Рішення № 140273044 у справі № 910/1920/25 від 22.09.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2026 Справа № 910/1920/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятів Торф";

до Антимонопольного комітету України;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс";

про визнання недійсним та скасування рішення.

Суддя Мандриченко О. В.

Секретар судового засідання Григоренко С. В.

Представники:

Від позивача: не з`явилися;

Від відповідача: Пащенко М.В., в порядку самопредставництва;

Від третьої особи: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятів Торф" задоволено повністю, визнано недійсним та скасовано рішення Антимонопольного комітету України від 14.11.2024 № 451-р у справі № 145-26.13/1-24.

Постановою Верховного Суду від 22.01.2026 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 у справі № 910/1920/25 скасовано, справу № 910/1920/25 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026, справа № 910/1920/25 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 прийнято справу № 910/1920/25 до провадження; призначено слухання справи на 03.03.2026.

10.02.2026 до господарського суду від Антимонопольного комітету України надійшли пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 22.01.2026 у даній справі.

26.02.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятів Торф" до господарського суду надійшли пояснення по суті спору з урахуванням постанови Верховного Суду від 22.01.2026 у даній справі.

02.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" подало до господарського суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням постанови Верховного Суду від 22.01.2026 у даній справі.

03.03.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятів Торф" до господарського суду надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

У підготовчому засіданні 26.05.2026 судом розглядалося клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятів Торф" про призначення у справі судової економічної експертизи.

Як роз`яснено у п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Системний аналіз ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи.

При цьому за змістом ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19.

Дослідивши подане Товариством з обмеженою відповідальністю "Рожнятів Торф" клопотання про призначення експертизи у справі суд, ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки представником позивача не обґрунтовано неможливості вирішення спору без призначення у справі експертизи та дійсної необхідності для застосування спеціальних знань. Також суд відзначає, що заявник не був обмежений у праві надати суду висновок експерта на його замовлення відповідно до ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1920/25 до судового розгляду по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.09.2026 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

У судове засідання 22.09.2026 представник позивача не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, однак 22.09.2026 подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що останній є представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро гідність" у справі про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Великоєрчиківське" у справі № 911/2344/25 та відрядженням, у зв`язку з цим, до с. Великі Єрчики, Сквирського району, Київської області.

Також 22.09.2026 іншим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятів Торф" також подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, пунктом 2 частини 2 вказаної статті визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суд вказує, що представник позивача не вперше не з`являється у судові засідання.

Так, зокрема, під час розгляду справи по суті, представник позивача не з`явився у судові засідання 16.06.2026 та 30.06.2026. Причини такої не явки судом поважними не визнавалися.

Проте, в свою чергу, пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином, оскільки це вже третя неявка представника позивача у судове засідання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вищевказаних клопотань про відкладення розгляду справи.

Крім того, суд вказує, що до означених клопотань заявниками не надано жодних доказів того, що один з них є представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро гідність", таких як ордер чи довіреність та буде здійснювати захист інтересів вказаної особи в межах справи № 911/2344/25, а іншим - доказів перебування на лікарняному.

Крім того, судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

22.09.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Комітет) 14.11.2024 № 451-р (далі - рішення № 451-р, оскаржуване рішення, оспорюване рішення, рішення) у справі № 145-26.13/1-24 (далі також - Справа) визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс" (далі також - третя особа, ТОВ "Меткон Плюс") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Рожнятів Торф" (далі також - позивач, ТОВ "Рожнятів Торф") (далі разом - Учасники) вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища "Під Бором", яке розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області (ідентифікатор SUE001-UA-20230816-78469), проведеного Державною службою геології та надр України (далі - Аукціон).

За вчинення вищезазначеного порушення на позивача накладено штраф у розмірі 226 666,00 гривень.

Позивач не погоджуючись з висновками Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, звернувся до Господарського суду міста Києва на підставі статі 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з позовом про визнання недійсним та скасування рішення № 451-р, з підстав порушення та неправильного застосування відповідачем норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Частиною 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення № 451-р, в межах строку встановленого частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним та скасування рішення № 451-р у справі № 145-26.13/1-24 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним скасування рішення № 451-р у справі № 145-26.13/1-24 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Як встановлено судом, розпорядженням державного уповноваженого від 12 січня 2024 року № 3/2 - p розпочато розгляд справи № 145-26.13/1-24 за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Меткон Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 37536864) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф» (ідентифікаційний код юридичної особи 44964515) порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища «Під Бором», яке розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області (ідентифікатор № SUE001-UA-20230816-78469), проведеного Державною службою геології та надр України.

Відповідачами у Справі були такі суб`єкти господарювання:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткон Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 37536864), місцезнаходження: 21100, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Пушкіна, будинок 4. Як вбачається з відомостей щодо ТОВ «Меткон Плюс», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР), основним видом діяльності товариства є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожнятів Торф» (ідентифікаційний код юридичної особи 44964515), місцезнаходження: 77601, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, селище міського типу Рожнятів, вул. Стрільців Січових, будинок 123. Як вбачається з відомостей щодо ТОВ «Рожнятів Торф», які містяться в ЄДР, основним видом діяльності товариства є добування торфу (код КВЕД 08.92).

Отже, ТОВ «Меткон Плюс» та ТОВ «Рожнятів Торф» є суб`єктами господарювання в розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Також судом встановлено, що Державною службою геології та надр України за допомогою вебпорталу "PROZORRO.SALE: (https://prozorro.sale/auction/) проведено електронний аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами родовища "Під Бором" (далі також - аукціон). Вартість геологічної інформації - 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1075 "Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету" (із змінами внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 44 237,04 грн (з ПДВ). В адміністративному відношенні родовище "Під Бором" розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області на відстані 1 км на північ від с. Верхній Струтинь. Вид корисної копалини: торф. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: видобування корисних копалин, 20 років (ідентифікатор № SUE001-UA-20230816-78469).

Участь в Аукціоні взяли такі суб`єкти господарювання:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Рожнятів Торф";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЯТА ВЕЧЕРЯ";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНА ІФ";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА КОМФОРТУ";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон Плюс";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркан Прикарпатський Індустріальний Парк";

- товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена Неділя".

Найвища цінова пропозиція в розмірі 60 000 000,00 грн була ТОВ "Меткон Плюс", проте, ТОВ "Меткон Плюс" було дискваліфіковано відповідно до п. 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу користування надрами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2023 № 749), у зв`язку з відмовою від підписання договору купівлі-продажу дозволу.

Договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування торфу родовища "Під Бором", яке знаходиться в Калуському районі Івано-Франківської області, Державною службою геології та надр України від 03.10.2023 № 7/3-23 укладено з ТОВ "Рожнятів Торф" на суму 35 200 000,00 грн.

Комітет дійшов висновку, що аналіз матеріалів Справи засвідчив, що Учасники узгоджували свою поведінку під час підготовки і участі в Аукціоні.

Щодо встановлення Комітетом взаємозв`язку між Учасниками під час підготовки і участі в Аукціоні, суд вказує наступне.

Як вбачається з п. 26 рішення № 451-р засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "Рожнятів Торф" з 08.06.2023 по 11.01.2024 були:

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3 .

Керівником ТОВ "Рожнятів Торф" у вказаний період був ОСОБА_1 .

У той же час, єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Меткон Плюс" є ОСОБА_4 , а керівником є ОСОБА_5 з 29.01.2020 по 11.01.2024.

Як встановлено Комітетом під час розгляду антимонопольної справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є сестрами (п. 42 Рішення № 451-р).

Згідно з п. 46 оскаржуваного рішення № 451-р, відповідно до інформації, наданої Пенсійним фондом України листом від 28.11.2023 № 2800-050203-5/67293, ТОВ "Рожнятів Торф" листом від 06.09.2024 № 020609, ОСОБА_2 (кінцевий бенефіціарний власник ТОВ "Рожнятів Торф) працювала провідним інженером у ТОВ "Меткон Плюс" у період з 01.01.2022 по 01.01.2024 (у тому числі в період проведення аукціону).

Відповідно, до ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", контроль - можливість однієї чи декількох юридичних та/або фізичних осіб чинити вирішальний вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Статуту ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ», що затверджений протоколом установчих зборів учасників (засновників) ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» від 08.06.2023 № 1 (далі ? Статут), органами управління товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган - директор. Вищим органом товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства та/або призначених ними представників.

Згідно з пунктом 5.13 розділу 5 Статуту, загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», та Статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Згідно з пунктом 5.17 розділу 5 Статуту загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Пунктом 5.24 розділу 5 Статуту передбачено, що до компетенції директора товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Підписантами Статуту ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ», що затверджений протоколом установчими зборами учасників (засновників) ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» від 08.06.2023 № 1, були ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 12.1 розділу 12 Статуту ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», що затверджений рішенням загальних зборів одноособового учасника ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» від 09.12.2021 № 02-21, органами товариства є: - загальні збори Учасників; - Виконавчий орган.

Згідно з пунктом 12.2 розділу 12 Статуту, загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Пунктом 12.25 розділу 12 Статуту передбачено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор».

Згідно з пунктом 12.26 розділу 12 Статуту, директор товариства, в межах своєї компетенції, самостійно вирішує всі питання, що пов`язані з діяльністю товариства, а саме:

- діє від імені товариства без довіреності, представляє його інтереси в усіх державних, приватних, господарських і суспільних підприємствах, установах і організаціях, як вітчизняних так і іноземних;

- самостійно розпоряджається майном і коштами товариства для досягнення статутної мети діяльності товариства без обмежень, окрім відчуження будь-яким способом (продаж, передача в заставу, іпотеку, дарування, внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб тощо) майна Товариства, на що додатково потрібна згода Загальних зборів учасників Товариства;

- укладає і одноособово підписує будь-які правочини, договори, контракти, угоди в тому числі зовнішньоекономічні і трудові, в межах визначених Статутом;

- видає довіреності, гарантійні листи та інші фінансові документи;

- відкриває рахунки в банківських та інших фінансових установах і розпоряджається коштами товариства для фінансового забезпечення статутної діяльності товариства;

- затверджує структуру і штатний розклад товариства, його філії і представництв;

- видає накази і дає обов`язкові для всіх робітників товариства вказівки і розпорядження;

- здійснює інші дії, спрямовані на досягнення мети товариства, що не суперечать чинному законодавству України і Статуту.

Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Відповідно до протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» № 01-20 від 27.01.2020 ОСОБА_5 призначено на посаду директора ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС».

В свою чергу, за інформацією відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 01.12.2023 № 50362/06.1-29 (вх. № 7-03/14308 від 13.12.2023) ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є сестрами.

Відповідно до актових записів про народження, а саме:

- № 268 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений 29.09.1988 Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), батьком якої є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- № 280 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений 03.10.1987 Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), батьком якої є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, за інформацією управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.11.2023 № 61586/8.2-23/вх.59270/8.1-23 (вх. № 7-01/14541 від 07.12.2023) встановлено актовий запис № 951 від 09.07.2021 про шлюб ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Отже, ОСОБА_2 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ») та ОСОБА_5 (керівник у ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС») є пов`язаними особами (сестрами) та через родинні зв`язки мали безпосередній вплив на господарську діяльність ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ».

Разом із тим Комітетом встановлено, що відповідно до інформації, наданої Пенсійним фондом України листом від 28.11.2023 № 2800-050203-5/67293 (вх. № 7-03/14158 від 28.11.2023), ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» листом від 06.09.2024 № 020609 (вх. № 8-03/11407 від 09.09.2024) на вимогу Комітету, ОСОБА_2 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ») працювала провідним інженером у ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» у період з 01.01.2022 по 01.01.2024 (у тому числі в період проведення Аукціону).

У той же час згідно з інформацією, наданою Пенсійним фондом України листом від 28.11.2023 № 2800-050203-5/67293 (вх. № 7-03/14158 від 28.11.2023), ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» листом від 30.08.2024 № 24/08 (вх. № 8-03/11412 від 09.09.2024) на вимогу Комітету, ОСОБА_5 працювала керівником у ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» у період з 01.01.2022 по 01.01.2024 (у тому числі в період проведення Аукціону).

Тобто, у період проведення Аукціону ОСОБА_2 була співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» та одночасно працювала провідним інженером у ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», у той же час керівником ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» була ОСОБА_5 (яка є сестрою ОСОБА_2 ), що свідчить про спільне здійснення ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» і ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» господарської діяльності, у зв`язку із чим ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» і ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» не могли бути не обізнані з діяльністю один одного та мали можливість доступу до інформації один одного й обміну інформацією між ними щодо господарської діяльності, у тому числі й щодо забезпечення участі в Аукціоні.

Враховуючи наведене, наявність зазначених взаємозв`язків між ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ», а також інших доказів у Справі, у своїй сукупності, свідчить про обмін інформацією між ними та скоординоване ведення ними господарської діяльності, що у свою чергу створювало умови для обміну інформацією між вказаними товариствами й зумовило їх домовленість про підготовку та участь в Аукціоні.

Щодо надання фінансової допомоги Учасникам однією особою ОСОБА_10 та третьою особою - ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», пов`язаною відносинами контролю з одним із Учасників (ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС») Комітетом встановлено таке.

Згідно з інформацією, наданою Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») листом від 02.01.2024 № 20.1.0.0.0/7-231226/23210 (вх. № 11-01/21-кі від 08.01.2024), Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Південний» (далі ПАТ АБ «Південний») листом від 03.01.2024 № 14/001/374/2024-БТ (вх. № 11-01/23-кі від 08.01.2024), Комітетом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 112» (далі ТОВ «Мостобудівельний загін № 112») (ідентифікаційний код юридичної особи 22202218) та фізична особа ОСОБА_10 , зокрема, у період проведення Аукціону надавали поворотну фінансову допомогу ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ», (див. таблицю 2 п. 52 рішення).

Викладене свідчить, що між ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», фізичною особою ОСОБА_10 та ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ», зокрема, у період проведення Аукціону існували договірні відносини щодо надання Відповідачам поворотної фінансової допомоги, що свідчить про фінансову підтримку, про їхню співпрацю, спрямовану на забезпечення господарської діяльності Відповідачів з боку ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», фізичної особи ОСОБА_10 .

Крім того, відповідно до інформації, що міститься в ЄДР (витяг з ЄДР від 29.08.2024 за кодом 507412133679), у період проведення Аукціону (зокрема, станом на 04.09.2023, дата подання пропозицій учасниками) засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» були:

а) засновники:

- ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», розмір частки засновника (учасника): 70% (376 600 грн);

- ОСОБА_11 , громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника): 30% (161 400 грн);

б) кінцеві бенефіціарні власники:

- ОСОБА_4 , громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 70%;

- ОСОБА_11 , громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 30%.

Разом із тим, як вже зазначалося, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» є ОСОБА_4 .

Отже, ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» та ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» мають спільного кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_4 та пов`язані відносинами контролю.

Відповідно до пункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами.

Фінансова допомога на поворотній основі не може вважатися фінансовим кредитом, тому що не передбачає ні цільового використання отриманих коштів, ні одержання їх під процент.

Крім того, суб`єкт господарювання, який надає фінансову допомогу, зацікавлений у фінансових результатах того, хто таку допомогу отримує, оскільки розраховує на її повернення.

За своєю суттю фінансова допомога може надаватися між суб`єктами господарювання, які поєднані або споріднені спільністю економічних інтересів, оскільки вона надається на безвідсотковій основі.

Оскільки за договором безпроцентної позики немає мети отримання прибутку у вигляді процентів, немає ніякої іншої компенсації за користування коштами Учасники, надаючи один одному кошти в позику, з огляду на інфляційні показники та інші чинники, можуть отримати збиток.

Тобто Учасники йдуть на ризик втрати можливого прибутку з метою фінансової підтримки свого конкурента.

Отже, отримання TOB «РОЖНЯТІВ ТОРФ» фінансової допомоги від ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», яке пов`язане відносинами контролю з ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», може свідчити про фінансову взаємопідтримку в господарській діяльності, єдність економічних інтересів ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» та відсутність конкуренції між ними.

Враховуючи викладене, встановлені Комітетом у Справі обставини, у своїй сукупності доводять, зокрема, що між фізичною особою ОСОБА_10 , ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» (яке пов`язане з ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» відносинами контролю) та Учасниками (ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ») до проведення Аукціону, під час та після проведення Аукціону існували тісні договірні відносини, зокрема, факти надання фінансової допомоги фізичною особою ОСОБА_10 , ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» Учасникам (ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ»), а також пов`язаність ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» і ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» відносинами контролю, разом з іншими обставинами Справи слугують підтвердженням наявності взаємодії Учасників між собою та обміну інформацією під час участі в Аукціоні.

Щодо надання взаємної фінансової допомоги ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» ОСОБА_2 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ») та директором конкурента - ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» ОСОБА_5 суд вказує на таке.

Згідно з інформацією, наданою листами АТ КБ «Приватбанк» від 02.01.2024 № 20.1.0.0.0/7-231226/23210 (вх. № 11-01/21-кі від 08.01.2024) і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» від 06.09.2024 № 020609 (вх. № 8-03/11407 від 09.09.2024) на вимогу Комітету, встановлено, що ОСОБА_2 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ») після проведення Аукціону надавала поворотну фінансову допомогу ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» на підставі таких договорів:

- договір № 31/10 від 13.10.2023 про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 990 000 грн;

договір № 31/10-1 від 13.10.2023 про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 692 000 грн;

договір № 31/10-2 від 13.10.2023 про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 518 000 грн.

