Справа № 932/17498/25 Головуючий у 1 інстанції: Шендрікова Г.О.
Провадження № 22-ц/811/1113/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А.Левика, М.М. Шандри
секретар: Л.М.Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Костянтинівської селищної ради про встановлення факту перебування на утриманні шістьох дітей віком до 18 років, -
в с т а н о в и в:
30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив встановити факт перебування на його утриманні шістьох дітей віком до 18 років.
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки така не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .
Вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначив, що відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.09.2024 року у справі № 201/5972/22, згідно якої у справі про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини наявний спір про право, тому такий спір підлягає розгляду судом в порядку позовного провадження . При цьому, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд проігнорував наявність спору між сторонами та дійшов помилкового висновку, що заява про встановлення факту перебування на утриманні дітей має розглядатися в порядку окремого провадження. Факт одноосібного утримання дитини батьком пов`язане з настанням обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним з батьків батьківських обов`язків та безумовно впливає на права та інтереси дитини, у зв`язку з чим не може бути встановленим у безспірному порядку та підлягає встановленню за правилами позовного провадження під час її розгляду судом у порядку цивільного судочинства. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.02.2025 року у справі №128/3616/24, згідно якої питання одноосібного виховання дитини одним з батьків підлягає розгляду судом у позовному провадженні.
Просить ухвалу суду скасувати.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому, зважаючи на тривалість розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності по наявних матеріалах справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив встановити факт перебування на його утриманні дітей віком до 18-ти років, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому зазначав, що встановлення даного факту має для нього юридичне значення, оскільки є підставою дляйого звільнення з військової служби на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок».
Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на його утриманні шістьох дітей до 18 років, суд першої інстанції виходив з того, що така не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Аналіз наведеної вище норми закону свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, крім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
До зазначених правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, відступивши від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 року у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні шістьох дітей віком до 18 років, суд першої інстанції на наведені положення закону та практику Верховного Суду увагу не звернув, не врахував, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, факту перебування особи на утриманні, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України незалежно від мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів з суб`єктами владних повноважень, та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
З наведених мотивів, ухвалу суду слід скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суду першої інстанції слід врахувати правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 (провадження №14-132 цс23), згідно яких у справах про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні (утриманні) дитини та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманні дитини, тому такий спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України).
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 02 жовтня 2026 року.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 12 березня 2026 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра