ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/4595/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача за первісним позовом - Подольського А. А. (адвокат),
відповідача за первісним позовом - Погорільця Р. А. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгородне"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2025, на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі
за первісним позовом Акціонерного товариства "Гарантований покупець"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгородне"
про стягнення 23 202 529,42 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгородне"
до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"
про стягнення 22 111 247,70 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - Підприємство, з 21.04.2026 реорганізоване шляхом перетворення у акціонерне товариство) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгородне" (далі - Товариство) про стягнення 23 202 529,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії за період з липня 2022 року по березень 2023 року генеруюча одиниця Товариство (W-код 62W464011036778G ) не здійснювала фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні "0"), у зв`язку з чим у позивача виникла переплата за договором від 18.11.2013 № 9982/02, яку відповідач відмовився повернути.
2. Товариство подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просило суд стягнути з Підприємства на свою користь 22 111 247,70 грн, з яких: 15 456 727,38 грн - основна заборгованість, 1 968 709,54 грн - 3% річних, 4 685 810,78 грн - інфляційні втрати.
Зустрічні позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням Підприємством умов договору від 18.11.2013 № 9982/02 в частині оплати придбаної електроенергії.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 26.11.2025 (суддя Мілєва І. В.) первісний позов задовольнив в повному обсязі: стягнув з Товариства на користь Підприємства 23 202 529,42 грн основного боргу; зустрічний позов задовольнив частково: стягнув з Підприємства на користь Товариства 849 930,15 грн, з яких: 402 475,70 грн - основна заборгованість, 130 750,40 грн - 3% річних, 316 704,05 грн - інфляційні втрати; у решті зустрічного позову відмовив. Вирішено провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню за первісним та зустрічним позовами, стягнуто з Товариства на користь Підприємства 22 352 599,27 грн основного боргу.
4. Господарський суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 17.12.2025 (суддя Мілєва І. В.) заяву Товариства про прийняття додаткового рішення задовольнив частково; стягнув з Підприємства на користь Товариства 768,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 20.07.2026 (судді: Кощеєв І. М. - головуючий, Чус О. В., Дармін М. О.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 залишив без змін.
6. Судові рішення мотивовано тим, що переплату позивачем за первісним позовом відповідачу за електроенергію за період з липня 2022 року по березень 2023 року у сумі 23 202 529,42 грн підтверджено даними комерційного обліку, отриманими від адміністратора комерційного обліку, тобто особа, яка уповноважена здійснювати такий облік, а тому у суду відсутні підстави для визнання недостовірними цих даних.
Водночас щодо зустрічних позовних вимог суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що виробництво електричної енергії відповідачем за первісним позовом на тимчасово окупованій території та передача лініями електропередач на підконтрольну територію України за період з березня 2022 року по грудень 2023 року є безпідставним, враховуючи положення статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та те, що факт окупації Веселівської селищної територіальної громади у період з 26.02.2022 станом на сьогоднішній день є загальновідомим фактом, який також засвідчено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376. Зазначені обставини стали підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення заявленої позивачем за зустрічним позовом основної заборгованості за поставлену за період березень 2022 року по грудень 2023 року. В той же час доказів оплати поставленої електричної енергії за жовтень 2021 року у сумі 402 475,70 грн відповідач за зустрічним позовом суду не надав.
Крім того, дослідивши надані Товариством докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, прийнявши до уваги заперечення відповідача за зустрічним позовом про розмір витрат позивача за зустрічним позовом на професійну правничу допомогу, та враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, результат розгляду справи, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений позивачем за зустрічним позовом розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом необхідної допомоги, розмір витрат заявника на правничу допомогу зменшено зі 82 998,60 грн до 20 000,00 грн та стягнуто судові витрати пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог у сумі 768,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі Товариство просить:
1) скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 в частині часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, а саме в частині відмови в задоволенні вимог за зустрічним позовом щодо стягнення заборгованості за поставлену за період липень, вересень, жовтень та грудень 2023 року електроенергію та передати справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
2) скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 в частині розподілу судових витрат та передати справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. На обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права (статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2,1, 2.2, 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) та порушення норм процесуального права (статей 86, 236 ГПК України), неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених:
- у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19, а саме: "визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару";
- у постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у справі № 920/845/22, а саме: "У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, з дотриманням вимог статей 13, 86, 237 ГПК України дослідити та оцінити всі доводи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, зокрема, належним чином дослідити обставини укладеного Договору, обсяг, вартість, та його фактичне виконання, і в залежності від встановленого, відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів і підстав такого вирішення у судовому рішенні";
- у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17 а саме, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";
- у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 та від 03.10.2025 № 908/1162/23, а саме, що у зазначених справах суд доходив висновку про нікчемність правочинів з поставки товару відповідно до статті 13 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на тій підставі, що товар було поставлено на окуповану територію.
Таким чином, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19, від 21.02.2018 № 910/5226/17, стосовно застосування статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; та не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у справі № 920/845/22, стосовно дотриманням вимог статей 13, 86, 237 ГПК України щодо дослідження й оцінки доводів сторін, зокрема, обставин щодо фактичного виконання договору; та не враховано висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 стосовно застосування обмежень, встановлених положенням частини 2 статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зокрема, щодо встановлення обставин тимчасової окупації територій.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Акціонерне товариство "Гарантований покупець" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгородне" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2025, на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі № 904/4595/24 та призначив розгляд справи у судовому засіданні на 22.09.2026.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 18.11.2013 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством (ВАД) укладено договір № 9982/02, за умовами якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (пункт 1.1).
12. 30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Підприємством (Гарантований покупець) та Товариством (Виробник) було укладено додаткову угоду № 349/01 до договору, в якій сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" (далі - ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця. Також, сторони дійшли згоди статті 1- 10 договору замінити статтями 1- 8 в новій редакції, зокрема:
"1.1. За цим договором Виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою HKPEKП від 26.04.2019 р. № 641 (далі - Порядок ).
2.1. Сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 307 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
2.2. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.
2.3. Виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
2.4. Виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у національній валюті України.
2.5. Вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
3.1. Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.
3.2. Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
3.3. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.". Також, сторони дійшли згоди статтю 11 договору вважати статтею 9 та дійшли згоди замінити в ній реквізити ДП "Енергоринок" реквізитами ДП "Гарантований покупець".
13. 11.09.2019 сторони підписали додаткову угоду № 675/01 до договору, в якій сторони дійшли згоди, що з 12.09.2019 виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується додатково продавати електричну енергію, вироблену новим об`єктом електроенергетики - СЕС "Дахова I" (м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, буд. 186), за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об`єкта електроенергетики, а Гарантований покупець зобов`язується купувати відпущену електричну енергію зазначеним об`єктом електроенергетики виробника за "зеленим" тарифом в точках комерційного обліку електричної енергії та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
14. 07.11.2019 сторони уклали додаткову угоду № 941/01 до договору, в якій вирішили, що з 08.11.2019 Виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується додатково продавати електричну енергію, вироблену новим об`єктом електроенергетики - СЕС "Дахова II" (м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 9Б), за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об`єкта електроенергетики, а Гарантований покупець зобов`язується купувати відпущену електричну енергію зазначеним об`єктом електроенергетики Виробника за "зеленим" тарифом в точках комерційного обліку електричної енергії та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
15. 28.12.2019 сторони підписали додаткову угоду № 1895/01 до договору, в якій погодили в статті 9 "Юридичні адреси та реквізити сторін" договору банківські реквізити Гарантованого покупця та Виробника за "зеленим" тарифом у новій редакції.
16. 06.05.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1393/01/20 до договору, в якій дійшли згоди в преамбулі договору слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим" тарифом", а статті 1- 7 договору викласти у новій редакції, зокрема:
"1.1. За цим договором Продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 р. № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
2.1. Сторони визнають свої зобов`язання згідно з законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами. Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
2.2. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі Гарантованого покупця.
2.3. Продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
2.4. Продавець за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо Продавець є Споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
2.5. Вартість електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначаються відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
3.1. Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
3.2. Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
3.3. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у Продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами".
17. 26.02.2021 сторони підписали додаткову угоду № 874/01/21 до договору, в якій, серед іншого, дійшли згоди:
- доповнити договір новим пунктом 1.2 у такій редакції:
"1.2. За цим договором Гарантований покупець зобов`язується надавати, а Продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами";
- доповнити договір пунктом 2.6 у такій редакції:
"2.6 Розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця визначається відповідно до глави 9 Порядку";
-викласти пункт 3.3 у новій редакції:
"3.3. Оплата електричної енергії, купленої Гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами";
- доповнити договір новим пунктом 3.4 в такій редакції:
"3.4. У випадку здійснення Гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію Продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії Продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок Гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання Продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період".
18. 19.05.2023 сторони уклали додаткову угоду № 1250/07/23 до договору.
19. Позивач за первісним позовом зазначає, що на виконання умов договору у період з липня 2022 року по березень 2023 року здійснювалось постачання електричної енергії з урахуванням наданих адміністратором комерційного обліку (АКО) сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску та споживання електричної енергії на загальну суму 72 330 944,95 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами купівлі-продажу електроенергії: за липень 2022 року від 31.07.2022 про продаж електроенергії на суму 18 806 749,65 грн з ПДВ; за серпень 2022 року від 31.08.2022 про продаж електроенергії на суму 15 020 812,32 грн з ПДВ; за вересень 2022 року від 30.09.2022 про продаж електроенергії на суму 11 249 456,31 грн з ПДВ; за жовтень 2022 року від 31.10.2022 про продаж електроенергії на суму 6 849 374,27 грн з ПДВ; за листопад 2022 року від 30.11.2022 про продаж електроенергії на суму 2 965 511,98 грн з ПДВ; за грудень 2022 року від 31.12.2022 про продаж електроенергії на суму 1 790 783,12 грн з ПДВ; за січень 2023 року від 31.01.2023 про продаж електроенергії на суму 2 953 902,98 грн з ПДВ; за лютий 2023 року від 28.02.2023 про продаж електроенергії на суму 5 165 496,90 грн з ПДВ; за березень 2023 року від 31.03.2023 про продаж електроенергії на суму 7 528 857,42 грн з ПДВ.
20. Позивач за первісним позовом зазначає, що сплачував за поставлену електричну енергію, на підтвердження чого надав до суду платіжні інструкції: від 14.07.2022 № 232 779 про сплату 1 418 234,82 грн; від 25.07.2022 № 233 785 про сплату 1 951 989,61 грн; від 29.07.2022 № 236 914 про сплату 1 077 250,86 грн; від 15.08.2022 № 239 793 про сплату 2 579 401,16 грн; від 25.08.2022 № 240 936 про сплату 1 953 032,03 грн; від 31.08.2022 № 243 243 про сплату 363 775,74 грн; від 15.09.2022 № 246 667 про сплату 2 373 874,50 грн; від 26.09.2022 № 257 653 про сплату 2 655 706,45 грн; від 30.09.2022 № 259 551 про сплату 2 617 147,58 грн; від 14.10.2022 № 260 947 про сплату 2 568 396,95 грн; від 25.10.2022 № 262 918 про сплату 1 219 860,57 грн; від 31.10.2022 № 263 778 про сплату 1 495 008,91 грн; від 15.11.2022 № 265 177 про сплату 1 444 484,67 грн; від 21.11.2022 № 265 992 про сплату 187 516,69 грн; від 25.11.2022 № 266 786 про сплату 1 000 092,45 грн; від 30.11.2022 № 267 716 про сплату 568 106,83 грн; від 15.12.2022 № 269 626 про сплату 439 519,81 грн; від 19.12.2022 № 270 379 про сплату 108 448,37 грн; від 26.12.2022 № 271 111 про сплату 461 551,54 грн; від 26.12.2022 № 271 807 про сплату 62 221,63 грн; від 30.12.2022 № 273 166 про сплату 375 806,42 грн; від 16.01.2023 № 273 986 про сплату 949 701,31 грн; від 23.01.2023 № 274 851 про сплату 329 978,89 грн; від 25.01.2023 № 275 948 про сплату 486 775,62 грн; від 27.01.2023 № 276 671 про сплату 103 020,42 грн; від 31.01.2023 № 277 159 про сплату 578 727,52 грн; від 15.02.2023 № 279 037 про сплату 930 742,87 грн; від 24.02.2023 № 280 226 про сплату 628 443,86 грн; від 28.02.2023 № 281 176 про сплату 371 920,22 грн; від 07.03.2023 № 281 940 про сплату 723 598,98 грн; від 15.03.2023 № 282 789 про сплату 1 044 884,77 грн; від 24.03.2023 № 284 779 про сплату 765 706,07 грн; від 31.03.2023 № 285 681 про сплату 1 200 471,31 грн; від 05.04.2023 № 287 375 про сплату 219 391,77 грн.
21. 29.04.2024 між Підприємством (Сторона-1) та Товариством (Сторона-2) підписано акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, яким встановлено, що Сторона-1 має перед Стороною-2 непогашене грошове зобов`язання у сумі 58 580 385,26 грн (з ПДВ) за купівлю електричної енергії відповідно до договору від 18.11.2013 № 9982/02 за періоди: за жовтень 2021 року у сумі 1 070 429,29 грн; за лютий 2022 року у сумі 1 139 889,95 грн; за березень 2022 року у сумі 5 817 149,33 грн; за квітень 2022 року у сумі 4 349 986,94 грн; за травень 2022 року у сумі 9 975 892,28 грн; за червень 2022 року у сумі 11 743 159,72 грн; за липень 2022 року у сумі 14 359 274,36 грн; за серпень 2022 року у сумі 10 124 603,39 грн.
Сторона-2 має перед Стороною-1 непогашене грошове зобов`язання у сумі 23 960 709,63 грн за послуги з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця відповідно до договору від 18.11.2013 № 9982/02 за періоди: за квітень 2021 року у сумі 16 187,83 грн; за травень 2021 року у сумі 66 135,32 грн; за жовтень 2021 року у сумі 115,28 грн; за січень 2022 року у сумі 103,80 грн; за лютий 2022 року у сумі 1 249 347,33 грн; за березень 2022 року у сумі 4 257 915,35 грн; за квітень 2022 року у сумі 2 922 430,09 грн; за травень 2022 року у сумі 4 687 128,75 грн; за червень 2022 року у сумі 5 757 280,36 грн; за липень 2022 року у сумі 4 112 025,18 грн; за серпень 2022 року у сумі 892 040,34 грн.
Строк виконання зобов`язань, зазначених у пунктах 1 та 2 цього акта, настав. Керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зазначеними у пунктах 1 та 2 цього акта, у сумі 23 960 709,63 грн (у т.ч. ПДВ), і таким чином з моменту підписання цього акта вважатимуть: зобов`язання Сторони-2 (пункт 2) таким, що припинено у повному обсязі, залишкова заборгованість Сторони-2 перед Стороною-1, що визначена у пункті 2 становить 0,00 грн (у т.ч. ПДВ); зобов`язання Сторони-1 (пункт 1) таким, що припинено частково, залишкова заборгованість Сторони-1 перед Стороною-2, що визначена у пункті 1, становить 34 619 675,63 грн (у т.ч. ПДВ), у т.ч.: за жовтень 2021 року у сумі 878 429,68 грн; за березень 2022 року у сумі 1 559 233,98 грн; за квітень 2022 року у сумі 1 427 556,85 грн; за травень 2022 року у сумі 5 288 763,53 грн; за червень 2022 року у сумі 5 985 879,36 грн; за липень 2022 року у сумі 10 247 249,18 грн; за серпень 2022 року у сумі 9 232 563,05 грн.
22. Водночас, як зазначає позивач за первісним позовом, відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за зазначені розрахункові періоди (за версією MMS 3) у спірні розрахункові місяці генеруюча одиниця відповідача W-код 62W464011036778G не здійснювала фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні "0"). Отже, оскільки обсяг фактично відпущеної відповідачем первісним позовом електричної енергії зменшився, розмір грошових зобов`язань Підприємства перед Товариством відповідно змінився. Скориговані (оновлені) сертифіковані дані комерційного обліку за липень 2022 року - березень 2023 року (за версією MMS 3) генеруючій одиниці відповідача W-код 62W464011036778G завантажені до системи управління ринком (СУР, MMS). На підтвердження чого позивач надав скріншоти (фото екрану) з платформи MMS.
23. Крім того, за доводами позивача за первісним позовом, зазначена інформація підтверджується листом НЕК "Укренерго" від 13.09.2024 № 01/57052, наданим на адвокатський запит від 09.09.2024 № 09-09. У цьому листі зазначено, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", розглянувши адвокатський запит від 09.09.2024 № 09-09, в межах компетенції надає запитувані актуальні сертифіковані дані комерційного обліку, надані Підприємству за липень 2022 року - березень 2023 року. Значення сертифікованих даних комерційного обліку для кожної ТКО по зазначеним в запиті об`єктам генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України (інформація щодо переліку об`єктів та дати початку несинхронної роботи надана листами АТ "Херсонобленерго" від 01.06.2023 № 01-001280, ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 30.05.2023 № 007-63/3069, АТ "Укрзалізниця" від 07.06.2023 № ЕЕЦ-15/475) за липень 2022 року - березень 2023 року визначені АКО на рівні 0 кВт*год (за версією 3).
24. Позивач за первісним позовом зазначає, що зважаючи на те, що СУР містить сертифіковані дані комерційного обліку стосовно генеруючої одиниці Товариства W-код 62W464011036778G за липень 2022 року - березень 2023 року з нульовими значеннями, тобто вбачається відсутність протягом цього часу фізичного відпуску відповідачем за первісним позовом електричної енергії, Підприємство на виконання вимог Порядку № 641 надіслало на електронну адресу Товариства підписані кваліфікованим електронним підписом зі сторони позивача акти коригування: до акта купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року від 16.05.2024 на суму 14 518 843,05 грн; до акта купівлі-продажу електроенергії за серпень 2022 року від 17.05.2024 на суму 11 633 854,32 грн; до акта купівлі-продажу електроенергії за вересень 2022 року від 30.04.2024 на суму 9 340 164,68 грн; до акта купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2022 року від 06.05.2024 на суму 673 151,74 грн; до акта купівлі-продажу електроенергії за листопад 2022 року від 06.05.2024 на суму 2 301 997,81 грн; до акта купівлі-продажу електроенергії за грудень 2022 року від 29.04.2024 на суму 1 405 012,32 грн; до акта купівлі-продажу електроенергії за січень 2023 року від 22.04.2024 на суму 2 377 079,52 грн; до акта купівлі-продажу електроенергії за лютий 2023 року від 22.04.2024 на суму 3 930 908,95 грн; до акта купівлі-продажу електроенергії за березень 2023 року від 30.04.2024 на суму 5 328 293,92 грн.
25. Однак, за доводами Підприємства, від підписання зазначених актів коригування Товариство відмовилося.
26. Позивач за первісним позовом вважає, що відповідач не виконав умови щодо повернення Гарантованому покупцю підписаного акта коригування та ініціювання спору, з огляду на що акти коригування за розрахункові періоди липень 2022 року - березень 2023 року вважаються підписаними відповідачем у розумінні пункту 11.3 Порядку № 641. Зважаючи на попередньо сплачені Гарантованим покупцем платежі та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем за липень 2022 року - березень 2023 року у позивача виникла переплата за договором за куплену електричну енергію у сумі 23 202 529,42 грн.
27. Згідно з пунктом 3.4 договору у випадку здійснення Гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію Продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії Продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок Гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання Продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.
28. Листом від 13.06.2024 № 41/3378 Підприємство звернулося до Товариства з вимогою про повернення зазначених переплат.
29. Листом від 05.07.2024 № 157/2024 Товариство відмовило у поверненні сплачених коштів за вироблену електричну енергію.
30. Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач кошти не повернув, що і стало причиною звернення до суду.
31. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що на виконання умов договору у січні 2021 року ним було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію на загальну суму 3 895 057,01 грн, про що 31.01.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 року та акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 року від 25.10.2021. У лютому 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 5 540 843,56 грн, про що 28.02.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за лютий 2021 року та акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за лютий 2021 року від 27.03.2023. У березні 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 11 431 512,77 грн, про що 31.03.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2021 року та акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за березень 2021 року від 30.03.2023. У квітні 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 12 734 791,48 грн, про що 30.04.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за квітень 2021 року та акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за квітень 2021 року від 25.10.2022. У травні 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 15 981 341,33 грн, про що 31.05.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2021 року та акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за травень 2021 року від 26.10.2022. У червні 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 14 597 886,17 грн, про що 30.06.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2021 року та акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за червень 2021 року від 26.08.2022. У липні 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 19 138 123,47 грн, про що 31.07.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії липень 2021 року та акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за липень 2021 року від 27.10.2022. У серпні 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 17 302 651,85 грн, про що 31.08.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за серпень 2021 року. У вересні 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 13 475 358,82 грн, про що 30.09.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за вересень 2021 року. У жовтні 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 11 393 700,97 грн, про що 31.10.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року. У листопаді 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 5 913 550,98 грн, про що 30.11.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за листопад 2021 року. У грудні 2021 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 1 695 925,87 грн, про що 31.12.2021 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за грудень 2021 року. У січні 2022 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 3 025 298,07 грн, про що 31.01.2022 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за січень 2022 року. У лютому 2022 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 6 183 823,96 грн, про що 28.02.2022 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за лютий 2022 року. У березні 2022 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 6 836 052,87 грн, про що 31.03.2022 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2022 року. У квітні 2022 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 8 590 956,92 грн, про що 30.04.2022 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за квітень 2022 року. У травні 2022 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 11 752 026,46 грн, про що 31.05.2022 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2022 року. У червні 2022 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 15 231 609,14 грн, про що 30.06.2022 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2022 року та акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за червень 2022 року від 20.03.2023. У липні 2023 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 4 724 274,78 грн, про що 31.07.2023 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за липень 2023 року. У серпні 2023 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 3 770 517,09 грн, про що 31.08.2023 відповідно до акта купівлі-продажу електроенергії за серпень 2023 року. У вересні 2023 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 3 553 426,96 грн, про що 30.09.2023 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за вересень 2023 року. У жовтні 2023 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 2 009 345,84 грн, про що 31.10.2023 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2023 року. У листопаді 2023 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 903 520,23 грн, про що 30.11.2023 між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за листопад 2023 року. У грудні 2023 року Товариством було вироблено та продано, а Підприємством придбано електричну енергію на загальну суму 400 057,12 грн, про що 31.12.2023 відповідно до акта купівлі-продажу електроенергії за грудень 2023 року.
32. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що Підприємство за поставлену електричну енергію сплатило частково, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями та платіжними інструкціями, а також актом зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 29.04.2024.
33. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що загальна сума заборгованості відповідача за поставлену протягом жовтня 2021 року, березня 2022 року - червня 2022 року, липня 2023 року - грудня 2023 року електроенергію становить 15 456 727,38 грн з ПДВ, а саме: за жовтень 2021 року - 402 475,70 грн з ПДВ; за березень 2022 року - 1 559 233,98 грн з ПДВ; за квітень 2022 року - 1 427 556,85 грн з ПДВ; за травень 2022 року - 5 288 763,53 грн з ПДВ; за червень 2022 року - 5 985 879,36 грн з ПДВ; за липень 2023 року - 28 225,90 грн з ПДВ; за вересень 2023 року - 112 870,64 грн з ПДВ; за жовтень 2023 року - 413 996,22 грн з ПДВ; за грудень 2023 року - 237 725,20 грн з ПДВ.
34. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Позиція Верховного Суду
35. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Судові рішення у цій справі Товариством оскаржуються в частині відмови в задоволенні вимог за зустрічним позовом щодо стягнення заборгованості за поставлену за період липень, вересень, жовтень та грудень 2023 року електроенергію, а також в частині розподілу судових витрат, отже, з урахуванням положень статті 300 ГПК України в іншій частині (первісних позовних вимог та задоволених зустрічних позовних вимог) судові рішення судом касаційної інстанції не переглядаються.
37. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
38. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
39. Касаційну скаргу Товариства з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення в оскаржуваній частині, застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19, від 22.08.2023 у справі № 920/845/22, від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17, від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 та від 03.10.2025 № 908/1162/23.
40. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, про поширення положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
41. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову за липень, вересень, жовтень та грудень 2023 року суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариство не мало права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач Підприємству після 26.02.2022 і до теперішнього часу, оскільки сонячна електростанція "СЕС Солар Парк Веселе" знаходиться на тимчасово oкyпoвaній рф території.
42. Товариство у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення заборгованості за липень, вересень, жовтень та грудень 2023 року не встановили належним чином усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, та не надали належної правової оцінки наданим до матеріалів справи доказам.
43. Товариство наголошує, що воно є власником шести сонячних станцій і лише одна з них (сонячна електростанція "CЕC Солар Парк Веселе") знаходиться на тимчасово oкyпoвaній рф території, а зі змісту актів купівлі-продажу електроенергії за липень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень 2023 року та грудень 2023 року вбачається, що поставка електроенергії відбувалася об`єктами електроенергетики, які знаходяться на підконтрольній Україні території (без відображення окупованої станції "CЕC Солар Парк Веселе").
44. Водночас суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованою відмову місцевого господарського суду у задоволенні вимог Товариства за період липень, вересень, жовтень та грудень 2023 року, посилаючись на ненадання Товариством суду першої інстанції доказів того, що за зазначений період, електроенергія поставлялась об`єктами електроенергетики, які знаходяться на підконтрольній Україні території (м. Підгородне, м. Дніпро, м. Запоріжжя ), а не "CЕC Солар Парк Веселе". При цьому суд апеляційної інстанції не прийняв додаткові докази, додані Товариством під час апеляційного перегляду: свідоцтво на право власності на сонячну електростанцію, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 122553612214; свідоцтво про право власності на сонячну електростанцію-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 122669512214; інформаційну довідку № 68886004 на сонячну електростанцію-3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1035911912214; інформаційну довідку № 159693599 на сонячну електростанцію "CЕC Солар Парк Веселе", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1468453523212; витяг № 168039454 на "СЕС Дахова І", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1837796812101; інформаційну довідку № 178098291 на "СЕС Дахова ІІ", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846348223101; інформацію з ресурсу https://lio.ua.energy; інформацію з вебсайту Підприємства (https:// www.gpee.com.ua/).
45. Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що 11.09.2019 сторони підписали додаткову угоду № 675/01 до договору, в якій дійшли згоди, що з 12.09.2019 виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується додатково продавати електричну енергію, вироблену новим об`єктом електроенергетики - "СЕС Дахова I" (м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, буд. 186), за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об`єкта електроенергетики, а Гарантований покупець зобов`язується купувати відпущену електричну енергію вказаним об`єктом електроенергетики виробника за "зеленим" тарифом в точках комерційного обліку електричної енергії та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
46. Таким чином, суд першої інстанції, встановивши зазначені обставини щодо укладення сторонами додаткових угод та розширення переліку об`єктів генерації, в порушення вимог статей 86, 236 ГПК України ухилився від надання належної правової оцінки спірним актам купівлі-продажу електроенергії за липень, вересень, жовтень та грудень 2023 року у їх сукупності з іншими наявними у справі доказами.
