ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 жовтня 2026 року справа № 215/7701/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Сафронова С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 215/7701/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Номеровської Тетяни Миколаївни про встановлення відсутності компетенції,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 215/7701/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Номеровської Тетяни Миколаївни про встановлення відсутності компетенції відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 215/7701/24.
25 вересня 2026 року матеріали адміністративної справи № 215/7701/24 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що її подано без додержання вимог, установлених пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюється у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328 грн.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у цій справі судовий збір становить 3 328 грн.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на свій тяжкий майновий стан.
На підтвердження зазначених обставин заявником надано довідку Управління праці та соціального захисту населення Тернівського району м. Кривого Рогу, відповідно до якої за період з січня 2025 року по липень 2026 року ним отримано компенсацію за надання соціальних послуг на непрофесійній основі з догляду за ОСОБА_2 у загальному розмірі 42 303,00 грн.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» підлягають застосуванню з урахуванням конкретних обставин майнового стану особи та необхідності забезпечення реального доступу до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога щодо сплати судових зборів у зв`язку з поданням позову сама по собі не може вважатися обмеженням права доступу до суду, однак при оцінці дотримання права на доступ до суду мають враховуватися конкретні обставини справи, у тому числі спроможність заявника сплатити відповідний збір.
Суд бере до уваги, що заявником надано документ, який підтверджує отримання ним за період з січня 2025 року по липень 2026 року доходу у розмірі 42 303,00 грн, а також враховує співвідношення визначеного законом розміру судового збору та зазначеного доходу.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що наявні підстави для врахування майнового стану ОСОБА_1 та зменшення розміру судового збору, належного до сплати за подання апеляційної скарги.
Водночас надані заявником документи не дають підстав для повного звільнення його від сплати судового збору.
Враховуючи наведені обставини, з метою забезпечення права заявника на доступ до правосуддя, суд вважає за можливе зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, до 1 269,09 грн.
Зазначений розмір судового збору становить 3 відсотки від суми 42 303,00 грн, зазначеної у наданій заявником довідці, та, на переконання суду, ураховує як майновий стан заявника, так і необхідність дотримання вимог законодавства щодо сплати судового збору.
Отже, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає частковому задоволенню шляхом зменшення розміру судового збору до 1 269,09 грн.
Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених цим Кодексом, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення встановленого недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у визначеному судом розмірі 1 269,09 грн.
Керуючись статтями 133, 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИЛА:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору -задовольнити частково.
Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, належного до сплати за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 215/7701/24, до 1 269,09 грн.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 215/7701/24 -залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до Третього апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 1 269,09 грн.
У разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк вона буде повернута особі, яка її подала, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сафронова С.В.