Справа № 445/3541/25
провадження № 2/445/782/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати за нею право власності на земельну ділянку та право на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - бабця позивача, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,9312 га, яка складається із двох земельних ділянок: площею 0,5801 га., кадастровий номер [номер приховано]:11:000:0041, та площею 0,3511 га., кадастровий номер [номер приховано]:11:000:0694, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Сасівської сільської ради Золочівського району Львівської області. Інших спадкоємців у померлої ОСОБА_2 немає, спадкова справа не заводилась, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру. Після смерті бабусі позивач фактично прийняла спадщину. З метою отримання свідоцтва на право на спадщину в установленому законом порядку остання звернулася до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва на право власності на спадкове майно їй було відмовлено, у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували право власності на дане майно за спадкодавцем. Разом з тим, вказує, що ОСОБА_2 рішенням від 16.12.1993 року виконавчого комітету Сасівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області «Про безоплатну передачу земельних ділянок у приватизаційну власність наданих для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлових будинків» затверджено її заяву про передачу у приватну власність безплатно земельної ділянки площею 0,25 та 0,23 га для ведення особистого підсобного господарства. На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування спадкодавиця повинна була зареєструвати право власності на дану земельну ділянку, але не встигла, оскільки померла. Окрім того у правовстановлюючих документах спадкодавиці вбачаються розбіжності у її імені, а саме: у Державному акті на право власності на земельну ділянку її ім`я вказано як " ОСОБА_3 ", однак правильно " ОСОБА_4 ", що підтверджується копією свідоцтва про смерть даної громадянки серії НОМЕР_1 від 13.12.2001 року, та копією свідоцтва про народження матері позивачки ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 21.11.1952 року. У зв`язку з цим, 19.05.2025 позивач звернулася з письмовою заявою до Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо виправлення помилки у імені власника земельної ділянки в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 061784 від 24.05.2004, однак у задоволенні заяви їй було відмовлено. У зв`язку з наведеним, позивач просить суд встановити факт, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 061784 від 24.05.2004,, виданий на ім`я " ОСОБА_2 " фактично належить ОСОБА_2 та просить визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В підготовче судове засідання позивач не з`явилася, однак, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності їх представника, вимоги позову визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ушня Золочівського району Львівської області.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 вбачається, що позивач є онукою спадкодавця.
З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 061784 від 24.05.2004 року, вбачається, що ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 16 квітня 2004 року № 169, є власником земельної ділянки площею 0,9312 га, яка складається із двох земельних ділянок: площею 0,5801 га, кадастровий номер [номер приховано]:11:000:0041, та площею 0,3511 га, кадастровий номер [номер приховано]:10:000:0694, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Сасівської сільської ради Золочівського району Львівської області.
Оглянувши рішення від 16.12.1993 року виконавчого комітету Сасівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області "Про безоплатну передачу замельних ділянок у приватизаційну власність наданих для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлових будинків», суд прийшов до висновку, що земельні ділянки площею 0,25 та 0,23 га. були передані померлій ОСОБА_2 у власність для ведення особистого підсобного господарства і для обслуговування особистого підсобного господарства. Тобто спадкодавець ОСОБА_2 подала відповідну заяву, однак не встигла зареєструвати право власності на дану земельну ділянку, оскільки померла.
Відповідно до довідки № 248 від 22.05.2025, виданої Золочівською міською радою Золочівського району Львівської області про те, що останнє постійне місце проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було АДРЕСА_1 . По наявних відомостях Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області заповіт від імені ОСОБА_2 в Сасівській сільській раді Золочівського району Львівської області не посвідчувався. На день смерті громадянка ОСОБА_2 була зареєстрована АДРЕСА_1 та проживала одна.
Як вбачається з витягу зі Спадкового реєстру № 81309217, інформація після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня, що свідчить про те, що ніхто із можливих спадкоємців не звертався із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
З відповіді Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Львівській області на заяву ОСОБА_1 щодо виправлення помилки в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 061784, площею 0,9312 га, а саме: ОСОБА_2 на ОСОБА_2 Відділ № 3 Управління забезпечення державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повідомляє, що до 2013 року згідно Інструкції про видачу та зберігання бланків державних актів на право на земельні ділянки, право постійного користування землею (затверджена Наказом Державного комітету України з земельних ресурсів № 43 від 04.05.1999 року із усіма наступними змінами) виправлення виявлених орфографічних чи технічних помилок у бланку державного акту заборонялось, а при втраті, псуванні (виявлення орфографічних, технічних помилок) державного акта на право власності на земельну ділянку проводилась видача нового державного акту взамін втраченого чи зіпсованого. 3 2013 року видача та реєстрація державних актів на право на земельні ділянки припинена. Вищевказаний Наказ № 43 від 04.05.1999 року втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 404 від 03.07.2013 року.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином з врахуванням того, що спадщина до майна померлої ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірні правовідносини поширюються норми ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Верховний Суд в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, та від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 у справі тотожних правовідносин, прийшов до висновків, що у випадку, коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. До складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
З врахуванням того, що представником відповідача позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивач має право на спадкування майна після смерті бабусі, як спадкоємець за законом, спадщину фактично прийняла, відсутність інформації про осіб, які фактично прийняли спадщину та/або звернулися з відповідною заявою про прийняття спадщини, відсутність у позивача належного правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку, та наявність розбіжностей у документах спадкодавиці, що є перешкодою для реалізації нею свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.2, 4, 5, 11, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 272 ,273, 293, 315 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392ЦК України, ст. 524, 527, 529, 534, 548, 549 ЦК УРСР, суд
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 061784 від 24.05.2004, виданий на ім`я " ОСОБА_2 " фактично належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку площею 0,9312 га, яка складається із двох земельних ділянок: площею 0,5801 га, кадастровий номер [номер приховано]:11:000:0041, та площею 0,3511 га, кадастровий номер [номер приховано]:10:000:0694, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Сасівської сільської ради Золочівського району Львівської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 0617845 від 24.05.2004, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,25 та 0,23 га, для ведення особистого підсобного господарства і для обслуговування особистого підсобного господарства, яка була передана ОСОБА_2 рішенням від 16.12.1993 року виконавчого комітету Сасівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Львівської області «Про безоплатну передачу замельних ділянок у приватизаційну власність наданих для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлових будинків» та отримання документів на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,25 та 0,23 га, для ведення особистого підсобного господарства і для обслуговування особистого підсобного господарства.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 22.09.2026.
Суддя В. М. Сивак