Ухвала № 140278372 у справі № 758/10206/26 від 02.10.2026

Справа № 758/10206/26

Категорія 69

У Х В А Л А

02 жовтня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Скитецька І. В., позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_5.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 18.12.2024 Подільським районним судом м. Києва було видано судовий наказ у справі №758/15572/24 про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усі видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 05.12.2024 року та до досягнення дитиною повноліття. На підставі вказаного судового наказу органом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження. Однак відповідач належним чином свій обов`язок щодо утримання дитини не виконує, аліменти систематично не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість. Згідно з розрахунком заборгованості державного виконавця, станом на 01.07.2025 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 62 106, 50

грн. Факт тривалого невиконання відповідачем аліментного обов`язку підтверджується рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.03.2026 року у справі №758/14051/25 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, у якому зазначено, що відповідач фактично не сплачував аліменти на утримання дитини.

Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача подала Відзив, до якого долучила клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №758/14051/25 судом апеляційної інстанції.

У судовому засіданні представники відповідача клопотання підтримала, просила зупинити провадження у справі до розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м.Києва від 04.03.2026 р. у справі №758/14051/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, яким змінено розмір аліментів з 1/4 частини доходів на прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Вказувала, що апеляційна скарга подана в частині визначеного судом строку аліментів - «з часу набрання рішенням законної сили», тоді як ОСОБА_3 вважає, що розмір аліментів слід змінити ретроспективно від дати стягнення. Вважає, що без остаточного вирішення, у якому ж розмірі слід стягувати аліменти, буде передчасно стягувати пеню за несвоєчасну сплату аліментів.

Представник позивачки та позивачка просили відмовити у задоволенні клопотань, адже такі не ґрунтуються на вимогах процесуального закону. При цьому, станом на 2 жовтня 2026 року апеляційне провадження ще не відкрите. Наразі слід виходити з того, що рішення Подільського районного суду м.Києва від 04.03.2026 р. у справі №758/14051/25 набрало законної сили.

Суд, вислухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи та долучені до матеріалів справи докази, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань, зважаючи на таке.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, передбачених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Визначаючи наявність підстав, передбачених ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до роз`яснення, що містяться в пункті 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Сторони не позбавлені можливості надати у даній справі докази, що дозволять встановити фактичні обставини у справі.

Отже, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до збільшення розумного строку розгляду справи.

Представник відповідача просить зупинити провадження у даній справі до вирішення питання про те, то у якому ж розмірі стягуватимуться аліменти по-новому та з якого часу (чи у розмірі, визначеному судовим наказом, чи у розмірі прожиткового мінімуму, якщо суд апеляційної інстанції визначить, що зміну розміру аліментів слід здійснити ретроспективно).

Втім, суд виходить з того, що ст. 192 СК України, яка регламентує зміну розміру аліментів, які вже стягуються у виконавчому провадженні, не містить застереження про ретроспективну зміну розміру аліментів новим судом рішенням. Таким чином, підстав допускати ситуацію, за якої розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу, будуть змінені ретроспективно від дати стягнення аліментів, у суду не має.

Таким чином, при вирішенні питання про підставність нарахування пені, у зв`язку з несвоєчасною сплатою аліментів у період з грудня 2024 року по червень 2025 р., не має значення дата набрання чинності судовим рішенням Подільського районного суду м.Києва від 04.03.2026 р. у справі №758/14051/25, яким розмір аліментів було змінено.

Перешкод розглянути справу про стягнення пені за минулий період (до червня 2025 р.) незалежно від дати зміни розміру аліментів після березня 2026 р. немає, а відтак, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 189, 196-198, 200, 251, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Т. В. Войтенко