47. За змістом статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені в момент здійснення господарської операції або безпосередньо після її завершення та мати обов`язкові реквізити.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків/учасника господарських відносин. Для підтвердження фактичного здійснення господарської операції необхідно встановити наявність факту руху активів або зміни у зобов`язаннях і власному капіталі підприємства.
48. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами, на виконання умов договору між Товариством та Підприємством складено та підписано двосторонні акти купівлі-продажу електроенергії за липень, вересень, жовтень та грудень 2023 року.
49. Однак суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином питання щодо місця провадження Товариством господарської діяльності з виробництва електричної енергії. Обмежившись загальними висновками про відсутність доказів поставки з підконтрольної території та посилаючись на факт перебування "СЕС Солар Парк Веселе" на тимчасово окупованій території, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки двостороннім актам купівлі-продажу електроенергії за липень, вересень, жовтень та грудень 2023 року в розрізі кодів ресурсу (тип W), (згідно з LIO): 62W7493362263062, 62W806629461186X, 62W816288111438S, 62W755698149154M.
50. Згідно зі статтями 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктами 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Належними доказами, які підтверджують факт здійснення господарської операції, наявність чи відсутність заборгованості, а також її розмір, є саме первинні документи, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.
51. Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.
Разом з тим, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, необхідно досліджувати обставини поставки товару, у т.ч. крім обставин оформлення первинних документів слід з`ясовувати наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірним договором, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Отже, судам під час розгляду справи належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару.
52. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, наведеними у касаційній скарзі, про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19, від 21.02.2018 № 910/5226/17 щодо застосування статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; та не враховано висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у справі №920/845/22 щодо дослідження й оцінки доводів сторін про фактичне виконання договору; та не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 щодо застосування обмежень, встановлених положенням частини 2 статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово купованій території України".
Отже, Верховний Суд вважає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, підтвердилася.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України
53. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не дослідили всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки, що спричинило неправильне вирішення спору.
54. Відповідно до змісту статей 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходить при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Суд зазначає, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
55. Поза увагою судів залишено доводи Товариства щодо поставки електроенергії у липні, вересні, жовтні та грудні 2023 року станціями, які знаходяться на підконтрольній території.
Зазначене свідчить про те, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема статей 86, 236 ГПК України, не встановили фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору в частині зустрічних позовних вимог за період липень, вересень, жовтень та грудень 2023 року, що унеможливило встановлення фактичних обставин щодо наявності або відсутності заборгованості за вказані періоди. Допущені судами попередніх інстанцій порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України), тому справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
56. Таким чином, доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі знайшли своє підтвердження.
Щодо додаткового рішення
57. Відповідно до сталої практики Верховного Суду, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
58. Оскільки оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій по суті спору підлягають скасуванню через допущені порушення норм матеріального та процесуального права, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 про розподіл судових витрат також не може залишатися в силі та підлягає безумовному скасуванню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
60. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
61. За змістом частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
62. За таких обставин, ухвалені у справі рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
63. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, дослідити та надати належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін у їх сукупності, перевірити розрахунки заборгованості за спірні періоди та ухвалити обґрунтоване і законне рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Розподіл судових витрат
64. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, то з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Парк Підгородне" задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі № 904/4595/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом щодо стягнення заборгованості за поставлену електроенергію за липень, вересень, жовтень і грудень 2023 року, а також додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 у справі № 904/4595/24 в частині розподілу судових витрат скасувати, в цій частині справу № 904/4595/24 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай