Справа №760/11515/26
2/760/15250/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
02 жовтня 2026 року в місті Києві
Солом`янський районний суд м. Києва
у складі головуючої судді Фіцай О.Л.
за участю секретаря Скомаровської О.О.
розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2026 року представник ТОВ «Гелексі Фінанс» звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 124 907,92 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 справу передано на розгляд судді Фіцай О.Л.
Ухвалою суду від 15.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 19.08.2026 замінено позивача ТОВ «Гелексі Фінанс» його правонаступником ТОВ «Консалт Солюшенс».
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що Відповідач порушив умови Договору № 10-07-2025-05 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.07.2025 (зі змінами, внесеними Договором № 1 від 25.08.2025), укладеного між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 , не повернув суму кредиту та не сплатив нараховані відсотки за користування кредитними коштами, а також порушив умови Договору застави транспортного засобу від 10.07.2025.
Станом на дату звернення до суду за Відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 124 907,92 грн., з якої: 49 919,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 716,13 грн. - заборгованість за відсотками, 24 959,93 грн. - штраф за Договором надання коштів у позику, 39 312,00 грн. - штраф за Договором застави транспортного засобу.
На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у судовому порядку, а також судові витрати.
У судове засідання, призначене на 22.09.2026, представник Позивача не з`явився, просив слухати справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання повістки на адресу зареєстрованого місця проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у справі.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У судовому засіданні 22 вересня 2026 року завершено розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого відклав.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив таке.
10.07.2025 між ТОВ «Гелексі Фінанс» (код ЄДРПОУ 42305986) та ОСОБА_1 у вигляді електронного документа було укладено Договір № 10-07-2025-05 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.07.2025 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові грошові кошти у сумі 30 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 84 відсотки річних (тип процентної ставки - фіксована) на умовах та в строки, встановлені Договором.
Згідно з п. 1.5 Договору кредит надано строком на дванадцять місяців - з 10.07.2025 по 10.07.2026. Погашення кредиту та процентів здійснюється згідно з графіком розрахунків (Додаток № 1 до Договору) шляхом щомісячних платежів.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником графіку розрахунків, а саме ненадходження планового щомісячного платежу в повному обсязі та в строки, передбачені графіком, з наступного дня кредит автоматично визнається кредитом з підвищеним ризиком, протягом строку дії якого відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі 360 відсотків річних.
Відповідно до п. 1.11 Договору Позичальник сплачує Кредитодавцю разову комісію за надання кредиту в розмірі 1 900,00 грн., яка сплачується за рахунок кредитних коштів. На виконання умов Договору та відповідно до заяви Відповідача від 10.07.2025 Кредитодавець 11.07.2025 перерахував на рахунок ОСОБА_1 28 100,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 21486 від 11.07.2025.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором 10.07.2025 між сторонами укладено Договір застави транспортного засобу, предметом якого є транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 10.07.2025 за № 32045154.
25.08.2025 між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору, за яким Кредитодавець надав Позичальникові додатково 20 000,00 грн., у зв`язку з чим загальна сума кредиту склала 50 000,00 грн., а також затверджено новий графік розрахунків (Додаток № 2). Того ж дня до Договору застави транспортного засобу внесено відповідні зміни.
На виконання Договору № 1 від 25.08.2025 ТОВ «Гелексі Фінанс» видало Відповідачу готівкою 18 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 518 від 25.08.2025, та за дорученням Відповідача перерахувало 2 000,00 грн. ФОП ОСОБА_2 в оплату послуг з встановлення обладнання для стеження за місцезнаходженням автомобіля, що підтверджується платіжною інструкцією № 22397 від 25.08.2025.
Договір та Договір № 1 про внесення змін до нього укладено в електронній формі та підписано сторонами кваліфікованими електронними підписами за допомогою сервісу «Вчасно», що відповідає вимогам ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач частково виконував свої зобов`язання за Договором, здійснивши платежі: 25.08.2025 - 2 100,00 грн., 09.09.2025 - 2 800,00 грн., 10.10.2025 - 3 500,00 грн., 10.11.2025 - 3 500,00 грн., після чого погашення заборгованості припинив.
Всупереч умовам Договору Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 60 635,99 грн., з яких: 49 919,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 716,13 грн. - заборгованість за відсотками.
Крім того, Позивачем нараховано Відповідачу штраф на підставі п. 8.16 Договору у розмірі 50 % від суми кредиту - 24 959,93 грн. за невиконання обов`язку, передбаченого ч. 10 п. 2.2.2 Договору (неприбуття до Кредитодавця протягом 14 календарних днів з дня виникнення прострочення для надання пояснень та погодження умов погашення прострочених платежів), а також штраф на підставі п. 4.2 Договору застави транспортного засобу у розмірі 30 % від вартості предмета застави (131 040,00 грн.) - 39 312,00 грн. за порушення п. п. 3.3.1, 3.3.5, 3.3.8 Договору застави.
12.02.2026 Позивачем направлено Відповідачу лист-вимогу про погашення заборгованості, яка залишена без виконання.
29.06.2026 між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено Договір відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло право вимоги до Відповідача за Договором та Договором застави транспортного засобу від 10.07.2025. Ухвалою суду від 19.08.2026 замінено позивача у справі його правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс».
Доказів погашення заборгованості Відповідачем суду не надано.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених Позивачем вимог.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (ч. 2 ст. 55 ЦПК України).
Таким чином, уклавши Договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений Відповідачем Договір відповідає вимогам закону, умови Договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачу надані. Право вимоги за Договором правомірно перейшло до ТОВ «Консалт Солюшенс» на підставі Договору відступлення прав вимоги від 29.06.2026.
В свою чергу, Відповідач умови Договору не виконує, погашення кредитної заборгованості не здійснює, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій з огляду на наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Штраф, передбачений п. 8.16 Договору, та штраф, передбачений п. 4.2 Договору застави транспортного засобу, за своєю правовою природою є неустойкою у розумінні ч. 1 ст. 549 ЦК України, яка нарахована Відповідачу у зв`язку з неналежним виконанням ним зобов`язань за кредитним договором, що виникли з простроченням внесення платежів.
Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за штрафними санкціями нарахована Відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення з Відповідача штрафу за Договором у сумі 24 959,93 грн. та штрафу за Договором застави транспортного засобу у сумі 39 312,00 грн., а всього 64 271,93 грн., до задоволення не підлягає.
Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором, суду не надано.
У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов укладеного Договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і з Відповідача на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» підлягає стягненню заборгованість за Договором (за виключенням штрафних санкцій) у розмірі 60 635,99 грн., з яких: 49 919,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 716,13 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 124 907,92 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 60 635,99 грн., що становить 48,54 % від ціни позову, отже з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 615,56 грн. (3 328,00 грн. ? 60 635,99 грн. / 124 907,92 грн.).
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то у позовній заяві Позивач зазначив їх орієнтовний розмір 25 000,00 грн. та повідомив, що докази їх понесення будуть подані у встановлений законом строк. Оскільки на час ухвалення рішення такі докази суду не надано, питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується, що не позбавляє Позивача права звернутися з відповідною заявою в порядку ч. 8 ст. 141, ст. 246 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 626, 628, 638, 1046, 1048, 1049, 1054, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 55, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» заборгованість за Договором № 10-07-2025-05 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.07.2025 у розмірі 60 635 (шістдесят тисяч шістсот тридцять п`ять) грн. 99 коп., з яких: 49 919,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 716,13 грн. - заборгованість за відсотками.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» судовий збір у розмірі 1 615 (одна тисяча шістсот п`ятнадцять) грн. 56 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
5. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», код ЄДРПОУ 42251700, місцезнаходження за адресою: 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 30.09.2026.
Суддя: О.Л.Фіцай