Ухвала № 140283665 у справі № 160/31398/26 від 02.10.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 жовтня 2026 року Справа №160/31398/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

01.10.2026 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 № 0591411-2413-0408 UA1210005000004599 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 48 723 грн 75 коп.;

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2026 № 0[телефон приховано]-0408-UA1210005[телефон приховано] про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 32 940 грн 00 коп.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К.І.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Щодо строку звернення до суду.

Предметом позову є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 № 0591411-2413-0408-UA1210005[телефон приховано], яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік у сумі 48 723,75 грн, та від 17.02.2026 № 0[телефон приховано]-0408-UA1210005[телефон приховано], яким визначено податкове зобов`язання з цього податку за 2025 рік у сумі 32 940,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 виснувала, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення, а не строком звернення до суду із такими вимогами.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2025 у справі № 320/6227/23, з урахуванням висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20) та Великої Палати Верховного Суду (постанова від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24), зазначив, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення без використання процедури досудового вирішення спору становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень у порядку статті 56 Податкового кодексу України позивач не застосовував. Звернення позивача 29.05.2026 до контролюючого органу із заявою про проведення звірки даних на підставі підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України не є скаргою до контролюючого органу вищого рівня в розумінні пунктів 56.2, 56.3 статті 56 цього Кодексу, а отже, не є тим досудовим порядком вирішення спору, з яким частина 4 статті 122 КАС України пов`язує інший порядок обчислення строку звернення до суду.

Відтак до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною 2 статті 122 КАС України.

Як зазначає сам позивач у позовній заяві та в заяві про поновлення строку звернення до суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення він отримав 15.03.2026. Отже, навіть якщо обчислювати строк звернення до суду від цієї дати, він сплинув 15.09.2026. Позовну заяву подано до суду через підсистему «Електронний суд» 01.10.2026, тобто з пропуском строку звернення до суду.

До позовної заяви позивач додав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій як на причину пропуску строку посилається на те, що 29.05.2026 він звернувся до відповідача із заявою про проведення звірки даних та перегляд нарахувань з урахуванням знищення (знесення) об`єкта нерухомого майна, яку відповідач отримав 01.06.2026, після чого неодноразово звертався до відповідача з метою з`ясування результатів її розгляду, а остаточну відповідь - лист від 18.09.2026 № 70411/6/04-36-24-11-13 - отримав лише у вересні 2026 року. На думку позивача, до моменту отримання цієї відповіді він мав обґрунтовані підстави очікувати, що спірне питання буде вирішено без звернення до суду.

Частиною 1 статті 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Питання щодо поважності причин пропуску строку, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Оцінюючи наведені позивачем причини, суд зазначає таке.

Звернення до контролюючого органу із заявою про проведення звірки даних є правом платника податків, реалізація якого законом не пов`язується із зупиненням чи перериванням перебігу строку звернення до адміністративного суду. Обрання позивачем позасудового способу врегулювання питання є його власним вибором і не створювало перешкод для звернення до суду в межах установленого законом строку.

Крім того, із заявою про проведення звірки позивач звернувся лише 29.05.2026, тобто більш як через два місяці після отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а з дня отримання цієї заяви відповідачем (01.06.2026) до закінчення строку звернення до суду (15.09.2026) минуло понад три місяці. Протягом цього часу позивач мав у розпорядженні як самі податкові повідомлення-рішення, так і висновок про знищення (знесення) майна від 03.04.2026, на який він посилається як на підставу позову, а отже, мав реальну можливість звернутися до суду. Доказів існування обставин, які об`єктивно унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне звернення до суду в цей період, позивач не надав; посилання на неодноразові звернення до відповідача після подання заяви про звірку жодними доказами не підтверджені.

Суд також зауважує, що доказів дати отримання податкового повідомлення-рішення від 30.04.2025 № 0591411-2413-0408-UA1210005[телефон приховано] позивач не надав. Доданий до позову конверт АТ «Укрпошта» № R067120193357 з відміткою відправника «нерухомість-2025-12.03.2026», з урахуванням зазначеного на ньому податкового періоду, не дає змоги встановити, що саме ним позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення від 30.04.2025, яким визначено податкове зобов`язання за 2024 рік.

За таких обставин суд визнає наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави неповажними.

Відтак позивачу необхідно протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням доказів поважності причин його пропуску, а також доказів дати отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, що відповідно до частини першої статті 169 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Згідно із частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску, а також доказів дати отримання позивачем податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 № 0591411-2413-0408-UA1210005[телефон приховано] та від 17.02.2026 № 0[телефон приховано]-0408-UA1210005[телефон приховано].

Копію цієї ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Ремез