ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/25511/21
УХВАЛА
30 вересня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Осіпової О.О.,
суддів - Златіна С.В., Воловика С.В.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної аудиторської служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи: ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А :
29.09.2026 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної аудиторської служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи: ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Одночасно з апеляційною скаргою Державна аудиторська служба України подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заяви зазначає, що копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року отримала 15 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд», а первинну апеляційну скаргу подала 30 липня 2026 року, тобто в межах строку, встановленого ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначає, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року первинну апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з відсутністю відомостей про формування апеляційної скарги в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення відповідних форм документів та відсутністю відомостей щодо підписання документа кваліфікованим електронним підписом із використанням цих підсистем.
На думку Державної аудиторської служби України, зазначені висновки суду не відповідають дійсним обставинам.
Так, заявник посилається на те, що апеляційну скаргу підписав заступник Голови Держаудитслужби Патюк Станіслав Станіславович, який відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру має право діяти від імені Державної аудиторської служби України.
Також Держаудитслужба зазначає, що у своїй діяльності використовує систему електронного документообігу «АСКОД», яка, за твердженням заявника, інтегрована з підсистемами «Електронний суд» та «Електронний кабінет» ЄСІТС через програмний інтерфейс (API). На підтвердження цього Держаудитслужба посилається на п. 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та укладені договори щодо розширеного клієнтського доступу до підсистем ЄСІТС.
Крім того, заявник зазначає, що в підсистемі «Електронний суд» наявний протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, який, на його думку, підтверджує підписання Патюком С.С. первинної апеляційної скарги та додатків до неї. Також заявник посилається на наявність QR-коду на першій сторінці апеляційної скарги.
З огляду на викладене Держаудитслужба вважає, що первинна апеляційна скарга була належним чином підписана та подана до суду, а тому її повернення було безпідставним. На думку заявника, саме помилкове повернення первинної апеляційної скарги зумовило пропуск строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим цей строк підлягає поновленню.
Звертаючись із повторною апеляційною скаргою, Держаудитслужба фактично заперечує правильність висновків, викладених в ухвалі від 17 серпня 2026 року.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами.
Насамперед, наявність у Патюка Станіслава Станіславовича повноважень на підписання процесуальних документів від імені Державної аудиторської служби України не є спірним питанням, яке зумовило повернення первинної апеляційної скарги.
Таким чином, посилання заявника на положення ч. 3 ст. 55 КАС України та відомості Єдиного державного реєстру щодо повноважень Патюка С.С. не спростовують висновків суду, покладених в основу ухвали від 17 серпня 2026 року, оскільки предметом оцінки суду було не питання наявності повноважень у підписанта, а дотримання встановленого КАС України порядку подання апеляційної скарги в електронній формі.
Сам по собі факт накладення на апеляційну скаргу електронного підпису уповноваженої особи не свідчить про дотримання всіх передбачених процесуальним законом вимог до способу звернення до суду.
Так само не спростовують висновків суду доводи Держаудитслужби про використання нею системи електронного документообігу «АСКОД».
Як зазначає сам заявник, апеляційну скаргу від 29 липня 2026 року № 002500-17/10264-2026 було сформовано саме у СЕД «АСКОД», після чого направлено до підсистеми «Електронний суд» на підставі договору про надання послуг з розширеного клієнтського доступу до підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» ЄСІТС.
Отже, сам заявник підтверджує, що первинна апеляційна скарга була створена поза підсистемою «Електронний суд», а саме у корпоративній системі електронного документообігу «АСКОД».
Посилання на інтеграцію СЕД «АСКОД» із ЄСІТС через програмний інтерфейс (API) характеризує технічний механізм взаємодії відповідних інформаційних систем, однак саме по собі не свідчить про дотримання апелянтом установленого КАС України порядку формування та подання апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів враховує посилання Держаудитслужби на п. 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, яким передбачено можливість підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу та створення електронних документів із використанням корпоративної системи документообігу клієнта.
Водночас наведене положення не може тлумачитися ізольовано від норм КАС України, які визначають загальний процесуальний порядок подання апеляційної скарги.
Сам факт наявності у Держаудитслужби розширеного клієнтського доступу до підсистем ЄСІТС та технічної можливості передавати документи із СЕД «АСКОД» до ЄСІТС не є доказом того, що конкретна апеляційна скарга була подана з дотриманням усіх установлених процесуальних вимог.
Іншими словами, питання технічної інтеграції СЕД «АСКОД» з ЄСІТС та питання відповідності конкретного способу подання апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства не є тотожними.
Не є достатнім підтвердженням дотримання процесуального порядку подання апеляційної скарги і наявність QR-коду на її першій сторінці.
Як зазначає сама Держаудитслужба, QR-код та штрих-код відображаються на документі у разі його підписання як документа системи електронного документообігу, у цьому випадку - СЕД «АСКОД».
Таким чином, наявність QR-коду, навпаки, підтверджує використання при створенні документа системи «АСКОД», що саме по собі не спростовує встановленої судом обставини щодо способу формування апеляційної скарги.
Так само наявність протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису підтверджує факт накладення електронного підпису на відповідний документ, однак не доводить дотримання апелянтом встановленого процесуальним законом порядку його подання до суду.
Отже, Держаудитслужба фактично ототожнює дві різні обставини: підписання документа електронним підписом та належне подання такого документа до суду.
Наявність електронного підпису є необхідною умовою належного подання електронного процесуального документа, однак сама по собі не усуває необхідності дотримання визначеного законом порядку його створення та направлення до суду.
При цьому колегія суддів зазначає, що право на апеляційне оскарження судового рішення, гарантоване Конституцією України та процесуальним законом, реалізується в порядку та строки, визначені законом.
Встановлення процесуальних вимог до форми, змісту та способу подання апеляційної скарги саме по собі не свідчить про надмірний формалізм суду, оскільки такі вимоги спрямовані на забезпечення належного здійснення апеляційного провадження та однакового порядку звернення до суду.
Посилання Держаудитслужби на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності забезпечення доступу до суду та недопустимості надмірного формалізму також не є підставою для поновлення строку в цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Разом з тим, ч. 7 ст. 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Водночас відповідно до положень ч. 8 ст. 44 КАС України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01.06.2020 № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію систем «Електронний суд» та «Електронний кабінет»» з 01.06.2020 у Шостому апеляційному адміністративному суді запроваджено в дослідну експлуатацію систему «Електронний суд», під час якої суду апеляційної інстанції та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.10.2010 № 30 у відповідній редакції в частині функціонування даних підсистем.
Згідно з ч. 6 ст. 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з ч. 8 ст. 18 КАС України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та « Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до п. 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За ті ж порушення з боку особи, що звертається до суду з апеляційною скаргою, передбачено аналогічні процесуальні наслідки, що визначено п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України.
При цьому, відповідно до пп. 15.1 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що її надіслано в електронному вигляді без використання підсистеми «Електронний суд».
Разом з цим, відомості про сформування скаржником апеляційної скарги в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, відсутні, що свідчить про використання відповідачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Суду з апеляційною скаргою.
Отже, оскільки подана апеляційна скарга не створена у підсистемах «Електронний суд» та «Електронний кабінет», і, відповідно, не містить відомостей про підписання документа кваліфікованим електронним підписом із використанням цих підсистем, тому дана апеляційна скарга вважається такою, що не підписано особою, яка її подала.
При постановленні даної ухвали колегією суддів враховувались висновки Верховного Суду, викладені в ухвалах від 25 березня 2024 у справі № 200/1715/23, від 14 липня 2022 року у справі № 460/10401/21, та у постанові від 02.05.2024 у справі № 460/49246/22.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо:
1) апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;
3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
За такого правового регулювання, дану апеляційну скаргу подано в інший спосіб, ніж передбачено нормами КАС України, вважається не підписаною, а тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 298, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи: ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути заявникові.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Суддя-доповідач О.О. Осіпова
Суддя С.В. Златін
Суддя С.В. Воловик