ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 жовтня 2026 року Справа №160/28068/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій заявлено вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 поточної індексації відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за періоди з 01.01.2008 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за періоди з 01.01.2008 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з одночасним відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 поточної індексації відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за періоди з 01.03.2018 по 13.09.2025 включно із застосуванням базового місяця березень 2018 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за періоди з 01.03.2018 по 13.09.2025 включно із застосуванням базового місяця березень 2018 року, з одночасним відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації різниці відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за періоди з 01.03.2018 по 13.09.2025 включно;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01.03.2018 по 13.09.2025 включно, з одночасним відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтею 160 КАС України з мотивів викладених в ухвалі суду.
На виконання ухвали суду від 10.09.2026 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
30 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування якого зазначено, що позивач пропустив строки звернення до адміністративного суду, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Водночас, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.07.2024 (справа № 990/156/23) чергове підтвердила висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Частиною другою статті 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (в редакції до 18.07.2022 включно).
Так, до 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівникові, зокрема, індексації грошового забезпечення, як складової оплати праці не обмежувався.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 у справі №1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Визначено, що частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Суд звертає увагу що у разі звільнення позивача з військової служби застосовується трьох місячний строк звернення до суду передбачений частиною другою статті 233 КЗпП України, а у разі продовження проходження військової служби такі строки не застосовуються відповідно до Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 у справі № 1-7/2024(337/24).
З витягу з послужного списку вбачається, що позивач з 23.11.2000 по теперішній час безперервно проходить військову службу.
Також з довідки форми 5 виданої Військовою частиною НОМЕР_2 від 05 вересня 2026 № 316 вбачається, що позивач перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 з 19 вересня 2025 року по теперішній час.
Отже, з наведеного слідує, що даний позов подано із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду.
Також суд зазначає, що при відкритті провадження у справі судом з`ясовано питання дотримання позивачем строку звернення до суду, зокрема отримано від позивача докази продовження проходження військової служби (послужний список та довідка форми № 5 від 05.09.2026), у зв`язку з чим провадження у справі відкрито.
Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з додержанням вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, і строк звернення до суду позивачем не пропущений, клопотання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 121, 122, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В. Смішлива