г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 183/6023/26
Номер провадження 2/213/2183/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за Договором № 498251-КС-002 про надання кредиту від 17.05.2024 у розмірі 19 395,58 грн, що складається з: 7 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 11 345,58 грн - сума прострочених платежів по процентах; 1 050,00 грн - сума прострочених платежів за комісією; 0,00 грн - штрафи; 0,00 грн - відсотки за ст. 625 ЦКУ. Також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Позов обґрунтовано обставинами:
17.05.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено Договір № 498251-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Згідно з умовами договору, плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16272505 процентів за кожен день користування кредитом. Також передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 1 050,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується відповідними доказами.
Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 07.04.2026 утворилась заборгованість у розмірі 19 395,58 грн.
Позиція відповідача.
У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
22.07.2026 до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла за підсудністю вказана позовна заява.
23.07.2026 на запит до Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про місце проживання відповідача.
28.07.2026 постановлено ухвалу про залишення без руху.
04.08.2026 з пропуском строку надійшла заява про усунення недоліків.
05.08.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17.09.2026 на адресу суду надійшла відповідь від АТ КБ «ПриватБанк», якою підтверджено факт зарахування коштів на картковий рахунок відповідача.
Відповідач відзив не надала.
Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання перед позивачем.
17.05.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено Договір № 498251-КС-002 про надання кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора UA-6744, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,16272505 процентів за кожен день користування Кредитом. Також передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 1 050,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», яка надійшла на адресу суду 17.09.2026.
Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 07.04.2026 утворилась заборгованість у розмірі 19 395,58 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 11 345,58 грн - сума прострочених платежів по процентах; 1 050,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Правильність нарахування підтверджується відповідними розрахунками.
Розмір нарахованого боргу відповідачем не спростовано.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається за загальним правилом шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України від 20.08.2024 № 393-ІХ «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.
Згідно з Законом № 2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону № 1734, які передбачають, що починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення.
Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості та достатності, суд дійшов таких висновків.
Щодо укладення кредитного договору.
Суд вважає підтвердженим факт укладання кредитного договору № 498251-КС-002 від 17.05.2024 з огляду на таке.
Відповідач погодилася з умовами вказаного Договору, про що свідчить наявність електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-6744.
Враховуючи, що кредитний договір є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі грошових коштів, судом встановлено, що кредитодавцем виконані умови договору, кредитні кошти були перераховані відповідачу, що підтверджується довідкою про перерахування коштів та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», яка надійшла на адресу суду 17.09.2026.
Таким чином, позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору та перерахування коштів на вказаний рахунок відповідача.
Щодо денної процентної ставки.
Вказаний договір про надання кредиту є споживчим, а тому до нього слід застосовувати ЗУ «Про споживче кредитування».
22.11.2023 було прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023. Даним Законом, серед іншого, були внесені зміни в ЗУ «Про споживче кредитування». Так, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною 5 такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».
Водночас відповідно до п. 17 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону, тимчасово було встановлено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Кредитний договір було укладено 17.05.2024, а з 20.08.2024 (241 день після набрання чинності Законом), максимальний розмір денної процентної ставки не має перевищувати 1%.
У Рішенні Конституційного Суду України (Перший сенат) від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 зазначено, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.
Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Таким чином, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а правовідносини, що виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.
З огляду на це, суд вважає, що кредитодавець мав передбачити зміну правового регулювання та привести умови договору у відповідність цим змінам, як сторона, яка самостійно розробила умови, а позичальник лише приєднався до них.
Отже, на переконання суду, відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з позичальника, починаючи з 20.08.2024, за визначеною у розрахунку процентною ставкою 1,5% в день. Підлягають стягненню проценти за період з 17.05.2024 по 19.08.2024 у розмірі 9 455,58 грн.
Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань, нарахованих з 24 лютого 2022 року. У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні штрафу, оскільки його нарахування відбулось після 24.02.2022 року, а отже він підлягає списанню на підставі закону. Позивачем штраф не заявлявся до стягнення (0,00 грн).
З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн, комісії у розмірі 1 050,00 грн та процентами за період з 17.05.2024 по 19.08.2024 у розмірі 9 455,58 грн.
Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню, становить:
7 000,00 грн (тіло кредиту) + 1 050,00 грн (комісія) + 9 455,58 грн (проценти) = 17 505,58 грн.
Відповідач відзив на позов не подала, доказів на спростування отримання кредитних коштів, користування ними, або доказів сплати заборгованості не надала.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VІ. Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 17 505,58 грн, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 402,59 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позов заявлено на суму 19 395,58 грн, а задоволено 17 505,58 грн, тобто на 90,25% (17 505,58 х 100 % / 19 395,58 = 90,25 %). За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 402,59 грн судового збору (2 662,40 х 90,25 % / 100 %).
На підставі викладеного, керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89 ч. 1, ч. 3, 141, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ч. 5, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 498251-КС-002 від 17.05.2024 року:
- тіло кредиту у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок;
- комісію у розмірі 1 050 (одна тисяча п`ятдесят) гривень 00 копійок;
проценти за період з 17.05.2024 по 19.08.2024 у розмірі 9 455 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 58 копійок.
А всього стягнути заборгованість в розмірі 17 505 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ять) гривень 58 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 402 (дві тисячі чотириста дві) гривні 59 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 01 жовтня 2026 року.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 .
Суддя О.М. Нестеренко