ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 320/20408/25
адміністративне провадження № К/990/11771/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А. Ю.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 (суддя Діска А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 (колегія суддів: Коротких А.Ю., Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі № 320/20408/25 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, треті особи: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство "Рихальське", про визнання протиправними та скасування розпорядження, наказів, визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі також - Кабмін), Міністерства економіки України (далі також - Мінекономіки), Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, в якому просила:
- визнати протиправними дії Мінекономіки щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство "Рихальське") зі сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство "Рихальське") зі сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна;
- визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 10.02.2025 № 209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами), в частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське" (код ЄДРПОУ 00729356);
- визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2025 року № 57 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового підприємства "Рихальське" (код ЄДРОПУ 00729356) в частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське".
2. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.09.2025 закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.03.2026 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 залишив без змін.
4. Не погодившись із судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 01.04.2026 відкрив касаційне провадження.
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач - Кабінет Міністрів України просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.
Від решти учасників справи відзиви не надходили.
7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач оскаржує дії відповідачів, спрямовані на передачу Державного підприємства "Рихальське" із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна, які спрямовані на його приватизацію.
Суди вказали, що спори, пов`язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилається на те, що, враховуючи коло відповідачів, характер спірних правовідносин, спір належить до юрисдикції адміністративного суду. Вказує, що відповідачі при прийнятті спірного розпорядження та здійсненні підготовки проєкту цього розпорядження діяли як суб`єкти управління об`єктами державної власності та виконували покладені на них законами України «Про Кабінет Міністрів України», «Про управління об`єктами державної власності» та «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» публічно-владні управлінські функції.
Вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 160/4801/23.
Водночас позивач вважає, що у спірних правовідносинах Кабінет Міністрів України та Міністерство економіки України виконують публічно-владні повноваження, а питання рішення щодо приватизації, ухвалені органами Фонду державного майна України, є похідними.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
12. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
13. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
14. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
16. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
17. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
18. Отже, відповідно до змісту вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
19. Водночас обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
20. Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
21. При цьому необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність таких умов:
1) однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій;
2) спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій;
3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.
22. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
23. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він зумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Схожі підходи були застосовані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 815/1568/16 від 5 грудня 2018 року у справі № 804/3091/18 та Верховним Судом у постановах від 15 липня 2020 року у справі № 809/78/16, від 22 вересня 2019 року у справі № 824/2393/15-а, від 11 листопада 2020 року у справі № 826/14406/18, від 29 серпня 2022 року у справі № 560/4501/20, від 13 лютого 2023 року у справі № 461/3634/17 та від 30 березня 2023 року у справі № 640/13008/20.
24. Зокрема, предметом спору у справі, яка розглядається, є:
дії Мінекономіки щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (ЄДРПОУ 00729356), теперішня назва Державне підприємство "Рихальське", із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України;
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Рихальське" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України.
25. Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабмін є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
26. Згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України Кабмін здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону.
27. Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабмін в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
28. Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабмін на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
29. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабміну ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Повноваження Кабміну визначені статтями 2 та 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», відповідно до яких до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об`єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб`єктам господарювання; сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки; забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
31. Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України «Про управління об`єктами державної власності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
32. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» об`єктами управління державної власності є, зокрема державне майно, надане суб`єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.
33. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема Кабмін.
34. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої статті 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабмін:
1) визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об`єктами державної власності;
2) встановлює порядок передачі об`єктів державної власності суб`єктам управління, визначеним цим Законом.
35. Зі змісту наведених норм права вбачається, що Кабмін є центральним органом виконавчої влади, на який покладено повноваження, зокрема щодо здійснення управління об`єктами державної власності, включаючи визначення органів влади, уповноважених виконувати функції з управління об`єктами державної власності, та встановлення порядку передачі об`єктів державної власності таким органам.
36. Таким чином, у справі, яка переглядається, предметом судового розгляду є перевірка правомірності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їх владних управлінських функцій.
37. Водночас, як убачається зі змісту позову, судовий розгляд цього спору ОСОБА_1 ініціювала з метою захисту свого права на участь у процедурі прийняття рішення про передачу цілісного майнового комплексу, фактичним користувачем якого є підприємство, до відання Фонду державного майна України та врахування інтересів і прав позивача у процесі ухвалення відповідного рішення суб`єктів владних повноважень, а не у зв`язку з потребою відстоювання своїх господарських, майнових чи інших приватних прав у відносинах з третіми особами чи відповідачами.
37. Надаючи правову оцінку характеру спірних правовідносин у справі, що розглядається, Суд враховує їх відповідність таким критеріям публічно-правового спору:
- стороною (відповідачами) у цих спірних правовідносинах є суб`єкти владних повноважень - Кабмін та Мінекономіки;
- спірні відносини мають адміністративно-правову природу, оскільки виникли з приводу реалізації суб`єктами владних повноважень функцій щодо здійснення управління об`єктами державної власності шляхом визначення органу виконавчої влади або державного колегіального органу, до управління якого передається об`єкт державної власності - єдиний майновий комплекс ДП «Рихальське»;
- суб`єкти владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах здійснюють управлінські повноваження щодо розпорядження об`єктом державної власності - відповідачами здійснено дії щодо розробки та ухвалено адміністративний акт (акт індивідуальної дії), а саме розпорядження Кабміну від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності";
- спірні відносини регулюються нормами законодавства, яке є визначальним для регулювання саме публічно-правових (адміністративних) правовідносин, зокрема законами України «Про Кабінет Міністрів України», «Про управління об`єктами державної власності», «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», Положенням № 1482;
- підставою для звернення із цим позовом до суду стала необхідність захисту права позивача на участь у процедурі прийняття рішення про передачу цілісного майнового комплексу, фактичним користувачем якого є підприємство, до відання Фонду державного майна України та врахування інтересів і прав позивача у процесі ухвалення відповідного рішення суб`єктів владних повноважень.
38. Отже, усі критерії адміністративної юрисдикції притаманні цьому публічно-правовому спору.
39. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що спір у справі, що розглядається, належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки відповідачі при прийнятті спірного розпорядження та здійсненні підготовки проєкту цього розпорядження діяли як суб`єкти управління об`єктами державної власності та виконували покладені на них законами України «Про Кабінет Міністрів України», «Про управління об`єктами державної власності» та «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» публічно-владні управлінські функції.
40. Суд враховує, що аналогічний правовий висновок у подібних спірних правовідносинах виклав Верховний Суд у постанові від 2 червня 2022 року у справі № 910/13614/21, в якій погодився із судами попередніх інстанцій про необхідність закриття провадження у господарській справі № 910/13614/21 у частині визнання протиправним та нечинним з моменту його видачі розпорядження Кабміну від 20 листопада 2019 року № 1101-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду держмайна» у відповідній частині з огляду на те, що цей спір слід розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок у подібних спірних правовідносинах сформований і у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 160/4801/23.
41. Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Мінекономіки щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Рихальське" зі сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України та в частині визнання протиправними та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в частині закриття провадження в цій частині підлягають скасуванню.
42. Щодо решти позовних вимог, зокрема:
- визнання протиправним та скасування наказу Фонду державного майна України від 10.02.2025 № 209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (із змінами), в частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське";
- визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2025 року № 57 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового підприємства "Рихальське" (код ЄДРОПУ 00729356) в частині включення до переліку об`єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське", колегія суддів зазначає таке.
43. Статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено повноваження державних органів приватизації у сфері приватизації. Зокрема, відповідно до частини першої статті 7 цього Закону Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.
44. Згідно з частиною другою статті 7 цього Закону державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством та ін.
45. Статтею 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд держмайна є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
46. За приписами статті 4 цього Закону одним із завдань Фонду державного майна України є управління об`єктами державної власності.
47. Згідно з частинами першою - третьою, десятою статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України. Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
48. З наведених норм убачається, що у правовідносинах приватизації саме Фонд державного майна України виконує функції власника майна та вчиняє правочини, спрямовані на відчуження речових прав держави на майно іншим фізичним та юридичним особам.
49. Спори щодо реалізації таких функцій та відчуження майна на користь інших осіб не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не підпадають під визначення публічно-правового спору, наведеного у статті 4 КАС України, з огляду на те, що Фонд державного майна України у таких правовідносинах не виконує владних управлінських функцій, а реалізує повноваження власника майна, що свідчить про приватноправовий характер цього спору.
50. Частиною першою статті 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону.
51. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
52. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
53. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказу Фонду державного майна України від 10.02.2025 № 209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (із змінами), та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2025 № 57 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське»» мають бути вирішеними у порядку господарського судочинства.
54. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2009 року у справі № 21-1506во09, у якій суд вказав, що господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов`язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації.
55. Вказана позиція також підтверджена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 813/2616/18, від 25 березня 2020 року у справі № 826/11186/18, від 29 січня 2019 року у справі № 805/2495/17-а та у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі № 826/367/16.
56. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
57. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню в частині визнання протиправними дій Мінекономіки щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Рихальське" зі сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України та в частині визнання протиправними і скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
58. Зважаючи на результат касаційного перегляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 скасувати в частині закриття провадження щодо визнання протиправними дій Мінекономіки щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Рихальське" зі сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України та в частині визнання протиправними і скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 № 697-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" із направленням справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В решті судові рішення залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Л. В. Тацій
А. І. Рибачук