Також згідно з інформацією, наданою ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» від 06.09.2024 № 020609 (вх. № 8-03/11407 від 09.09.2024) на вимогу Комітету, встановлено, що листом від 19.10.2023 б/н Діброва Н.О. повідомила ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» про виконання договору про надання поворотної фінансової допомоги № 31/10-2 від 13.10.2023, у якому зазначено таке: «відповідно до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 31/10-2 від 13.10.2023, укладеного між громадянкою ОСОБА_2 та ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ», ОСОБА_2 зобов`язується надати товариству безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 518 000 грн. на умовах визначних договором.

Повідомляю, про часткове виконання зобов`язання ОСОБА_2 за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 31/10-2 від 13.10.2023, у сумі 218 000 грн може бути здійснено ОСОБА_12 . Можливість покладення виконання зобов`язання на третю особу передбачена ст. 528 Цивільного кодексу України.

В цьому випадку кредитор зобов`язаний прийняти належне виконання, запропоноване йому третьою особою. Виконавши зобов`язання замість боржника, третя особа сама становиться кредитором та має право вимагати від боржника виконання зобов`язання на свою користь».

Враховуючи зазначене, а саме здійснення часткового виконання зобов`язання директором ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» - ОСОБА_12 у сумі 218 000 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 31/10-2 від 13.10.2023, укладеного між ОСОБА_2 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ») та ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» в сумі 518 000 грн, свідчить, що ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» і ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» були пов`язані між собою фінансовими відносинами, зокрема, наданням поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами.

Фінансова допомога на поворотній основі не може вважатися фінансовим кредитом, тому що не передбачає ні цільового використання отриманих коштів, ні одержання їх під процент.

Крім того, суб`єкт господарювання, який надає фінансову допомогу, зацікавлений у фінансових результатах того, хто таку допомогу отримує, оскільки розраховує на її повернення.

За своєю суттю фінансова допомога може надаватися між суб`єктами господарювання, які поєднані або споріднені спільністю економічних інтересів, оскільки вона надається на безвідсотковій основі.

Оскільки за договором безпроцентної позики немає мети отримання прибутку у вигляді процентів, немає ніякої іншої компенсації за користування коштами, Відповідачі, надаючи один одному кошти в позику, з огляду на інфляційні показники та інші чинники, можуть отримати збиток."

Тобто Учасники йдуть на ризик втрати можливого прибутку з метою фінансової підтримки свого конкурента.

Таким чином, надання ОСОБА_2 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ») поворотної фінансової допомоги ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» після проведення Аукціону та покладення часткового виконання зобов`язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 31/10-2 від 13.10.2023 на іншу особу ОСОБА_5 , яка є її сестрою та керівником ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», свідчить, в сукупності з іншими доказами, про фінансову взаємопідтримку в господарській діяльності, єдність економічних інтересів ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» і ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» та відсутність конкуренції між ними.

Комітетом також встановлене єдине джерело походження коштів для сплати Учасниками гарантійних внесків для участі в Аукціоні та сплати ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» (переможець аукціону) частини коштів за спеціальний дозвіл, придбаний на Аукціоні за рахунок коштів, що підтверджується наступним.

За інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» листом від 02.01.2024 № 20.1.0.0.0/7-231226/23210 (вх. № 11-01/21-кі від 08.01.2024), ПАТ АБ «Південний» листом від 03.01.2024 № 14/001/374/2024-БТ (вх. № 11-01/23-кі від 08.01.2024) щодо надання виписок про рух грошових коштів ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» і ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» встановлено таке.

Як було встановлено судом вище ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» та фізична особа ОСОБА_10 у період проведення Аукціону надавали поворотну фінансову допомогу обом Учасникам (див. таблицю 3 п. 76 рішення).

Відповідно до інформації зазначених вище банківських установ встановлено, що кошти, надані ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» та фізичною особою ОСОБА_10 , були використані Відповідачами з метою забезпечення їх участі в Аукціоні.

Так, зокрема, ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» 31.08.2023 надійшли кошти у вигляді оплати за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 02/08 від 31.08.2023 від ОСОБА_10 у сумі 500 000 грн.

Також ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» 01.09.2023 надійшли кошти у вигляді надання поворотної фінансової допомоги за договором № 01/08 від 31.08.2023 без ПДВ від ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» у сумі 500 000 грн та 01.09.2023 ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» здійснило такий платіж «перераховано кошти електронному майданчику товариству з обмеженою відповідальністю «Ю.БІЗ» (далі - ТОВ «Ю.БІЗ») з призначенням платежу «Поповнення балансу (гарантійний внесок) по аукціону SUE001-UA-20230816-78469 згідно рахунку №121720-6536-10855 від 30.08.2023 без ПДВ» у сумі 1 000 000 грн.

Так, завдяки наданій ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» та фізичною особою ОСОБА_10 фінансовій допомозі ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» мало змогу сплатити гарантійний внесок електронному майданчику ТОВ «Ю.БІЗ» з метою участі, зокрема в Аукціоні (01.09.2023 в сумі 1 000 000 грн).

Крім того, Комітетом встановлено, що ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» 31.08.2023 надійшли кошти у вигляді оплати за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 29/08 від 29.08.2023 від ОСОБА_10 у сумі 1 000 000 грн та наступного дня, 01.09.2023, ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» сплатило кошти електронному майданчику товариству з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» (далі - ТОВ «Е-ТЕНДЕР») із призначенням платежу: «Гарантійний внесок за участь в аукціоні SUE001-UA-20230816-78469 Учасник 44964515 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» Рахунок на оплату № 641050 від 01.09.2023 без ПДВ» у сумі 1 000 000 грн.

Тобто кошти, які надійшли від ОСОБА_10 у розмірі 1 000 000 грн, могли стати джерелом фінансування ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» для сплати гарантійного внеску (01.09.2023 у сумі 1 000 000 грн) майданчику ТОВ «Е-ТЕНДЕР» з метою участі в Аукціоні.

Також слід зазначити, що TOB «РОЖНЯТІВ ТОРФ» 09.11.2023 від ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» надійшли кошти у вигляді надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за договором № 09/11-ФД від 09.11.2023 без ПДВ у сумі 1 500 000 грн та 3 500 000 грн та від ОСОБА_10 у вигляді оплати за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 08/11 від 08.11.2023 у сумі 995 000 грн та всього на суму 5 995 000 грн.

В цей же день 09.11.2023 ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» (переможець аукціону) здійснило оплату «за спеціальний дозвіл, придбаний на аукціоні SUE001-UA-20230816-78469 Учасник 44964515 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОЖНЯТІВ ТОРФ», код класифікації доходів бюджету 22012100» у сумі 6 200 000 грн.

Отже, завдяки наданій ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» (1 500 000 грн і 3 500 000 грн) та фізичною особою ОСОБА_10 (995 000 грн) фінансовій допомозі ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» (переможець аукціону) здійснило оплату «за спеціальний дозвіл, придбаний на аукціоні SUE001-UA-20230816-78469» у сумі 6 200 000 грн.

Таким чином, встановленими Комітетом у Справі обставинами, а саме: сплата Відповідачами гарантійних внесків майданчикам задля участі в Аукціоні та оплата ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» (переможець аукціону) «за спеціальний дозвіл, придбаний на аукціоні SUE001-UA-20230816-78469» за кошти, надані ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» та фізичною особою ОСОБА_10 у своїй сукупності з іншими доказами доводять, зокрема, що Учасники, ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ», узгоджено здійснювали підготовку до участі в Аукціоні.

Крім того, Комітетом встановлено, що Учасники здійснювали комунікацію між собою, що підтверджується таким.

Згідно з інформацією, наданою ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» листом від 06.09.2024 № 020609 (вх. № 8-03/11407 від 09.09.2024), номер телефону НОМЕР_1 використовувався в період проведення Аукціону співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» ОСОБА_1 .

АТ КБ «Приватбанк» листом від 02.01.2024 № 20.1.0.0.0/7-231226/23210 (вх. № 11-01/21-кі від 08.01.2024) надало реєстраційні дані ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», що були використані при реєстрації в електронному кабінеті для доступу до системи електронних платежів (системи дистанційного самообслуговування, інтернет-банкінгу), зокрема контактний номер телефону НОМЕР_2, який використовувала уповноважена особа ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» - ОСОБА_12 (керівник ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС»).

Також ПАТ АБ «Південний» листом від 03.01.2024 № 14/001/374/2024-БТ (вх. № 11-01/23-кі від 08.01.2024) надало реєстраційні дані ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», що були використані при реєстрації в електронному кабінеті для доступу до системи дистанційного обслуговування iFOBS, зокрема контактний номер телефону НОМЕР_2, який використовувала уповноважена особа ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» -ОСОБА_12 (керівник ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС»).

Так, відповідно до інформації, наданої ПрАТ «Київстар» (лист від 13.05.2024 № 13873/01 (вх. № 8-03/836-кі від 15.05.2024), Комітетом встановлено, що протягом періоду з 02.08.2023 по 21.08.2023 (в тому числі в період проведення Аукціону) між абонентськими номерами НОМЕР_2 (керівник ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» ОСОБА_5) i НОМЕР_1 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний власник та директор ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» - ОСОБА_1 ) були неодноразові телефонні розмови (див. таблицю 4 п. 90 рішення).

З наведеного вбачається, що між ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» відбувалася взаємодія шляхом проведення телефонних з`єднань у період до проведення Аукціону та під час проведення Аукціону.

Отже, викладені вище факти, у сукупності з іншими доказами, свідчать про тісну комунікацію та координацію між Відповідачами, у тому числі в період проведення Аукціону.

Щодо синхронності дій Учасників у часі, суд вказує таке.

З метою участі в Аукціоні Учасники здійснювали оплату гарантійного внеску електронному майданчику ТОВ «Е-ТЕНДЕР» та електронному майданчику ТОВ «Ю.БІЗ».

За інформацією, наданою ТОВ «Е-ТЕНДЕР» листом від 04.12.2023 № 145-26.13/03-12622е (вх. № 8-03/1669-кі від 20.12.2023) і ТОВ «Ю.БІЗ» листом від 14.12.2023 № 1493 (вх. № 8-03/14801 від 15.12.2023), ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» здійснювало перерахування коштів електронному майданчику ТОВ «Е-ТЕНДЕР» у вигляді гарантійного внеску та ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» здійснювало перерахування коштів електронному майданчику ТОВ «Ю.БІЗ» у вигляді гарантійного внеску за можливість взяти участь в Аукціоні в один і той же день, 01.09.2023 (див. таблицю 5 п. 94 рішення).

Суд вказує, що відповідно до пунктів 16, 17, 18 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 № 993, зазначено, зокрема: «Сплата гарантійного внеску повинна бути підтверджена до завершення строку приймання заявок для участі в аукціоні. Приймання заявок для участі в аукціоні починається з дня розміщення оголошення про проведення аукціону і завершується о 20-й годині дня, що передує дню проведення аукціону. Заявки, подані після завершення зазначеного строку, організатором (оператором) не приймаються».

Отже, вказані синхронні дії Учасників, у сукупності з іншими доказами, не можуть бути випадковим збігом обставин, оскільки учасникам Аукціону для сплати гарантійного внеску надається строк (до завершення строку приймання заявок для участі в аукціоні) у двадцять робочих днів (з 16.08.2023 по 04.09.2023), а Учасники майже одночасно здійснили оплату платежів гарантійного внеску електронним майданчикам ТОВ «Е-ТЕНДЕР» і ТОВ «Ю.БІЗ» для участі в Аукціоні, що свідчить про координацію їх дій.

Щодо дій ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», які були спрямовані на забезпечення перемоги ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» в Аукціоні, суд вказує наступне.

Відповідно до інформаційного повідомлення організатором Аукціону на сайті електронної системи «Prozorro.sale» розміщено інформацію про умови, на яких здійснюється продаж спеціального дозволу на користування надрами.

