення 4 214 090 грн 89 коп. заборгованості
ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області 06.05.2025, суд відкрив провадження у справі про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
03.08.2026 Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області в межах справи про банкрутство ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення 4214 090 грн 89 коп. заборгованості, з яких: 2 350 336 грн 42 коп. - сума основного боргу за орендну плату; 128 452 грн 86 коп. - 3% річних; 416 780 грн 99 коп. - інфляційні втрати та 1318 520 грн 62 коп. - пеня. У позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача розпорядника майна ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення та письмових пояснень.
учасникам справи ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.08.2026 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копії ухвали від 04.08.2026 доставлено до електронних кабінетів сторін - 04.08.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 05.08.2026.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2026, суд задовольнив клопотання ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про відстрочення сплати судового збору; відстрочив сплату судового збору в розмірі 50 569 грн 10 коп. до ухвалення судового рішення у справі №909/319/25(909/966/26).
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.
ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не сплачував орендну плату за користування орендованим нерухомим майном, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 350 336 грн 42 коп., на яку відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
10.01.2023 між ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (орендодавець) та ТОВ "ПБС" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №4/01/23, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне нерухоме майно, що обліковується на балансі філії "Богородчанської ДЕД" ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 30.11.2022 і становить 2 289 360 грн 00 коп., а саме: площадка з асфальтобетонним покриттям, площею 6200 м. кв., за адресою вул. Петраша, 12 А, смт. Богородчани, Івано-Франківський район.
Згідно з п.2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі після внесення гарантійного платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.
За змістом п. 2.5 договору, для забезпечення виконання даного договору сторони встановлюють такий вид забезпечення як гарантійний платіж. Гарантійним платежем за цим договором є грошова сума у розмірі місячної орендної плати, що становить 38423 грн 09 коп. без ПДВ.
Гарантійний платіж перераховується орендарем на банківський рахунок орендодавця в день укладення даного договору. Неперерахування гарантійного платежу в повному обсязі в день укладення даного договору є порушенням умов даного договору.
В п. 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням річної орендної ставки в розмірі 20%, і становить за базовий місяць розрахунку листопад 2022 року - 38 423 грн 09 коп. без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа місяця, наступного за базовим, до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до наданих орендодавцем рахунків. Рахунок на оплату направляється орендарю на електронну адресу зазначену в розділі 11 договору або поштовим відправленням на юридичну адресу орендаря.
Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Орендар здійснює попередню оплату за кожний наступний місяць оренди в розмірі оплати за базовий місяць розрахунку, не пізніше п`ятого числа місяця за який здійснюється попередня оплата. Протягом 5 днів з моменту надходження рахунку від орендодавця (з коригуванням орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць) орендар сплачує різницю між розміром оренди зазначеної в рахунку та розміром оплати за базовий місяць розрахунку.
У випадку, якщо правовідносини між сторонами виникли до юридичного оформлення договору, орендар сплачує орендну плату з дати виникнення правовідносин до дати укладення договору за ціною першого місяця оренди на підставі рахунків направлених орендодавцем, не пізніше 30-ти календарних днів з моменту підписання договору частково або одним платежем.
За змістом п. 6.1 договору, орендодавець зобов`язаний своєчасно передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором і є його невід`ємною частиною.
Згідно з п. 8.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством України.
У разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання, платежів передбачених пунктами 4.13, 4.14, 4.16, 4.19, 4.21 та інших платежів, обумовлених у тому числі і додатковими угодами, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати). Сторони погодили що, даним договором продовжують строки встановлені законом нарахування пені та звернення до суду за її стягненням до 3 років (п. 8.3 договору).
За змістом п. 10.1 договору, договір укладено строком до 10.06.2023, договір набирає чинності 01.10.2022 і діє до 10.06.2023. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно з п. 10.4 договору, зміни і доповнення до договору допускаються за взаємною згодою сторін та оформлюються додатковими угодами і вступають в силу з моменту їх укладення, за винятком випадків, передбачених цим договором.
11.01.2023 сторони підписали акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв наступне майно: площадка з асфальтобетонним покриттям, площею 6200 м. кв., яка знаходиться за адресою вул. Петраша, 12 А, смт. Богородчани, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область та перебуває на балансовому обліку філії "Богородчанська ДЕД".
05.06.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №4/01/23 від 10.01.2023, згідно з якою сторони внесли зміни та доповнення в п. 10.1.1 та виклали його в наступній редакції: "У разі існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторони погодили, що строк дії договору продовжується на строк протягом якого діяли форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) на підставі даного пункту без укладення будь-яких додаткових угод.".
