Справа № 212/7457/26
2/212/5495/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Горб В. С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив таке.
До суду звернувся представник позивача Котницький І.О. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В усі судові засідання сторони та/або їх представники не з`явилися. Представник позивача при зверненні до суду просив проводити розгляд справи за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, своїм правом взяти участь у розгляді справи судом, подання змагальних документів тощо - не скористався.
Оскільки всі учасники справи не з`явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.
Позиції сторін.
Позивач заявив про стягнення заборгованості за Кредитним договором в порядку ст.. 625 ЦК України у розмірі 200 863,44 грн та судові витрати.
Позов обґрунтував таким. 05.09.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 131/08-ІКЛ/052, за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 25 000,00 доларів США. Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року. 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Відповідно до Договору, Відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.
Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором.
Відповідно до виконавчого листа, виданий Дніпровським районним судом м. Києва, від 26.06.2014 року, на користь АТ «Укрсоцбанк» було стягнуто з Відповідача заборгованість за кредитним договором № 131/08-ІКЛ/052 від 05.09.2008 року, в розмірі 345 150,55 грн.
Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, в результаті не виконання рішення суду та умов договору у відповідача виникла заборгованість розрахована на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду яка станом на 23.02.2022 року становить 200 863,44 грн, та складається з: суми заборгованості за ставкою 3 % на кредитну заборгованість 50 722,95 грн, суми заборгованості за інфляційними втратами на кредитну заборгованість 150 140,49 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву та участі в розгляді справи не скористався.
Досліджені докази. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з копією виконавчого листа від 26.06.2014 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва на підставі рішення третейського суду за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 (а. с. 22) суд постановив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії у розмірі 345 150,55 гривень та третейський збір у розмірі 3 851,51 грн. На звороті виконавчого документа наявні відмітки виконавців щодо вчинених виконавчих дій:
- 25.03.2015 р, п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби), зазначено що стягнення не проводилось;
- 22.06.2015р, п. 8 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження), відмова;
- 24.02.2016 р., п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби), стягнення не проводилось;
- 02.05.2016 р, п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби), стягнення не проводилось;
- 23.08.2016 р, п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби), без стягнень;
- 26.09.2017 р, п. 4 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» (передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи), стягнення не проводились;
- 12.04.2018 р, п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними);
- 20.03.2021 р., п. 2 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнень не було (відмітка приватного виконавця).
Суд не бере до уваги надані позивачем докази на підтвердження укладення кредитного договору (договір про надання кредитної лінії, додаткова угода, згода фізичної особи, детальний розпис сукупної вартості кредиту), оскільки ці обставини перевірялися та встановлювалися третейським судом, на підставі рішення якого Дніпровський районний суд міста Києва видав виконавчий лист.
Згідно з результатом пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень станом на 25.09.2026 відкритих виконавчих проваджень, у яких боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - позивач, немає.
Відповідач не спростував обставини, про які зазначив позивач; докази на підтвердження сплати боргу за виконавчим листом суду не надав.
В матеріалах справи наявне Рішення № 5/2019 від 15.10.2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (а. с. 37), яким було припинено Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк». 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», що підтверджується Статутом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (а. с. 40-55).
Згідно з розрахунком заборгованості за 3 % річних та розрахунком заборгованості за інфляційними втратами в порядку ст. 625 ЦК України (а. с. 38) відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 50 722,95 грн за період з 02.04.2017 року до 01.02.2022 року та інфляційні втрати у розмірі 150 140,49 грн за період з квітня 2017 року до лютого 2022 року, а всього - 200 663,44 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 5 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а також у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.
За змістом статті 625 ЦК України грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, провадження № 12-14гс18 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах №703/2718/16-ц, провадження № 14-241цс19 та № 646/14523/15-ц, провадження № 14-591цс18. Крім того, Верховний Суд у постанові від 01.07.2020 року у справі № 535/757/17, провадження № 61-30148св18, зробив аналогічний висновок щодо подібних правовідносин.
В статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Зазначений висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
Визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Розрахунок за ст. 625 ЦК України здійснений позивачем за період 02.04.2017 року до 23.02.2022 року. Отже, зазначені вище вимоги закону не порушено.
Аналогічний підхід щодо застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до правовідносин, пов`язаних із невиконанням грошового зобов`язання, підтвердженого рішенням третейського суду, викладено Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2026 року у справі № 947/22870/24. Верховний Суд зазначив, що наявність судового рішення про стягнення грошової заборгованості не змінює змісту відповідного матеріального правовідношення та не припиняє грошового зобов`язання, а лише надає кредитору можливість його примусового виконання. До моменту фактичного виконання або припинення зобов`язання з інших передбачених законом підстав, таке зобов`язання продовжує існувати, а його невиконання є триваючим правопорушенням. У зв`язку з цим невиконання грошового зобов`язання, підтвердженого, зокрема, рішенням третейського суду, є підставою для застосування передбачених частиною другою статті 625 ЦК України наслідків, а право на стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних виникає за кожен період прострочення до моменту його припинення. При цьому Верховний Суд наголосив, що стаття 625 ЦК України встановлює загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.
Таким чином, саме по собі ухвалення рішення третейського суду та видача судом на його виконання виконавчого листа не припиняють грошового зобов`язання та не виключають можливості застосування до боржника наслідків, установлених частиною другою статті 625 ЦК України, у разі подальшого невиконання такого зобов`язання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, для стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Обставин, визначених ст. 622 ЦК України за яких відповідач як боржник звільняється від обов`язку виконати зобов`язання, не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень слід стягнути з відповідача в повному обсязі.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 131/08-ІКЛ/052 від 05.09.2008 року розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішення суду яка станом на 23.02.2022 року становить - 200 863,44 (двісті тисяч вісімсот шістдесят три грн 44 коп) гривень, і складається з: суми заборгованості за ставкою 3 % річних у розмірі 50 722,95 грн, та суми заборгованості за інфляційними втратами у розмірі 150 140,49 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ: 23494714, юридична адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 01 жовтня 2026 року.
Суддя: М. В. Швець