Справа № 734/2557/26
Провадження № 2/734/1253/26
ЗАОЧНЕ
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 жовтня 2026 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Іванюка Т.І.,
при секретарі Ієвлевій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частина району про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
в с т а н о в и в:
до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частина району, у якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить до державного житлового фонду, власником якого є Міністерство оборони України, а балансоутримувачем є Остерська квартирно-експлуатаційна частина району. Ордер на право вселення до вказаної двокімнатної квартири площею 31 кв.м. був виданий старшому прапорщику запасу ОСОБА_1 з сім`єю, що складалась з: дружина ОСОБА_3 , 1944 р.н., син ОСОБА_4 , 1983 р.н., що підтверджується корішком до ордеру № 002447, виданому Остерською КЕЧ району 03 вересня 1996. Згідно договору найму житлового приміщення № 1755 від 19 лютого 2016, укладеного Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району (Наймодавцем) в особі начальника полковника ОСОБА_5 , що діє на підставі Положення, та ОСОБА_1 (Наймачем), останньому надано в користування вільне ізольоване житлове приміщення, придатне для постійного проживання у ньому, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Надані Деснянською селищною радою відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 1027 від 11 травня 2026 свідчать про те, що на даний час разом з позивачем у квартирі зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 18.05.2000 по теперішній час); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 10.10.1988 по теперішній час); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 06.02.2002 по теперішній час). При цьому ОСОБА_2 фактично за вказаною адресою не проживає, про що свідчить довідка № 216 від 09 червня 2026, видана Деснянською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області. Він є сином дружинипозивача (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 05 вересня 2008, батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ). У 2009 році ОСОБА_2 з сім`єю виїхав на постійне проживання в російську федерацію, там проживає й донині в містіМосква. З 2014 року в селище Десна жодного разу не приїздив, фактично з того часу Позивач його не бачив. Прямого зв`язку з ним в телефонному режимі, через Інтернет не підтримують через збройну агресію російської федерації проти України. Відтак, ОСОБА_2 більше 16 років за адресою реєстрації в селищі Десна не проживає. Але до нині він залишається зареєстрованим у житлі, своїх особистих речей в квартирі не зберігає, тривалий час нею не користується, витрати по утриманню квартири та сплаті комунальних послуг не здійснює, не бере участі у проведенні поточних ремонтів помешкання, спільного господарства з Позивачем не веде. У поквартирній карточці, яка зберігається в Остерській КЕЧ району, є запис у графі «дата виписки» щодо ОСОБА_2 - «росія 9.07.09». Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, видана Деснянською селищною лікарською амбулаторією Загальної практики сімейної медицини № 93 від 14 травня 2026 свідчить про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку в амбулаторії ЗПСМ Деснянської СР не знаходиться, пацієнт не ідентифікований в ЕСОЗ, електронної картки не має, декларація з лікарем амбулаторії не укладалась. Перешкод з боку Позивача Відповідачу для проживання у квартирі не чинилось. Факт реєстрації Відповідача у квартирі створює перешкоди Позивачу у праві вільного користування майном, тягне додаткові витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, позбавляє права на приватизацію квартири.
У судове засідання представник позивача не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Заперечень від позивача та його представника щодо ухвалення заочного рішення не надійшло.
Представник Остерської квартирно-експлуатаційної частини району, будучи належним чином повідомленим, у судове засідання не з`явився.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився з невідомих причин; відзиву на позов, клопотання про розгляд справи у її відсутність у відповідності до ст.211 ЦПК України не надав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить до державного житлового фонду, власником якого є Міністерство оборони України, а балансоутримувачем є Остерська квартирно-експлуатаційна частина району.
Ордер на право вселення до вказаної двокімнатної квартири площею 31 кв.м. був виданий старшому прапорщику запасу ОСОБА_1 з сім`єю, що складалась з: дружина ОСОБА_3 , 1944 р.н., син ОСОБА_4 , 1983 р.н., що підтверджується корішком до ордеру № 002447, виданому Остерською КЕЧ району 03 вересня 1996.
