Справа № 212/3317/26
2/212/3777/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Горб В.С., позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради про визнання громадянина таким, що втратив право користування житлом,
встановив таке.
До суду звернулася позивач із зазначеним позовом. Суд відкрив провадження у справі, постановив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалами суду від 16.04.2026 та 19.05.2026 суд витребував докази за клопотанням позивача.
Ухвалою суду від 03 липня 2026 року суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 25 вересня 2026 року суд задовольнив клопотання позивача та допитав свідка ОСОБА_3 ; суд також допитав позивача як свідка за його згодою.
Від представника третьої особи до суду надійшли пояснення щодо позову, де представник, зокрема, просив суд розглядати справу за відсутності третьої особи.
У жодне з судових засідань відповідачка не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомляла; належним чином повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи. Будь-які заяви, клопотання - відсутні.
На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. В судовому засіданні 25.09.2026 року на підставі ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши дату і час його проголошення: 02 жовтня 2026 року о 08:40 год.
Позиції сторін.
Позивач заявив вимогу про визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано таким. Відповідно до рішення виконавчого комітету Жовтневої районної Ради народних депутатів від 24.04.1987 року був виданий ордер на житлове приміщення № 1084 на квартиру АДРЕСА_2 сім`ї у складі трьох людей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . Основним наймачем зазначеної квартири була матір позивача, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Квартира не приватизована, складається з двох кімнат загальною площею 44,6 кв. м та житловою площею 27,4 кв. м. Нині позивач зареєстрований та проживає в спірній квартирі; з ним зареєстрована і його сестра - відповідачка. Разом з тим, остання з 2000 року припинила проживання у квартирі, виїхавши на постійне місце проживання до російської федерації. Позивач зазначив, що йому відомо про те, що відповідачка створила сім`ю та мешкає у місті єйськ російської федерації. На пропозицію позивача спільного проведення процедури приватизації оспорюваної квартири відповіді не надала, натомість заявила, що на квартиру як на спадкове майно не претендує. Отже, відповідачка не бажає користуватися та розпоряджатися квартирою, вона повністю припинила виконувати обов`язки, пов`язані з утриманням, оплатою комунальних послуг, не цікавиться квартирою, повертатися до неї чи брати участь в утриманні та оплаті комунальних платежів не бажає. Позивач зазначає, що у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем він не в змозі сплачувати комунальні послуги за відповідачку, і позбавлений можливості приватизувати житло. З урахуванням того, що відповідачка понад 6 місяців не проживає у квартирі без поважних причин, просить суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Відповідачка своїм правом на подання відзиву тощо не скористалася.
Представниця третьої особи у своїх поясненнях послалася на норми законодавства та зазначила, що суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності, та враховувати принцип пропорційності втручання у право на повагу до житла, гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Матеріали, досліджені судом. Фактичні обставини, встановлені судом.
Позивач надав Витяг з реєстру територіальної громади, яким підтверджується обставина реєстрації його місця проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 16.02.2005 року дотепер (а. с. 7).
Обставина реєстрації місця проживання відповідачки за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.04.1997 року дотепер підтверджується відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади (а. с. 20), а також Довідкою щодо складу осіб, що значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , наданою позивачем (а. с. 11).
У матеріалах справи наявна копія Ордеру на житлове приміщення № 1084 від 24.04.1987 року (а. с. 8), який було видано виконавчим комітетом Жовтневої ради народних депутатів громадянці ОСОБА_4 із сім`єю у складі трьох людей (чоловік ОСОБА_5 , донька ОСОБА_2 на житлове приміщення, а саме на квартиру житловою площею 27,4 кв. м, що складається з 2 кімнат, розташована за адресою АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 15). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 14).
Наявні Виписка з особового рахунку № НОМЕР_3 ТОВ «Уют-2011», відкритого на ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , двокімнатна квартира загальною площею 44,6 кв. м, житловою площею 27,4 кв. м (а. с. 9), Довідка про суми, нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста за адресою АДРЕСА_1 станом на 01.02.2026 року (а. с. 11а), а також скриншоти з сайту «Нова-Ком» з розділу «Історія платежів» щодо сплати комунальних послуг за окремі місяці 2025-2026 років; платником усюди зазначена ОСОБА_4 (а. с. 12).
Відповідно до Акту від 11.02.2026 року, складеного представницею ТОВ «Уют-2011» за підписами мешканців будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 - не мешкає з 2000 року до теперішнього часу (а. с. 10).
Позивач надав суду скриншот листування у месенджері Telegram начебто позивача із відповідачкою. На переконання суду, даний скриншот не є належним доказом у справі в розумінні ст. 77 ЦПК України, оскільки не дає можливості достовірно встановити особи учасників листування, факт створення відповідних повідомлень, а також переконатися у тому, що зміст такого листування не був змінений. Отже суд не враховує цей доказ при вирішенні справи. Крім цього, зміст переписки не свідчить про обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В ході підготовчого провадження у справі було виявлено розбіжності у прізвищі та даті народження відповідачки; позивач просив долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про народження останньої (а. с. 51), та надав у судовому засіданні оригінал даного свідоцтва для дослідження судом; свідоцтво заповнене російською мовою, ПІБ - « ОСОБА_6 », надана копія відповідає дослідженому оригіналу.
На виконання ухвали суду про витребування доказів Департамент з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України повідомив суду, що за інформацією ГУ ДМС у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянкою України, на її ім`я було оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 22.04.1997 року Жовтневим РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на ім`я ОСОБА_2 не сформовано (а. с. 69).
Допитана у судовому засіданні за клопотанням представника позивача свідок ОСОБА_7 , 1976 року народження, що є сусідкою позивача, показала суду таке. З позивачем перебувають у сусідських відносинах, знайомі з дитинства. Із відповідачкою ОСОБА_2 знайомі краще, оскільки вони майже ровесниці, спілкувалися в дитинстві, бавились разом. Проте пізніше, вже в дорослому віці відповідачка виїхала до рф (свідок знає про це з чужих слів). Востаннє свідок бачила ОСОБА_2 за місцем проживання до 2000 року, у віці приблизно 18-ти років. Зі слів покійної матері позивача, ОСОБА_8 приїздив, а ОСОБА_9 не з`являлась, хоча дуже хотілося б її побачити.
Позивач ОСОБА_1 під час допиту його як свідка показав суду таке. Відповідачка не з`являється у квартирі приблизно 26 років, інтересу до даної квартири не виявляє, її особисті речі у квартирі не зберігаються. Коли була востаннє в Україні позивачу не відомо; з 2000 року у квартирі не проживала та не зупинялась, своїх речей не лишала. Він спілкується з нею шляхом переписки в месенджері.
Зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Житлового кодексу (далі - ЖК), при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
За ч. 3 ст. 71 ЖК визначено підстави для збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.
Згідно зі ст. 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз ст. 71, 72 ЖК дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у Постанові від 24 жовтня 2018 року по справі № 490/12384/16-ц.
При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2021 року по справі № 759/14973/17.
У справі, що розглядається, мова йде про квартиру, що є не приватизованою, тобто не належить нікому на праві приватної власності. Відповідачка у справі не скористалася своїм правом на участь, поважність причин своєї відсутності не довела, а позивач, в свою чергу, позбавлений можливості оформити право власності на квартиру шляхом її приватизації.
На підставі зібраних доказів суд встановив, що відповідачка, перебуває на реєстраційному обліку у житловому приміщенні, а саме у квартирі АДРЕСА_2 , разом з тим безперервно не проживає у ній понад встановлені законом строки без поважних причин, що доводить втрату нею інтересу до такого спірного житла.
У цьому випадку, на переконання суду, за обставинами справи немає законних підстав для застосування положень ч. 3 ст. 71 ЖК, оскільки відповідачкою не було підтверджено жодними доказами наявність підстав для збереження за нею спірного житлового приміщення.
Отже, суд дійшов висновків про доведеність обставин, викладених у позовній заяві, позбавлення права користування відповідачки спірним житлом не порушує її права на житло, оскільки вона втратила інтерес до спірного житлового приміщення.
З урахуванням викладеного позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного, статей 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 244, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради про визнання громадянина таким, що втратив право користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної в місті Ради, ЄДРПОУ: 04052531, юридична адреса: вул. Костя Гордієнка, 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Повний текст рішення суду складено та підписано 02 жовтня 2026 року.
Суддя: М. В. Швець