ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 жовтня 2026 року
м. Чернівці
справа № 727/8249/26
провадження № 22-ц/822/1824/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Одинака О. О.
суддів: Кулянди М. І., Литвинюк І. М.
за участю секретаря судового засідання Тодоряка Г. Д.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про зупинення апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 08 липня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 07 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 08 липня 2026 року.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 25 серпня 2026 року справу призначено до розгляду на 14 годину 00 хвилин 01 жовтня 2026 року.
30 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав клопотання про зупинення апеляційного провадження до припинення перебування позивача у складі Національної гвардії України.
До клопотання додано довідку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 30 вересня 2026 року № 1014, якою підтверджено проходження солдатом ОСОБА_1 військової служби у цій військовій частині з 06 травня 2026 року по теперішній час.
Щодо клопотання про долучення доказу
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно із частиною першою статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Системний аналіз положень статей 83, 182, 183, 367 ЦПК України дає підстави для висновку, що процесуальний закон розрізняє докази, які подаються на підтвердження обставин, що стосуються вирішення спору по суті, та документи, якими учасник справи підтверджує наявність юридичних фактів, необхідних для вирішення окремого процесуального питання.
Обмеження щодо прийняття нових доказів судом апеляційної інстанції, встановлені частиною третьою статті 367 ЦПК України, стосуються доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог або заперечень проти них.
Разом із клопотанням про зупинення апеляційного провадження представник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Никифорак В. М., подав довідку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 30 вересня 2026 року № 1014.
Зазначена довідка подана не на підтвердження обставин, що належать до предмета доказування у спорі про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а для підтвердження юридичного факту, з яким пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України пов`язує вирішення окремого процесуального питання - зупинення провадження у справі.
Відповідно до вимог частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів звертає увагу, суд апеляційної інстанції приймає рішення щодо прийняття доказів до розгляду, а не долучення їх до матеріалів справи.
Оскільки довідка безпосередньо стосується підстав заявленого клопотання та містить відомості, необхідні для його вирішення, колегія суддів вважає за необхідне клопотання задовольнити частково та прийняти до розгляду довідку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 30 вересня 2026 року № 1014.
Щодо клопотання про зупинення апеляційного провадження
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Наведена підстава є обов`язковою: формулювання «суд зобов`язаний» не надає суду дискреції за наявності передбачених законом умов, якщо сам військовослужбовець не висловив беззастережної волі продовжувати розгляд справи.
У пунктах 79, 81 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них. З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Тому застосування цієї норми не залежить від місця дислокації конкретної військової частини, характеру завдань військовослужбовця або його безпосередньої участі у бойових діях.
Велика Палата Верховного Суду також вказала, що належними доказами є військовий квиток, накази командира військової частини тощо (пункт 82 зазначеної постанови).
Надана довідка військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2026 року № 1014 є документом, виданим командиром військової частини, та підтверджує факт безперервного проходження ОСОБА_1 військової служби у складі Національної гвардії України на час розгляду клопотання.
Водночас обов`язок суду зупинити провадження не може тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу.
У пунктах 102-105 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.
У пунктах 107, 108 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду.
Тому участь ОСОБА_1 у розгляді справи судом першої інстанції після початку проходження військової служби не свідчить про його беззастережну волю продовжувати розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Проте в будь-якому разі така його воля до продовження судового розгляду має правове значення винятково для суду певної судової інстанції, в якій було здійснене це волевиявлення.
У поданому до Чернівецького апеляційного суду клопотанні ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , прямо просить зупинити апеляційне провадження та зазначає про заінтересованість позивача в особистій участі у розгляді справи після припинення відповідних обставин.
Відомостей про припинення військової служби ОСОБА_1 або про його намір та можливість продовжити апеляційний розгляд до суду не надходило.
Отже у справі підтверджено сукупність обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України: ОСОБА_1 є стороною у справі, перебуває на військовій службі у складі утвореного відповідно до закону військового формування під час дії воєнного стану та наполягає на зупиненні провадження.
Застосування цієї процесуальної гарантії забезпечує ОСОБА_1 можливість особисто реалізувати належні йому процесуальні права та не є невиправданим затягуванням розгляду справи.
З огляду на імперативний характер пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження.
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , підлягає задоволенню.
Апеляційне провадження слід зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Національної гвардії України.
У разі припинення обставин, що зумовили зупинення провадження, або повідомлення ОСОБА_1 про намір та можливість продовжити розгляд справи апеляційне провадження може бути поновлено в порядку, встановленому ЦПК України.
Керуючись пунктом 2 частини першої статті 251, пунктом 2 частини першої статті 253, статтями 260, 261 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про долучення до матеріалів цивільної справи № 727/8249/26 довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 30 вересня 2026 року № 1014 задовольнити частково.
Прийняти до розгляду довідку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 30 вересня 2026 року № 1014.
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про зупинення апеляційного провадження задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження у справі № 727/8249/26 за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 08 липня 2026 року, до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Національної гвардії України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 01 жовтня 2026 року.
Судді Чернівецького
апеляційного суду: Олександр ОДИНАК
Мирослава КУЛЯНДА
Ірина ЛИТВИНЮК