ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м.Суми
Справа №574/72/25
Номер провадження 22-ц/816/415/26
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Петен Я. Л.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне підприємство «Дружба 6»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненка Олександра Володимировича
на ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 09 травня 2025 року, постановлену у складі судді Гука Т. Р., у м. Буринь,
у с т а н о в и в:
У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Спасьоненка О.В. звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Дружба 6» про стягнення заборгованості за договором оренди.
Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 02 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Дружба-6» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2020-2022 роки в сумі 4179,09 грн з утриманням з даної суми податків та інших обов`язкових платежів, інфляційні втрати в розмірі 1683,77 грн, 3% річних в розмірі 365,82 грн та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 97,65 грн та судові витрати, понесені по сплаті судового збору, в сумі 968,96 грн.
07 травня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненка О.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по даній справі та стягнення з Приватного підприємства «Дружба-6» на користь ОСОБА_1 витрати, що понесені нею у зв`язку з розглядом даної справи, а саме 6000,00 грн на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 09 травня 2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненка О. В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дружба 6» про стягнення заборгованості за договором оренди, залишено без розгляду.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Спасьоненка О. В., звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність судового рішення, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, помилково керувався ст. 141 ЦПК України, тоді як положення статті 270 ЦПК України врегульовують порядок та підстави ухвалення додаткового рішення.
Також зазначає, що постановлення рішення у доволі короткий строк позбавило сторону позивача подати, серед іншого, докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу до винесення судового рішення. Тому вважає, що сторона позивача мала можливість подати докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу лише у строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненка О. В. про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не було дотримано умов для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, і на підставі частини восьмої статті 141 ЦПК України, дійшов висновку про залишення без розгляду даної заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Однак, з висновком місцевого суду про залишення заяви без розгляду колегія суддів не може погодитись через порушення норм процесуального права.
Стаття 141 ЦПК України урегульовує розподіл судових витрат між сторонами. При цьому, у частині восьмій статті 141 ЦПК України закріплюється, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З коментованого положення даної статті вбачається, що вказана норма урегульовує залишення без розгляду саме заяви про надання доказів розміру витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги після ухвалення рішення у справі. Однак, вказана стаття не врегульовує залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Натомість, саме положеннями статті 270 ЦПК України врегульовано порядок та підстави ухвалення додаткового рішення.
Так, у частині третій статті 270 ЦПК України закріплено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на викладене, до вимог ухвалення додаткового рішення висуваються ті самі вимоги, що і до судового рішення.
При цьому частиною п`ятою статті 270 ЦПК України встановлюється, що додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
За таких умов законом встановлено два можливих наслідки подання заяви про ухвалення додаткового рішення: ухвалення додаткового рішення або постановлення ухвали про відмову в прийнятті додаткового рішення.
Окрім того, колегія суддів враховує, що відповідно до матеріалів справи, повний текст рішення суду від 02 травня 2025 року по справі №574/72/25 надійшов до особистого кабінету ЄСІТС представнику позивача - адвокату Спасьоненку О. В. 03 травня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.103).
07 травня 2025 року адвокат Спасьоненко О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат на підставі поданих доказів, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. (а.с.105-115).
Тобто, представник ОСОБА_1 - адвокат Спасьоненко О. В. не пропустив строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, подавши таку заяву протягом п`яти днів з моменту, коли позивач дізнався про ухвалення судового рішення та до закінчення трирічного строку на виконання рішення.
Таким чином, висновки районного суду щодо пропуску заявником строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення є помилковими, законом не передбачені випадки залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду, окрім подання такої заяви після закінчення строку на виконання рішення (частина друга статті 270 ЦПК України), а тому неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали, яка на підставі пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню та направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Буринського районного суду Сумської області від 09 травня 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись ст. 367 - 369, ст. 374, ст. 376, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненка Олександра Володимировича задовольнити.
Ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 09 травня 2025 року про залишення без розгляду заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Спасьоненка Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. І. Собина
Я. Л. Петен