ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6808/26 Справа № 188/470/26 Суддя у 1-й інстанції - Місюра К. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Макарова М.О.,
при секретарі - Карпенко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року про відмову у забезпеченні позову, у складі судді Місюри К.В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу та застосування наслідків його розірвання шляхом повернення транспортного засобу, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для задоволення заяви, оскільки заявником не доведено яким чином невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції проігноровані надані заявником обґрунтування ризиків, викладені у заяві про забезпечення позову. Суд першої інстанції не врахував правову природу спірних правовідносин, позов спрямований не на стягнення коштів, а на повернення конкретного індивідуально визначеного майна (TESLA Model Y). Судом не прийнято до уваги, що транспортний засіб є рухомим майном, яке може бути швидко відчужене та перереєстроване без відома позивача та вивезений за межі України, враховуючи поведінку відповідача, який ігнорує комунікації та часто перебуває за кордоном.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу та застосування наслідків його розірвання.
У квітні 2026 ОСОБА_1 звернулася заявою про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб: TESLA Model Y, 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_1 ; заборони відчуження, передачі у користування третім особам, передачі в заставу та вивезення транспортного засобу за межі України; заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного транспортного засобу.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що транспортний засіб є рухомим майном, яке може бути швидко відчужене; може бути перереєстроване без відома позивача; вивезене за межі України, при цьому відповідач не виконує грошового зобов`язання за договором; не реагує на досудову претензію; часто перебуває за межами України; не надає відомостей про своє фактичне місце перебування, та не вжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до реальної загрози втрати предмета спору, неможливості виконання рішення суду в майбутньому, порушення прав позивача.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для задоволення заяви, оскільки не доведено, яким чином невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову, згідно статті 149 ЦПК України, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та той факт, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
З огляду на предмет позову, з урахуванням вимог щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, а саме, розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу TESLA Model Y, 2023 року випуску, VIN: НОМЕР_1 та його повернення, колегія суддів вважає, що позивачем наведено достатньо аргументів, які підтверджують, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та про доцільність забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження транспортного засобу TESLA Model Y, 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 . При цьому, колегія суддів вважає, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно не буде повністю відповідати вимогам закону та принципу балансу інтересів сторін, адже застосування такого виду забезпечення позову, як арешт полягає не тільки в обмеженні права володіння і розпорядження спірним майном, але й у праві на користування таким майном, що може привести до необґрунтованого обмеження власника майна.
Більш того, законодавець у ч.1 ст. 150 ЦПК відокремлює (а не ототожнює) такі види забезпечення позову як накладення арешту та заборону вчиняти певні дії. Однак, в даній справі заявником не доведено суду необхідність одночасного застосування двох різних видів забезпечення позову: як арешт, враховуючи його специфічність, а саме: неможливість фактичного використання власником свого майна, і заборону вчиняти певні дії, при застосуванні якого особа може володіти і користуватися майном, однак позбавлена можливості розпоряджатися ним.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що належним видом забезпечення позову, який відповідатиме меті застосування такого забезпечення, буде саме застосування заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження конкретного транспортного засобу.
Враховуючи, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, така ухвала підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 376 ЦПК України із постановленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження транспортного засобу TESLA Model Y, 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 29 вересня 2026 року
Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2026 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
М.О. Макаров