Відповідно до актів надання послуг №5 від 16.01.2023 на суму 138 645 грн 88 коп., №17 від 31.01.2023 на суму 46 801 грн 91 коп., №94 від 28.02.2023 на суму 46 755 грн 48 коп., №143 від 31.03.2023 на суму 47 456 грн 81 коп., №204 від 30.04.2023 на 47 551 грн 73 коп., №257 від 31.05.2023 на суму 47 789 грн 48 коп., №357 від 30.06.2023 на суму 48 171 грн 80 коп., №411 від 31.07.2023 на суму 47 882 грн 77 коп., №466 від 31.08.2023 на суму 47 212 грн 42 коп., №521 від 30.09.2023 на суму 47 448 грн 48 коп., №593 від 31.10.2023 на суму 47 828 грн 06 грн., №638 від 30.11.2023 на суму 48 067 грн 20 коп., №931 від 31.12.2023 на суму 48403 грн 67 коп., №50 від 31.01.2024 на суму 48 597 грн 29 коп., №137 від 29.02.2024 на суму 48 743 грн 08 коп., №305 від 31.03.2024 на суму 48 986 грн 80 коп., №306 від 30.04.2024 на суму 49 084 грн 76 коп., №307 від 31.05.2024 на суму 49 379 грн 27 коп., №308 від 30.06.2024 на суму 50 465 грн 62 коп., №501 від 31.07.2024 на суму 50 465 грн 62 коп., №599 від 31.08.2024 на суму 50 768 грн 41 коп., №686 від 30.09.2024 на суму 51 529 грн 93 коп., №783 від 31.10.2024 на суму 52 457 грн 47 коп., №855 від 30.11.2024 на суму 53 454 грн 16 коп., №961 від 31.12.2024 на суму 54 202 грн 51 коп., №41 від 31.01.2025 на суму 54 852 грн 94 коп., №120 від 28.02.2025 на суму 54 417 грн 59 коп., №205 від 31.03.2025 на суму 55 233 грн 85 коп., №259 від 30.04.2025 на суму 55 620 грн 49 коп., №321 від 31.05.2025 на суму 56343 грн 55 коп., №384 від 30.06.2025 на суму 56 794 грн 30 коп., №440 від 31.07.2025 на суму 56 680 грн 70 коп. №495 від 31.08.2025 на суму 56 567 грн 34 коп., №535 від 30.09.2025 на суму 56 567 грн 34 коп., №591 від 31.10.2025 на суму 57 076 грн 45 коп., №659 від 30.11.2025 на суму 57 304 грн 75 коп., №756 від 31.12.2025 на суму 57 419 грн 36 коп., №44 від 31.01.2026 на суму 57 821 грн 29 коп., №100 від 28.02.2026 на суму 58 399 грн 50 коп., №198 від 31.03.2026 на суму 59 392 грн 30 коп., №251 від 30.04.2026 на суму 60 223 грн 80 коп., №321 від 31.05.2026 на суму 60 765 грн 82 коп., №415 від 30.06.2026 на суму 60 705 грн 06 коп., загальний розмір орендної плати за період з січня 2023 року по червень 2026 року становить 2 350 336 грн 42 коп.
25.02.2026 ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надіслало ТОВ "ПБС" вимогу №09-09/53 від 23.02.2026 про сплату заборгованості.
За прострочення виконання грошового зобов`язання за договором оренди нерухомого майна №4/01/23 від 10.01.2023, позивач нарахував відповідачу за період з 21.01.2023 по 30.07.2026 - 128 452 грн 86 коп. 3% річних, 416 780 грн 99 коп. інфляційних втрат та 1 318 520 грн 62 коп. пені.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Щодо вимоги про стягнення заборгованості із орендної плати.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.
Відповідно до ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В ч. 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
В п. 2.1 договору визначено, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі після внесення гарантійного платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.
В матеріалах справи відсутні докази внесення ТОВ "ПБС" гарантійного платежу на рахунок ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України".
За встановлених судом обставин, на виконання договірних зобов`язань 11.01.2023, на підставі акту приймання-передачі майна, позивач передав а відповідач прийняв в оренду площадку з асфальтобетонним покриттям, площею 6200 м. кв., яка знаходиться за адресою вул. Петраша, 12 А, смт. Богородчани.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням річної орендної ставки в розмірі 20%, і становить за базовий місяць розрахунку листопад 2022 року - 38 423 грн 09 коп. без врахування ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до наданих орендодавцем рахунків.
Орендар здійснює попередню оплату за кожний наступний місяць оренди в розмірі оплати за базовий місяць розрахунку не пізніше п`ятого числа місяця, за який здійснюється попередня оплата. Протягом 5 днів з моменту надходження рахунку від орендодавця (з коригуванням орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць) сплатити різницю між розміром оренди зазначеної в рахунку та розміром оплати за базовий місяць розрахунку.
Водночас, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).
Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не здійснював попередньої оплати, у відповідача виникло зобов`язання оплачувати орендні платежі щомісячно до останнього числа місяця незалежно від виставлення орендодавцем рахунків.
Таким чином, загальний розмір орендної плати, який мав бути сплачений за договором оренди нерухомого майна №4/01/23 від 10.01.2023 за період з січня 2023 року по червень 2026 року становить 2 350 336 грн 42 коп.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором оренди нерухомого майна суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 350 336 грн 42 коп. основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У пункті 8.3 договору оренди сторони визначили, що у разі затримки внесення орендної плати, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати). Сторони погодили, що даним договором продовжують строки встановлені законом нарахування пені та звернення до суду за її стягненням до 3 років.
За прострочення виконання грошового зобов`язання за договором оренди позивачем нараховано відповідачу за період з 21.01.2023 по 30.07.2026 - 1318 520 грн 62 коп. пені.
За перерахунком суду розміру пені, з врахування визначеного позивачем періоду та враховуючи встановлений договором 3-річний строк її нарахування, розмір пені становить 1250 450 грн 81 коп.
Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
За приписами статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.
За прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 21.01.2023 по 30.07.2026 позивачем нараховано відповідачу 128 452 грн 86 коп. 3% річних та 416 780 грн 99 коп. інфляційних втрат.
За перерахунком суду 3% річних та інфляційних втрат, з врахуванням визначеного позивачем періоду, розмір 3% річних становить 126792 грн 08 коп., а розмір інфляційних втрат - 423 081 грн 83 коп.
Отже, за перерахунком суду, розмір інфляційних втрат є більшим, ніж визначив позивач. Проте, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат.
Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання належить стягнути 385 439 грн 40 коп. 3% річних та 1 159 312 грн 93 коп. інфляційних втрат.
Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання належить стягнути 126 792 грн 08 коп. 3% річних та 416 780 грн 99 коп. інфляційних втрат.
Щодо зменшення неустойки.
За змістом ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, зменшення розміру пред`явленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22 та постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2249/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків від порушення зобов`язання, невідповідності між розміром стягуваної неустойки та такими наслідками, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов`язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 10.06.2025 у справі № 925/585/24, від 17.04.2025 у справі № 910/7827/2, від 26.02.2025 у справі № 911/168/24.
Розмір неустойки, до якого суд її зменшує, у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Наведені висновки узгоджуються з приписами законодавства, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій з метою недопущення їх використання ані як засобу для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні про зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить із конкретних обставин. Такий підхід є усталеним у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 10.02.2026 у справі № 910/7336/25, від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).
Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми пені суд враховує те, що загальний розмір орендної плати за договором становить 2 350 336 грн 42 коп., а розмір пені, строк нарахування якої 3 роки, становить 1 250 450 грн 81 коп. (більше 50 % від основної заборгованості), а також те, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру пені, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру пені на 50 відсотків, тобто до 625 225 грн 41 коп. пені.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що стягнення з відповідача такої суми пені, 126 792 грн 08 коп. 3% річних та 416 780 грн 99 коп. інфляційних втрат компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.
Разом з тим, з огляду на те, що позивачу відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути із сторін в дохід Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування суми зменшеної пені.
Такий підхід щодо розподілу судового збору відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.07.2026 у cправі №908/3874/23 (908/2504/25).
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (78436, урочище Центр, буд. 5Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32872788) на користь Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (76018, вул. Є. Петрушевича, буд.1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31790584) 3 519 134 (три мільйони п`ятсот дев`ятнадцять тисяч сто тридцять чотири) грн 90 коп. заборгованості, з яких: 2 350 336 (два мільйони триста п`ятдесят тисяч триста тридцять шість) грн 42 коп. заборгованості з орендної плати, 625 225 (шістсот двадцять п`ять тисяч двісті двадцять п`ять) грн 41 коп. пені, 126 792 (сто двадцять шість тисяч сімсот дев`яносто дві) грн 08 коп. 3% річних та 416 780 (чотириста шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн 99 коп. інфляційних втрат.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (78436, урочище Центр, буд. 5Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32872788) в дохід Державного бюджету України 49 732 (сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять дві) грн 32 коп. судового збору.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" (76018, вул. Є. Петрушевича, буд.1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31790584) в дохід Державного бюджету України 836 (вісімсот тридцять шість) грн 78 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 02.10.2026.
Суддя О.В. Рочняк