ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"30" вересня 2026 р. Справа № 924/817/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Кам`янець - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірнгих правовідносинах Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець - Подільського району Хмельницької області смт. Дунаївці, Кам`янець - Подільського району Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" м. Київ
про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 16.07.2024р. до договору №29-12/2023 від 29.12.2023р.
про стягнення 337502,24 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача : не з`явився
від прокуратури: Лежнін І. С. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури
В С Т А Н О В И В:
Керівник Кам`янець - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірнгих правовідносинах Новодунаєвецької селищної ради Кам`янець - Подільського району Хмельницької області смт. Дунаївці, Кам`янець - Подільського району Хмельницької області звернувся з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" м. Київ про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 16.07.2024р. до договору №29-12/2023 від 29.12.2023р. укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" м. Київ та Новодунаєвецькою селищною радою, про стягнення 337502,24 грн.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.09.2026р. підготовче засідання призначено на 30.09.2026р.
17.08.2026 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг» подав до господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі №924/817/26, в якому просить зупинити провадження у справі до закінчення Конституційним судом України справи №3-107/2026(239/26, 264/26, 291/26) за конституційними скаргами ТОВ «Укр Газ Ресурс», ТОВ «Промгаз Сіті» та ТОВ «Львівенергозбут», щодо відповідності Конституції України (конституційності) п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі. Крім того просить зупинити провадження у справі №924/817/26 до закінчення розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення.
В обгрунтування клопотання посилається на те, що 06.05.2026 Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначене підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Конституційного Суду України https://ccu.gov.ua/novyna/6-travnya-vidbulysya-zasidannya-senativ-ta за посиланням: kolegiy-suddiv rozglyadaly-spravy-za, опублікована на сайті КСУ 07.05.2026, а також ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадження від 06.05.2026 у справі № 3-78/2026(178/26) (додається).
Так, у справі № 3-78/2026(178/26) ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (постачальник електричної енергії за договором про закупівлю, укладеного за процедурою відкритих торгів) звернулося до Конституційного Суду України з конституційною скаргою , в якій просить перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Вказує на те, що на думку Товариства, оспорювані приписи Закону, застосовані в його остаточному судовому рішенні, формують модель правового регулювання, у якій держава, з одного боку, реалізує публічний інтерес у сфері ефективного використання бюджетних коштів, а з іншого - покладає на приватного контрагента весь тягар негативних наслідків зміни економічного середовища , не забезпечуючи йому належних правових гарантій захисту його майнових інтересів. Така модель не відповідає принципам пропорційності, юридичної визначеності і добропорядного врядування та призводить до втручання у право власності.
Також, 04.06.2026 Третьою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою ТОВ "ПРОМГАЗ СІТІ" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначене підтверджується інформацією з офіційного Конституційного Суду України за веб-сайту посиланням: https://web.ccu.gov.ua/novyna/4-chervnya-velyka-palata-ksu-rozglyadala spravy-za-konstytuciynymy-podannyamy-verhovnogo-sudu , опублікована на сайті КСУ 05.06.2026, а також ухвалою Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадження від 04.06.2026 у справі № 3-107/2026(239/26).
Зазначає, що суб`єкт права на конституційне оскарження - ТОВ "ПРОМГАЗ СІТІ" у конституційній скарзі від 06.05.2026 № 16/239 просить Конституційний Суд України перевірити на відповідність статті 6, частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, статті 19, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій, першому реченню частини третьої статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами, згідно з яким:
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".
При цьому, ТОВ "ПРОМГАЗ СІТІ" вважає, що оспорювані приписи призвели до порушення права власності (частина перша статті 41 Конституції України), права на здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (частина перша статті 42 Конституції України), а також суперечать принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), гарантіям захисту прав усіх суб`єктів права власності та їх рівності перед законом (частина четверта статті 13 Конституції України) та статті 19 Конституції України відповідно до якої: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, 11.06.2026 Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначене підтверджується ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадження від 11.06.2026 у справі № 130/2026(291/26).
Вказує, що у справі № 3-130/2026(291/26) ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (постачальник електричної енергії за договором про закупівлю, укладеного за процедурою відкритих торгів) звернулося до Конституційного Суду України з конституційною скаргою , в якій просить перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зі змінами.
Зазначає, що оспорювані приписи Закону, застосовані в його остаточному судовому рішенні, свідчать про трансформацію закупівельних спорів та господарських відносин у сферу кримінального переслідування саме через невизначеність законодавчої моделі регулювання зміни істотних умов договору про закупівлю.
ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у конституційній скарзі посилається на те, що підтвердженням конституційної проблемності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховний Суд від 10 березня 2026 року у справі № 725/722/24. У зазначеній справі орган досудового розслідування фактично побудував обвинувачення на твердженні про незаконність укладення додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922. Обвинуваченому інкримінувалося заволодіння бюджетними коштами через укладення додаткових угод про збільшення ціни товару. Разом із тим Верховний Суд залишив без змін виправдувальний вирок та фактично констатував відсутність належної нормативної визначеності критеріїв правомірності застосування вказаної норми.
Вважає, що у конституційній скарзі ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" зазначає, що наведена постанова демонструє, що нормативна конструкція пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922 не забезпечує достатньої юридичної визначеності; допускає множинність суперечливих тлумачень; створює ризик довільного кримінального переслідування учасників господарських відносин; не дозволяє особі передбачити правові наслідки своєї поведінки з достатнім ступенем правової певності. Більше того, наведена справа свідчить про трансформацію закупівельних спорів та господарських відносин у сферу кримінального переслідування саме через невизначеність законодавчої моделі регулювання зміни істотних умов договору. Отже, постанова Верховного Суду від 10 березня 2026 року у справі № 725/722/24 фактично підтверджує існування системної проблеми правозастосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922 та демонструє, що невизначеність цієї норми вже призводить до криміналізації звичайних господарських відносин, що є несумісним із принципом верховенства права, вимогами юридичної визначеності та конституційними гарантіями захисту особи від свавільного державного переслідування.
Крім того, 15.07.2026 Другою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою ТОВ "ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначене підтверджується ухвалою Другої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадження від 15.07.2026 у справі № 3-1158/2026(352/26).
Так, у справі № 3-1158/2026(352/26) ТОВ "ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС" (постачальник електричної енергії за договором про закупівлю, укладеного за процедурою відкритих торгів) звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій, першому реченню частини третьої статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VІІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 3 червня 2021 року № 1530-IX, згідно з яким: ТОВ «ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС» вважає, що внаслідок застосування Верховним Судом у його справі оспорюваних приписів було порушено гарантовані Конституцією України право приватної власності (стаття 41) та право на підприємницьку діяльність (стаття 42) у їхньому системному зв`язку з принципами верховенства права та юридичної визначеності (стаття 8), рівності суб`єктів права власності і господарювання перед законом (стаття 13).
Крім того, Конституційний Суд України розглядає справу за конституційною скаргою ТОВ "Львівенергозбут" щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідне конституційне провадження було відкрите Першою колегією суддів Другого сенату Суду КСУ.
Зауважує, що Конституційним Судом України наразі відкриті конституційні провадження за клопотанням чотирьох суб`єктів права на конституційну скаргу - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", ТОВ "ПРОМГАЗ СІТІ", ТОВ "ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС" та ТОВ "Львівенергозбут".
Крім того, Ухвалою Другого сенату Конституційного Суду України від 24.06.2026 (№ 11-уп(ІІ)/2026 конституційні провадження у справах № 3 107/2026(239/26), № 3-117/2026(264/26) та № 3-130/2026(291/26) за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ СІТІ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" об`єднані в одне конституційне провадження у справі № 3-107/2026(239/26, 264/26, 291/26).
Ухвалою Другого сенату Конституційного Суду України від 24.06.2026 № 60 у(ІІ)/2026 постановлено розглянути справу № 3-107/2026(239/26, 264/26, 291/26) на пленарному засіданні у формі письмового провадження (ухвала КСУ з супровідним листом адвокату Серебряник О.О. додаються) та повідомлено уповноважену особу, яка діє від імені суб`єкта права на конституційну скаргу - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" адвоката Серебряник О.О. про те, що 08.07.2026 о 10:20 на відкритій частині пленарного засідання Другого сенату Конституційного Суду України буде розпочато розгляд справи № 3-107/2026(239/26, 264/26, 291/26 за конституційними скаргами ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", ТОВ "ПРОМГАЗ СІТІ" та ТОВ "Львівенергозбут" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у формі письмового провадження. На підставі наведеного, просить провадження у справі зупинити.
З приводу клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом враховується наступне.
Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частиною 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Згідно з частиною 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Главою 4 розділу Господарського процесуального кодексу України визначаються учасники судового процесу та їх права та обов`язки.
Статтею 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.
Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У разі застосування вказаного пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, згідно з вимогами статті 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Так, вищезгаданий пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає обов`язок зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Разом тим, наведеною нормою прямо передбачено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пункті 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Згідно статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 2 статті 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Сам по собі факт відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи.
Предметом розгляду у справі №924/817/26 є, зокрема, правомірність укладення спірної додаткової угоди до договору та наявність підстав для застосування наслідків недійсності договору - відтак встановлення відповідних обставин даного спору здійснюється на підставі наявних у справі доказів.
На час розгляду справи №924/817/26 пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною нормою права, яка підлягає застосуванню судом.
Відкриття конституційного провадження не зупиняє дії закону та не позбавляє суд можливості надати оцінку спірним правовідносинам на підставі чинного законодавства і наявної судової практики.
Разом з тим, слід зазначити, що у даному випадку - враховуючи доводи та обґрунтування відповідача у заявленому клопотанні, останнім не наведено переконливих доводів щодо неможливості встановлення та оцінки обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, без попереднього вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності зазначеної норми.
Відтак, суд, не вбачає підстав вважати, що між справою №924/817/26 та згаданим конституційним провадженням існує зв`язок, який унеможливлює подальший розгляд спору.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України. (Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18, від 21.02.2019 у справі №910/974/18).
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Вказана норма Закону має пряму дію, так як сам Конституційний Суд України у своєму рішенні може встановити інший (пізніший) строк втрати чинності для такого акта, однак рішення КСУ не мають зворотної дії в часі (якщо інше прямо не вказано в рішенні).
Отже, правовідносини, які виникли й закінчилися до моменту ухвалення рішення КСУ, продовжують регулюватися старим законом.
Так, стаття 152 Конституції України визначає, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 зазначила, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини є триваючими і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України. Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення. Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого припису, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, має значення, насамперед, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення подібних справ, а не як підстава для перегляду справи з ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
Також Велика Палата Верховного Суду наголосила, що приписи законодавства, які регулюють дію рішень Конституційного Суду України у часі, є чіткими, логічно послідовними та сформульованими так, що унеможливлюють неоднозначність тлумачення. Їх правова природа забезпечує однозначність правозастосування, унеможливлюючи різні підходи до їх сприйняття, розуміння чи практичного застосування. Це відповідає принципу правової визначеності, що є фундаментальною складовою правовладдя (верховенства права), та сприяє належному функціонуванню судової системи, забезпечуючи передбачуваність судових рішень і довіру до правосуддя.
В даному випадку, конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах у даній справі.
Відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.
Вирішуючи клопотання про зупинення провадження вказаними підставами для зупинення судом враховується загальний конституційний принцип дії законів у часі (що закони не мають зворотної сили, крім пом`якшення відповідальності), що закріплено у статті 58 Конституції України.
За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення (аналогічні правові висновки викладені у п. 74 постанови Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а та постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №120/14973/21-а).
Як уже зазначалося на час розгляду справи №924/817/26 пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною нормою права.
Прийняття рішення Конституційним Судом України, за наслідками розгляду конституційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не вплине на провадження у справі №924/817/26.
Суд зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18).
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, в даному випадку відсутня необхідність зупинення даної справи до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" про зупинення провадження не містить жодних доказів неможливості розгляду цієї справи до закінчення справи Конституційним Судом України№3-107/2026 (239/26, 264/26, 291/26), не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за вказаними конституційними скаргами ТОВ «Укр Газ Ресурс», ТОВ «Промгаз Сіті» та ТОВ «Львівенергозбут», щодо відповідності Конституції України (конституційності) п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі
Щодо зупинення провадження у справі №924/817/26 до закінчення розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення відповідач просить дане клопотання залишити без розгляду.
Заявлене відповідачем клопотання судом розглянуте та приймається.
Керуючись ст. 120, 121, 182, 183, 227, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" м. Київ про зупинення провадження у справі №924/817/26 до закінчення Конституційним судом України справи №3-107/2026(239/26, 264/26, 291/26) за конституційними скаргами ТОВ «Укр Газ Ресурс», ТОВ «Промгаз Сіті» та ТОВ «Львівенергозбут», щодо відповідності Конституції України (конституційності) п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі відмовити.
Клопотання про зупинення провадження у справі №924/817/26 до закінчення розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11553/25 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення залишити без розгляду.
Ухвала набрала чинності 02.10.2026р. та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Гладій
Відрук. 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (електронний суд)
3 - відповідачу (електронний суд)
4 - прокуратуру (електронний суд)