ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-з/803/296/26 Справа № 201/6236/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
22 вересня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Петешенкової М.Ю., Свистунової О.В.
при секретарі - Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро питання про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 02 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 15.02.2022 року в розмірі 1326298 грн 84 коп. з яких 768753 грн 00 коп. - сума основного боргу, 557545 грн 84 коп. - відсотки за користування позикою. В задоволенні інших позовних вимог відмовити. Вирішено питання стосовно судових витрат.
Додатковим рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 21 жовтня 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 02 жовтня 2025 року та на додаткове рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 21 жовтня 2025 року залишено без задоволення; рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 02 жовтня 2025 року та додаткове рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 21 жовтня 2025 року - залишено без змін.
У квітні 2026 року представник ОСОБА_1 - Біжко Юлія Олександрівна звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, за якою просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.
21 вересня 2026 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, просили зменшити суму судових витрат з 9000 гривень до 2000 гривень.
Ознайомившись із матеріалами справи, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (ст.ст. 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачки ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції представляла адвокат - Біжко Юлія Олександрівна.
На підтвердження понесених витрат матеріали справи містять, Договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02 жовтня 2024 року; Додаткову угоду про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 02 березня 2026 року, акт здачі-приймання до договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) (від 02 жовтня 2024 року) від 09 квітня 2026 року, де вказана вартість наданих адвокатських послуг складає 9 000 гривень.
Верховний Суд в Постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
З огляду на наявність заперечень відповідача проти суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу, умови договору про надання правової допомоги, колегія суддів приходить до висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу є частково підтвердженими матеріалами справи.
На підставі викладеного, керуючись принципом справедливості та верховенства права, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.
Визначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді О.В. Свистунова
М.Ю. Петешенкова