ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.10.2026 Справа №910/5788/26
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення заборгованості у розмірі 395 156,38 грн,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення заборгованості у розмірі 395 156,38 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" стверджує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором поставки №205/ЛГВ/26 (за графіком поставки) від 04.02.2026 було поставлено Акціонерному товариству "Укргазвидобування" за видатковою накладною №3257 від 02.03.2026 товар на суму 394 986,54 грн, в той час як відповідачем свого зобов`язання із оплати цього товару не виконано, у зв`язку з чим в останнього виник борг у вказаній сумі.
Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором поставки №205/ЛГВ/26 (за графіком поставки) від 04.02.2026, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пені у розмірі 169,84 грн, нарахованої за період з 02.04.2026 по 14.05.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 18.05.2026) відкрито провадження у справі №910/5788/26; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
02.06.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшла заява про залишення позову без руху, яка мотивована тим, що всупереч ч. 7 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позивач не додав до позовної заяви документа, що підтверджує наявність рахунку, який він зазначив у позові - IBAN НОМЕР_1 в АТ "УКРСИББАНК".
05.06.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що в прохальній частині позову позивач просить стягнути заборгованість за Договором №300425-01 від 30.04.2025, однак такий договір між сторонами не укладався (між сторонами укладено Договір №205/ЛГВ/26 від 04.02.2026), а отже така вимога є безпідставною.
Також у відзиві на позов відповідач визнає факт отримання товару, однак зазначає, що строк його оплати не настав, оскільки позивачем не надано повного комплекту документів відповідно до п. 4.1 Договору №205/ЛГВ/26 від 04.02.2026.
Крім того у відзиві на позов відповідачем викладено клопотання про зменшення пені на 99% на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України.
14.07.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшло клопотання про зменшення пені до 0 на підставі ст. 551 Цивільного кодексу України.
23.07.2026 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 394 986,54 грн, з огляду на сплату основного боргу після відкриття провадження у справі.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про залишення позову без руху суд зазначає наступне.
Вказана заява мотивована тим, що позивачем всупереч ч. 7 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, не додано до позовної заяви документа, що підтверджує наявність рахунку, який він зазначив у позові - IBAN НОМЕР_1 в АТ "УКРСИББАНК".
Відповідно до п. 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Пунктом 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Наведені норми не встановлюють форми такого документу, відтак суд вважає, що документами, що підтверджують наявність зазначеного позивачем у позові рахунку є платіжні інструкції №2628 від 14.05.2026 та №2659 від 19.05.2026, які позивачем надано на підтвердження сплати судового збору, оскільки такі платіжні інструкції містять посилання на рахунок платника - НОМЕР_1 в АТ "УКРСИББАНК".
Крім того, додана відповідачем до заяви про закриття провадження в частині основного боргу платіжна інструкція №[номер приховано] від 05.06.2026 також містить посилання на рахунок отримувача (позивача) - НОМЕР_1 в АТ "УКРСИББАНК".
Відтак, у суду відсутні підстави для залишення позову без руху, оскільки в матеріалах справи більш ніж достатньо документів, що підтверджують наявність у позивача рахунку НОМЕР_1 в АТ "УКРСИББАНК".
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, хоча до відзиву на позов долучено докази направлення його примірника відповідачу (квитанція №7408655 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС).
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
04.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір", як постачальником, та Акціонерним товариством "Укргазвидобування", як покупцем, укладено Договір поставки №205/ЛГВ/26 (за графіком поставки) (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві канцелярські товари, зазначені в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.
Відповідно до п. 1.2 Договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації (далі - специфікація), яка є Додатком №1 до Договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є Додатком №3 до Договору та є його невід`ємною частиною.
Пунктами 3.1 - 3.3 Договору визначено, що ціна товару вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (ПДВ вказується якщо постачальник є резидентом України, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні). Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в Специфікації до цього Договору та становить 394 986,54 грн з ПДВ (включно), в тому числі ПДВ - 65 831,09 грн. У вартість товару включаються: митні витрати, понесені постачальником при митному оформленні товару у пункті відправки (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні); витрати на пакування та навантаження; транспортні витрати відповідно до умов поставки, що зазначені у Специфікації до даного Договору; витрати на отримання дозвільної документації (у випадку, якщо така вимагається); витрати пов`язані з отриманням сертифікату походження товару (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні). Загальна кінцева ціна Договору та загальна кінцева вартість товару складається з суми усіх вартостей фактично прийнятого покупцем товару та не може перевищувати загальну ціну Договору вказану в п. 3.2. даного Договору, крім випадків, передбачених чинним законодавством України, та за умови укладання відповідної додаткової угоди.
Згідно п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем вартості прийнятого товару з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (оплата по факту прийняття товару), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, на умовах зазначених у Специфікації. Для здійснення оплати постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні документи: 1. Рахунок (інвойс) на суму прийнятого товару; 2. Акт приймання-передачі товару або видаткову накладну, підписані сторонами на прийнятий товар; 3. Квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної з Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН), що підтверджує реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що для здійснення оплати постачальник зобов`язаний надати документи, вказані в п. 4.1 цього Договору. При цьому сторони домовились, що оплата за прийнятий товар здійснюється покупцем за умови наявності зареєстрованої постачальником за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати правильно оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з вимогами чинного законодавства України. Підтвердженням такої реєстрації з ЄРПН є квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, надана постачальником. Покупець має право здійснити оплату за прийнятий товар за наявності витягу з ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати правильно оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з вимогами чинного законодавства України. У разі відсутності реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати, оплата здійснюється покупцем протягом 15 календарних днів з дня реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН. Таке продовження строку оплати не є порушенням строку оплати зі сторони покупця.
Відповідно до п. 4.3 Договору покупець не здійснює оплату за товар та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником документів, передбачених даним Договором.
Пунктом 7.9 Договору передбачено, що за порушення строків оплати постачальник має право вимагати сплати покупцем на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 30.06.2026 (включно) (п. 10.1 Договору).
У Специфікації №1 від 04.02.2026 З_26Т-020Е_30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне (Канцелярські товари), яка є Додатком №1 до Договору (надалі - Специфікація), було погоджено постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" Акціонерному товариству "Укргазвидобування" товару на загальну суму 394 986,54 грн, в тому числі ПДВ - 65 831,09 грн.
Пунктом 4 Специфікації визначено умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами Акту прийому передачі товару або видаткової накладної та надання інших документів, вказаних в п. 4.1 Договору.
07.04.2026 листом вих. №038/іп2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" звернулось до Акціонерного товариства "Укргазвидобування", в якому просило останнього виконати належним чином зобов`язання за Договором та сплатити заборгованість у сумі 394 986,54 грн за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_1 в відділені АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005, код ЄДРПОУ 44812423.
Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" про не виконання Акціонерним товариством "Укргазвидобування" своїх грошових зобов`язань за Договором поставки №205/ЛГВ/26 (за графіком поставки) від 04.02.2026 з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу у розмірі 394 986,54 грн, а також пені у розмірі 169,84 грн.
При цьому, як зазначає Акціонерне товариство "Укргазвидобування", в прохальній частині позову позивач просить стягнути заборгованість за Договором №300425-01 від 30.04.2025, однак відповідач стверджує, що такий договір між сторонами не укладався (між сторонами укладено Договір №205/ЛГВ/26 від 04.02.2026), а отже така вимога є безпідставною.
Судом враховано, що у прохальній частині позовної заяви позивач посилається на Договір №300425-01 від 30.04.2025, однак враховуючи, що в мотивувальній частині позивач посилається саме на Договір поставки №205/ЛГВ/26 (за графіком поставки) від 04.02.2026, копію якого і додає до позову, суд приходить до висновку, що позивачем помилково зазначено у прохальній частини позовної заяви інший договір і таке зазначення є виключно технічною опискою.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статтями 11, 202 655, 662,692, Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" поставлено Акціонерному товариство "Укргазвидобування" товар на загальну суму 394 986,54 грн, в тому числі ПДВ - 65 831,09 грн, що підтверджується видатковою накладною №3257 від 02.03.2026 на суму 394 986,54 грн з ПДВ.
Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками та скріплена їх печатками, а також в ній міститься посилання на реквізити Договору.
