ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/470/26 Головуючий у 1-й інстанції Грицай К.М.
Провадження № 22-ц/817/862/26 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Костіва О.З., Хоми М.В.
за участю секретаря - Ліщак І.С.,
у відсутності сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/470/26 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Універсал Банк" від імені якого діє Македон Олександр Андрійович на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2026 року (ухвалене суддею Грицай К.М.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що 15.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 15.08.2019 року та отримала кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Вказували, що Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Натомість, відповідач не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі).
Посилались на те, що в ОСОБА_1 прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Зазначали, що Банк 03.09.2025 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте, відповідач не відреагувала та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
Вказували на те, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем АТ «Універсал Банк» за Договором станом на 03.09.2025 року становить 96 355,02 грн.
Відтак просили стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість та судові витрати.
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.08.2019 року у розмірі 1 000 грн станом на 03.11.2025 року та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 31 грн. 42 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ "Універсал Банк" просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати, постановивши у відповідній частині нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.
Вважає, що оскільки у суду під час ухвалення рішення є безперешкодний доступ до актуальних Умов та правил, що знаходяться в публічному доступі в режимі реального часу на офіційному сайті банку, тому в учасників справи немає необхідності долучати такий доказ в паперовому носії до матеріалів справи.
Тому вважає посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Посилається на те, що загальний розмір заборгованості відповідача перед банком за договором становить 96 355,05 грн., що підтверджується розрахунком боргу. Доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
Звертає увагу на те, що відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості чи інший доказ про невірність наданого банком розрахунку, відтак, відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце слухання справи, що не перешкоджає розгляду справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
За ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
15.08.2019 року АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
У анкеті-заяві вказано про те, що дана заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, які розміщені за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в Мобільному додатку; тарифами, складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови (п.1), надала право та доручила банку здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у банку, без додаткових її розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед банком, що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та банком (п.10).
Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку monobank відповідач просила: Відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку.
У пункті 6 Анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.
Довідкою про наявність рахунку від 03.11.2025 року підтверджується, що у ОСОБА_1 наявний рахунок у АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 , картка № НОМЕР_3 , тип картки Чорна картка, активна до 02/29.
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» від 03.11.2025 року, розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 15.08.2019 року за карткою № НОМЕР_4 складає: з 06.02.2024 року - 1000 грн.
Згідно з випискою про рух коштів по картці ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , картка: № НОМЕР_4 , клієнт - ОСОБА_1 , період - 15.08.2019 року - 03.11.2025 року, відповідач користувалась кредитними коштами, зокрема неодноразово переказувала грошові кошти, оплачувала вартість товарів та послуг, здійснювала поповнення картки, перекази на картку.
Відповідно до наданого АТ «Універсал Банк» розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором від 15.08.2019 року станом на 03.11.2025 року становить 96 256,58 грн. (заборгованість за тілом кредиту), 98 грн. - заборгованість за пенею.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення лише суми, яка становить розмір кредитного ліміту, а саме 1000 грн. (тіло кредиту), оскільки вважав безпідставним зарахування суми овердрафту до загальної заборгованості, так як в анкеті-заяві від 15.08.2019 відсутня домовленість сторін про сплату овердрафту і збільшення тіла кредиту за рахунок погашення заборгованості по відсоткам понад встановлений кредитний ліміт, а в матеріалах справи відсутнє підтвердження підписання відповідачем, в розумінні статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «Чорна картка Monobank» та Тарифів.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості в розмірі 96 355,02 грн. позивач, зокрема, долучив поясненнях до Виписки про рух коштів на рахунку, в яких зазначив, що: "баланс коштів на рахунку відповідача складає мінус 95 355,02 грн., тобто заборгованість складає 96 355,02 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту в сумі 1 000 грн. та суми овердрафту (мінус по картці), яка становить мінус 95 355,02 грн, який виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. Відповідно до пункту 5.20 розділу 2 Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту".
Разом з тим, суд першої інстанції вірно виснував про те, що належних та допустимих доказів погодження відповідачем умов щодо такого механізму нарахування процентів, виникнення овердрафту та збільшення заборгованості понад встановлений кредитний ліміт матеріали справи не містять.
При цьому надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи, Паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту не містять електронного підпису відповідача, а також відсутні докази їх підписання ним чи доведення до його відома саме в тих редакціях, на які посилається банк.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано не визнав зазначені документи складовою частиною кредитного договору в частині умов щодо виникнення овердрафту та «трансформації» нарахованих процентів у тіло кредиту.
Отже, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач довів факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів лише в межах встановленого кредитного ліміту 1 000 грн., однак не довів належними та допустимими доказами існування договірних підстав для збільшення заборгованості до 96 355,02 грн. шляхом включення до її складу суми овердрафту, що виникла внаслідок «трансформації» процентів у тіло кредиту.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що Умови і правила обслуговування, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту та інші документи були надані відповідачу через мобільний застосунок monobank, а тому останній був ознайомлений із ними та погодився з умовами щодо нарахування процентів і виникнення овердрафту, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) дійшла висновку, що роздруківка із сайту банку не може бути належним доказом погодження сторонами умов кредитування, оскільки її зміст залежить виключно від волевиявлення банку, який має можливість змінювати відповідні умови. За відсутності доказів надання відповідачу конкретної редакції Умов і правил банківського обслуговування та їх підписання електронним підписом такі документи не можуть підтверджувати погодження сторонами умов щодо нарахування процентів, виникнення овердрафту та механізму збільшення заборгованості понад встановлений кредитний ліміт.
Колегія суддів також звертає увагу, що позивачем у даній справі не заявлено вимог про стягнення процентів за користування кредитом.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції, значна частина заявленої до стягнення суми фактично сформована внаслідок нарахування процентів та їх подальшої «трансформації» у тіло кредиту.
За відсутності погодженого сторонами механізму такого збільшення заборгованості підстави для стягнення відповідної суми як тіла кредиту відсутні.
Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що в суду є безперешкодний доступ до актуальних Умов і правил, що доступні в публічному доступі в режимі реального часу, оскільки механізм реєстрації та отримання банківських послуг проекту Monobank, згідно якого ознайомлення клієнта з Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту відбувається не в публічному доступі на сайті банку, а в мобільному додатку, і теоретична можливість суду самостійно перевірити актуальність Умов і правил як не доводить, так і не спростовує обставин ознайомлення клієнта під час укладення договору з документами саме в тій редакції, яка діяла на момент укладення договору.
Суд першої інстанції надав належну правову оцінку всім поданим позивачем доказам, тому доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з такою оцінкою та не спростовують правильності встановлених судом обставин.
Інші доводи апеляційної скарги не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а тому не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2026 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повна постанова складена 25 вересня 2026 року.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Костів О.З.
Хома М.В.