РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 641/1073/26
Провадження № 2/641/1821/2026
01 жовтня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Кожихової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
10.02.2026 ОСОБА_1 , звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Новобоварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції.
Позовна заява мотивована тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, кожен з них має різні погляди на життя та ведення спільного господарства, що унеможливлювало подальше спільне життя. Збереження шлюбу є неможливим.
Виклад позиції відповідача
Відповідач у судовому засіданні зазначив, що бажає розірвати шлюб, наслідки визнання позову зрозумілі.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 11.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 09.03.2026 заяву відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, надано сторонам строк для примирення тривалістю шість місяців, а саме до 08.09.2026. Провадження по справі зупинено до закінчення строку для примирення.
Ухвалою суду від 08.09.2026 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено судове засідання на 13 год. 15 хв. 01 жовтня 2026 року.
Позивач у судовому засіданні підтримав обставини викладенні у позовній заяві та просила позов задовольнити. Також просила залишити їй дівоче прізвище після розірвання шлюбу - « ОСОБА_4 ».
Відповідач у судове засідання визнав позов та просив його задовольнити.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
21 грудня 2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Новобаварському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, про що складено актовий запис № 670, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 13). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».
Від спільного шлюбу у сторін є донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження видане Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 18.03.2022 серія НОМЕР_3 , актовий запис № 12 (а.с. 12).
Позивачка у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалось, оскільки кожен з подружжя має різні погляди на шлюб та сім`ю.
Відповідач позовні вимоги визнав.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.
У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).
Позивач скористалась даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, який погодився з наявністю підстав для розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У межах цієї справи позивачка просила суд залишити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Висновки за результатами розгляду заяви
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб належить до задоволення.
Судовий збір
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд виходить з того, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що підтверджується квитанцією № 54218998 від 28.01.2026. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, проте відповідач ОСОБА_2 відповідно до пунктів 9, 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю II групи, компенсація здійснених позивачем судових витрат покладається на державу.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрований 21 грудня 2021 року Новобаварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції, актовий запис № 670.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачу залишити - « ОСОБА_4 ».
Судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_4 ) в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 (двадцять) копійок, віднести за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2026.
Суддя Г.В.Кожихова