УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 921/271/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В., - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Заліщицької міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 (колегія суддів: Манюк П. Т., Прядко О. В., Рим Т Я.) та рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2026 (суддя Руденко О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ БОРД ТЕРНОПІЛЬ" до Заліщицької міської ради про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ БОРД ТЕРНОПІЛЬ" (далі - ТОВ "ВЕСТ БОРД ТЕРНОПІЛЬ") звернулося до суду з позовом до Заліщицької міської ради (далі - Міська рада) про визнання права власності.
08.04.2026 Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026, повний текст якої складений 30.06.2026, про задоволення позову.
21.07.2026 Заліщицька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2026 витребувано матеріали справи із судів попередніх інстанцій, які надійшли до суду касаційної інстанції 31.08.2026.
Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2026 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано скаржнику строк для усунення її недоліків, зокрема подання касаційної скарги у новій редакції з належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, а також доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
На виконання вимог зазначеної ухвали Міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, в якій як підставу касаційного оскарження зазначила пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16, від 05.03.2019 у справі № 917/377/17 та від 20.02.2020 у справі № 5006/5/396/2012.
Разом із цим скаржник, усуваючи недоліки касаційної скарги, додатково зазначив пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України як підставу касаційного оскарження, посилаючись на недослідження судами зібраних у справі доказів та невстановлення обставин, які, на його думку, мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Верховний Суд у своїй практиці також виходить із того, що нові підстави касаційного оскарження, заявлені після закінчення цього строку, не можуть розглядатися як належне доповнення касаційної скарги.
Оскільки пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України як підстава касаційного оскарження у первісно поданій касаційній скарзі Міською радою не зазначався, а був наведений лише у касаційній скарзі в новій редакції після закінчення строку на касаційне оскарження, колегія суддів не вбачає правових підстав для відкриття касаційного провадження за цією підставою.
Водночас, дослідивши матеріали касаційної скарги та наведене обґрунтування пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подані матеріали є достатніми для відкриття касаційного провадження з цієї підстави.
Крім того, до нової редакції касаційної скарги Міська рада додала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження
Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 22.06.2026 отримано ним в електронному кабінеті в підсистемі "Електронний суд" 02.07.2026.
Відповідно до приписів частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", повідомлення про доставлення копії оскаржуваної постанови до електронного кабінету скаржника отримано судом 02.07.2026 о 10:27.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що встановлений статтею 288 ГПК України строк на касаційне оскарження пропущено скаржником з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та перевіривши її відповідність вимогам статей 287- 291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга в частині підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, відповідає вимогам процесуального закону та є достатньою для відкриття касаційного провадження.
Водночас посилання скаржника у новій редакції касаційної скарги на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України не може бути враховане як підстава для відкриття касаційного провадження, оскільки така підстава не була зазначена у первісно поданій касаційній скарзі та заявлена скаржником лише після закінчення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини четвертої статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Міської ради на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то в разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 119, 234, 287- 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Заліщицької міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Поновити Заліщицькій міській раді строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2026.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заліщицької міської ради та здійснити перегляд судових рішень в судовому засіданні 21 жовтня 2026 року о 15:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).
4. Позивач по справі має право подати до Верховного Суду за вказаною вище адресою або через систему "Електронний суд" відзив на касаційну скаргу до 19 жовтня 2026 року, відсутність якого не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду.
5. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
6. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Учасники справи мають право подати заяву про розгляд справи за їх відсутності, а також брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач