ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/2959/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Кальника В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року в адміністративній справі № 280/2959/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
03 квітня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просила:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непроведення перерахунку її пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 02 жовтня 2025 року, та 1,121, починаючи з 01 березня 2026 року, для забезпечення індексації пенсії;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести, починаючи з 02 жовтня 2025 року, перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168, 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185, 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 та, починаючи з 01 березня 2026 року, на коефіцієнт 1,121 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236, з урахуванням попередньо застосованих коефіцієнтів, та провести відповідну виплату пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. На думку позивача, відповідачем не проведено належну індексацію її пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185, №209 та №236.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 02 жовтня 2025 року, та 1,121, починаючи з 01 березня 2026 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести, починаючи з 02 жовтня 2025 року, перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та, починаючи з 01 березня 2026 року, 1,121 з урахуванням попередньо застосованих коефіцієнтів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута апеляційним судом у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №084750006645 від 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 з 22 червня 2021 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При призначенні пенсії позивачці застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.
Згідно з наявними в матеріалах справи розрахунками та рішеннями про перерахунок пенсії позивачки встановлено щомісячну доплату до пенсії з 01 березня 2022 року у розмірі 135 грн, а з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року по 100 грн.
З 01 березня 2025 року відповідачем проведено перерахунок пенсії за показником «індексація заробітку» із застосуванням розміру середньої заробітної плати для розрахунку пенсії 8913,83 грн та коефіцієнта збільшення 1,0575.
З 01 березня 2026 року відповідачем проведено перерахунок пенсії за показником «індексація заробітку» із застосуванням розміру середньої заробітної плати для розрахунку пенсії 9992,40 грн та коефіцієнта збільшення 1,061.
Вважаючи такі дії відповідача щодо проведення індексації пенсії протиправними, позивачка звернулася до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині, яка є предметом апеляційного перегляду, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV також передбачено можливість збільшення розміру щорічного підвищення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України, при цьому розмір такого збільшення не може перевищувати 100 відсотків відповідного показника зростання.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються в межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України.
Отже, Закон №1058-IV визначає загальний механізм щорічної індексації пенсій, тоді як конкретні коефіцієнти збільшення та порядок їх застосування визначаються Кабінетом Міністрів України в межах наданих законом повноважень.
Відповідно до пункту 4-5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
При цьому показник середньої заробітної плати (доходу), який застосовується для обчислення пенсії при її призначенні, та показник, який підлягає збільшенню під час щорічної індексації відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, за своїм правовим призначенням не є тотожними величинами.
Водночас при визначенні показника, який підлягає збільшенню в порядку індексації, законодавець прямо пов`язує його із показником середньої заробітної плати (доходу), який враховується для обчислення пенсії.
Як встановлено судом, при призначенні пенсії позивачці у 2021 році для обчислення пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн.
Отже, саме цей показник є показником, який фактично враховувався для обчислення пенсії позивачки, а тому саме він підлягає збільшенню в порядку, передбаченому частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, з урахуванням встановлених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів.
Зазначений підхід узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Так, у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Порядок №124 підлягає застосуванню в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.
Також Верховний Суд у постанові від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23 виходив із того, що у випадку, коли показник середньої заробітної плати, застосований при призначенні пенсії, є більшим за показник, отриманий унаслідок попередніх індексацій, такий фактично застосований при обчисленні пенсії показник має значення для проведення наступної індексації.
Таким чином, застосування при проведенні індексації пенсії позивачки показника, меншого за 9118,81 грн, унаслідок чого фактичне збільшення пенсії здійснювалося шляхом встановлення щомісячних доплат або із застосуванням іншого показника середньої заробітної плати, не відповідає змісту частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Щодо коефіцієнтів збільшення колегія суддів зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» встановлено коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,14.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 з 01 березня 2023 року встановлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 з 01 березня 2024 року встановлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 з 01 березня 2025 року встановлено коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115.
Отже, зазначені коефіцієнти є складовими механізму щорічної індексації пенсії та мають застосовуватися послідовно при визначенні показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії позивачки.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що відповідач у 2022-2024 роках фактично здійснював перерахунки пенсії позивачки шляхом встановлення щомісячних доплат, а у 2025 році застосував для індексації показник середньої заробітної плати 8913,83 грн, тобто показник, який є меншим за 9118,81 грн, що був застосований при призначенні пенсії.
За таких обставин дії відповідача не забезпечили належного застосування передбаченого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV механізму індексації пенсії.
Щодо індексації пенсії з 01 березня 2026 року колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» установлено, що з 01 березня 2026 року перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.
Таким чином, коефіцієнт 1,121 є безпосередньо встановленим Кабінетом Міністрів України коефіцієнтом збільшення для проведення індексації пенсій з 01 березня 2026 року.
Враховуючи, що судом першої інстанції встановлено обов`язок відповідача здійснити попередню індексацію пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 до показника 9118,81 грн, застосування з 01 березня 2026 року коефіцієнта 1,121 має здійснюватися з урахуванням результатів такого послідовного збільшення.
Отже, висновок суду першої інстанції про необхідність проведення відповідного перерахунку пенсії позивачки з 01 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта 1,121 також відповідає встановленому нормативному регулюванню.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції не визначав конкретний остаточний розмір пенсії позивачки, а зобов`язав відповідача провести її перерахунок у визначений судом спосіб. Такий спосіб захисту відповідає характеру спірних правовідносин, оскільки саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладено повноваження щодо здійснення відповідного розрахунку пенсійної виплати.
При цьому колегія суддів не вбачає підстав для виходу за межі встановленого судом першої інстанції способу захисту та для безпосереднього визначення конкретного розміру пенсії.
Таким чином, встановлені у справі обставини свідчать про те, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачки, не забезпечив належного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), який фактично враховувався при призначенні пенсії, у порядку, передбаченому частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності застосування відповідачем іншого показника середньої заробітної плати та здійснення індексації шляхом встановлення щомісячних доплат не спростовують наведених висновків.
Апеляційна скарга не містить доводів, які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене підстави для скасування або зміни рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимоги та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області- залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2026 року у справі №280/2959/26 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Кальник