УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/932/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026
у справі № 917/932/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп"
до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026, зокрема, :
- відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат";
- визнано кредиторські вимоги ТОВ "Максі Капітал Груп" до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" у розмірі [номер приховано],17грн основного боргу та 102280,00грн судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому;
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат";
- введено процедуру розпорядження майном боржника - Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат";
- призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1963 від 15.10.2020 з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 у справі №917/932/25 залишено без змін.
До Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі №917/932/25 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Полтавський ГЗК» та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «Максі Капітал Груп» у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Полтавський ГЗК».
В разі, якщо Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійде висновку про відсутність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Полтавський ГЗК», скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 та ухвалу постанову Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 в справі № 917/932/25 в частині призначення розпорядником майна ПрАТ «Полтавський ГЗК» арбітражного керуючого Кучерявого Д. В. та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким призначити розпорядником майна ПрАТ «Полтавський ГЗК» одного з арбітражних керуючих, які звернулися з заявами до суду першої інстанції, а саме: арбітражного керуючого Вегеру А. А. або арбітражного керуючого Абрамова В. В., або арбітражного керуючого Марченка Р. В.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/932/25 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026.
Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2026 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі №917/932/25 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України; надано скаржнику строк, який становить 10 днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, шляхом уточнення вимог касаційної скарги у справі №917/932/25.
Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу.
15.09.2026 до Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про усунення недоліків. Скаржник у вказаній заяві уточнює вимоги касаційної скарги та просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі №917/932/25 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Полтавський ГЗК» та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ «Максі Капітал Груп» у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Полтавський ГЗК».
На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник, як на підстави касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
В обґрунтування вказаних підстав, скаржник зазначає, що судами порушено вимоги частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства та прийняті судові рішення без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 31.07.2024 у справі № 925/1341/23, від 26.01.2023 в справі № 917/1268/21, від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21 та від 26.10.2022 у справі №911/299/21, від 21.01.2026 у справі № 922/1741/25, від 03.12.2025 у справі № 910/11034/24, від 16.12.2025 у справі № 914/1317/25. Вказує, що суди проігнорували беззаперечний факт існування Між ТОВ «Максі Капітал Груп» та ПрАТ «Полтавський ГЗК» спору про право, який виражений в процесуальній формі, оскільки:
- наразі між ТОВ «Максі Капітал Груп» та ПрАТ «Полтавський ГЗК» існує реальний спір, який розглядається Верховним Судом;
- остаточне рішення в справі № 917/65/23 не винесено;
- зупинення виконання судових рішень у справі № 917/65/23 свідчить про відсутність грошового зобов`язання ПрАТ «Полтавський ГЗК» перед ТОВ «Максі Капітал Груп.
В обґрунтування пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України як підстави касаційного оскарження, скаржник вказує, що:
- висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах, відсутній;
- висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 2-1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, частини 3 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах, відсутній.
07.09.2026 до Верховного Суду, в строк, встановлений частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України, від скаржника надійшли доповнення до касаційної скарги, у яких він вказує, що судами порушено вимоги частини 8 статті 80 та статті 164 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надання доказів та не врахували практику Верховного Суду, викладену в постанові Верховного Суду від 25.03.2025 у справі №907/600/24 та в постанові від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20 (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України).
Крім того, скаржник посилається на висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 08.04.2026 в справі № 910/762/25, від 25.03.2025 у справі № 907/600/24 щодо застосування частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також, як на підставу касаційного оскарження, ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" посилається на пункт 2 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування вказаної підстави скаржник вказує, що враховуючи той факт, що ТОВ «Максі Капітал Груп» подало клопотання про долучення доказів зі значним порушенням процесуальних строків; ТОВ «Максі Капітал Груп» не зазначило, чому докази, які додавалися до цього клопотання, не були подані разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та які об`єктивні причини перешкоджали подати ці документи у встановлені процесуальним законодавством строки; Господарським судом Полтавської області, незважаючи на очевидне порушення процесуального законодавства, ці документи долучені до матеріалів справи; Господарський суд Полтавської області не надав ПрАТ «Полтавський ГЗК» розумного строку на формування власної правової позиції з огляду на надані ТОВ «Максі Капітал Груп» докази, у ПрАТ «Полтавський ГЗК» виникли обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді Ореховської О. О. та подано клопотання про відвід.
Визнаючи це клопотання необґрунтованим, Господарський суд Полтавської області зазначив, що «…наведені заявником у заяві про відвід судді Ореховської О.О., не свідчать про наявність підстав, передбачених у ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують упередженість або необ`єктивність судді Ореховської О.О. при розгляді вказаної справи, а тому не можуть бути підставою для відводу судді…».
Проте, на переконання скаржника, зазначений раніше аргумент Господарського суду Полтавської області, не спростував доводи ПрАТ «Полтавський ГЗК» щодо обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Ореховської О. О., адже не пояснює чому ТОВ «Максі Капітал Груп» було надано право надавати докази з порушенням процесуальних строків, а ПрАТ «Полтавський ГЗК» відмовлено в реалізації законного права сформувати власну правову позицію з цього приводу.
Також скаржник вказує про порушення Господарським судом Полтавської області та Східним апеляційним господарським судом вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України. В цій частині судові рішення оскаржуються на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судами не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування цієї статті, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 10 лютого 2026 у справі № 908/2697/24.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв`язку з чим, з огляду на положення ч. 1 ст. 294 ГПК України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат".
Також скаржником подано клопотання про зупинення дії постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 та ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 у справі № 917/932/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Клопотання об грунтовано тим, що відкриття провадження у справі про банкрутство призводить до ряду заборон в діяльності підприємства. відповідно до частини 5 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства. Ці заборони та обмеження негативно впливають на роботу ПрАТ «Полтавський ГЗК», обмежують його господарську діяльність та створюють додаткові складнощі. За попередніми оцінками близько 5 % персоналу залучені до «обслуговування» процедури банкрутства, комунікації з розпорядником майна та кредиторами тощо. Введення мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів робить неможливим виконання зобов`язань ПрАТ «Полтавський ГЗК» перед контрагентами, підприємство втрачає імідж надійного партнера та руйнуються ділові відносини, які напрацьовувалися роками. Внаслідок введення мораторію порушуються права третіх осіб. Невиконання ПрАТ «Полтавський ГЗК» зобов`язань, на які поширюється дія мораторію, ставить під загрозу подальшу співпрацю з постачальниками товарів, робіт та послуг та зумовлює пошук інших партнерів. Внаслідок зростання заборгованості перед кредиторами відбувається скорочення податкових надходжень (орієнтовні втрати можуть становити до 1 млрд грн), що в свою чергу призводить до соціальної напруги в регіоні. З огляду на існування процедури банкрутства, контрагенти, які продовжують працювати з ПрАТ «Полтавський ГЗК», диктують нові умови взаємовідносин. Проте, такі контрагенти вимагають обов`язкової попередньої оплати, що ускладнює і без цього тяжке фінансове становище підприємства. З огляду на суттєве підвищення цін на енергоносії, військовий стан, блокування морських перевезень тощо, ПрАТ «Полтавський ГЗК» потребує термінового залучення грошових коштів в розмірі 100 млн дол. США. Проте, враховуючи існування процедури банкрутства, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, пов`язаних з цим обмеженням в діяльності підприємства віднайти особу, яка ризикне та погодиться надати кредит (позику) в розмірі 100 млн дол. США, наразі є вкрай складним. Неможливість залучення грошових коштів ставить під загрозу реалізацію оперативних програм, спрямованих на підтримку виробничих потужностей, енергетичну стійкість, модернізацію обладнання тощо. Обмеження доступу до фінансування створює великий ризик зниження виробничих показників. Через брак фінансування Ferrexpo скоротила виробництво приблизно до 300 000 тонн на місяць проти майже 500 000 тонн на місяць торік. Відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Полтавський ШГЗК» має широкий резонанс у світі, особливо серед іноземних інвесторів, в результаті чого останні усвідомлюють, що їх інвестиції в Україні (існуючі та потенційні) не матимуть належного захисту, а отже, існує реальний ризик відмови інвесторів вкладати грошові кошти в економіку України.
03.09.2026 розпорядник майна Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" арбітражний керуючий Кучерявий Дмитро Владиславович звернувся до Верховного Суду з запереченням на клопотання ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про зупинення дії ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі № 917/932/25, у якому він просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Заперечення обгрунтовано тим, що задоволення вказаного клопотання фактично спричинить зупинення провадження у справі № 917/932/25 про банкрутство, що суперечить імперативним нормам ч. 17 ст. 40 та ч. 5 ст. 9 КУзПБ.
Щодо негативного впливу процедури банкрутства на підприємницьку діяльність, то на це розпорядник майна Товариства зазначає, що боржником не надано конкретні докази того чим обмеження та заборони, що встановлені ч. 5 ст. 44 КУзПБ, негативно впливають на роботу товариства, тому, вказані доводи є безпідставними та необґрунтованими. Розпорядником майна боржника повідомляється, що протягом останніх місяців ним погоджується в повному обсязі надані ПрАТ " Полтавський ГЗК" реєстри платежів, які планувало здійснювати товариство, що не спричиняло зупинки господарської діяльності товариства.
На те, що за попередніми оцінками близько 5 % персоналу залучені до «обслуговування», розпорядник майна товариства зазначає, що вказане не відповідає дійсності, оскільки на аресу боржника не направляються в значному обсязі запити арбітражного керуючого, також не висловлюється прохання надати значний обсяг документів чи інформації. Крім того, товариство використовує бухгалтерські бази даних, у яких міститься значна частина документів та інформації, що запитуються арбітражним керуючим. Відтак виконання відповідних запитів не потребує від боржника значних витрат часу чи інших істотних ресурсів.
Крім того, розпорядник вказує, що поточні грошові зобов`язання перед кредиторами ПрАТ "Полтавський ГЗК", враховуючи норму ст. 41 КУзПБ, має можливість виконувати, що свідчить про можливість подальшої співпраці з постачальниками товарів, робіт та послуг. У випадку, якщо боржник знаходить нових постачальників/ продавців, то введений мораторій на задоволення вимог кредиторів ніяким чином не впливає на подальшу взаємодію з контрагентом та здійснення оплати товару, робіт, послуг, що свідчить про безпідставність тверджень товариства в цій частині.
Щодо зниження інвестиційної привабливості, неможливості залучення додаткового фінансування, ризик повної зупинки підприємства, то розпорядник майна боржника зазначає, що погіршення ситуації в більшій мірі відбулося через атаки рф на портову інфраструктуру, що спричинило блокування портів та неможливість відвантаження (продажу) продукції. Вказане підтверджується самим боржником. Дебіторська заборгованість у товариства протягом останнього року (2025 - 2026) зросла більш ніж на 100 мільйонів доларів США. Вказана заборгованість виникла через неналежне виконання іноземною компанією Ferrexpo AG (пов`язана особа з товариством), як покупцем, зобов`язань за контрактами з експорту залізорудних окотишів та концентрату. У розпорядника майна Боржника відсутня інформація та докази, що підтверджували би вчинення ПрАТ "Полтавський ГЗК" дій, спрямованих на стягнення таких коштів.
Розглянувши вказане клопотання та заперечення проти його задоволення, суд зазначає таке.
Абзацом 2 частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення дії або виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування його клопотання та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або неможливість повернення до первісного стану завдасть істотної шкоди охоронюваним законом інтересам.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Необхідно зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
При цьому, набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії оскаржених рішень.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень не підлягає задоволенню, оскільки суд не вбачає необхідності такого зупинення, а припущення заявника щодо дій, які можливо трапляться та/або не трапляться у майбутньому, не свідчать про наявність підстав для зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 292, 294, 295, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі №917/932/25.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" у справі № 917/932/25 на 04 листопада 2026 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 28 жовтня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про зупинення дії ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.02.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі №917/932/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовити.
5. Витребувати з Господарського суду Полтавської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №917/932/25 з оригіналами оскаржуваних судових рішень.
6. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік