ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"01" жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/4332/25
Господарський суд Одеської області
у складі судді Малярчук І.А.,
розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича від 30.09.2026 за вх. № 2-1905/26 про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України по справі №916/4332/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) до Приватного підприємства "САНА КО" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31117042) про стягнення 7362869,85грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 23.02.2026 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) до Приватного підприємства "САНА КО" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31117042) про стягнення 7 362 869,85грн; стягнуто з Приватного підприємства "САНА КО" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31117042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) 7 362 869 (сім мільйонів триста шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) грн 85 коп заборгованості, 110 443 (сто десять тисяч чотириста сорок три) грн 05 коп судового збору.
05.05.2026 судом видано накази на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.02.2026 по справі №916/4332/25, яке набрало законної сили 29.04.2026.
30.09.2026 за вх. № 2-1905/26 від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича до суду надійшло подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а саме Керівника Приватного підприємства "САНА КО" код ЄДРПОУ: 31117042, Кошель Оксану Анатоліївну, ІНФОРМАЦІЯ_1 , код: НОМЕР_1 , яка документована паспортами громадянина України для виїзду за кордон серій: НОМЕР_2 , від 10.04.2018 орган видачі 5101 (ГУ ДМС в Одеській області); серія FJ № 305248 від 25.04.2024 орган видачі 5101 (ГУ ДМС в Одеській області), до повного виконання вимог виконавчих документів.
В обґрунтування вказаного подання заявник зазначає, що 13.05.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 80996471, яка надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у виконавчому документі.
Отже, приватним виконавцем, боржник повідомлений про початок примусового виконання рішень належним чином. 13.05.2026 приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, винесено постанову про арешт майна боржника. Відомості про обтяження внесено до відповідних реєстрів. Також, приватним виконавцем систематично здійснюються запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зареєстрованого за боржником нерухомого майна, до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, до Міністерства внутрішніх справ щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, згідно відповіді за боржником не зареєстровано майно. Також, 13.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у банку, долученого до електронного обміну в АСВП. Відповідно до інформації з ДРРП за боржником не зареєстроване нерухоме майно на яке можливо звернути стягнення.
Таким чином, у межах виконавчого провадження № 80996471 приватним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання.
Крім того, у період з 20.05.2026 по 17.09.2026 приватним виконавцем неодноразово направлялися виклики керівнику ПП «САНА КО» Кошель О.А. за відомими адресами її проживання та місцезнаходження підприємства, однак остання за викликами не з`явилася. Під час виїздів приватного виконавця 24.08.2026 та 17.09.2026 встановити місцезнаходження боржника та його керівника не вдалося, про що складено відповідні акти. Станом на час звернення вимоги виконавчі документи не виконані.
На переконання приватного виконавця, наведені факти свідчать про ухилення від виконання судового рішення та перешкоджанню у вчинені виконавчих дій, боржник свідомо ухиляється від виконання вимог виконавчих документів - хоча і має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не зробив цього без поважних причин. За наведених обставин приватний виконавець просить задовольнити вимоги подання та тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон керівника ПП «САНА КО» Кошель О.А.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи та подання, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
В ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Так, із матеріалів подання вбачається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округ Одеської області Парфьонова Г.В. перебуває виконавче провадження № 80996471 з примусового виконання наказу № 916/4332/25 виданого 05.05.2026 Господарським судом Одеської області, про стягнення з Приватного підприємства "САНА КО" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31117042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) 7 362 869 (сім мільйонів триста шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) грн 85 коп заборгованості, 110 443 (сто десять тисяч чотириста сорок три) грн 05 коп судового збору.
За ствердженнями державного виконавця, в результаті вжитих у межах виконавчого провадження заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/4332/25, таке судове рішення боржником так і не було виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що стало підставою для звернення державного виконавця до господарського суду із даним поданням.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Частинами 1-4 ст. 337 ГПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до листа Верховного Суду України "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" від 01.02.2013 однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
При цьому під поняттям "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням", варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" закріплено право державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Поряд з цим, згідно ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: коли ця особа є боржником; невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.
Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 по справі 910/8130/17 наголошено, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто, вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".
Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність у державного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи до виконання зобов`язань за судовим рішенням. При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.
Так, з наданих до матеріалів справи документів вбачається вчинення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем у межах виконавчого провадження ВП № 80996471 наступних виконавчих дій, а саме: 13.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/4332/25 від 05.05.2026 про стягнення з Приватного підприємства «САНА КО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «М.Т.К.» заборгованості у розмірі 7 362 869,85 грн та 110 443,05 грн судового збору, а також постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 747 331,29 грн, про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 531,00 грн, про звернення стягнення на майно боржника, про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника. Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна ПП «САНА КО» внесено до відповідних державних реєстрів.
20.05.2026 приватним виконавцем направлено вимоги до АТ «ПУМБ», АБ «Південний», АТ «Укрсиббанк» та А-Банку щодо надання інформації про відкриті на ім`я ПП «САНА КО» рахунки та рух коштів по них, а також вимогу до ГУ ДПС в Одеській області щодо надання фінансової звітності підприємства за 2022-2025 роки та інформації про господарські операції боржника. Того ж дня керівнику ПП «САНА КО» Кошель Оксані Анатоліївні направлено вимогу та виклик приватного виконавця щодо надання відомостей про належні боржнику кошти, майно, майнові права та явки до приватного виконавця для надання пояснень з приводу виконання судового рішення. Крім того, 20.05.2026 направлено запит до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради щодо встановлення реєстраційних даних керівника боржника, за результатами якого встановлено, що керівником ПП «САНА КО» є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
22.05.2026 приватним виконавцем направлено запит до ГУ ДМС України в Одеській області щодо наявності у ОСОБА_1 документів, які дають право на виїзд за кордон. За отриманою відповіддю встановлено, що ОСОБА_1 документована двома паспортами громадянина України для виїзду за кордон. 01.06.2026 приватним виконавцем також направлено запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину ОСОБА_1 державного кордону України, за результатами якого отримано інформацію про відповідні перетини державного кордону.
На виконання вимог приватного виконавця, останнім було отримано відповіді банківських установ. Так, АТ «Укрсиббанк» повідомило про відкриті рахунки ПП «САНА КО» та надало інформацію щодо руху коштів по них, а АТ «ПУМБ» повідомило про наявність рахунку ПП «САНА КО», залишок коштів на якому станом на дату відповіді становив 0,00 грн, та надало виписку по рахунку. ГУ ДПС в Одеській області надано фінансову звітність ПП «САНА КО» за 2022- 2025 роки.
05.06.2026 приватним виконавцем було направлено запит до територіального сервісного центру МВС щодо транспортних засобів, які належали ПП «САНА КО». За отриманою відповіддю встановлено, зокрема, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER, державний номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_1 , а транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, державний номерний знак НОМЕР_4 , який раніше належав ПП «САНА КО», у 2025 році перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 20.06.2025.
20.07.2026 приватним виконавцем повторно було направлено виклики керівнику ПП «САНА КО» ОСОБА_1 за відомими адресами, а також запит до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо встановлення зареєстрованого місця проживання останньої. За результатами отриманої інформації встановлено місце реєстрації ОСОБА_1 у м. Одесі.
Також, приватним виконавцем здійснювались заходи щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо належного ОСОБА_1 нерухомого майна, речових прав та обтяжень.
24.08.2026 та 17.09.2026 приватним виконавцем було складено акти за результатами виїздів у межах виконавчого провадження та повторно направлено керівнику ПП «САНА КО» виклики за встановленими адресами з вимогою з`явитися до приватного виконавця, надати пояснення щодо невиконання рішення суду, відомості про майно та кошти боржника і документи, необхідні для проведення виконавчих дій. Направлення зазначених викликів та інших процесуальних документів підтверджується списками рекомендованих поштових відправлень від 25.08.2026 та 18.09.2026.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
У ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону).
Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
До того ж за приписами ч. 5 ст. 18 цього Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Згідно п.п. 11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.
Відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що приватний виконавець виконавчого округ Одеської області Парфьонов Г.В. у повному обсязі вчинив необхідні дії для примусового виконання судового рішення по справі №916/4332/25. Між тим, боржник ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків щодо такого виконання, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, на виклики виконавця не з`являється, необхідні документи, витребувані виконавцем не надає, причини нез`явлення та ненадання документів не наводить, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження". А також, не зважаючи на сукупність виконавчих дій, вжитих приватним виконавцем виконавчого округ Одеської області Парфьонова Г.В. у межах виконавчого провадження № 80996471 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/4332/25 від 05.05.2026 судове рішення боржник так і не виконав.
При цьому суд враховує, що ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти) (див. постанову Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17).
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у позивача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009 року).
Отже, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.
Крім того, у справі "Стецов проти України" (AFFAIRE STETSOV c. UKRAINE), п. 30, від 11 травня 2021 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що національні суди задовольнили подання державного виконавця і наклали на заявника обмеження у праві на виїзд за межі країни, встановивши, що він не повернув грошові кошти. При цьому, вони не є явно необґрунтованими та відповідають законодавству. Отже, накладення на заявника заборони залишати територію країни відповідає нормам національного законодавства.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича від 30.09.2026 за вх. № 2-1905/26 про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України по справі №916/4332/25 та відповідно наявність підстав для його задоволення. Таким чином, суд вважає за можливе тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон Керівника Приватного підприємства "САНА КО" (код ЄДРПОУ 31117042), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка документована паспортами громадянина України для виїзду за кордон серій: НОМЕР_2 , від 10.04.2018 орган видачі 5101 (ГУ ДМС в Одеській області); серія НОМЕР_5 від 25.04.2024 орган видачі 5101 (ГУ ДМС в Одеській області), до повного виконання вимог виконавчих документів.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича від 30.09.2026 за вх. № 2-1905/26 про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України по справі №916/4332/25.
2. Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику боржника-юридичної особи приватного підприємства "САНА КО" (код ЄДРПОУ 31117042) - Кошель Оксані Анатоліївні, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка документована паспортами громадянина України для виїзду за кордон серій: НОМЕР_2 , від 10.04.2018 орган видачі 5101 (ГУ ДМС в Одеській області); серія НОМЕР_5 від 25.04.2024 орган видачі 5101 (ГУ ДМС в Одеській області) до повного виконання зобов`язань за виконавчим документом, а саме: наказом № 916/4332/25 виданого 05.05.2026 Господарським судом Одеської області, про стягнення з Приватного підприємства "САНА КО" (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31117042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) 7 362 869 (сім мільйонів триста шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять) грн 85 коп заборгованості, 110 443 (сто десять тисяч чотириста сорок три) грн 05 коп. судового збору.
3. Копію ухвали від 01.10.2026 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України направити для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, Київ, 01601) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ).
4. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 01.10.2026 та у відповідності до ч.2 ст.254, п.29 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Малярчук Ірина Анатоліївна