Справа № 214/3637/26
2/214/4037/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
28 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень від 22.06.2026, просить змінити розмір аліментів, стягнутих з нього на підставі судового наказу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2025 з 1/3 частки до 1/6 частки. Просить стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту набуття рішенням законної сили та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 30.08.2014 між ним та відповідачкою ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024. Від спільного подружнього життя з ОСОБА_2 вони мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2025 з нього було стягнуто на користь відповідачки аліменти на утримання обох дітей в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу). Разом з цим, позивач просить прийняти до уваги, що 30.05.2025між ним на ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, від якого у них народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Враховуючи викладене, розмір аліментних виплат, які утримуються з нього на користь відповідачки, є для нього занадто великим, зважаючи на народження третьої дитини, тому він вважає, що є достатні підстави для зменшення їх розміру, у зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 19.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі. Розгляд справи по суті ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, викликалася неодноразово у встановленому законом порядку, будучи повідомленою належним чином. Протягом визначеного судом строку відзив на позов не подала, заяв про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.
Третя особа до суду не з`явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, її повторну неявку в судове засідання, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/поновлення провадження у справі не вживались.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що з 30.08.2014 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024.
Від шлюбу вони мають двох спільних малолітніх синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане повторно 18.01.2025), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане повторно 23.01.2025).
Судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2025 у справі №214/8982/25 (2-н/214/2444/25) за заявою відповідачки з ОСОБА_1 було стягнуто на користь останньої аліменти на утримання обох дітей в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.09.2025 до повноліття дітей.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач ОСОБА_1 посилався на зміни в його сімейному стані та наявність на утриманні іншої малолітньої дитини, що ускладнює сплату ним аліментів на утримання синів від попереднього шлюбу з ОСОБА_2 у раніше визначеному судом розмірі.
Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Як слідує зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», яку кореспондує ст.27 Конвенції ООН про права дитини, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст.ст.141, 180 СК України, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, тобто такий обов`язок є особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним із способів захисту прав дитини щодо належного матеріального забезпечення є законодавчо передбачена можливість зміни раніше визначеного судовим рішенням розміру аліментів залежно від зміни певних життєвих обставин. Так, відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них та інших випадках, передбачених СК України.
При цьому, з аналізу ст.192 СК України слідує, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів), а тому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Разом із тим, право вимагати зміни розміру аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, визначених ст.ст.182-184 СК України, та відсутність імперативного припису на неможливість зміни їх розміру, не може обмежуватися разовим здійсненням визначення їх розміру.
Оскільки спір між сторонами виник з приводу розміру аліментів, тому при визначенні їх розміру та доцільності зменшення раніше визначеного розміру відповідно до ст.182 СК України суд обов`язково враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших аліментних зобов`язань; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Судовим розглядом встановлено, що після винесення судом наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх синів, у позивача дійсно змінився сімейний стан. Так, 30.05.2025 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 30.05.2025.
Від вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 народилася донька - ОСОБА_5 , що слідує зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 06.03.2026 Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про дійсність змін в сімейному становищі ОСОБА_1 у порівнянні з тим, що існувало на момент винесення 10.09.2025 судового наказу про стягнення аліментів на утримання двох синів позивача від попереднього шлюбу з ОСОБА_2 . Разом з тим, хоча й у розумінні ст.192 СК України зміна сімейного стану є самостійною підставою для зміни розміру аліментів, проте не є безумовною, на чому також акцентував увагу Верховний Суд у постанові від 10.10.2023 у справі №682/2454/22-ц. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №727/1599/22.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.77 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як визначено ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізом наведених позивачем обставин, наявних доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сама по собі зміна сімейного становища ОСОБА_1 (укладення другого шлюбу, народження дитини) не є безумовною та достатньою для зміни розміру аліментів на утримання його синів.
Із наявної у матеріалах справи довідки №91 від 07.09.2029 слідує, що ОСОБА_1 з 11.05.2024 працює у ТОВ «ХОНЕСТ» та обіймає посаду головного технолога. Сукупний розмір його доходу за період з 01.03.2026 до 31.08.2026 склав 81 610 грн. 77 коп. Розмір його щомісячної заробітної плати є відносно стабільним та тенденції до його зменшення чи погіршення матеріального становища загалом, не виявлено, що свідчить про можливість виконання ним обов`язків по утриманню усіх дітей без винятку
Відтак, фінансове становище позивача з огляду на обсяг наявних аліментних зобов`язань в сукупності, суд вважає прийнятним для подальшої сплати аліментів у визначеному судом розмірі. Доказів, які б свідчили про зміну позивачем місця роботи, падіння рівня доходів, останній суду не надав.
Аналізом наведених позивачем обставин, наданих доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність в його житті будь-яких істотних змін та виникнення обставин, які б відповідно до ст.ст.182, 192 СК України визначали доцільність зменшення попередньо визначеного судом розміру аліментів на утримання дітей, і таке зменшення не призведе до порушення дисбалансу у даних правовідносинах чи обмеження майнових прав та інтересів дітей. Саме лише посилання позивача на те, що аліментів у розмірі 1/6 частини від його доходу буде цілком достатнім для утримання двох дітей, не може слугувати достатньою підставою для задоволення позову та зменшення розміру аліментів.
Окрім того, всупереч ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України позивачем також не надано доказів, які б свідчили про наявність у нього кредитних чи інших боргових зобов`язань, погіршення рівня доходів у співвідношенні з минулими роками, а відтак свідчили про його скрутне матеріальне становище. Будь-яких обставин, окрім укладення шлюбу та народження доньки, які були б юридично значимими та виникли вже після ухвалення рішення по стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 , судом не встановлено, а позивачем не доведено. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Приходячи до такого висновку, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов`язків завжди є важливими й актуальними. Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того, проживають вони разом чи окремо, оскільки обов`язок здійснювати належне виховання та нагляд за дітьми є рівним для обох з них.
До того ж, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд бере до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, а тому правові підстави відшкодування понесених позивачем судових витрат у справі шляхом їх стягнення з відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складене 01.10.2026.
Суддя А.В. Ткаченко