Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
01 жовтня 2026 року № 640/4446/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
за участі:
секретаря судового засідання Мякенької Ю.Ю.,
представника заявника Рекашової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, заінтересована особа Державна казначейська служба України, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду подано заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі № 640/4446/22, на підставі якого 02.03.2026 видано виконавчий лист № 640/4446/22, про зобов`язання Апарату Верховної Ради України (юридична адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 20064120) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 03 серпня 2016 року до 29 серпня 2019 року, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів (49 743,96 грн.) у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Державною казначейською службою України подано до суду пояснення, в яких зазначено, що обставини, якими Заявник обґрунтовує необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не є підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
В судове засідання представник заявника прибула, заяву підтримала та просила її задовольнити.
В судове засідання стягувач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання боржник не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання представник Державна казначейська служба України не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року по справі № 640/4446/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 03 серпня 2016 року до 29 серпня 2019 року. Зобов`язано Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 03 серпня 2016 року до 29 серпня 2019 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 по справі № 640/4446/22 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Апарату Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні з 29 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку. Прийнято у цій частині нове судове рішення. Зобов`язано Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні з 29 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку. У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року залишено без змін.
Відповідно до ч.1 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що остання пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Заявник посилався на те, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 80641377 з примусового виконання виконавчого листа № 640/4446/22, виданого 02.03.2026 Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов`язання Апарату Верховної Ради України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 03 серпня 2016 року до 29 серпня 2019 року. Вказано, що Апарат Верховної Ради України листом від 27.04.2026 повідомив відділ про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 640/4446/22, виданого 02.03.2026 Донецьким окружним адміністративним судом, зазначаючи, що виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є. Вказано, що «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 містить розділ «Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів» (пункти 47-49), який відповідає положенню статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Зазначено, що згідно з інформацією, наданою Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, фінансування діяльності народних депутатів України, в тому числі на оплату праці їх помічників-консультантів за рахунок коштів Державного бюджету України в межах компетенції забезпечується Апаратом Верховної Ради України через головного розпорядника бюджетних коштів - Управління справами Апарату Верховної Ради України, на виконання Закону України «Про державний бюджет» на відповідний бюджетний рік, відповідно до видатків, передбачених кошторисом витрат на реалізацію повноважень Верховної Ради України за бюджетною програмою КПКВК 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України», якою не передбачено бюджетні призначення на виконання судових рішень у частині стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, а окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду в Управління справами Апарату Верховної Ради України як у розпорядника бюджетних коштів відсутні (довідка додається). За статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якою є Державна казначейська служба України. Зазначено, що боржник зазначає, що не може бути суб`єктом виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2025 у частині виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 03.08.2016 по 29.08.2019, адже рішення суду повинно виконуватись Державною казначейською службою України за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою. Вказано, що з метою виконання згаданого рішення суду боржником в частині, яку може виконати Апарат Верховної Ради України, а саме: нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за період роботи з 03.08.2016 по 29.08.2019, надіслано до відділу відповідний розрахунок. Зазначено, що відповідно до наданого боржником розрахунків загальна сума, яка підлягає виплаті за рішенням суду, складає 49 743,96 грн.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Також, приписами ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Заявником не доведено вчинення ним всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі, що свідчить про недоведеність ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
При цьому, заявником не надано доказів того, що запропонований ним спосіб рішення суду у даній справі призведе до його повного виконання.
Розрахунок наданий боржником не може свідчити про нарахування позивачу коштів на виконання рішень судів по справі № 640/4446/22, а може бути доказом розрахунку вказаних коштів.
При цьому, зобов`язання Державної казначейської служби України здійснити безспірне списання коштів не є зміною способу та порядку виконання рішення, оскільки заміна боржника у зобов`язанні є фактично зміною змісту рішення.
Суд зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і безспірне списання грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2023 у справі №340/6875/21.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, заінтересована особа Державна казначейська служба України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст ухвали складено 02.10.2026