Справа № 215/6856/26
2/215/4165/26
У Х В А Л А
Іменем України
01 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого, судді - Коноваленка М.І..
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні клопотання представника відповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-
ВСТАНОВИВ:
06 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України - 747 100,80 грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.
Ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області від 07.08.2026 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу роз`яснено право відповідно до ч.1 ст.278 ЦПК Українита встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
21.08.2026 представник відповідача ПрАТ «Північний ГЗК» - Рабко Т.О. надала суду відзив на позовну заяву з підтвердженням про направлення копії позивачу (а.с.46-59), письмове клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження (а.с.60-67), оскільки виходячи зі складності справи, вважає, що для встановлення об`єктивної істини по справі та прийняття законного рішення потрібно дослідити велику кількість доказів, надати їм оцінку, і справа не є малозначною, виходячи зі змісту ст.19 ЦПК України. Дослідження зазначених доказів вважає можливим лише під час судового засідання та за участю сторін по справі. На думку представника, призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін порушує права сторін брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Також суду подано клопотання про витребування у позивача довідку банківської установи із реквізитами його поточного рахунку (а.с.68-75). Представник відповідача ПрАТ «Північний ГЗК» зазначає у своєму клопотанні, що Відповідач має намір у добровільному порядку виконати рішення суду, і просить суд витребувати вказану вище інформацію.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.3 ст.274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України, визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду зокрема малозначних справ та справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 4 статті 274 ЦПК України чітко визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, зокрема в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в даному випадку заявлена сума щодо стягнення шкоди не перевищує цей розмір.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до вимог указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та від 14.03.2022 №133/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб та з 05:30 години 26.03.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в подальшому продовжено, останній раз з з 05:30 2 серпня 2026 року на 90 діб - до 31 жовтня 2026 року. Відповідний Закон № 4928-IX (ухвалений на основі Указу Президента № 596/2026) набрав чинності в липні 2026 року.
Таким чином, з урахуванням розміру грошової суми, а саме розміру заявленої суми на відшкодування моральної шкоди, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, складності справи, беручи до уваги, що докази, надані позивачем на підтвердження викладених обставин, а саме копії документів, завірені належним чином, тому є допустимими, а також можливість відповідача надати суду відзив на позовну заяву, якою останній скористався, та усі заперечення у письмовій формі, враховуючи ту обствину, що справи розглядаються судом в умовах воєнного стану, а також графіки віялові та екстренні відключення електроенергії по всій території України, у зв`язку з масованими ракетними обстрілами об`єктів енергетичної інфраструктури України, суд приходить до висновку про необґрунтованість заперечень відповідача, та відсутність підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за правилами загального позовного провадження.
Щодо витребування довідки банківської установи із реквізитами його поточного рахунку, судом враховано наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1,2 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Оскільки спосіб захисту та предмет спору визначає позивач, виключним правом якого є встановлення відповідача, і цивільне процесуальне законодавство не містить норми закону, що зобов`язує позивача при зверненні до суду зазначати його банківські рахунки, а тому відсутність в позові даної інформації жодним чином не порушує прав відповідача, як учасника справи, то надання довідки банківської установи, на витребуванні якої наполягає відповідач, жодного доказового значення, що стосується предмету спора, не має, і, враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Керуючись ст.ст.84, 274, 279 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотань представника відповідача про витребування доказів та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: