Справа № 199/374/26
(2/199/2533/26)
РІШЕННЯ
Іменем України
29.09.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі головуючого - судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
ВСТАНОВИВ:
19 січня 2026 року через свого представника до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Шлюб між сторонами було розірвано 15 травня 2019 року, що підтверджується рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області у справі № 227/1492/19. 26 червня 2019 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області видано судовий наказ у справі № 227/2571/19, яким з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття. Відповідач сплачував аліменти на утримання сина до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до досягнення ним повноліття. Наразі син сторін проживає разом із позивачем у Нідерландах, продовжує навчання та перебуває на її повному матеріальному утриманні. Після отримання повної середньої освіти син сторін вступив до Гаазького університету прикладних наук, факультет «Фінанси та контроль», де навчається на першому курсі за денною формою навчання на платній основі. Вартість навчання становить 10 164,00 євро на рік, а загальний термін навчання становить чотири роки. Власних доходів син сторін не має. Позивач зазначила, що самостійно несе витрати, пов`язані з навчанням сина, зокрема витрати на оплату навчання, проїзд до та з місця навчання, проживання, придбання канцелярських товарів і підручників, оплату додаткових навчальних курсів та інші необхідні витрати. При цьому вибір вищого навчального закладу, в якому навчається син, був попередньо погоджений із відповідачем, який повністю підтримав здобуття сином вищої освіти у закордонному навчальному закладі. Після досягнення сином повноліття та закінчення виконавчого провадження відповідач самоусунувся від надання йому будь-якої матеріальної допомоги у добровільному порядку. Позивач зазначила, що вона не перебуває у шлюбі, проживає удвох із сином та самостійно несе всі витрати на забезпечення себе та сина, у тому числі витрати на проживання, харчування, одяг, взуття та навчання. Власних коштів або заощаджень, необхідних для оплати подальшого навчання сина та пов`язаних із цим додаткових витрат, позивач не має. У добровільному порядку відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу сину у зв`язку з продовженням ним навчання, хоча, за твердженням позивача, має таку можливість, оскільки отримує постійний та стабільний дохід у вигляді пенсії, а також, за наявною у позивача інформацією, отримує заробітну плату, працюючи у місті Дніпрі неофіційно. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 на період його навчання щомісячно в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу відповідний строк для усунення виявлених недоліків її позову.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 26 червня 2026 року у зв`язку із повним та своєчасним усуненням позивачем недоліків її позову позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в зв`язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В ході розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27 листопада 2007 року, актовий запис №325.
Також судом встановлено, що шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 15 червня 2019 року рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області у справі від 15 травня 2019 року по справі №227/1492/19, копія якого наявна в матеріалах справи.
26 червня 2019 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області видано судовий наказ у справі №227/2571/19, яким з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття. Відповідач сплачував аліменти на утримання сина до 20 листопада 2025 року, тобто до досягнення ним повноліття, після чого виконавче провадження №62954355 було закінчено, про що свідчить постанова начальника відділу Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Красновид А.М. від 10 листопада 2025 року.
Станом на час звернення до суду ОСОБА_3 досяг повноліття та продовжує навчання на першому курсі Гаазького університету прикладних наук у Нідерландах, на факультеті «Фінанси та контроль», за денною формою навчання на платній основі. Загальний термін навчання становить чотири роки, що підтверджується довідкою про зарахування до університету. Вартість навчання становить 10 164,00 євро на рік, що підтверджується заявою про зарахування 2025-2026 навчальний рік та платіжним дорученням від 21 листопада 2025 року. Окрім того, як встановлено судом, син сторін проживає разом із позивачем у Нідерландах та продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. При цьому після досягнення ним повноліття відповідач добровільно матеріальної допомоги на його утримання у зв`язку з продовженням навчання не надає. Разом з тим, матеріали цивільної справи не містять відомостей про наявність у ОСОБА_3 самостійного доходу, достатнього для забезпечення його потреб, а також не містять доказів неможливості відповідача надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину на період його навчання.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами СК України.
Так, відповідно до ст.18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Способом захисту сімейних прав та інтересів зокрема є примусове виконання добровільно не виконаного обв`язку.
Згідно ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Положеннями ст.200 ч.1 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Відповідно до ст.182 ч.1 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.200 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Нормою ст.191 СК України в контексті положень ст.201 СК України встановлено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх взаємозв`язку та сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом на підставі зазначених доказів фактичні обставини спірних правовідносин в контексті наведених вище норм діючого законодавства, суд приходить до висновку, що стягнення аліментів на утримання сина/дочки, які продовжують навчання є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання повнолітні син/дочка зазвичай не мають самостійного і достатнього заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх сина/дочку, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою/сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). При встановленні потреби в утриманні повнолітнього сина/дочки суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють їх дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Наведені правові висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду у постановах від 06 серпня 2018 року по справі №748/2340/17, від 25 лютого 2020 року по справі №521/4397/17, від 01 квітня 2020 року по справі №521/16268/18, від 20 травня 2020 року по справі №635/1139/17, від 17 червня 2020 року по справі №761/10510/17, від 04 серпня 2020 року по справі №489/100/18.
Стосовно спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то в ході її розгляду судом достеменно встановлено, що ОСОБА_3 є сином відповідача, на момент подання позову та розгляду справи досяг повноліття і продовжує навчання, у зв`язку із чим вочевидь потребує матеріальної допомоги своїх батьків. Разом з тим, коштів самої лише матері для утримання спільного з відповідачем сина не вистачає, а тому є потреба в наданні утримання і з боку відповідача, який належної матеріальної допомоги позивачу не надає. Крім того, приймаючи до уваги відсутність в суду даних щодо наявності скрутного матеріального становища та/або настільки незадовільного стану здоров`я, який зумовлює непрацездатність відповідача, а також відсутність доказів припинення права на аліменти на підставі ст.190 СК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.
Керуючись положеннями ст.264 ч.1 п.7, ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи положення ст.ст.133, 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за даною категорією справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.18, 182, 190, 191, 199-201 СК України, ст.ст.5, 12, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ), на утримання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 19 січня 2026 року і до досягнення повнолітнім сином двадцяти трьох років або до завершення навчання (в залежності від того, яка подія настане першою).
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко