П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/524/26
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Дата і місце ухвалення 14.05.2026р., м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Тарновецького І.І.,
Шевчук О.А.,
за участю секретаря - Кніш Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування актів, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2026 року акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулось до суду першої інстанції з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування актів, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 02.12.2025р. № 1963 "Про накладення штрафу на АТ "ОДЕСАГАЗ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу";
- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 02.12.2025р. № 201-р "Про усунення порушень АТ "ОДЕСАГАЗ".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт посилався на те, що 27 червня 2025 року на засіданні НКРЕКП, ураховуючи заяву позивача від 11.06.2025 № 02/08-536, було прийнято постанову від 27.06.2025 № 978, якою вирішено провести позапланову перевірку АТ "ОДЕСАГАЗ" у частині питань, необхідність яких стала підставою для здійснення цього заходу. Тобто, як зазначив апелянт, саме звернення позивача стало підставою проведення заходів контролю, а отже його посилання на незаконність такої підстави не заслуговує на увагу.
Апелянт зазначив, що проведення позапланової виїзної перевірки щодо дій позивача при несанкціонованому відборі природного газу з боку АТ «Одеський припортовий завод» за вересень 2024 року, здійснено з метою виконання принципів належного врядування та недопущення негативного впливу наслідків таких дій на права та законні інтереси споживачів природного газу, з огляду саме на ініціативу позивача.
Також апелянт посилався на те, що діяльність НКРЕКП, у тому числі по проведенню державних контрольних заходів, спрямована саме на забезпечення енергетичної безпеки та забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури, що є складовими частинами стратегії національної безпеки України, затвердженої указом Президента України від 14.09.2020 № 392/2020, не виконання якої в умовах військового стану несе загрози, що мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Апелянт посилався на те, що перевіркою було встановлено, що між ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «ОДЕСАГАЗ» не укладено технічну угоду, що є недотриманням АТ «ОДЕСАГАЗ» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, а саме: абзацу другого пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС, у частині регулювання взаємовідносин стосовно визначення фізико-хімічних показників, правил обліку, приймання-передачі природного газу тощо технічною угодою.
Також апелянт посилався на те, що згідно абзацу першого пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ встановлено, що за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді та після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам, споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи. При цьому, якщо споживач здійснює відбір/споживання природного газу у випадках, визначених абзацом першим цього пункту, такий споживач зобов`язаний оплатити вартість відбору природного газу.
Як вказав апелянт, в ході перевірки було встановлено, що закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам, у відповідності до направленого АТ «ОДЕСАГАЗ» на адресу АТ «ОПЗ» повідомлення про припинення газопостачання, відбулось з газової доби 08 вересня 2024 року. Тобто з 7:00 год. 08 вересня 2024 року АТ «ОПЗ» не мав права споживати природний газ. Перевіркою встановлено, що Ліцензіатом направлялись на адресу споживача листи із розрахунком сплати за несанкціонований відбір та відповідні рахунки. Встановлено, що ТОВ «Оператор ГТС України» звертав увагу AT «ОДЕСАГАЗ» на виконання умов договору від 31.01.2020 № [номер приховано] (розділ XV Договору), положень Кодексу ГТС та наполягав на здійсненні AT «ОДЕСАГАЗ» оплати вартості несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи у термін до 20.10.2024.
При цьому, як зазначив апелянт, АТ «ОДЕСАГАЗ» залишило без розгляду вимогу ТОВ «Оператор ГТС України» про сплату рахунку за несанкціонований відбір природного газу та не перерахувало на рахунок ТОВ «Оператор ГТС України» кошти за несанкціонований відбір.
З огляду на зазначене апелянт вважає, що позивачем недотримано вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу в частині зобов`язання оператора газорозподільної системи сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір.
В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що при визначенні розміру штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов та при визначенні розміру штрафів за зловживання на оптовому енергетичному ринку, НКРЕКП, зокрема, керується принципами пропорційності покарання та порушення, ефективності, розумності та недискримінаційності. В свою чергу застосування штрафних санкцій віднесено до дискреційних повноважень відповідача, яке застосовується із врахуванням інших чинників, які впливають як на наявність підстав для застосування, зокрема, штрафної санкції, так і на її розмір.
Апелянт вважає безпідставною позицію позивача щодо застосування НКРЕКП дискримінаційного підходу до нього при вирішенні питання про накладення штрафної санкції.
Апелянт вважає, що НКРЕКП застосувала до позивача санкції в межах наданих повноважень і підстави для їх скасування відсутні.
З огляду на вищевикладене апелянт не вбачає підстав для задоволення позовних вимог АТ «ОДЕСАГАЗ», а тому просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" відповідно до Постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017 р. № 841 "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу АТ "ОДЕСАГАЗ" та від 31.05.20219 р. №920 "Про внесення змін до постанов НКРЕКП від 29.06.2017 р. №841" здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території Одеси та Одеської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває в власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Оператора газорозподільної мережі.
11.06.2025 року позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявою № 02/08-536 щодо несанкціонованого відбору природного газу з боку АТ "Одеський припортовий завод" за вересень 2024 року.
Постановою НКРЕКП від 27.06.2025р. № 978 відповідно до п.1 ч.7 ст.19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», з урахуванням заяви АТ "ОДЕСАГАЗ" від 11.06.2025 р. № 02/08-536, було призначено проведення позапланової виїзної перевірки позивача у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.
За результатами проведення перевірки посадовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг складено акт від 06.11.2025 р. № 275.
В акті зазначено, що до переліку питань щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу входило дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, з питань дій АТ «ОДЕСАГАЗ» при несанкціонованому відборі природного газу АТ «Одеський припортовий завод» за вересень 2024 року, зокрема положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493 (далі - Кодекс ГТС), розділу X Кодексу ГТС, глави 6 розділу XII Кодексу ГТС, глави 1 розділу XXI Кодексу ГТС.
Також в акті вказано, що в ході перевірки комісією встановлено, що фізична доставка природного газу Оператором ГРМ на об`єкти АТ «Одеський припортовий завод» за адресою: Одеська обл. м. Южне, вул. Заводська, буд. 3 здійснюється на умовах Договору розподілу природного газу від 01.01.2016 № 009136, який укладено між АТ «ОДЕСАГАЗ» та АТ «Одеський припортовий завод» (далі - АТ «ОПЗ»). АТ «ОПЗ» знаходиться в зоні ліцензійної діяльності АТ «ОДЕСАГАЗ», на якій розташовані тільки газорозподільні системи Товариства, у зв`язку із чим між АТ «ОДЕСАГАЗ» та АТ «ОПЗ» виникають правові, технічні та організаційні взаємовідносини, які регулюються, зокрема Кодексом ГРМ, Кодексом ГТС, умовами укладеного договору розподілу природного газу тощо.
З інформації, наданої Ліцензіатом листом від 04.11.2025 № 08/1142 встановлено, що технічна угода між АТ «ОДЕСАГАЗ», як оператором ГРМ та ТОВ «Оператор ГТС України», як оператором ГТС не укладена.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «ОДЕСАГАЗ» не укладено технічну угоду, що є недотриманням АТ «ОДЕСАГАЗ» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, а саме: абзацу другого пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС, у частині регулювання взаємовідносин стосовно визначення ФХП, правил обліку, приймання-передачі природного газу тощо технічною угодою.
Крім того, перевіряючі дійшли висновку про недотримання АТ «ОДЕСАГАЗ» вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, а саме: пункту 3 глави 1 розділу ХХІ Кодексу ГТС, у частині зобов`язання оператора газорозподільної системи сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір.
02.12.2025 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі акту від 06.11.2025 р. № 275 прийнято постанову № 1963 "Про накладення штрафу на АТ "ОДЕСАГАЗ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу", якою на позивача накладено штраф у розмірі 256734 грн.
Також 02.12.2025 р. відповідачем прийнято розпорядження № 201-р "Про усунення порушень АТ "ОДЕСАГАЗ", яким позивача зобов`язано усунути порушення нормативно правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, а саме Кодексу ГТС, і для чого у строк:
1) до 31.12.2025 р. забезпечити провадження діяльності з розподілу природного газу за наявності технічної угоди між ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" та АТ "ОДЕСАГАЗ". Про виконання зазначеного зобов`язання повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Одеській області у термін до 15.01.2026 р. з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів;
2) до 01.07.2026 р. сплатити ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" плату за несанкціонований відбір, зазначену в Акті № 275. Про виконання зазначеного зобов`язання повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Одеській області у термін до 15.07.2026 р. з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.
Не погоджуючись з прийнятими 02.12.2025 року постановою № 1963 про накладення штрафу та розпорядженням № 201-р про усунення порушень, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову АТ "ОДЕСАГАЗ", з огляду на наступне:
В якості підстав визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанови та розпорядженням, товариство посилалось на незаконність проведення позапланової перевірки, порушення порядку розгляду та прийняття постанови про накладення штрафу, порушення порядку застосування санкцій, а також безпідставність висновків НКРЕКП про порушення товариством нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
Таким чином, першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати особам реалізацію й захист їх прав.
Тобто, обставини щодо дотримання відповідачем процедури призначення та проведення перевірки підлягають першочерговому дослідженню та встановленню.
Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність підстав для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки, колегія суддів зазначає наступне:
Згідно ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 р. № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 1540-VIII, регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом.
Згідно ч. 1-3 ст.19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії", законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
У пункті 7 ст.19 Закону № 1540-VIII визначені підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, а саме:
1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;
2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;
3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;
5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.
Звертаючись з даним позовом до суду першої інстанції , позивач вказував на те, що згідно з приписами Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. № 303, здійснення заходів державного контролю у цей період дозволяється лише як винятковий захід за наявності загроз, що мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Позивач вважає, що наказ про проведення перевірки не містив належного обґрунтування наявності таких специфічних загроз, що свідчить про порушення процедурних гарантій діяльності суб`єкта господарювання у правовому режимі воєнного стану.
Згідно постанови від 13.03.2022р. № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", в редакції, яка діяла на дату прийняття відповідачем рішення про проведення перевірки, Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (п. 1 Постанови № 303).
Згідно п. 2 Постанови № 303, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Пунктом 3 Постанови № 303 передбачено, що протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері організації та проведення азартних ігор та у лотерейній сфері - за рішенням Державного агентства ПлейСіті відповідно до статті 10 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" та статті 13 Закону України "Про державні лотереї в Україні".
Аналіз викладеного дає підстави дійти до висновку, що протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Разом з тим Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг має право проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов на підставі свого рішення, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 06.08.2026 року у справі №460/8001/25.
Як вбачається з постанови НКРЕКП від 27.06.2025р. № 978, підставою для проведення позапланової перевірки позивача було подання АТ "ОДЕСАГАЗ" заяви від 11.06.2025 р. №02/08-536, у зв`язку з чим така перевірка була проведена відповідно до п.1 ч.7 ст.19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
В свою чергу з урахуванням положень Постанови № 303, суд першої інстанції вірно зазначив, що самої лише формальної підстави, передбаченої ст.19 Закону № 1540-VIII (зокрема, заяви суб`єкта господарювання), недостатньо, оскільки необхідною умовою є наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
У постанові НКРЕКП від 27.06.2025р. № 978 зазначено, що підставою для проведення перевірки було подання АТ "ОДЕСАГАЗ" заяви від 11.06.2025р., при цьому у вказаному розпорядчому документі не вказано про наявність умов, передбачених постановою КМУ № 303 та не обґрунтовано в чому полягає така загроза.
Відповідачем не надано до суду доказів, які дають підстави вважати, що позапланова виїзна перевірка позивача здійснена на підставі пункту 3 Постанови КМУ від 13.03.2022 № 303, як і не надано обґрунтованих пояснень, яким чином питання, які перевірялись під час перевірки, можуть нести загрозу, яка б мала значний негативний вплив на права та інтереси людей.
Посилання НКРЕКП на статтю 1 Закону України «Про національну безпеку України», якою визначено поняття державної безпеки, як на підставу правомірності проведення позапланової перевірки є необґрунтованим, оскільки не дозволяє ідентифікувати конкретну підставу визначену пунктом 3 Постановою КМУ № 303.
Враховуючи зазначені положення Постанови № 303, суд першої інстанції правильно виснував, що відповідачем не доведено наявності правових підстав та належного обґрунтування для призначення і проведення позапланової виїзної перевірки АТ «Одесагаз» в умовах дії воєнного стану.
В свою чергу невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.
Що стосується порушення порядку розгляду акту перевірки та прийняття постанови про накладення штрафу, слід зазначити наступне:
Судом встановлено, що НКРЕКП на 02.12.2025 року було призначено засідання для розгляду висновків акту перевірки від 06.11.2025 р. № 275 та прийняття рішення про застосування до позивача передбачених Законом санкцій.
Згідно ч.1-3 ст.14 Закону № 1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, медіа та інші заінтересовані особи.
Порядок організації діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, пов`язаної із здійсненням її повноважень визначено відповідним Регламентом, затвердженим Постановою НКРЕКП від 06.12.2016 р. № 2133 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 17.01.2020 р. № 190) (далі - Регламент).
Згідно п.7.6-7.8. Регламенту, НКРЕКП може запросити представників ліцензіатів або посадову особу ліцензіата на розгляд питань щодо: застосування санкцій до ліцензіатів; встановлення (затвердження, перегляду) тарифів ліцензіата; схвалення інвестиційних програм та змін до них. Представництво ліцензіатів, запрошених із вказаних питань, має бути забезпечено на рівні не нижче керівників ліцензіатів або осіб, які виконують їх обов`язки.
Учасники засідання зобов`язані зареєструватися у встановленому цим Регламентом порядку, давати правдиві пояснення та надавати документи, необхідні для всебічного розгляду питання.
Учасники засідання мають право давати усні та письмові пояснення, викладати свої думки з питань, що розглядаються, ставити з дозволу головуючого питання іншим учасникам засідання.
Пунктами 7.14.-7.15 Регламенту передбачено, що учасники виступають з трибуни безпосередньо на засіданні НКРЕКП, а у випадках визначених цим Регламентом, дистанційно шляхом застосування технічних засобів та після виступу представника структурного підрозділу апарату НКРЕКП питання ставлять доповідачу.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказував на те, що відповідачем не було належним чином повідомлено товариство про проведення засідання, оскільки повідомлення про проведення засідання НКРЕКП від 02.12.2025 р., на якому розглядалася питання про накладення штрафу та прийняття розпорядження, надійшло на адресу товариства лише 15.12.2025 р. Вважає, що внаслідок цього товариство було позбавлено можливості реалізувати своє право на участь у процесі прийняття рішення, надати додаткові пояснення та заперечення безпосередньо під час слухань.
Заперечуючи проти вказаних доводів позивача, відповідач посилався на те, що згідно з даними онлайн-реєстрації через Google Forms, представники АТ "ОДЕСАГАЗ" нібито зареєструвалися для участі, проте у полі "Чи плануєте ви виступ на засіданні? " обрали відповідь "Ні". На думку відповідача, це свідчить про обізнаність позивача та добровільну відмову від усних виступів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови про накладення штрафу має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження щодо розгляду вказаного питання та дотримання прав та гарантій суб`єкта господарювання, щодо якого вирішується питання про застосування фінансових санкцій.
В даному випадку відповідачем не надано доказів належного сповіщення позивача про дату та час засідання НКРЕКП. Відповідач не надав доказів надсилання АТ "ОДЕСАГАЗ" окремого адресного повідомлення про розгляд саме акта перевірки № 275.
В свою чергу суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо реєстрації представників позивача через "Гугл Форму" та нібито обраної ними опції відмови від виступу, оскільки сама по собі наявність технічної можливості заповнення електронної форми не може підміняти собою встановлений законом порядок належного повідомлення особи про час та місце розгляду справи про правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неналежне повідомлення ліцензіата про дату та час засідання, на якому вирішується питання про притягнення його до відповідальності, є істотним порушенням процедури прийняття рішення, що позбавило позивача можливості скористатися правами, передбаченими п.7.7 Регламенту та тягне за собою визнання акта, прийнятого за наслідком такої процедури протиправним та його скасування.
В свою чергу специфіка функціонування газотранспортної системи України та правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України визначено в Кодексі газотранспортної системи від 30.09.2015 р. № 2493 (далі - Кодекс ГТС).
Згідно приписів глави 1 розділу IV Кодексу ГТС взаємовідносини між суміжними операторами газотранспортних систем регулюються угодою, укладеною відповідно до вимог цього Кодексу та Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/703 від 30 квітня 2015 року, яким запроваджується кодекс мереж щодо правил взаємодії та обміну даними.
Правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG / оператором газосховища / газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
Взаємовідносини стосовно визначення ФХП, правил обліку, приймання-передачі природного газу тощо регулюються положеннями цього Кодексу та технічною угодою, укладеною між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/суміжним газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем, яка передбачає: засади обміну інформацією, у тому числі специфікаціями у форматі даних і протоколів, які дають можливість співпраці із системою обміну інформацією оператора газотранспортної системи; установлення граничнодопустимих значень мінімального та максимального тиску газу; порядок визначення кількості природного газу та порядок визначення фізико-хімічних показників природного газу; порядок обмеження (припинення) транспортування природного газу у випадку невідповідності фізико-хімічним показникам, зазначеним у цьому Кодексі; порядок перевірки, повірки (у тому числі спільної) комерційних вузлів обліку газу; порядок надання доступу до телеметричних та вимірювально-розрахункових даних; порядок отримання вихідної інформації від комерційного (дублюючого) вузла обліку; зобов`язання стосовно передачі прогнозних обсягів закачування та відбору природного газу у терміни і на засадах, визначених у Кодексі (для оператора газосховища); порядок надання відомостей, необхідних для проведення розподілу планових обсягів транспортування замовникам послуг транспортування в точках входу/виходу; порядок узгодження графіків та порядок проведення ремонтних робіт і робіт з модернізації, які мають вплив на умови роботи суміжних систем; порядок дій на випадок виникнення перебоїв у роботі суміжних систем; порядок повідомлення про аварії та порядок взаємодії сторін у разі їх виникнення; порядок взаємодії та контактні дані диспетчерських служб оператора газотранспортної системи та оператора газосховищ; порядок обміну інформацією стосовно запланованих інвестицій, які мають вплив на умови роботи суміжних систем (для операторів суміжних систем); порядок врегулювання спорів; перелік комерційних та/або дублюючих вузлів обліку газу, встановлених у фізичних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, які визначаються технічною угодою.
Оператор газорозподільної системи зобов`язаний укласти договір постачання природного газу з постачальником для покриття об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу та у відносинах з оператором газотранспортної системи діє як споживач, крім випадку закупівлі природного газу відповідно до положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
При наявності діючого постачальника оператор газорозподільної системи також має право закуповувати природний газ у власника природного газу (у тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця) для покриття об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу. У такому випадку оператор газорозподільної системи у відносинах з оператором газотранспортної системи діє як замовник послуг транспортування з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом. При використанні природного газу на власні потреби для власної господарської діяльності оператор газорозподільної системи є споживачем.
Таким чином згідно з положеннями абз.3 п.2 вказаної глави АТ "ОДЕСАГАЗ", як оператор газорозподільної системи, зобов`язаний укласти технічну угоду з ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ".
З огляду на встановлення в ході перевірки факту не укладення технічної угоди між позивачем на ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ", відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС.
Разом з тим встановлено, що 30.09.2025р. АТ "ОДЕСАГАЗ" листом за вих. № 1681/22 направило Оператору ГТС два примірники технічної угоди для підписання; станом на дату перевірки відповіді від ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" щодо результатів розгляду вищевказаного листа не надходило".
Таким чином, на дату проведення перевірки між АТ "ОДЕСАГАЗ" та ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" проходила процедура погодження умов Технічної угоди про умови приймання-передачі природного газу.
Однак вказаним обставинам НКРЕКП належної правової оцінки не надала та обмежилась констатацією факту порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що зазначені вище обставини щодо направлення АТ "ОДЕСАГАЗ" проєкту угоди на адресу ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" свідчать про вжиття позивачем належних заходів з метою виконання вимог абзацу 2 пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС та наявність об`єктивних причин недотримання таких вимог, а тому не може кваліфікуватися як винне порушення ліцензійних умов з боку позивача.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованим притягнення АТ "ОДЕСАГАЗ" до фінансової відповідальності за недотримання вимог абзацу 2 пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС.
Щодо висновків про недотримання позивачем вимог пункту 3 глави 1 розділу ХХІ Кодексу ГТС у частині зобов`язання оператора газорозподільної системи сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір, слід зазначити наступне:
Згідно ч. 5 ст.1 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу у таких випадках: за відсутності споживача в Реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду; за відсутності Оператора ГРМ у Реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду, крім випадку закупівлі природного газу відповідно до положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу; після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам; шляхом самовільного під`єднання до газотранспортної системи та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку прямого споживача; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу прямого споживача.
Відповідно до п.1-3 глави Х Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи має право припинити (обмежити) транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках: визнання аварійним стану систем газопостачання; невідповідності якості природного газу на точці входу.
Оператор газотранспортної системи зобов`язаний припинити (обмежити) транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках: несанкціонованого відбору природного газу (крім оператора газорозподільної системи); відсутності договірної потужності у точці входу/виходу; направлення замовником послуг транспортування повідомлення/доручення про припинення (обмеження) транспортування природного газу до точки виходу, в якій споживач, що порушує умови договору на постачання, одержує природний газ; недостатності фінансового забезпечення у замовника послуг транспортування, невиконання умов договору транспортування природного газу; в інших випадках, передбачених законодавством.
Оператор газотранспортної системи/замовник послуг транспортування надає повідомлення/доручення про припинення (обмеження) транспортування природного газу виконавцю з використанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи. Відповідальність за наявність підстав для припинення (обмеження) транспортування/постачання природного газу несе ініціатор такого припинення (обмеження).
Припинення (обмеження) транспортування природного газу здійснюється у порядку, встановленому цим розділом, договором транспортування, Правилами постачання природного газу та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання припинення (обмеження) транспортування природного газу.
За п.5-7 глави Кодексу ГТС повідомлення про припинення (обмеження) можуть стосуватися лише тих фізичних точок виходу, стосовно яких існують технічні можливості здійснення припинення (обмеження) транспортування природного газу до споживача.
До повідомлення про припинення (обмеження) транспортування природного газу додаються документи, які підтверджують наявність умов припинення (обмеження) транспортування/постачання природного газу, визначених Правилами постачання природного газу.
У повідомленні про припинення (обмеження) транспортування природного газу замовник послуг транспортування (постачальник) зобов`язаний визначити, зокрема: точку виходу, якої стосується повідомлення; дату припинення (обмеження) транспортування природного газу оператором газотранспортної системи до точки виходу, в якій споживач одержує природний газ, але не раніше строку, визначеного Правилами постачання природного газу; підставу припинення (обмеження) транспортування/постачання природного газу; дані представника замовника послуг транспортування (постачальника), який має повноваження на цілодобові контакти з оператором газотранспортної системи (ім`я, прізвище, посада, номер телефону та факс), у тому числі для прийняття обов`язкового письмового рішення стосовно відкликання повідомлення.
У разі припинення (обмеження) постачання природного газу бюджетним установам та організаціям повідомлення про припинення (обмеження) транспортування природного газу повинно бути надіслане оператору газотранспортної системи разом з документами, визначеними пунктом 6 цієї глави, не пізніше одинадцяти днів до зазначеної в повідомленні дати припинення (обмеження) транспортування природного газу, у разі припинення (обмеження) постачання природного газу на підприємствах металургійної та хімічної промисловості - не пізніше 6 (шести) календарних днів до зазначеної у повідомленні дати припинення (обмеження) транспортування природного газу, у разі припинення (обмеження) постачання природного газу іншим споживачам - не пізніше чотирьох календарних днів до зазначеної в повідомленні дати припинення (обмеження) транспортування природного газу.
Згідно приписів глави 1 розділу ХХІ Кодексу ГТС у випадку несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи оператор газотранспортної системи стягує плату за несанкціонований відбір, що включає, у тому числі вартість потужності точки виходу до газорозподільної системи/прямого споживача.
Оператор газотранспортної системи складає та направляє відповідному оператору газорозподільної системи/прямому споживачу односторонній акт про несанкціонований відбір та рахунок на оплату у строк до 14 числа місяця, наступного за місяцем здійснення несанкціонованого відбору.
Односторонній акт про несанкціонований відбір підписується оператором газотранспортної системи, у якому зазначається, зокрема: EIC-код оператора газорозподільної системи/прямого споживача, через точку виходу до якого відбувся несанкціонований відбір газу; обсяг несанкціонованого відбору природного газу; розрахунок плати за несанкціонований відбір; дата складання акта.
Оператор газорозподільної системи/прямий споживач зобов`язані сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір.
Відповідно до ч.2, 3 ст.22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, та суб`єктів, що належать до особливої групи споживачів, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30 денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта, щодо якого здійснювалася перевірка, санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 р. № 329-VIII (далі - Закон №329-VIII) встановлено порядок відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку природного газу.
Зокрема, в ч.1 цієї статті закріплено, що суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно ч.3, 5, 6 ст.59 Закону №329-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) припинення дії ліцензії.
Під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами. Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.
Так, в ході перевірки було з`ясовано, що 02.09.2024 року о 17:51 Оператор ГТС сформував та надіслав на адресу АТ «ОДЕСАГАЗ» через Інформаційну платформу Оператора ГТС електронний «реєстр-повідомлення» про споживачів, зокрема АТ «ОПЗ», у зоні ліцензійної діяльності Оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.
03.09.2024 року АТ «ОДЕСАГАЗ» було направлено письмове повідомлення про припинення газопостачання споживачу АТ «ОПЗ» з 08.09.2024 разом із вимогою самостійно припинити споживання природного газу.
Встановлено, що у період з 08 по 13 вересня 2024 року відбулось чотири виїзди представників Оператора ГРМ на адресу АТ «ОПЗ» з метою перекриття вимикаючого пристрою на газопроводі, що розташований на території споживача, однак доступі на територію ОПЗ було відмовлено, про що складено Акти про недопуск на об`єкт споживача.
Також встановлено, що задля сприяння припинення газопостачання із застосуванням (узгодженням) іншої схеми газопостачання об`єктів АТ «ОПЗ» Ліцензіатом надсилались листи на адресу ТОВ «Оператор ГТС України» в сприянні у припиненні газопостачання АТ «ОПЗ», на що отримано відмову у вжитті заходів.
В акті зазначено, що АТ «ОДЕСАГАЗ» не зверталось до органів внутрішніх справ з метою залучення відповідних представників для сприяння у безперешкодному доступі працівників АТ «ОДЕСАГАЗ» на територію АТ «ОПЗ» до вхідної засувної арматури з метою виконання робіт з припинення газопостачання АТ «ОПЗ».
Вказано, що закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам, у відповідності до направленого АТ «ОДЕСАГАЗ» на адресу АТ «ОПЗ» повідомлення про припинення газопостачання, відбулось з газової доби 08 вересня 2024 року. Тобто з 7:00 08 вересня 2024 року АТ «ОПЗ» не мав права споживати природний газ.
Перевіркою встановлено, що Ліцензіатом направлялись на адресу споживача листи із розрахунком сплати за несанкціонований відбір на загальну суму 221 384 005,11 грн та відповідні рахунки, які наведені в додатку до Акта.
Зазначені рахунки були частково оплачені з боку АТ «ОПЗ» платіжними інструкціями кредитового переказу коштів на загальну суму 38 044 224,93 грн, які наведені в додатку до Акта.
Листом від 15.10.2024 №ТОВВИХ-24-15659 «Щодо несанкціонованого відбору природного газу за вересень 2024 року» ТОВ «Оператор ГТС України» повідомило АТ «ОДЕСАГАЗ», що за результатом здійснення остаточної алокації щодобових подач та відборів замовників послуг транспортування природного газу у період газового місяця вересня 2024 року, зокрема, у точках виходу до газорозподільної системи АТ «ОДЕСАГАЗ», зі сторони АТ «ОДЕСАГАЗ» було допущено факт несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи Оператора ГТС.
Оператором ГТС було складено та направлено АТ «ОДЕСАГАЗ» через електронну канцелярію Інформаційної платформи Оператора ГТС відповідний акт про несанкціонований відбір та рахунок на оплату, а саме: Акт № 09-2024-1910000190-HBГ від 30.09.2024 про несанкціонований відбір за газовий місяць вересень 2024 року на суму 221 399 759,40 грн з ПДВ; Рахунок №09-2024-1910000190-09-НВГ від 30.09.2024 на суму 221 399 759,40 грн з ПДВ.
Однак, як вказав відповідач, АТ «ОДЕСАГАЗ» залишило без розгляду вимогу ТОВ «Оператор ГТС України» про сплату рахунку за несанкціонований відбір природного газу та не перерахувало на рахунок ТОВ «Оператор ГТС України» кошти за несанкціонований відбір.
В ході розгляду справи було встановлено, що представники позивача прибували на об`єкт ОПЗ для вчинення дій щодо припинення розподілу природного газу, однак не були допущені на територію споживача, про що складалися відповідні акти. 10 та 11 вересня 2024 року позивач звертався до Оператора ГТС з листами щодо необхідності зменшення тиску та вжиття заходів, без яких механічне припинення розподілу газу на складному хімічному об`єкті могло бути небезпечним.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував той фак, що ТОВ «ОПЗ» є підприємством хімічної промисловості, функціонування якого пов`язане з технологічними процесами, безпекою персоналу, ризиками для довкілля та суміжної інфраструктури. За таких умов негайне припинення розподілу без аналізу технічних наслідків становить загрозу.
Вказане підтверджується і висновками ДП "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" та науково-технічний аналіз Корпорації "Науковий парк "Київська політехніка", згідно яких відмова АТ "ОДЕСАГАЗ" від "миттєвого" перекриття центральної засувки є технічно правильною й такою, що відповідає принципу ALARP і належній обачності щодо об`єкта ССЗ, оскільки відсутність вузла редукування газу тільки на потреби заводу АТ "ОПЗ" (за межами території АТ "ОПЗ") не дозволяє оператору газорозподільчих мереж АТ "Одесагаз", при існуючий системі газопостачання без порушення чинних норм, знизити тиск газу на підприємство АТ "ОПЗ" без зниження тиску газу існуючим споживачам смт. Чорноморське, с.Гвардійське, с.Нова Дофінівка, с.Нові Біляри та може спричинити техногенну "аварію", згідно вимог Кодексу Цивільного захисту України.
В свою чергу, НКРЕКП не довела, що позивач мав реальну, безпечну та правомірну можливість одноосібно припинити розподіл природного газу ОПЗ у період 08-14 вересня 2024 року, однак безпідставно цього не зробив.
Суд встановив, що позивач вживав заходів, але їх реалізація заблокована фактичними та технічними обставинами, які НКРЕКП не спростувала, тобто АТ "ОДЕСАГАЗ" вчиняло залежні від нього дії щодо припинення розподілу природного газу ОПЗ, а тому висновки НКРЕКП про протиправну бездіяльність позивача є необґрунтованими.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про накладення штрафу від 02.12.2025р. № 1963 прийнята без урахування оцінки вказаним вище обставинам, а також не містить достатньої індивідуалізованої мотивації розміру штрафу, не містить оцінки серйозності і тривалості правопорушення, наслідків правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.
Вказане, як вірно зазначив суд першої інстанції, свідчить про те, що під час прийняття постанови від 02.12.2025 р. № 1963 "Про накладення штрафу на АТ "ОДЕСАГАЗ" відповідачем не враховано всі обставини, що мають значення для належної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства та ліцензійних умов, що призвело до прийняття необґрунтоване рішення про застосування санкцій, передбачених Законом.
Крім того, колегія суддів зважає на те, що в провадженні господарського суду перебуває справа № 916/4972/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Одесагаз", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", предметом якої є правомірність вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про сплату АТ «Одесагаз» заборгованості у сумі 221 399 759,40 грн за несанкціонований відбір природного газу у вересні 2024 року.
Остаточне рішення по даній справі судами не постановлено.
В свою чергу, з огляду на наявність судового спору між товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерним товариством "Одесагаз", в рамках якого оспорюється і сам факт наявності саме несанкціонованого відбору природного газу, видача відповідачем розпорядження щодо зобов`язання позивача сплатити заборгованість перед ТОВ "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ", є на думку суду, передчасним.
Враховуючи все вище зазначене колегія суддів вважає, що постанова від 02.12.2025 р. №1963 "Про накладення штрафу на АТ "ОДЕСАГАЗ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу" є протиправною та підлягає скасуванню, як і розпорядження № 201-р "Про усунення порушень АТ "ОДЕСАГАЗ", яке є похідним від висновків, викладених в акті перевірки № 275 та змісту постанови № 1963 про накладення штрафу.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 02.10.2026 року.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: І.І. Тарновецький
Суддя: О.А. Шевчук