Справа № 454/711/25 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т. В.
Провадження № 22-ц/811/1654/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.
секретаря: Іванової О.О.
з участю: прокурора Букаловської Л.Є., ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб Органу опіки та піклування виконавчого комітету Белзької міської ради Львівської області та ОСОБА_3 про усиновлення дітей, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення.
Заяву мотивував тим, що 19 вересня 2024 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 із якою виховують чотирьох дітей, а саме: їх спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та трьох дітей від попереднього шлюбу дружини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_1 зазначав, що всі діти проживають з ним та дружиною за адресою: АДРЕСА_1 , діти мають окрему кімнату, їм облаштовано місця для навчання та відпочинку.
Стверджував, що він займається вихованням дітей, повністю забезпечує їх матеріально, діти ставляться до нього як до рідного батька, в сім`ї склалися доброзичливі відносини.
Колишній чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_9 (який є батьком дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Дружина надала письмову нотаріально засвідчену згоду на усиновлення заявником її дітей.
Крім того, він може бути усиновлювачем за станом здоров`я, не перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері та не притягався до кримінальної відповідальності.
Орган опіки та піклування надав відповідний висновок щодо доцільності усиновлення ним дітей.
З наведених підстав просив ухвалити рішення про усиновлення ним дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та внести зміни до актових записів про їх народження зазначивши у графі батько: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб Органу опіки та піклування виконавчого комітету Белзької міської ради Львівської області та ОСОБА_3 про усиновлення дітей - відмовлено.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що надання висновку органу опіки та піклування про доцільність усиновлення ОСОБА_1 неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідчить про проведення уповноваженим органом перевірки умов проживання, сімейного ставлення до дітей та інших істотних обставин.
Орган опіки та піклування діяв у межах та спосіб, передбачених законом, а висновок про доцільність усиновлення є належним доказом у справі.
Висновок органу опіки та піклування, маючи рекомендаційний характер для суду, підлягає оцінці у взаємозв`язку з іншими доказами у справі у їх сукупності, тому сама лише формальна невідповідність висновку не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про усиновлення.
Не відповідають обставинам справи висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів існування емоційного зв`язку між дітьми та заявником, оскільки у судовому засіданні малолітній ОСОБА_6 висловив бажання бути усиновленим заявником, що свідчить про наявність позитивного ставлення дитини до заявника.
Бажання дитини є важливим показником її емоційного ставлення до заявника, рівня довіри та сприйняття його як члена сім`ї, що безпосередньо стосується оцінки її найкращих інтересів, які не були належним чином враховані при ухваленні рішення.
Крім того, не враховано фактичне спільне проживання, участь заявника у вихованні та утриманні дітей, забезпеченні їхніх потреб, що свідчить про належне виконання заявником батьківських обов`язків та формування стабільного сімейного середовища для дітей.
Висновок суду про знайомство заявника з дітьми з 2024 року, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вони спільно проживають однією сім`єю ще з 2022 року, що свідчить про значно триваліші та тісніші взаємовідносини, ніж встановлені судом.
Просить рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора Букаловської Л.Є. - на її заперечення,а також думку малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо їх усиновлення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для усиновлення заявником дітей своєї дружини, оскільки таке усиновлення не відповідає найвищим інтересам дітей та не забезпечить гармонійних умов їхнього життя.
Суд вважав, що заявником не доведено, що усиновлення буде відповідати найкращим інтересам дітей, а досліджені у справі докази не дають можливість встановити наявність хоч якого емоційного зв`язку між дітьми та заявником, самого факту піклування заявника про дітей не достатньо для закріплення юридичного зв`язку та ухвалення рішення про усиновлення в цій справі.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_3 з 19 вересня 2024 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_7 у них народився син ОСОБА_5 .
Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шацького районного управління юстиції Волинської області, підтверджується, що ОСОБА_9 та ОСОБА_13 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, вони є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ).
Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим Сокальським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_9 .
ОСОБА_3 , розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, діючи вільно, свідомо та добровільно надала згоду на усиновлення її дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 - ОСОБА_1 , що підтверджується заявою від 19 листопада 2024 року, посвідченою приватним нотаріусом Шептицького районного нотаріального округу Львівської області - Вишневською Н.С., зареєстрованою в реєстрі за № 2593 (а.с. 16).
З висновку про стан здоров`я від 20 листопада 2024 року, наданим Белзькою районною лікарнею, вбачається, що ОСОБА_1 є здоровим, може здійснювати догляд за сторонньою особою (а.с. 11).
Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_14 від 10 лютого 2025року, ОСОБА_1 перебуває із ним у трудових відносинах на підставі трудової угоди.
Із витягу МВС встановлено, що ОСОБА_1 станом на 20 листопада 2024 року на території України до кримінальної відповідальності не притягався, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Відповідно до акту обстеження умов проживання, що складений спеціалістом служби у справах дітей Белзької міської ради від 02 грудня 2024року, встановлено, що сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_1 разом із дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , 2024 року народження. Умови проживання задовільні. Будинок потребує ремонту, в кімнатах чисто та тепло, опалення пічне, водопровід та водопостачання відсутнє. Діти мають окрему кімнату з окремими спальними місцями, облаштовано місце для навчання та відпочинку (а.с. 21).
Згідно висновку органу опіки і піклування Белзької міської ради Львівської області від 04 грудня 2024 року визнано за доцільне усиновлення малолітніх: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіком їх матері - ОСОБА_1 (а.с. 4).
Зміст висновку органу опіки та піклування - Белзької міської ради Львівської області про доцільність усиновлення цих трьох дітей , та відповідність даного усиновлення інтересам дітей свідчить про те, що при наданні висновку з`ясовано та враховано думку дітей, які ставляться до ОСОБА_1 як до рідного батька.
Також у висновку зазначено, що ОСОБА_1 ставиться до цих дітей як до рідних, повністю забезпечує їх матеріально та займається їхнім вихованням.
Надаючи висновок про доцільність усиновлення орган опіки та піклування у висновку вказав про те, що правовими підставами для усиновлення дітей є свідоцтво про смерть біологічного батька дітей; згода матері дітей - ОСОБА_3 на усиновлення заявником її дітей, яку вона надала у нотаріально засвідченій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Кожна особа має право на проживання в сім`ї (ч. 3 ст. 4 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 5 СК України держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
Частиною першою статті 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Статтею 207 СК України передбачено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Згідно з ч.ч. 1,2, 5 ст. 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.
Статтею 217 СК України передбачено, що усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 СК України для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально (ч. 1 ст. 220 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 224 СК України суд постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
Згідно з ч. 2 ст. 221 СК України при дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Статтею 229 СК України передбачено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
Відповідно до статі 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Матеріалами справи підтверджується, що малолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 протягом тривалого часу проживають разом із заявником, перебувають на його триманні та ставляться до ОСОБА_1 як до рідного батька.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в присутності прокурора - Букаловської Л.Є підтвердили, що не заперечують щодо їх усиновлення ОСОБА_1 , з яким вони з матір`ю та братом ОСОБА_5 разом проживають, якого вони вважають своїм батьком вже 4 роки, який їх виховує та матеріально забезпечує.
Зазначені обставини спростовують висновок суду першої інстанції про те, що заявником не доведено, що усиновлення буде відповідати найкращим інтересам дітей, оскільки діти не заперечують щодо усиновлення та вважають ОСОБА_1 своїм батьком.
Відповідно до п. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Роздруківкою із застосунку «Резерв +» підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку як військово зобов`язаний, відповідно до відомостей військово-облікового документа, сформованого 03 грудня 2025 року, він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зазначеному документі також містяться відомості про постанову військово-лікарської комісії від 03 грудня 2025 року, відповідно до якої особу визнано тимчасово непридатною до військової служби. Строк дії сформованого військово-облікового документа визначено до 14 вересня 2027 року.
Таким чином, станом на момент розгляду справи ОСОБА_1 має чинні відомості про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, що відображені у військово-обліковому документі (Резерв +).
Отже, з урахуванням наявності у заявника чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд не вбачає підстав вважати, що звернення із заявою про усиновлення зумовлене необхідністю отримання такої відстрочки або спрямоване на уникнення призову на військову службу під час мобілізації.
Колегія суддів вважає, що намір заявника усиновити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідає вимогам законодавства та моральним засадам суспільства, враховуючи його вік, стан здоров`я та матеріальне становище усиновлювача, наявність у нього стійкого бажання виховувати та утримувати дітей його дружини, з якою він спільно проживає та має доброзичливі відносини.
Крім того, що заявник раніше не судимий, на обліку нарколога та психіатра не перебуває, веде здоровий спосіб життя, працевлаштований, хронічних захворювань та протипоказань щодо усиновлення дітей не має.
Таким чином, намір усиновити ОСОБА_1 дітей його дружини відповідає вимогам закону, встановленим для усиновлювачів.
При цьому судом не встановлено, наявності будь-якої корисливої або іншої зацікавленості в усиновленні з боку заявника.
Враховуючи тривалий час спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 однією сім`єю, перебування заявника у шлюбі з матір`ю дітей, приязні взаємовідносини, які виникли між ним та дітьми, піклування про них та забезпечення усім необхідним, створення їм належних умов для проживання, навчання та розвитку, що забезпечує гармонійні умови життя дітей, беручи до уваги згоду матері дитини та згоду самих дітей на їх усиновлення, смерть біологічного батька дітей, а також зважаючи на бажання заявника та здатність його бути усиновлювачем, та можливість забезпечити дітей батьківською турботою, якої вони потребують, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для усиновлення ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідатиме найкращим інтересам дітей.
Зазначених обставин не взяв до уваги суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. свідоцтво про народження, що було видане раніше, скасовується (стаття 233 СК України).
Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про усиновлення дітей його дружини, вимога заявника щодо внесення змін до актових записів про народження дітей, а саме, - зазначення батьком дітей ОСОБА_1 також підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , усиновлювачем неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Внести зміни до актових записів про народження дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначивши у графі «батько» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Крайник Н.П.
Шандра М.М.