ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 р. Справа № 520/6607/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 (суддя: Мельников Р.В., м. Харків) по справі № 520/6607/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/Ч НОМЕР_1 ), в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини, з 03.02.2023 по 14.02.2023, 17.05.2023 по 31.05.2023. 06.06.2023 по 07.06.2023, 07.06.2023 по 03.07.2023, 03.01.2024 по 26.01.2024, з 06.03.2024 по 25.03.2024. 3 02.05.2024 по 31.05.2024 р., з 08.07.2024 по 25.07.2024, з 12.08.2024 по 11.09.2024, 3 15.10.2024 по 09.12.2024, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини, з 03.02.2023 по 14.02.2023, 17.05.2023 по 31.05.2023, 06.06.2023 по 07.06.2023, 07.06.2023 по 03.07.2023. 03.01.2024 по 26.01.2024, з 06.03.2024 по 25.03.2024, з 02.05.2024 по 31.05.2024 р.. з 08.07.2024 по 25.07.2024, з 12.08.2024 по 11.09.2024, з 15.10.2024 по 09.12.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди в розмірі 100000 грн., передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період перебування його на стаціонарному лікуванні.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 03.02.2023 по 14.02.2023, 17.05.2023 по 31.05.2023, 06.06.2023 по 07.06.2023, 07.06.2023 по 03.07.2023, з 06.07.2023 по 13.07.2023, 03.01.2024 по 26.01.2024, з 06.03.2024 по 25.03.2024, з 02.05.2024 по 31.05.2024, з 08.07.2024 по 25.07.2024, з 12.08.2024 по 11.09.2024, з 15.10.2024 по 09.12.2024.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 03.02.2023 по 14.02.2023, 17.05.2023 по 31.05.2023, 06.06.2023 по 07.06.2023, 07.06.2023 по 03.07.2023, з 06.07.2023 по 13.07.2023, 03.01.2024 по 26.01.2024, з 06.03.2024 по 25.03.2024, з 02.05.2024 по 31.05.2024, з 08.07.2024 по 25.07.2024, з 12.08.2024 по 11.09.2024, з 15.10.2024 по 09.12.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач, відповідно до порядку звернення з метою отримання додаткової грошової винагороди за поранення, до відповідача з відповідним рапортом (зверненням) не звертався. Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.07.2008 за №1109/15800, видану командиром військової частини, де перебував у відрядженні позивач, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранения (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, командування Військової частини НОМЕР_1 від позивача не отримувало.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 до 06.01.2023, згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_4 №6, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 та вибув до нового місця проходження служби.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №25 від 25.01.2025 ОСОБА_1 звільнено з військової служби за станом здоров`я та здійснено відповідні розрахунки.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, за періоди перебування на стаціонарному лікуванні, відтак, звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача при виключенні позивача з особового складу військової частини та звільненні з військової служби виник обов`язок здійснити повний розрахунок та виплатити позивачу все належне йому грошове забезпечення у відповідних розмірах. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Військовою частиною НОМЕР_1 доказів здійснення належних виплат, зокрема, додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., за періоди перебування на стаціонарному лікуванні, до суду надано не було.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинив свою дію.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Згідно з пунктом 1 Постанови № 168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).
Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00грн. або 30000,00грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100000,00грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).
23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 р. №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
У довідці обов`язково зазначати: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок № 260 новим розділом. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно з пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
З аналізу норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується у розмірі 100 000 гривень винагорода.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 09.06.2022 №27/685, виданої Військовою частиною НОМЕР_4 , 25.05.2022 ОСОБА_1 отримав вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку під час виконання бойового завдання, внаслідок обстрілу позицій зі сторони збройних сил російської федерації в районі населеного пункту Коробочкине Харківської області. Травмування отримане під час проходження військової служби та пов`язане з виконанням бойового завдання, із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, в зоні ведення бойових дій (а.с.16).
Згідно з довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 28.10.2022 №2095, травма, захворювання в цій частині, так, пов`язана з проходженням військової служби та із захистом Батьківщини (а.с.32).
Довідкою військово-лікарської комісії від 13.07.2023 №1274, виданою Військовою частиною № НОМЕР_5 , визначено, що травма пов`язана із захистом Батьківщини та є за ступенем тяжкості, відповідно до Наказу №370 від 04.07.2007, легкою (а.с.19).
Як вбачається з матеріалів справи, обставини перебування на стаціонарному лікуванні за оскаржувані періоди позивач підтверджує такими доказами:
- з 03.02.2023 по 14.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_6 , що підтверджується виписним епікризом із медичної картки хворого №468/185 (а.с.33);
- з 17.05.2023 по 31.05.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_7 , що підтверджується перевідним епікризом із медичної картки хворого №2411 (а.с.34);
- з 06.06.2023 по 07.06.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_7 , що підтверджується перевідним епікризом із медичної картки хворого №2717 (а.с. 35);
- з 07.06.2023 по 03.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні Чернігівської обласної ради», що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу №584, та епікризом №2691 (а.с.36-37);
- з 06.07.2023 по 13.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_7 , що підтверджується виписним епікризом із медичної картки хворого №3192 (а.с.38);
- з 03.01.2024 по 26.01.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні Чернігівської обласної ради», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №29 (а.с.40-41);
- з 06.03.2024 по 25.03.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_6 , що підтверджується виписним епікризом із медичної картки хворого №677/328 (а.с.42);
- з 02.05.2024 по 31.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні Чернігівської обласної ради», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2304 (а.с.43);
- з 08.07.2024 по 25.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні Чернігівської обласної ради», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3627 (а.с.44-45);
- з 12.08.2024 по 11.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні Чернігівської обласної ради», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4249 (а.с.46-47);
- з 15.10.2024 по 09.12.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні Чернігівської обласної ради», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5414 (а.с.49-51).
Вищезазначена медична документація була направлена до безпосереднього місця проходження позивачем військової служби - до Військової частини НОМЕР_1 .
Колегія суддів зазначає, що довідкою військово-лікарської комісії від 30.07.2024 №7395, виданою Військовою частиною НОМЕР_7 , за наслідком повторного медичного огляду визначено, що травма пов`язана із захистом Батьківщини та є за ступенем тяжкості, відповідно до Наказу №370 від 04.07.2007, легкою (а.с.39).
Як вбачається з матеріалів справи, за направленням командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2024 №1584, позивача було направлено на обстеження позаштатної військово-лікарської комісії з правами госпітальної військово-лікарської комісії при КНП «Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні Чернігівської обласної ради», за результатами якого складено свідоцтво про хворобу №48, у якому зазначено, що перебування позивача на лікуванні, зокрема, у зазначені вище періоди обумовлене наслідками вибухової травми, отриманої 25.05.2022 під час виконання бойового завдання, та пов`язаної із захистом Батьківщини, пов`язаної з проходженням військової служби, та визнано позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.52-60).
Відтак, оскільки положення норм Постанови №168 дають підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, враховуючи, що постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., у періоди перебування на стаціонарному лікуванні: з 03.02.2023 по 14.02.2023, 17.05.2023 по 31.05.2023. 06.06.2023 по 07.06.2023, 07.06.2023 по 03.07.2023, 03.01.2024 по 26.01.2024, з 06.03.2024 по 25.03.2024. 3 02.05.2024 по 31.05.2024 р., з 08.07.2024 по 25.07.2024, з 12.08.2024 по 11.09.2024, 3 15.10.2024 по 09.12.2024.
Оскільки позивач також з 06.07.2023 по 13.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовій частині НОМЕР_7 , що підтверджується виписним епікризом із медичної картки хворого №3192 (а.с.38), останній також має право на отримання додаткової винагороди за цей період.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність рапорту ОСОБА_1 на виплату йому додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні та передчасність позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень розділу XXXIV Порядку № 260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Положень про обов`язок військовослужбовця звернутися до військової частини з відповідним рапортом Порядок №260 не містить. А тому, колегія суддів не приймає до уваги відповідний довід відповідача.
Отже, у відповідача при виключенні позивача з особового складу військової частини та звільненні з військової служби виник обов`язок здійснити повний розрахунок та виплатити позивачу все належне йому грошове забезпечення у відповідних розмірах, разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Військовою частиною НОМЕР_1 доказів здійснення належних виплат, зокрема, додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., за періоди перебування на стаціонарному лікуванні, надано не було.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 03.02.2023 по 14.02.2023, 17.05.2023 по 31.05.2023, 06.06.2023 по 07.06.2023, 07.06.2023 по 03.07.2023, з 06.07.2023 по 13.07.2023, 03.01.2024 по 26.01.2024, з 06.03.2024 по 25.03.2024, з 02.05.2024 по 31.05.2024, з 08.07.2024 по 25.07.2024, з 12.08.2024 по 11.09.2024, з 15.10.2024 по 09.12.2024 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям. особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 03.02.2023 по 14.02.2023, 17.05.2023 по 31.05.2023, 06.06.2023 по 07.06.2023, 07.06.2023 по 03.07.2023, з 06.07.2023 по 13.07.2023, 03.01.2024 по 26.01.2024, з 06.03.2024 по 25.03.2024, з 02.05.2024 по 31.05.2024, з 08.07.2024 по 25.07.2024, з 12.08.2024 по 11.09.2024, з 15.10.2024 по 09.12.2024.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга не містить доводів щодо розподілу судових витрат, тому апеляційним судом питання розподілу судових витрат не переглядається.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 по справі № 520/6607/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді О.А. Спаскін Т.С. Перцова