ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 р. Справа № 200/7534/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 по справі № 200/7534/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до якого внаслідок реорганізації приєднане Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача судді у відставці без урахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Ростовського державного університету - 2 роки 5 місяців та зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Ростовського державного університету - 2 роки 5 місяців;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до якого внаслідок реорганізації приєднане Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-484-20 від 30.06.2020 року в розмірі 70 % від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до якого внаслідок реорганізації приєднане Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-484-20 від 30.06.2020 року, з урахуванням раніше сплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у не зарахуванні до стажу роботи судді 2 роки 5 місяців половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Ростовського державного університету тривалістю 2 роки 5 місяців у період 01.09.1974 року по 01.07.1979 року.
Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці з 90% до 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді 2 роки 5 місяців половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті Ростовського державного університету.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди діючого судді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 484-20 від 30.06.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 заяву представника позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №200/7534/20 - задоволено.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди діючого судді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-484-20 від 30.06.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум з 19 лютого 2020 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишено без задоволення.
Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 200/7534/21 - залишено без змін.
14.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 року у справі № 200/7534/20-а з зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди діючого судді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 484-20 від 30.06.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум з 19 лютого 2020 року на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.07.2022 в розмірі 671592, 50 грн..
Заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 змінено спосіб виконання додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі №200/7534/21.
Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення (у порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України), суд першої інстанції виходив з того, що додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 200/7534/21 набрало законної сили 14.01.2026 і не виконується вже більше двох місяців, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 200/7534/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 на виконання додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 200/7534/21 донарахованої та невиплаченої заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 671592,50 грн. (шістсот сімдесят одна тисяча п`ятсот дев`яносто дві гривнi 50 копійок).
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі № 200/7534/21 в частині зміни способу і порядку виконання рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 200/7534/21 -відмовити в повному обсязі .
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що резолютивна частина додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7534/21 має зобов`язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду. Вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 03.08.2026, не надав належної правової оцінки вказаним обставинам та безпідставно задовольнив заяву ОСОБА_1
Позивач не реалізував своє процесуальне право на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 311, 312 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
В силу приписів статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон - 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
За приписами статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Тобто з приведеного вище вбачається, що звернення до суду у зазначеній категорії справ є обов`язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Водночас, з 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 378 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Так, відповідно до частини 1 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абзац 1 частини 3 статті 378 КАС України).
Згідно із абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX), невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, за змістом вказаної норми КАС України з 19.12.2024 у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання останнім законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення, зокрема шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегія суддів враховує, що справа, яка переглядається, є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 200/7534/21, яке набрало законної сили 14.01.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.07.2022 та нараховано суму заборгованості у розмірі 671592 грн. 50 коп..
Однак, різниця в пенсії за період 19.02.2020 по 31.07.2022 у сумі 671592 грн. 50 коп.. пенсійним органом фактична виплачена не була ані станом на час здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , ані на дату подання заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення (09.07.2026).
Таким чином, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 200/7534/21, що набрало законної сили 14.01.2026 станом на момент звернення до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення (09.07.2026) в частині здійснення фактичної виплати заборгованості у розмірі 671592 грн. 50 коп.. не виконано значно більше ніж протягом двох місяців.
Колегія суддів наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
За встановлених судом обставин та враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання додаткового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі № 200/7534/21, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості виплати довічного грошового утримання судді у відставці, яка утворилася за наслідками здійсненого перерахунку.
Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 по справі № 200/7534/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко