30.09.2026 Справа № 756/12519/26
Унікальний номер 756/12519/26
Провадження номер 2-с/756/35/26
УХВАЛА
30 вересня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Белоконна І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 756/12519/26 (2-н/756/243/26) від 23 липня 2026 року,
ВСТАНОВИЛА:
Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу та поновлення пропущеного процесуального строку.
В обґрунтування заяви вказує, що 23 липня 2026 року Оболонським районним судом м. Києва видано судовий наказ № 756/12519/26 (провадження № 2-н/756/243/26) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Служба «Респект» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 943,98 грн, судового збору у розмірі 332,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Заявник зазначає, що копію судового наказу з додатками отримав 19 серпня 2026 року. Вважає наказ таким, що підлягає скасуванню, оскільки заява стягувача про видачу судового наказу містить недостовірні відомості, а саме: про те, що боржник несвоєчасно оплачує спожиті послуги, що йому надавались квитанції про оплату, що йому неодноразово нагадувалось про необхідність сплати та що він ігнорував звернення і відмовлявся повернути кошти за комунальні платежі. Заявник стверджує, що жодних досудових вимог чи претензій від стягувача не отримував, а про існування заборгованості дізнався лише з матеріалів, отриманих від суду.
24 серпня 2026 року, тобто в межах встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України п`ятнадцятиденного строку з дня вручення копії судового наказу, ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з первинною заявою про скасування цього судового наказу.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03 вересня 2026 року (провадження № 2-с/756/31/26) вказану заяву повернуто заявнику без розгляду на підставі частини шостої статті 170 ЦПК України.
17 вересня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, до якої долучив копію посвідчення учасника бойових дій, та заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу, посилаючись на те, що первинна заява була подана вчасно, а єдиною перешкодою для її розгляду стала відсутність копії посвідчення учасника бойових дій.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2026 року справу передано на розгляд судді Белоконній І.В.
У прохальній частині заяви заявник, окрім поновлення строку, просить скасувати судовий наказ наказ № 756/12519/26 (2-н/756/243/26) від 23 липня 2026 року.
Суд, дослідивши заяву та письмові докази по справі, приходить до висновку про задоволення заяви боржника в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також може визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно зі статтею 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Оскільки копію судового наказу з додатками боржник отримав 19 серпня 2026 року, перебіг п`ятнадцятиденного строку розпочався 20 серпня 2026 року та закінчився 03 вересня 2026 року. Первинна заява про скасування судового наказу подана заявником 24 серпня 2026 року, тобто в межах встановленого законом строку. Отже, боржник не допустив пропуску строку на первинне звернення до суду.
Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її подання. Саме з цієї підстави своєчасно подану первинну заяву боржника було повернуто ухвалою від 03 вересня 2026 року - у зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Матеріалами справи (копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 8 травня 1996 року) підтверджується, що заявник має статус учасника бойових дій, а справа про скасування судового наказу, яким з нього стягнуто грошові кошти за вимогою, обґрунтованість якої він оспорює, є справою, пов`язаною із захистом його майнових прав. Відповідно, заявник за законом не був зобов`язаний сплачувати судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу, однак документ на підтвердження цієї пільги до первинної заяви додано не було, що й призвело до її повернення з суто формальних підстав, не пов`язаних із суттю та обґрунтованістю самої заяви.
До дня спливу встановленого частиною першою статті 170 ЦПК України строку (03 вересня 2026 року) усунути цей недолік заявник об`єктивно не встиг, оскільки саме цього дня його первинну заяву було повернуто. Повторно, з долученням підтвердного документа, заявник звернувся до суду 17 вересня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що одночасно з поданням заяви про поновлення строку має бути вчинена процесуальна дія, щодо якої пропущено строк, що заявником виконано.
Суд вважає причини пропуску строку поважними, оскільки: боржник своєчасно й у встановлений законом строк виявив намір оскаржити судовий наказ, подавши первинну заяву 24 серпня 2026 року; повернення цієї заяви зумовлено виключно формальною відсутністю документа на підтвердження пільги, наданої заявнику законом, а не його недбалістю чи зволіканням; одночасно з повторним зверненням заявник усунув цей недолік та вчинив процесуальну дію, щодо якої пропущено строк. За таких обставин заява про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу № 756/12519/26 (2-н/756/243/26) від 23 липня 2026 року підлягає задоволенню.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві, при якому суддя за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника, на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, що є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються лише ті вимоги, які мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, а закон не зобов`язує суд перевіряти наявні матеріали справи по суті - відповідна вмотивована заява боржника є самостійною підставою для скасування судового наказу.
Заявник у поданій заяві наводить конкретні заперечення щодо обґрунтованості вимог стягувача, вказуючи на недостовірність викладених у заяві про видачу судового наказу відомостей стосовно позасудового врегулювання спору (щодо нібито здійснюваних нагадувань, наданих квитанцій та відмови боржника повернути кошти), та стверджує, що жодних досудових вимог не отримував. Наведене свідчить про наявність між сторонами спору про право.
Відповідно до частини третьої статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що строк на подання заяви про скасування судового наказу поновлено, а заява ОСОБА_1 містить достатні підстави для скасування судового наказу, суд дійшов висновку, що судовий наказ № 756/12519/26 (2-н/756/243/26) від 23 липня 2026 року підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 122, 123, 127, 170, 171 ЦПК України, суддя
УХВАЛИЛА:
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання заяви про скасування судового наказу Оболонського районного суду міста Києва № 756/12519/26 (провадження № 2-н/756/243/26) від 23 липня 2026 року.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.
Скасувати судовий наказ Оболонського районного суду міста Києва № 756/12519/26 (провадження № 2-н/756/243/26) від 23 липня 2026 року, виданий за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна Служба «Респект» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 943,98 грн, судового збору у розмірі 332,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Роз`яснити стягувачу право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Белоконна