Таким чином, видатковою накладною №3257 від 02.03.2026 підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з поставки відповідачу товару на загальну суму 394 986,54 грн, що також не заперечує відповідач у відзиві на позов.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем вартості прийнятого товару з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (оплата по факту прийняття товару), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, на умовах зазначених у Специфікації. Для здійснення оплати постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні документи: 1. Рахунок (інвойс) на суму прийнятого товару; 2. Акт приймання-передачі товару або видаткову накладну, підписані сторонами на прийнятий товар; 3. Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), що підтверджує реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 4 Специфікації визначено умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами Акту прийому передачі товару або видаткової накладної та надання інших документів, вказаних в п. 4.1 Договору.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що для здійснення оплати постачальник зобов`язаний надати документи, вказані в п. 4.1 цього Договору. При цьому сторони домовились, що оплата за прийнятий товар здійснюється покупцем за умови наявності зареєстрованої постачальником за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати правильно оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з вимогами чинного законодавства України. Підтвердженням такої реєстрації з ЄРПН є квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, надана постачальником. Покупець має право здійснити оплату за прийнятий товар за наявності витягу з ЄРПН про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати правильно оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з вимогами чинного законодавства України. У разі відсутності реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати, оплата здійснюється покупцем протягом 15 календарних днів з дня реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН. Таке продовження строку оплати не є порушенням строку оплати зі сторони покупця.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" зазначає, що строк оплати товару не настав, оскільки позивачем не надано повного комплекту документів відповідно до п. 4.1 Договору №205/ЛГВ/26 від 04.02.2026, а саме не надано рахунок (інвойс) на оплату, а податкову накладну від 02.03.2026 зареєстровано лише 11.03.2026 та направлено з листом вих. №038/іп2026 від 07.04.2026.
Так, в матеріалах відсутні докази направлення позивачем відповідачу рахунку на оплату, однак за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18.
Щодо обов`язку позивача надати відповідачу податкову накладну суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної (1); дата складання податкової накладної (2); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг (3); податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу) (4); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (5); опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (6); ціна постачання без урахування податку (7); ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (8); загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (9); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (10); індивідуальний податковий номер (11).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 201.2. статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Згідно податкової накладної №3 від 02.03.2026 та квитанції про реєстрацію даної податкової накладної в ЄРПН Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" своєчасно (11.03.2026) зареєстровано податкове зобов`язання по поставці товару Акціонерному товариству "Укргазвидобування" вартістю 394 986,54 грн. (ПДВ - 65 831,09 грн).
Судом враховано, що у відповідності 4.1 Договору постачальник зобов`язаний, зокрема надати покупцю квитанцію про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної з Єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджує реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку відповідно до чинного законодавства України.
При цьому, не направлення податкової накладної позивачем безпосередньо відповідачу, не нівелює висновки суду щодо наявності у відповідача обов`язку з оплати товару у повному обсязі, в тому числі ПДВ, оскільки саме факт реєстрації податкової накладної (а не її направлення контрагенту) в Єдиному реєстрі податкових накладних (та прийняття її органом податкової служби) дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Отже, з 11.03.2026 відповідач був обізнаний про реєстрацію позивачем податкової накладної за господарською операцією з поставки товару вартістю 394 986,54 грн (ПДВ - 65 831,09 грн), оскільки остання була відображені в його електронному кабінеті Державної податкової служби України.
Матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано жодних доказів наявності зауважень (заперечень) Акціонерного товариства "Укргазвидобування" щодо одержання товару за спірною господарською операцією (більш того відповідач не заперечив факт поставки товару у відзиві на позов) та відповідно висловлення зауважень щодо реєстрації позивачем податкової накладної №3 від 02.03.2026 до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір", як постачальником до суду із позовом про стягнення заборгованості за Договором.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Отже, враховуючи, що поставлений товару підлягав оплаті протягом 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної №3257 від 02.03.2026, а податкова накладна була зареєстрована своєчасно та з урахуванням п. 4.2 Договору (більше ніж за 10 календарних днів до кінцевого строку (терміну) оплати), то поставлений за спірною видатковою накладною товар підлягав оплаті до 01.04.2026 включно.
Як визнається сторонами спору, відповідач товар отримав, однак оплату такого товару (ані вартості товару, ані суми ПДВ) станом на дату подання позову не здійснив, в зв`язку з чим у відповідача наявна був наявний борг у розмірі 394 986,54 грн.
При цьому від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 394 986,54 грн, з огляду на сплату основного боргу після відкриття провадження у справі, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію №[номер приховано] від 05.06.2026 (призначення платежу: Опл.за канцтовари зг.дог.№205/ЛГВ/26від04.02.26.Накл.№3257від02.03.26.Вт.ч. ПДВ 65831,09.UA-2026-01-22-006446-A).
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Враховуючи, що предмет спору в частині стягнення основного боргу у розмірі 394 986,54 грн припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача боргу у розмірі 394 986,54 грн.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання своїх зобов`язань за спірним Договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Акціонерне товариство "Укргазвидобування" не виконано належним чином своїх грошових зобов`язань за Договором з оплати поставки товару, та відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з 02.04.2026.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пені у розмірі 169,84 грн, нарахованої за період з 02.04.2026 по 14.05.2026, за порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором поставки №205/ЛГВ/26 (за графіком поставки) від 04.02.2026.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.9 Договору передбачено, що за порушення строків оплати постачальник має право вимагати сплати покупцем на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Суд, здійснивши перерахунок пені (з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування пені), прийшов до висновку про правомірність вимоги позивача про стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пені у розмірі 169,84 грн.
Щодо клопотання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зменшення розміру пені суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Клопотання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зменшення розміру пені мотивоване наступним:
1) Акціонерне товариство "Укргазвидобування" є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83) та відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 на нього покладено спеціальні обов`язки із забезпечення НАК "Нафтогаз України" природним газом для потреб побутових споживачів і виробників теплової енергії.
2) Загальновідомими є факти, що об`єкти газовидобувної інфраструктури Акціонерного товариства "Укргазвидобування" зазнають систематичних обстрілів та руйнувань з боку Російської Федерації.
3) Позивачем не доведено понесення жодних збитків, спричинених затримкою оплати; прострочення є незначним, а затримка зумовлена наведеними вище виключними обставинами, пов`язаними зі збройною агресією Російської Федерації проти України та статусом відповідача, як підприємства стратегічного значення й об`єкта критичної інфраструктури.
Так, неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.
Водночас, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Закріплений законодавцем у ст. 3 Цивільного кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (ст. 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Перш за все суд відзначає, що передбачений у п. 7.9 Договору розмір пені - 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, є надзвичайно низьким та доволі рідко погоджується суб`єктами господарювання у своїх правовідносинах (є непритаманним для подібних договорів поставки). Наприклад для позивача за прострочення поставки товару у п. 7.8 Договору передбачено розмір пені - 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчано поставленого товару за кожен день прострочення.
Судом враховано, що Акціонерне товариство "Укргазвидобування" є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83) та відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 на нього покладено спеціальні обов`язки із забезпечення НАК "Нафтогаз України" природним газом для потреб побутових споживачів і виробників теплової енергії.
Також Акціонерне товариство "Укргазвидобування" посилається на те, що об`єкти його газовидобувної інфраструктури зазнають систематичних обстрілів та руйнувань з боку Російської Федерації.
В той же час систематичних обстрілів зазнає як газовидобувна інфраструктура, так і електрична, що також безпосередньо впливає на господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір". Тобто сторони перебувають у рівному становищі, тим більше з огляду на посилення останнім часом країною-агресором ударів по цивільним об`єктам, які належать до приватного сектору економіки, а відтак зменшення неустойки одній із стороні порушить баланс інтересів сторін.
При цьому з огляду на допущення прострочення Акціонерним товариством "Укргазвидобування" виконання його зобов`язання з оплати товару, враховуючи розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача (169,84 грн), дотримуючись балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" підлягає задоволенню частково із стягненням з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пені у розмірі 169,84 грн.
Щодо розподілу витрат позивача на оплату судового збору.
Акціонерним товариством "Укргазвидобування" після відкриття провадження у справі №910/5788/26 (22.05.2026) було сплачено суму основного боргу у розмірі 394 986,54 грн (05.06.2026), у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі в цій частині боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.
У частині 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, судовий збір у сумі 4 739,84 грн (пропорційно до розміру вимоги, щодо якої провадження у справі закрито) не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/5788/26, тому суд, керуючись принципом процесуальної економії, вбачає за необхідне відразу повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" вказану суму судового збору.
Щодо судового збору у розмірі 2,04 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням вимоги про стягнення пені у розмірі 169,84 грн.
Керуючись статтями 13, 74, 126, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" (02094, м. Київ, пр. Каденюка Леоніда, буд. 14; ідентифікаційний код 44812423) пеню у розмірі 169 (сто шістдесят дев`ять) грн 84 коп. та судовий збір у розмірі 2 (дві) грн 04 коп. Видати наказ.
3. Закрити провадження у справі в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" про стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" суми основного боргу у розмірі 394 986,54 грн.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпорт Папір" (02094, м. Київ, пр. Каденюка Леоніда, буд. 14; ідентифікаційний код 44812423) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 739 (чотири тисячі сімсот тридцять дев`ять) грн 84 коп., сплачений за платіжними інструкціями №2628 від 14.05.2026 та №2659 від 19.05.2026.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Роман БОЙКО