Продаж спеціального дозволу на користування надрами Державної служби геології та надр України, здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 № 993 (далі - Порядок).

В свою чергу, відповідно до пунктів 27, 28 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 № 993, протокол аукціону формується системою електронних торгів з продажу дозволів в день закінчення аукціону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня розміщується в такій системі.

Протокол аукціону підписується протягом шести робочих днів після завершення аукціону переможцем, організатором та/або оператором, через якого переможець аукціону набув право на участь в аукціоні. Протокол надсилається організатором (оператором) Держгеонадрам для підписання та опублікування в системі електронних торгів з продажу дозволів не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня його отримання.

Протокол підписується відповідно до законодавства про електронний документообіг з накладенням на нього кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги». (102) Переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівліпродажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Договір підписується відповідно до законодавства про електронний документообіг з накладенням на нього кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

За умовами пункту 30 Порядку, переможець позбавляється права на отримання дозволу (при цьому сума гарантійного внеску не повертається), зокрема, у разі: якщо переможець відмовився від підписання протоколу або договору купівлі-продажу дозволу чи договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною, чи не підписав їх в установлений строк.

Відповідно до протоколу результатів електронного аукціону від 05.09.2023, розміщеного на сайті електронної системи «Prozorro.sale», цінові пропозиції учасників становили:

Учасник Початкова пропозиція Кінцева пропозиція

ТОВ «ПЛАНЕТА КОМФОРТ» 4 123 000,00 грн 27 200 000,00 грн

ТОВ «ФОРТУНА ІФ» 8 100 000,00 грн 23 000 000,00 грн

ТОВ «СВЯТА ВЕЧЕРЯ» 19 500 000,00 грн 27 199 000,00 грн

ТОВ «АРКАН.Прикарпатський індустріальний парк» 9 500 000,00 грн 23 010 000,00 грн

ТОВ «ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ» 20 600 000,00 грн 28 000 000,00 грн

ТОВ «КОСТОПІЛЬ ТОРФ» 22 000 000,00 грн 35 135 000,00 грн

ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» 22 120 000,00 грн 35 200 000,00 грн

ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» 60 000 000,00 грн 60 000 000,00 грн

Тобто найвища цінова пропозиція в сумі 60 000 000,00 грн належала ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС».

Проте ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» було дискваліфіковано відповідно до пункту 30 Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 993, у зв`язку з відмовою від підписання договору купівлі-продажу дозволу.

Суд зауважує, що згідно зі звітом про фінансові результати за 2023 рік, надані листом від 20.03.2024 № 4032/5/99-00-04-03-01-05 (вх. № 7-03/3782 від 21.03.2024) Державної податкової служби України (далі - ДПС України), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» за 2023 рік становить 1 578 800 грн.

Відповідно до наказу Державної служби геології та надр України про позбавлення права на отримання спеціального дозволу на користування надрами від 19.09.2023 № 468, ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» було позбавлено права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

В свою чергу, згідно з протоколом електронного аукціону № SUE001-UA-20230816-78469 від 19.09.2023 переможцем електронного аукціону визнано ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» із ціною 35 200 000,00 грн.

Як зазначило ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» у листі від 06.09.2024 № 25/09 (вх. № 8-03/11413 від 09.09.2024) причиною відмови від підписання договору купівлі-продажу дозволу було таке: «від підписання договору купівлі-продажу дозволу стала усна відмова банку «Південний» в наданні кредитної лінії ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» в зв`язку з тим, що один із засновників ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» ОСОБА_11 (частка 30%) відмовилась підписувати протокол з вказаним банком і надати дозвіл на підписання договору поруки та в свою чергу директор ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» ОСОБА_13 , також, відмовився підписувати цей договір поруки вбачаючи фінансові ризики. Вказані обставини слугували причиною для завершення переговорів з банками.

Однак, ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» продовжувало проводити переговори з банком «Південний» щодо відкриття кредитної лінії для подальшої участі в нових аукціонах.

З метою забезпечення зазначеного, учасниками ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» 29.09.2023, проведені загальні збори (протокол від 29.09.2023).

Також, здійснювались перемовини з одним із засновників ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» ОСОБА_11 (частка 30%) та директором ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» ОСОБА_13 щодо підписання відповідних документів для кредитної лінії, проте, за результатами цих перемовин отримали усну відмову.

Відмова Товариства від підписання договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами родовище «Під Бором», яке розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області прийнято сумісним рішенням кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_4 та директором ОСОБА_5».

Разом із тим встановлено, що згідно з наказом Державної служби геології та надр України про позбавлення права на отримання спеціального дозволу на користування надрами від 19.09.2023 № 468, у зв`язку з відмовою від підписання договору купівлі-продажу дозволу ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», яке за результатами проведення електронних торгів на аукціоні, що відбувся 05.09.2023, визнано переможцем аукціону № SUE001-UA-20230816-78469 з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища «Під Бором», що знаходиться у Калуському районі Івано-Франківської області, ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» було позбавлено права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

В той же час на підтвердження здійснення заходів щодо отримання банківського кредиту ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» надало протокол загальних зборів учасників від 29.09.2023, в якому зазначено про: «необхідність укладення ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» з ПАТ АБ «Південний» Генеральної угоди про надання банківських послуг з метою отримання банківських послуг (кредит, кредитна лінія, овердрафт, гарантія/контргарантія, резервний акредитив, документарний акредитив, аваль) з максимальним лімітом, що встановлюється у валютах: гривні, долар США, ЄВРО У розмірі еквівалентному 650 000 доларів США, під процентну ставку за користування кредитом, кредитною лінією, овердрафтом у розмірі не більше 30% річних, зі сплатою відсоткової ставки за кредитом у разі настання гарантійного випадку 30% річних, з комісійною винагородою Банку у розмірі не більше 30,01% (в тому числі річних), граничним строком (терміном) для належного виконання Клієнтом всіх зобов`язань за вищевказаною Генеральною угодою про надання банківських послуг не більше 36 місяців, та укласти з Банком відповідну Генеральну угоду про надання банківських послуг».

