ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
іменем України
01 жовтня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 731/51/26
Головуючий у першій інстанції - Савенко А. І.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/97/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Мамонової О. Є.,
суддів Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 16.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 09.02.2026 до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в сумі 1 331,20 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16.04.2026 змінено шляхом виключення з абзацу другого його резолютивної частини слів «та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку».
16.09.2026 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Напрієнко М. В. через систему «Електронний суд» звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, яким просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що в апеляційній скарзі на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16.04.2026 нею заявлено про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, наведено попередній (орієнтовний) розрахунок у сумі 100 000 грн та зазначено, що документи на підтвердження понесених витрат будуть подані суду додатково у встановленому процесуальним законом порядку.
Указує, що із загальної суми гонорару 50 000 грн нею фактично сплачено 40 000 грн за складення апеляційної скарги та гонорар у сумі 10 000 грн за додатковий обсяг правничої допомоги відповідно до умов договору. Факт оплати підтверджується відповідними платіжною інструкцією та квитанцією на вказані суми.
Наголошує, що заявлена сума є реальною, необхідною та розумною з огляду на критерії ч. 4 ст. 137 ЦПК України та правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
22.09.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому він просить заяву позивачки про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат задовольнити частково, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу з 50 000 грн до співмірного, справедливого і розумного розміру у сумі 3 000 грн.
Відповідач вважає заявлену суму витрат на правничу допомогу абсолютно неспівмірною, фіктивно завищеною, необґрунтованою та такою, що суперечить засадам розумності, справедливості та сталій практиці Верховного Суду з огляду на штучне роздування обсягу послуг та дублювання дій в акті виконаних робіт, а також захист інтересів дитини та фінансове навантаження на платника аліментів.
Указує, що детальний аналіз доданого позивачем акту виконаних робіт свідчить про наявність у ньому типових ознак штучного збільшення обсягу правничої допомоги за рахунок роздроблення однієї процесуальної дії (складання апеляційної скарги) на численні окремі пункти щодо «прийняття доручення, з`ясування меж перегляду, вивчення матеріалів справи та аналізу ст. 180-183 СК України», «пошуку практики Верховного Суду щодо меж застосування максимального розміру аліментів», «підготовки обґрунтування поважності причин неподання медичних документів до першої інстанції», «складення, юридичного редагування та технічного оформлення скарги».
Наголошує, що основним чинником у цій категорії справ є забезпечення інтересів дитини. Відповідач працевлаштований та зобов`язаний щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від свого доходу. Покладення на відповідача додаткового одноразового фінансового тягаря у розмірі 50 000 грн призведе до надмірного порушення балансу майнового стану сторін. Це позбавить відповідача фінансової спроможності, окрім щомісячної сплати аліментів, надалі брати участь у додаткових добровільних витратах на дитину, що прямо зашкодить інтересам самої дитини.
Заслухавши суддю доповідача, обговоривши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків..
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 09.09.2026 питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не вирішувалось.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, в якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (ст. 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі №520/4012/19, від 23.04.2021 у справі №521/15516/19, від 14.06.2021 у справі №826/13244/16).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 268).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зі змісту ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Як зазначалось вище, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що понесла позивачка під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд виходить з наступного.
В апеляційній скарзі на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16.04.2026 ОСОБА_1 просила вирішити питання про розподіл судових витрат та вказувала, що орієнтовний очікуваний розмір витрат на правничу допомогу складає 100 000 грн, документи, що підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, будуть подані суду додатково у встановленому процесуальним законом порядку.
Заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення понесених витрат на правничу допомогу подано протягом п`яти днів після отримання позивачкою та її адвокатом в електронних кабінетах в системі ЄСІТС постанови апеляційного суду (а.с. 234).
Представництво інтересів ОСОБА_1 . Чернігівському апеляційному суді здійснювала адвокат Напрієнко М. В. згідно із ордером на надання правничої допомоги серії ВН №1700192 від 28.04.2026 (а.с. 166), виданим на підставі договору про надання правничої допомоги №21-04/26 від 21.04.2026.
Згідно з умовами договору №21-04/26 від 21.04.2026, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Напрієнко М. В., клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання за окремими, письмово погодженими з адвокатом дорученнями клієнта надавати останньому правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується оплатити гонорар та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, виконати інші зобов`язання.
Клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надавати правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта під час апеляційного оскарження рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16.04.2026 у справі №731/51/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Обсяг та зміст правової допомоги визначаються з урахуванням фактичних обставин та можуть уточнюватися у процесі виконання договору без внесення змін до нього.
У разі виникнення нових додаткових, або таких, що не були прямо передбачені цим договором, питань, спорів чи правовідносин, правнича допомога з них надається адвокатом на підставі окремої додаткової угоди сторін, яка є невід`ємною частиною цього договору.
Письмовим погодженням адвокатом прийнятого від клієнта окремого доручення є ордер адвоката (п. 1.1. договору).
Гонорар адвоката за надання правничої допомоги зі складання апеляційної скарги складає 40 000 грн.
Вказаний гонорар є фіксованим та сплачується незалежно від результату розгляду справи, якщо інше прямо не передбачено цим договором (п. 2.1. договору).
Гонорар сплачується клієнтом не пізніше наступного після підписання цього договору (п. 2.2. договору).
Оплата гонорару здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок адвоката або іншим погодженим сторонами способом. Обов`язок клієнта зі сплати зі сплати гонорару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок адвоката (п. 2.3. договору).
Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнти кошти, необхідні для покриття витрат, пов`язаних з виконанням доручення, в тому числі, але не виключно, витрати на поштові відправлення, проведення судової експертизи, отримання висновків спеціалістів тощо (п. 2.5. договору).
15.09.2026 між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Напрієнко М. В. укладено додаткову угоду №1 до договору №21-04/26 про надання правничої допомоги, якою сторони погодили додатковий обсяг правничої допомоги у межах розгляду Чернігівським апеляційним судом справи №731/51/26, апеляційне провадження №22-ц/4823/1378/26, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16.04.2026 у справі про стягнення аліментів (п. 1 додаткової угоди).
Додатковий обсяг правничої допомоги включає правовий аналіз матеріалів справи, підготовку, оформлення та подання до Чернігівського апеляційного суду:
- клопотання від 27.05.2026 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників справи;
- письмових пояснень від 03.06.2026 щодо відзиву на апеляційну скаргу;
- клопотання від 02.09.2026 щодо якнайшвидшого розгляду справи в інтересах неповнолітньої дитини;
- заяви про розподіл та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №731/51/26, у тому числі підготовку детального опису виконаних робіт та інших документів, необхідних для підтвердження обсягу і вартості правничої допомоги (п. 2 додаткової угоди).
Сторони підтверджують, що дії, зазначені у п. 2.1-2.3 цієї додаткової угоди, виконано адвокатом за дорученням клієнта до її підписання, а умови цієї додаткової угоди застосовуються до відповідних правовідносин сторін, що виникли з 27.05.2026. Дія, зазначена у пункті 2.4, виконується адвокатом після підписання цієї додаткової угоди (п. 3 додаткової угоди).
Складення та подання апеляційної скарги від 28.04.2026 не входить до предмета цієї додаткової угоди та не охоплюється гонораром, встановленим п. 5 цієї додаткової угоди. Гонорар за складення апеляційної скарги визначено пунктом 2.1 договору (п. 4 додаткової угоди).
Фіксований гонорар адвоката за весь обсяг правничої допомоги, визначений п. 2 цієї додаткової угоди, становить 10 000 грн (п. 5 додаткової угоди).
Клієнт сплачує гонорар не пізніше 16.09.2026 шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок адвоката. Обов`язок клієнта зі сплати гонорару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок адвоката або передання коштів іншим погодженим способом (п. 6 додаткової угоди).
Гонорар є фіксованим, сплачується незалежно від результату розгляду справи та не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручення. Такі витрати компенсуються відповідно до п. 2.5 договору (п. 7 додаткової угоди).
15.09.2026 ОСОБА_1 та адвокат Напрієнко М. В. склали акт приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору №21-04/26 від 21.04.2026 та додаткової угоди №1 від 15.09.2026 про те, що адвокатом надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу у справі №731/51/26 у такому обсязі:
1. правовий аналіз матеріалів справи та судової практики, формування правової позиції, складення, оформлення та подання до Чернігівського апеляційного суду апеляційної сарги від 28.04.2026 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16.04.2026 у справі №731/51/26 - 40 000 грн;
2. додатковий обсяг правничої допомоги у справі №731/51/26:
- складення, оформлення та подання клопотання від 27.05.2026 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників в справи, відзиву на апеляційну скаргу;
- складення, оформлення та подання клопотання від 02.09.2026 щодо якнайшвидшого розгляду справи в інтересах неповнолітньої дитини;
- підготовка заяви про розподіл та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, детального опису виконаних робіт та документів, необхідних для підтвердження обсягу і вартості правничої допомоги, - 10 000 грн.
Загальна вартість наданої правничої допомоги становить 50 000 грн. Правничу допомогу надано в повному обсязі. Клієнт підтверджує, що претензій щодо обсягу, якості строків надання правничої допомоги не має.
Цей акт підтверджує факт, обсяг і вартість наданої правничої допомоги. Факт сплати гонорару підтверджується окремими платіжними документами.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України) у межах апеляційного перегляду цивільної справи №731/51/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокатом Напрієнко М. В. надано професійну правничу допомогу на підставі договору №21-04/26 від 21.04.2026 та додаткової угоди №1 від 15.09.2026.
Сторони погодили фіксовану форму гонорару: 40 000 грн - за комплекс робіт зі складення і подання апеляційної скарги; 10 000 грн - за весь комплекс додаткової правничої допомоги, визначений додатковою угодою №1. Погодинну ставку та погодинний облік сторони не встановлювали, тому кількість годин не є способом розрахунку погодженого гонорару.
Перелік та зміст виконаних робіт (наданих послуг):
1. 21-28.04.2026 апеляційна скарга (17 стор.):
- прийняття та з`ясування доручення щодо оскарження рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 16.04.2026; визначення меж апеляційного перегляду та належного способу захисту майнових прав дитини;
- вивчення й систематизація рішення суду першої інстанції, наданих матеріалів справи, відомостей про дохід відповідача, фактичні потреби та стан здоров`я дитини;
- аналіз норм сімейного та цивільного процесуального законодавства, зокрема ст. 180-183 СК України, правил апеляційного перегляду, подання та прийняття нових доказів;
- пошук і правовий аналіз релевантної практики Верховного Суду щодо меж застосування максимального розміру аліментів у наказному та позовному провадженні;
- формування правової позиції про помилковість обмеження аліментів десятьма прожитковими мінімумами у позовному провадженні, а також про необхідність індивідуальної оцінки доходу платника, потреб і стану здоров`я дитини;
- підготовка обґрунтування поважності причин неподання медичних документів до суду першої інстанції та клопотання про поновлення строку і прийняття цих доказів;
- складення, юридичне редагування, технічне оформлення апеляційної скарги, формулювання вимог про зміну рішення, перевірка комплектності додатків та подання скарги через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 28.04.2026;
2.1. 27.05.2026 клопотання про виклик учасників (6 стор.):
- аналіз ухвали Чернігівського апеляційного суду від 25.05.2026 про розгляд справи без повідомлення учасників та процесуальних передумов застосування ч. 3 ст. 369 ЦПК України;
- визначення і систематизація обставин, що потребують усного апеляційного розгляду: складність правового питання, істотне значення спору для дитини, необхідність дослідження нових медичних доказів та реалізація права сторони бути почутою;
- підготовка обґрунтування з посиланнями на ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та релевантну судову практику;
- складення, оформлення і подання через ЄСІТС клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням/викликом учасників;
2.2. 03.06.2026 письмові пояснення щодо відзиву (9 стор.):
- ознайомлення з відзивом відповідача на апеляційну скаргу та доданими до нього документами; зіставлення заперечень із доводами апеляційної скарги та матеріалами справи;
- перевірка наведених відповідачем посилань на судову практику, аналіз можливості ідентифікації зазначених рішень та подібності правовідносин;
- розроблення структурованого спростування доводів відзиву щодо застосування ч. 5 ст. 183 СК України, фактичних витрат на дитину, матеріального становища позивача, медичних доказів та документів відповідача;
- аналіз і застосування правових висновків Верховного Суду у справах №760/7045/18 та №308/9827/19;
- складення, юридичне редагування, оформлення і подання через ЄСІТС письмових пояснень, структурованих у 12 змістових розділів;
2.3. 02.09.2026 клопотання про якнайшвидший розгляд (3 стор.):
- перевірка процесуального стану апеляційного провадження з урахуванням ухвал від 12.05.2026 та 25.05.2026 і тривалості перебування справи на розгляді;
- формування аргументації щодо особливого значення строку розгляду у спорі про утримання малолітньої дитини, її поточних потреб і стану здоров`я;
- правове обґрунтування на підставі принципу найкращих інтересів дитини та положень ст. 3 і 27 Конвенції ООН про права дитини;
- складення, оформлення і подання через ЄСІТС коректного за змістом прохання сприяти якнайшвидшому завершенню апеляційного розгляду без тверджень про порушення судом процесуальних строків;
2.4. 15.09.2026 документи щодо судових витрат:
- аналіз процесуального порядку і строків заявлення та підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції;
- зіставлення умов договору №21-04/26, додаткової угоди №1 та акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 15.09.2026 з фактично виконаними процесуальними діями;
- підготовка заяви про розподіл та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу;
- складення цього детального опису робіт із зазначенням дат, змісту, обсягу, процесуального результату та договірної вартості правничої допомоги;
- систематизація договірних документів і документів, що підтверджують обсяг виконаних робіт, для подання до суду.
Вартість усього комплексу додаткової правничої допомоги за пунктами 2.1-2.4 - 10 000 грн.
Загальна вартість професійної правничої допомоги 50 000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» від 21.04.2026 ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_4 згідно з договором про надання правничої допомоги №21-04/26 від 21.04.2026 40 000 грн.
Згідно із чеком АТ «Укрпошта» №а2DСр9ZL6LІ від 15.09.2026 ОСОБА_1 сплатила 10 000 грн згідно з договором про надання правничої допомоги №21-04/26 від 21.04.2026 та додаткової угоди №1 від 15.09.2026.
Так, при розгляді даної справи у суді апеляційної інстанції адвокатом Напрієнко М. В. в інтересах ОСОБА_1 складено та подано через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу з додатками, пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу, клопотання щодо якнайшвидшого розгляду справи в інтересах неповнолітньої дитини, а також заяву про ухвалення додаткового рішення з відповідним документами (а.с. 157-171, 199-204, 227-228).
Розгляд справи здійснювався апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Розподіляючи понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів уважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному заявником розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має відповідати критеріям розумної необхідності та реальності таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція ОСОБА_1 була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору судом першої та апеляційної інстанції, апеляційна скарга стосувалася виключно питання безпідставного застосування обмеження розміру аліментів на дитину та визначення їх максимального розміру на рівні десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, рішення суду першої інстанції оскаржувалося виключно у цій частині, адвокат Напрієнко В. М. надавала правову допомогу позивачу в обох інстанціях, тому, відповідно, була обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають. При розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім апеляційної скарги, вона подала пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу та клопотання щодо якнайшвидшого розгляду справи.
При цьому ЦПК України не передбачає подання в суді апеляційної інстанції окремого процесуального документа у вигляді додаткових пояснень на відзив на апеляційну скаргу. Відтак витрати адвоката, пов`язані з підготовкою та поданням такого документа, з огляду на його непередбаченість процесуальним законом та відсутність процесуальної необхідності його подання, не є витратами, які підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони.
Отже, заявлені до відшкодування ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, на переконання апеляційного суду, є явно завищеними та неспівмірними. Оцінивши їх необхідність колегія суддів прийшла до висновку про зменшення заявленої суми.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, письмового заперечення відповідача щодо розміру судових витрат, керуючись, у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, врахувавши, що адвокатом при апеляційному розгляді справи подано лише апеляційну скаргу, пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу, подання яких у суді апеляційної інстанції не передбачено ЦПК України, а також клопотання про пришвидшення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що адекватною сумою понесених у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу буде 7 000 грн.
Керуючись ст. 141, 127, 270, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О. Є.Мамонова
Судді: Н. В. Висоцька
Н. В. Шитченко