ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 598/759/24 Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р.
Провадження № 22-ц/817/961/26 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Костіва О.З, Хоми М.В.
за участю секретаря - Панькевич Т.І.
у відсутності сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 598/759/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Голуб Наталія Олександрівна на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2026 року (постановлена суддею Щербата Г.Р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
У березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву суд виходив з того, що позивач та його представник адвокат Голуб Н.О., будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилися в судове засідання, не повідомили суд про причини неявки, не подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Голуб Н.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Наголошує на тому, що позивач скористався правом на участь у справі через представника - адвоката Голуб Н. О., яка 21 липня 2025 року, 26 липня 2025 року та 14 жовтня 2025 року подавала заяви про розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних у справі письмових матеріалів, підтримуючи позовні вимоги та просячи їх задовольнити. Вважає, що такі заяви стосувалися розгляду справи в цілому, а не окремих судових засідань.
Зазначає, що явка позивача та її представника обов`язковою судом не визнавалася, а вона, як його представник із 23 квітня 2026 року перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у зв`язку з чим не мала можливості ознайомитися з повідомленнями про судові засідання 29 квітня 2026 року та 25 травня 2026 року.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судове засідання сторони не з`явилися, не повідомили про причини неявки, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце слухання справи, що не перешкоджає розгляду справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає в повній мірі.
Фактичні обставини справи.
В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики.
21 липня 2025 року, 26 липня 2025 рок та 14 жовтня 2025 року до Збаразького районного суду Тернопільської області були подані через підсистему "Електронний суд" ряд заяв від представника ОСОБА_1 - адвоката Голуб Н.О. про розгляд справи за відсутності сторін згідно яких вбачається, що адвокат Голуб Н.О. просить суд "проводити розгляд справи № 598/759/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за відсутності позивача та його представника - адвоката Голуб Н.О. на підставі письмових матеріалів справи. Позовні вимоги позивач та його представник підтримують у повному обсязі та просять задовольнити." (а.с. 143-142, 150-151, 174).
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Положеннями ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 даної статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки тощо.
Відповідно до ч. 5 даної статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21).
Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц).
У рішенні від 06.09.2007, заява № 3572/03, у справі "Цихановський проти України" ЄСПЛ зазначив "саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні".
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Голуб Н.О., яка є представником позивача, 21 липня 2025 року, 26 липня 2025 року та 14 жовтня 2025 року подавала до суду заяви, у яких повідомляла про неможливість своєї участі у призначених судових засіданнях та просила проводити розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача на підставі наявних у справі письмових матеріалів. У цих заявах також зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
За змістом частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача можливе за умови, зокрема, відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.
У даній справі така заява була подана неодноразово. При цьому після її подання позивач та його представник не повідомляли суд про зміну своєї процесуальної позиції, не відкликали подані заяви та не заявляли про необхідність особистої участі у розгляді справи. За таких обставин сама по собі їх подальша неявка на судові засідання 06 квітня 2026 року, 29 квітня 2026 року та 25 травня 2026 року не могла бути достатньою підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Отже, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, не врахував раніше подані адвокатом Голуб Н.О. заяви про розгляд справи за її відсутності та позивача, у зв`язку з чим неправильно застосував пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2026 року, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що після скасування оскаржуваної ухвали справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат. При цьому, колегією суддів враховується правова позиція Об`єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2026 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 29 вересня 2026 року.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Костів О.З.
Хома М.В.