На підтвердження відмови ПАТ АБ «Південний» щодо надання банківського кредиту, ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» у листі від 06.09.2024 № 25/09 (вх. № 8-03/11413 від 09.09.2024) зазначило, зокрема, таке: «ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» для оплати предмету Аукціону (спеціального дозволу на користування надрами родовище «Під Бором», яке розташоване в межах Калуського району Івано-Франківської області) планувало залучити кошти банків, відкривши кредитні лінії в різних установах. Так, ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» вело перемовини з банком «Південний», у якому планувалося підписати Генеральну угоду про надання банківських послуг на суму 23 769 590 грн.

Також, велись усні перемовини з іншими банківськими установами для отримання кредитних ліній по залишковій сумі, а саме 36 230 410 грн».

Водночас зазначені вище звернення до ПАТ АБ «Південний» та загальні збори учасників ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» від 29.09.2023 були здійснені після визначення 19.09.2023 переможця ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» (відповідно до протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20230816-78469 від 19.09.2023).

Крім того, слід зазначити, що ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» не надано документів, що підтверджують факт звернення до інших банківських установ щодо отримання банківського кредиту.

Також слід зазначити, що оскільки гарантійний внесок є способом забезпечення виконання учасником зобов`язань за результатами електронних аукціонів, то у випадку відмови учасника від їх виконання він не повертається. Тобто відмовившись від лоту, ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» втратило гарантійний внесок у розмірі 1000 000 грн на користь організатора Аукціону.

Зазначені обставини мають місце за умови, що гарантійні внески ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» були сплачені з коштів, отриманих у якості фінансової допомоги від однієї й тієї ж фізичної особи ОСОБА_10 .

Такі дії ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» призвели до того, що Замовником укладено договір з ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» та придбано спеціальний дозвіл на користування надрами родовища «Під Бором» за ціною 35 200 000,00 грн, що на 24 800 000 грн менше, ніж цінова пропозиція ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС».

Отже, відповідно до протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20230816-78469 від 19.09.2023 переможцем електронного аукціону визнано ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ».

Слід зазначити, що згідно з інформацією Державної податкової служби України (лист від 20.03.2024 № 4032/5/99-00-04-03-01-05 (вх. № 7-03/3782 від 21.03.2024), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» за 2023 рік становить 0 грн.

Як зазначило ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» у листі від 06.09.2024 № 020609 (вх. № 8-03/11407 від 09.09.2024) джерелом походження коштів, які ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» використало для оплати вартості предмета Аукціону: «отримана Товариством поворотно-фінансова допомога та фінансові кредити. Були укладені договори про отримання поворотної фінансової допомоги з наступними фізичними та юридичними особами:

- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 13.10.2023 № 31/10 з ОСОБА_2 у сумі 990 000 грн;

- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 13.10.2023 № 31/10-1 з ОСОБА_2 у сумі 692 000 грн;

- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 13.10.2023 № 31/10-2 з ОСОБА_2 у сумі 518 000 грн;

- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 29.08.2023 № 29/08 3 ОСОБА_10 у сумі 1 000 000 грн;

- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 08.11.2023 № 08/11 з ОСОБА_10 у сумі 1 000 000 грн;

- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 09.11.2023 № 09/11-ФД з ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» у сумі 5 000 000 грн;

- кредитний договір № ЮН-К/2023/11/09-1 від 09.11.2023 з товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІОС» (ідентифікаційний код юридичної особи 39945134) у сумі 29 000 000 грн».

Крім того, відповідно до інформації, наданої ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» листом від 06.09.2024 № 020609 (вх. № 8-03/11407 від 09.09.2024), встановлено, що протоколом установчих зборів учасників (засновників) ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» від 08.06.2023 № 1 було вирішено, зокрема, створити ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» місцезнаходженням: 77601, Івано-Франківська область, Калуський район, селище міського типу Рожнятів, вул. Стрільців Січових, будинок 123. 3

Також у вказаному вище листі ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» зазначило: «що у період з 22.06.2023 по 01.01.2024 ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» господарська діяльність не здійснювалася, оформлялися відповідні дозволи та ліцензії, вирішувалися організаційні питання щодо належного функціонування товариства, укладалися відповідні договори».

Отже, вищевказане, у сукупності з іншими доказами, дає підстави дійти висновку, що дії ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» були спрямовані на забезпечення перемоги ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» та містять ознаки заміни Учасниками конкуренції на координацію своєї поведінки під час участі в Аукціоні.

Як вбачається із матеріалів справи дії позивачів кваліфіковано за ознаками п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абз. 2 ст. 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац 1 частини 1 та частина 2 статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1 статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 частини 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За приписами ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Водночас, згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", до повноважень саме Антимонопольного комітету України належить, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У розгляді справ про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами.

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 04.12.2018 у справі № 914/1912/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 20.11.2018 у справі № 910/1339/18.

Сама собою відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства (постанови Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 922/3532/24, від 21.09.2021 у справі № 904/5842/20).

Факт пов`язаності суб`єктів господарювання, які брали участь у торгах, і наявність між ними господарських відносин та інші встановлені в рішенні Комітету обставини в сукупності підтверджують якраз ту обставину, що надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність (постанова Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/267/20).

Для доведення порушення у вигляді спотворення результатів торгів не потрібно аналізувати пропозиції учасників процедури закупівлі на предмет їх економічної обґрунтованості, оскільки доведенню підлягає обмін або намір обмінятись інформацією (постанова Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20).

У своїх постановах від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, від 08.07.2021 у справі № 914/938/20, від 28.05.2020 у справі № 910/1490/19 Верховний Суд прийшов до висновку, що змагання під час проведення торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; встановлені органом Комітету обставини виключають таку змагальність, що свідчить про узгоджену поведінку суб`єкта господарювання, яка й призвела до спотворення результатів торгів.

Для визнання органом Комітету порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом із тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору, з метою визначення переможця процедури закупівлі. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. (Постанова Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/19150/20).

У постанові від 15.07.2021 у справі № 922/2940/20 Верховний Суд прийшов до висновку, що для визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції органу Комітету достатньо встановити й довести наявність наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі, оскільки наслідки у вигляді спотворення результатів процедури закупівлі не сталися не у зв`язку з тим, що суб`єкти господарювання відмовилися від своїх дій щодо координації своєї поведінки в процесі проведення процедури закупівлі, не у зв`язку з добровільним припиненням ними таких дій, а з інших причин (через відміну торгів замовником).

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому, питання про наявність або відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції», оскільки така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. Питання наявності узгоджених антиконкурентних дій вирішується господарським судом виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у цій справі, в їх взаємозв`язку.

Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/1983/19).

Сама по собі відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства. Факт пов`язаності суб`єктів господарювання, які брали участь у торгах, і наявність між ними господарських відносин та інші встановлені в рішенні Комітету обставини в сукупності підтверджують як раз ту обставину, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність (постанова Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/267/20).

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. При цьому мотиви, з яких учасники торгів узгоджують власну конкурентну поведінку, не впливають на кваліфікацію правопорушення, передбаченого пунктом четвертим частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (постанова Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/2512/18).

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію (постанова Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 922/1373/18, постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/1983/19, постанова Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, постанова Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 914/938/20).

Негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів/аукціонів (через узгодження поведінки конкурсантами) (постанова Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 922/2940/20, постанова Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/1490/19).

Також, у постанові від 14.08.2025 у справі № 910/3374/24, Верховний Суд, зокрема, нагадав такі сталі та послідовні правові висновки щодо доведеності або недоведеності органом АМК в діях суб`єкта господарювання антиконкурентних узгоджених дій у т. ч. тих, які стосуються спотворення результатів торгів: у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факта погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, зазначених у мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині (постанова Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/13451/20).

Отже, вищенаведені судом факти у своїй сукупності свідчать про те, що Учасники узгодили свою поведінку під час підготовки та участі в Аукціоні, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї поведінки, підтвердженням чого, зокрема, є:

- взаємозв`язком між Учасниками;

- наданням фінансової допомоги Учасникам однією особою ОСОБА_10 та третьою особою ТОВ «Мостобудівельний загін № 112», пов`язаною відносинами контролю з одним із Учасників (ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС»);

- наданням фінансової допомоги ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» ОСОБА_2 (співзасновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ») та директором конкурента ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» ОСОБА_5;

- єдиним джерелом походження коштів для сплати Учасниками гарантійних внесків для участі в Аукціоні та сплати ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» (переможець аукціону) частини коштів за спеціальний дозвіл, придбаний на Аукціоні за рахунок коштів, отриманих від ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» та ОСОБА_10 ;

- комунікацією між Учасниками;

- синхронністю дій Учасників у часі;

- діями, спрямованими на забезпечення перемоги іншому Учаснику.

Судом встановлено, що Комітет у спірному рішенні дійшов правильного висновку, що ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» під час підготовки документів для участі у Торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, з наведеного вбачається, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та не відповідають обставинам, встановленими судом.

Враховуючи наявні у справі докази, беручи до уваги обставини, встановлені відповідачем в оспорюваному рішенні, суд погоджується з висновками, викладеними в оспорюваному рішенні відповідача, що узгодивши свою поведінку та свої пропозиції, учасники тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Матеріалами справи підтверджено, що узгодження пропозицій усунуло конкуренцію та змагальність між учасниками, чим порушило право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Зазначені вище дії ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС» і ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, у зв`язку з чим, вони вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20 вказав, що перевіряючи дії органів Комітету на відповідність законодавству України, суди, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Комітету, з`ясовують і визначають наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення Комітету.

Позивач не наводить ані підстав, ані їх обґрунтування для визнання недійсним та скасування рішення № 451-р, а відтак у суду відсутня можливість оцінити наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення Комітету.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Правила доказування у господарському процесі визначені у ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин першої, другої та третьої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України, рішення від 10.02.2010).

Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц.

Позовна заява ж ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» містить виключно думку позивача щодо прийнятого Комітетом рішення, не містить жодного документального підтвердження доводів ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» та не спростовує встановлених Комітетом під час розгляду справи обставин та зібраних останнім доказів.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Комітету та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (зі змінами), у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини учасників.

Також суд вказує, що відповідно до положень ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/-их, на відміну від первісно обраного/-них, способу/-ів захисту порушеного права, у межах спірних правовідносин.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/2875/21).

При цьому, суд наголошує, що звертаючись до господарського суду з позовом про оскарження рішення, розпорядження органу Комітету, суб`єкт господарювання повинен брати до уваги, що відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства має індивідуальний характер.

Рішення Комітету, у тому числі, й те, яке стосується притягнення особи до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій з іншими особами (особою), зацікавлена особа має право оскаржити лише стосовно себе. Вимога про визнання недійсним рішення органу Комітету розглядається судом лише в тих частинах, які стосуються позивача (позивачів) у справі.

При цьому встановлені у такій справі обставини не набувають предиціального значення у розумінні приписів частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України для іншої особи (осіб) - відповідача (відповідачів) в антимонопольній справі і ця (особа) має право на оскарження у встановленому законом порядку рішення органу Комітету в частинах, які стосуються безпосередньо її.

Наведена позиція Верховного Суду є сталою і послідовною та викладена, зокрема, у постановах від 29.09.2022 у справі № 910/17126/19, від 28.01.2020 у справі № 915/1860/18, від 13.03.2018 у справі № 910/2193/17.

Таким чином, в межах даної справи, суд не може розглянути вимогу про визнання недійсним та скасування рішення №451-р в частині, що стосується ТОВ «МЕТКОН ПЛЮС», а відтак така вимога позивача не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «РОЖНЯТІВ ТОРФ» до Комітету про визнання недійсним та скасування рішення № 451-р не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.10.2026.

Суддя О.В. Мандриченко