Згідно договору найму житлового приміщення № 1755 від 19 лютого 2016, укладеного Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району (Наймодавцем) в особі начальника полковника ОСОБА_5 , що діє на підставі Положення, та ОСОБА_1 (Наймачем), останньому надано в користування вільне ізольоване житлове приміщення, придатне для постійного проживання у ньому, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Надані Деснянською селищною радою відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 1027 від 11 травня 2026 свідчать про те, що на даний час разом з позивачем у квартирі зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 18.05.2000 по теперішній час); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 10.10.1988 по теперішній час); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 06.02.2002 по теперішній час).
При цьому ОСОБА_2 фактично за вказаною адресою не проживає, про що свідчить довідка № 216 від 09 червня 2026, видана Деснянською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області.
Він є сином дружинипозивача (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 05 вересня 2008, батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ).
У 2009 році ОСОБА_2 з сім`єю виїхав на постійне проживання в російську федерацію, там проживає й донині в місті Москва. З 2014 року в селище Десна жодного разу не приїздив, фактично з того часу Позивач його не бачив. Прямого зв`язку з ним в телефонному режимі, через Інтернет не підтримують через збройну агресію російської федерації проти України.
Відтак, ОСОБА_2 більше 16 років за адресою реєстрації в селищі Десна не проживає. Але до нині він залишається зареєстрованим у житлі, своїх особистих речей в квартирі не зберігає, тривалий час нею не користується, витрати по утриманню квартири та сплаті комунальних послуг не здійснює, не бере участі у проведенні поточних ремонтів помешкання, спільного господарства з Позивачем не веде.
У поквартирній карточці, яка зберігається в Остерській КЕЧ району, є запис у графі «дата виписки» щодо ОСОБА_2 - «росія 9.07.09». Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, видана Деснянською селищною лікарською амбулаторією Загальної практики сімейної медицини № 93 від 14 травня 2026 свідчить про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку в амбулаторії ЗПСМ Деснянської СР не знаходиться, пацієнт не ідентифікований в ЕСОЗ, електронної картки не має, декларація з лікарем амбулаторії не укладалась.
Перешкод з боку Позивача Відповідачу для проживання у квартирі не чинилось. Факт реєстрації Відповідача у квартирі створює перешкоди Позивачу у праві вільного користування майном, тягне додаткові витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, позбавляє права на приватизацію квартири.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала римську Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенцію), а також Перший протокол та протоколи №№ 2, 4, 7 та 11 до цієї Конвенції. Певна увага приділена у Конвенції правам людини, що пов`язані з житлом. Так, п. 1 ст. 8 Конвенції встановлює, що кожна людина має право на повагу до її житла. Цим правом закріплена недоторканність житла, яка проголошена також ст. 30 Конституції України. Відповідно до цього ніхто не може перешкоджати особі у законному володінні, користуванні чи розпорядженні своїм житлом, а будь-які порушення цих повноважень захищаються у встановленому законом порядку.
У відповідності до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавленні права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.
З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа № 21-1438а15).
Оцінивши зібрані у справі докази і з`ясувавши обставини спору, суд вважає, що Відповідач без поважних причин не проживає в спірній квартирі більше шести місяців.
Поважних причин, при яких житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, судом не встановлено.
Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що ОСОБА_2 більше 16 років за адресою реєстрації в селищі Десна не проживає. А тому, суд приходить до висновку про те, що Відповідач втратив право користування вказаним житловим приміщенням.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, інвалідність встановлена безстроково, що підтверджується довідкою сер. МСЕ-ЧНВ №252267, виданою Чернігівською травматологічною міжрайонною медико-соціальною експертною комісією 27 листопада 2007 року. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - особи з інвалідністю І та ІІ груп. Отже, оскільки позовні вимоги задоволені, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,4,280-289 ЦПК України, ст. ст.389,391 ЦК України,ст. 64, 65, 66, 71, 72 ЖК України, суд,-
у х в а л и в:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Остерська квартирно-експлуатаційна частина району про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 гривень 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: