Справа № 190/1790/26
Провадження №2-о/190/46/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м.П"ятихатки
П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
прокурора Мовчан Д.О.,
представника заявника Мікуліч С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за заявою виконуючого обов`язки керівника Жовтоводської окружної прокуратури Шевченко Вадима Олександровича в інтересах П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, заінтересована особа Жовтоводська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою,
в с т а н о в и в:
Виконуючий обов`язки керівника Жовтоводської окружної прокуратури Шевченко В.О. в інтересах П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, вказуючи, що Жовтоводською окружною прокуратурою встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований в будинку площею 27,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та був власником вказаного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Поховання ОСОБА_1 здійснено КП П`ятихатської міської ради «Комунальний сервіс» за рахунок коштів місцевого бюджету як безрідного громадянина. Спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилися, заповіти, спадкові договори відсутні.
У зв`язку з чим, просить визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м. та передати її у комунальну власність П`ятихатської міської територіальної громади в особі П`ятихатської міської ради (код ЄДРПОУ 44045391, юридична адреса: вул. Садова, буд. 104, м. П`ятихатки, Кам`янського району, Дніпропетровської області, 52100).
Прокурор Жовтоводської окружної прокуратури Мовчан Д.О. в судовому засідані заявлені вимоги підтримав в повному обсязі і на підставах викладених в заяві, просив заяву задовольнити.
Представник П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області Мікуліч С.В. в судовому засіданні підтримала заяву, просила визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 .
Заінтересована особа Жовтоводська державна нотаріальна контора Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки до суду не повідомили.
Вислухавши заявника, представника П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть - поховання ОСОБА_1 відбулося за рахунок державного бюджету. Заявником при державній реєстрації смерті був ОСОБА_2 , виконуючий директора комунального підприємства П`ятихатської міської ради «Комунальний сервіс» Дніпропетровської області.
Відповідно до довідки про належність будівель домоволодіння АДРЕСА_1 , зареєстрована інвентаризаційним бюро в реєстровій книзі домоволодінь від №6-233-1690 власником є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.1985 року.
Згідно листа виконавчого комітету П`ятихатської міської ради № 2046/1/2-26 від 13.05.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 20.07.1989 року та знятий з реєстрації 19.12.2023 року по смерті. Інших осіб за даною адресою не зареєстровано.
Згідно листа виконавчого комітету П`ятихатської міської ради № 3134/0/2-26 від 16.07.2026 року ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 з 20.07.1989 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформацією щодо родичів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчий комітет міської ради не володіє. П`ятихатська міська рада не планує вживати заходів із визнання відумерлої спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_1 та складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно листа виконавчого комітету П`ятихатської міської ради № 2094/0/2-26 від 14.05.2026 року інформацію щодо родичів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчий комітет міської ради не володіє. З метою розшуку можливих власників зазначеного майна чи законних спадкоємців виконавчим комітетом подано оголошення про порушення справи про визнання спадщини відумерлою у газеті «Вісті Придніпров`я». Загальна кількість громадян, які перебувають на квартирному обліку на загальній черзі на отримання житлових приміщень станом на 20026 рік 14 осіб. Загальна кількість внутрішньо переміщених осіб зареєстрованих у П`ятихатській територіальній громаді становить 2181 осіб. Здійснено обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами обстеження ознак перебування в будинку людей не виявлено, подвір`я занедбане, поросло чагарниками, засипане побутовим сміттям, яке зносять місцеві мешканці, будинок та прибудинкові споруди частково зруйновані, не придатні до використання за своїм призначенням без проведення капітального ремонту.
Відповідно до листа дочірнього підприємства комунального підприємства «Кам`янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» №33 від 06.05.2026 року за даними архівних матеріалів на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 заведена інвентаризаційна справа. Право власності на вказаний житловий будинок зареєстроване за ОСОБА_1 . Підставою для реєстрації права власності за вказаною особою є свідоцтво про право на спадщину за законом, видане П`ятихатською державною нотаріальною конторою (після смерті ОСОБА_3 , якій будинок належав на підставі свідоцтва про право особистої власності від 18.04.1985 року). Право власності за ОСОБА_1 було зареєстровано в П`ятихатському БТІ 31.08.1987 року за реєстровим №6-233-1690.
Згідно з листом Жовтоводської державної нотаріальної контори Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 183/01-16 від 07.05.2026 року спадкова справа до майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 07 травня 2026 року не заводилася. Будь-хто із спадкоємців померлого з будь-якими заявами відносно майна померлого до нотаріальних органів не звертався. Документи, підтверджуючи, що на час смерті спадкодавця - ОСОБА_1 , разом з ним за однією адресою постійно проживав будь-хто із спадкоємців, і таким чином відповідно до п.3 ст.1268 Цивільного кодексу України прийняв спадщину, в нотаріальній конторі відсутні, що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та т видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №85149263 від 07.05.2026 року.
Відповідно до листа Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №248/31.4-31 від 12.05.2026 року по архіву відділу та відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян актові записи про народження , про реєстрацію шлюбу, про реєстрацію розірвання шлюбу, реєстрацію дітей громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну та касаційну скарги, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захисту суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому сааме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.
У постанові № 912/2385/19 від 26.05.2020 року Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що для того щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Органом, що уповноважений державою здійснювати функції у вказаних правовідносинах, є П`ятихастька міська рада.
Відповідно до норм Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого входить управління майном територіальної громади, що свідчить про те, що саме за заявою вказаного органу спадщина може бути визнана відумерлою.
Згідно з статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Підставою для представництва інтересів держави та безпосередньо інтересів територіальної громади в особі П`ятихатської міської ради є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю уповноваженого органу, яка полягає у відсутності заходів, спрямованих на звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
Крім того, враховуючи, що відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальної громади міста, то визнання спадщини відумерлою та передача її територіальній громаді в особі П`ятихатської міської ради сприятиме зміцненню та поліпшенню її матеріальної основи.
Сам факт не звернення до суду із відповідною заявою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та відповідно мала змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/129/18 від 15.10.2019.
Таким чином, виконуючий обов`язки керівника Жовтоводської окружної прокуратури, звертаючись до суду із вказаною заявою, обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в особі П`ятихатської міської ради в суді тим, що у разі невжиття заходів щодо своєчасного визнання нерухомого майна відумерлою спадщиною виникає реальна загроза позбавлення П`ятихатської територіальної громади можливості набути зазначений будинок у комунальну власність та, відповідно, передати її у власність або користування громадянам, які потребують забезпечення житлом, у тому числі внутрішньо переміщеним особам.
Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Таким чином, часом відкриття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Інтерес територіальної громади в отриманні спадкового майна у власність громади в разі відсутності спадкоємців є наслідком неотримання спадщини будь-ким зі спадкоємців або наслідком їх відсутності взагалі (постанова Верховного Суду від 30.07.2025 у справі № 205/5648/23).
Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури (постанови Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 712/14171/21, від 25.07.2023 у справі № 204/3252/21, від 22.04.2024 у справі № 205/5655/21, від 17.07.2024 у справі № 522/1364/20, від 10.07.2024 у справі № 521/15714/22).
У пункті 8 частини другої статті 293 ЦПК України зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
Статтею 334 ЦПК України встановлено, що заява про визнання спадщини відумерлою подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону (стаття 338 ЦПК України).
Подібна правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.02.2023 в справі № 712/14171/21, від 15.01.2025 у справі № 205/3998/22, 25.02.2026 у справі № 624/93/25, від 31.03.2026 у справі №591/3564/23.
Таким чином, з огляду на відсутність спадкоємців після померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та враховуючи, що з часу відкриття спадщини, яка залишилась після його смерті, ніхто не звертався до нотаріуса для прийняття спадщини, спадкова справа щодо майна померлого не заводилася, тому заява виконуючого обов`язки керівника Жовтоводської окружної прокуратури Шевченко Вадима Олександровича в інтересах П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання спадщини відумерлою підлягає задоволеною.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 ЦПК України, п. 15-1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», заявник звільнений від сплати судового збору за подання заяви про визнання спадщини відумерлою, тому судові витрати зі сплати судового збору у справі не відшкодовуються.
Керуючись 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 334, 337-338, 354 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Заяву виконуючого обов`язки керівника Жовтоводської окружної прокуратури Шевченко Вадима Олександровича в інтересах П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, заінтересована особа Жовтоводська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.
Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що складається з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м. та передати її у комунальну власність П`ятихатської міської територіальної громади в особі П`ятихатської міської ради.
Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 02 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса