ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/1082/25 пров. № А/857/28416/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Іщук Л.П., Обрізко І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року (головуючий суддя Чаплик І.Д., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод» до Головного управління ДПС у Львівській про визнання протиправними та скасування рішень,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарний завод» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №43400/13- 01-07-08 від 10.10.2024.
визнати протиправним наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 4330-ПП від 15.08.2024.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 4330-ПП від 15.08.2024.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №43400/13-01-07-08 від 10.10.2024.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом безпідставно зроблено висновок про відсутність правових підстав для призначення позапланової виїзної перевірки. Перевірка була призначена відповідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка може здійснюватися у разі отримання контролюючим органом податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Вимога суду щодо додаткового запиту до платника перед перевіркою суперечить правовій природі позапланової перевірки, яка згідно з п.п. 78.1.1 ПК України може бути проведена у разі відсутності пояснень або їх ненадання, що в даному випадку і мало місце.
Крім того, суд без належної оцінки доказів прийняв сторону позивача щодо реальності господарських операцій між ТОВ «Ливарний завод» та ТОВ «Горизонт-2015» (ТОВ «СКТ-ДОВЕР»). Однак перевіркою встановлено відсутність реального руху товарів, на що вказували:
- Відсутність виробничих потужностей, персоналу, складів та обладнання у контрагента;
- Включення останнього до критеріїв ризиковості;
- Непідтвердження реального використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності.
- Відсутність у ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») операцій із придбання послуг оренди техніки.
- Відсутність у ТОВ «Горизонт 2015» складські приміщення для зберігання/ виготовлення чи реалізації ТМЦ передбачених Договором 02.12.2021 №21-12/17
Крім того, позиція контролюючого органу є обґрунтованою. Зокрема, за результатами перевірки встановлено відсутність трудових ресурсів у контрагентів необхідних для виконання заявлених робіт, що свідчить про неможливість фактичного виконання господарських операцій.
Згідно з нормами Податкового кодексу України, господарська операція має підтверджуватися не лише первинними документами, а й відповідати критеріям реальності. Відсутність працівників, техніки, виробничих або логістичних потужностей, а також укладених договорів між третіми особами (у тому числі із субпідрядниками), які могли виконати відповідні роботи або надати відповідні послуги підтверджує обґрунтовані сумніви у дійсності господарської операції.
Більше того, відсутність цивільно-правових договорів з фізичними особами або іншими суб`єктами господарювання, які могли б забезпечити виконання відповідних робіт, свідчить про відсутність економічного змісту такої господарської операції. Відповідно, складена ситуація вказує на документальне оформлення господарської операції, але без факту її виконання.
Позивач не надав переконливих доказів ділової мети таких операцій, що суперечить п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Господарська діяльність має переслідувати економічну доцільність, натомість взаємовідносини з фіктивним контрагентом вказують на спробу отримання податкової вигоди шляхом мінімізації податкового навантаження.
Первинні документи, надані позивачем, не відповідають вимогам до підтвердження реальних операцій згідно з п. 44.1 ПК України та Законом України «Про бухгалтерський облік».
У постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду, застосувавши норми пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК, статей 1, 9 Закону № 996-ХІУ, так само висновувала, що «...правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Верховний Суд у справі №?420/5269/19 зазначив, що «при оцінці реальності операцій, пов`язаних із виконанням робіт чи наданням послуг, необхідним є встановлення наявності у виконавця відповідних трудових і матеріально-технічних ресурсів, обладнання, кваліфікованого персоналу та інших умов, необхідних для фактичного виконання таких операцій. Якщо постачання товару часто може бути здійснено без значних людських чи технічних ресурсів, то наявність цих ресурсів є логічно важливою при виконанні робіт або наданні послуг. Це підтверджує, що для операцій з виконання робіт чи надання послуг особливої важливості набуває встановлення реальної можливості виконання суб`єктом господарювання робіт та послуг».
Фактичні обставини справи.
Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до п.п.16.1.5 п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.78, п.82.2 ст.82 та пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755^1 (із змінами та доповненнями), та на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 15.08.2024 №4330-ПП проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Ливарний Завод» (13823051) з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «СКТ-ДОВЕР» (39950813) за період грудень 2021 року, та правомірності їх відображення у податковій декларації з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток підприємства.
ТОВ «Ливарний Завод» (13823051) укладено договір купівлі-продажу із ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») від 02.12.2021 №21-12/17, згідно якого ТОВ «Ливарний Завод» - «Покупець», а ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ "СКТ-ДОВЕР") - «Продавець»:
Відповідно до умов договору ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних для ТОВ «Ливарний Завод» податкові накладні №35 від 28.12.2021, №21 від 28.12.2021 року.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними, включено до складу податкового кредиту за період грудень 2021 року, що відповідає даним Додатку 1 до податкової Декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
Зокрема, до перевірки ТОВ «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД» було представлено видаткові накладні від 28.12.2021 №228/12/1 т а №228/12/2.
Транспортування товару здійснювалось на основі ТТН № Г113 від 28.12.2021.
Згідно наданих для перевірки документів встановлено, що перелічений у видаткових накладних, виписаних ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») товар, протягом періоду з 28.12.2021 року по 20.08.2024 року ТОВ «Ливарний Завод» списано на витрати в сумі 341 141,00 грн.
Ремонт цеху - 165 937,00 грн; виконання робіт для ТзОВ «Альбуд ЛВ» - 9 938,66; виконання робіт для ТзОВ БК Західєвробуд - 34 585,84; виконання робіт для ТзОВ БК Західєвробуд -18 940,00; виконання робіт для ТзОВ «Вельт капітал» - 62 047,91; виконання робіт для ТзОВ «Західбуд-Плюс» - 16 500,13; виконання робіт для ТзОВ «Будмонтажсервіс» - 19 275,87; виконання робіт для ТзОВ «Західбудпроект»- 13 915,60 грн.
ТОВ «СКТ-ДОВЕР» (39950813) (попередня назва ТОВ «Горизонт-2015») перебуває на обліку в ГУ ДПС у м.Києві (Дніпровський р-н м.Києва).
Стан платника - 0 (платник податків за основним місцем обліку).
Основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель.
Чисельніть працівників - 1 особа.
Основні засоби - відсутні.
Остання декларація з ПДВ подана платником за грудень 2021 року.
Проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено переважну відсутність операцій щодо придбання ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») будівельних матеріалів, які були реалізовані на адресу ТОВ «Ливарний Завод». Так згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») (13823051) документально оформлено реалізацію праймера бітумного (УКТЗЕД [номер приховано]) в кількості 45 шт., проте придбано такого товару (праймер бітумний ТЕХНОНІКОЛЬ №01 (готовий), відро 20 л ) з таким УКТЗЕД всього 7 шт., документально оформлено реалізацію кутиків (125*125*8 20-40; 125*125*8; 75*75*6) в кількості 1,19 т., проте придбання такої назви металовиробів з ідентичним кодом УКТЕД взагалі відсутні тощо.
Протягом грудня 2021 ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») задекларовано також виконання робіт (надання послуг) для ще 5 СГД у значних обсягах.
Однак, відповідно до поданої звітності у ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ- ДОВЕР») відсутні основні засоби (необхідна спеціалізована техніка).
Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність у ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») операцій із придбання послуг оренди техніки.
Протягом відповідних періодів, ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») декларує операції із придбання у значних обсягах запчастин до транспортних засобів, одягу, взуття та тканин.
ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») здійснює маніпуляцію податковою звітністю, формуючи податковий кредит та витрати за рахунок придбання товарів, які не реалізовуються та за своєю специфікою не можуть використовуватися в будівельно-монтажних роботах, що в подальшому дає змогу формувати податкові зобов`язання для третіх осіб та мінімізувати сплату податків.
В ході проведення перевірки, під час проведеного аналізу наявних ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») трудових ресурсів: з однієї сторони - незначна кількість працюючих та з другої сторони - значний обсяг фактично оформлених ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») операцій з придбання та реалізації товарів передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями.
Крім цього, в ході проведення перевірки досліджено операції з транспортування будівельних матеріалів, придбаних ТОВ «Ливарний завод» у ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР»). Відповідно до представлених товарно-транспортних накладних транспортування здійснювалось власними силами ТОВ «Ливарний завод»: пункт навантаження - с.Оброшине, вул. І.Богуна, буд.55.
Однак, проведеним аналізом (даних поданої звітності та даних Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено відсутність у користуванні ТОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») приміщень за даною адресою. А факт відсутності придбання відповідних ТМЦ ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») підтверджує відсутність їх подальшої реалізації на адресу ТОВ «Ливарний завод».
Відповідно до відомостей про об`єкти оподаткування ТОВ "Горизонт 2015» відсутні складські приміщення для зберігання/виготовлення чи реалізації ТМЦ передбачених Договором 02.12.2021 №21-12/17.
ГУ ДПС у Львівській області звертає увагу, що відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) шляхом подання повідомлення за ф.№20-ОПП важливість подачі форми 20-ОПП, оскільки, неподання такого сповіщення виключає можливість податкового органу провести перевірку правомірності складання платником податкових накладних та свідчить про наявність ризику порушення таким платником норм податкового законодавства.
У наданих для перевірки видаткових накладних щодо придбання ТМЦ не ідентифіковано особу (прізвище, ім`я та по батькові), що відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
ТОВ «Ливарний завод» не надано до перевірки інших документів на пеперових чи електронних носіях тощо, який би підтверджував, ким саме здійснювалось приймання - передача товару (як по кількості, так і по якості), що задокументований як придбаний у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР»).
Також у наданій для перевірки товарно-транспортній накладній № Г113 від 28.12.2021 року щодо транспортування придбаних ТМЦ не ідентифіковано відповідальну особу відправника (прізвище, ім`я та по батькові) та не заповнено інформацію щодо вантажно-розвантажувальних операцій (відсутні записи про час навантаження/ розвантаження, масу брутто, прибуття/вибуття, відсутні підписи відповідальних осіб).
Враховуючи вищевикладене, перевіркою не встановлено факту придбання ТОВ «Ливарний завод» у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») за перевіряємий період ТМЦ, а лише оформлення господарських операцій первинними документами.
Таким чином, ТОВ «Ливарний завод» неправомірно відображено у регістрах бухгалтерського обліку взаємовідносини з ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») та сформовано податкову звітність на підставі таких первинних документів.
При складанні відповідних первинних документів за нереальними операціями між ТОВ «Ливарний завод» та у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР»), які дійсно не відбулися, ТОВ «Ливарний завод» порушено норми частини першої ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХГУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) (далі - Закон № 996) та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (із змінами) (далі - Положення № 88).
Такі документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.
При перенесенні даних цих документів до облікових регістрів ПП «Крафт Сіті» порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону № 996, п.1.2 Положення № 88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 (далі - Інструкція № 291).
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення № 88 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996.
Згідно з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигід (витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість) виникають за наявності сукупності обставин які є передумовою їх формування.
Наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг чи їх оплата) не може бути підставою для включення, визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
ТзОВ «Ливарний Завод» задекларовано «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» (рядок 01 Декларацій) за 2021 рік в сумі 16 760 425 грн., за 2022 рік - в сумі 2 438 608 грн., за 2023 рік - в сумі 2 893 823 грн.
ТзОВ «Ливарний Завод» задекларовано «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» (рядок 02 Декларацій) за 2021 рік в сумі 413 233 грн., за 2022 рік - в сумі 88 200 грн., за 2023 рік - в сумі 103 444 грн.
Перевіркою повноти декларування ТОВ «Ливарний Завод» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» встановлено його заниження на загальну суму 327 225 грн., в т.ч.:
- за 2022 рік на суму 210 461 грн.;
- за 2023 рік на суму 116 764 грн.
Перевіркою задекларованих у рядку 04 Декларацій «Об`єкт оподаткування» ТОВ «Ливарний Завод» показників за 2021 рік в сумі 413 233 грн., за 2022 рік - в сумі 88 200 грн., за 2023 рік - в сумі 103 444 грн. встановлено його заниження на загальну суму 327 225 грн., в т.ч.:
- за 2022 рік на суму 210 461 грн.;
- за 2023 рік на суму 116 764 грн.
В бухгалтерському обліку операції відображено наступними проведеннями:
- Д-т 201 - К-т 631 на суму 872 104,08 грн. (документальне оформлення придбання матеріалів у ТОВ «СКТ-ДОВЕР» (попередня назва ТОВ «Горизонт-2015» за 2021 рік);
- Д-т 91 - К-т 201 на суму 210 461,50 грн. (списання ТМЦ за 2022 рік);
- Д-т 91 - К-т 201 на суму 116 763,91 грн. (списання ТМЦ за 2023 рік);
- Д-т 91 - К-т 201 на суму 13 915,6 грн. (списання ТМЦ за I півріччя 2024 року).
Перевірку правильності відображення задекларованих показників у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2024 рік буде здійснено при проведенні комплексної планової (позапланової) документальної перевірки ТОВ «Ливарний Завод» (декларації ТОВ «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД» за 2021, 2022, 2023 роки долучаємо).
Господарські операції між ТзОВ «Ливарний Завод» та ТОВ «СКТ-ДОВЕР» (попередня назва ТОВ «Горизонт-2015») фактично не здійснювались, тому первинні документи (договір, податкові накладні тощо) не є підставою для бухгалтерського обліку оскільки, не фіксують факт здійснення господарських операцій.
Оплата за нереальною операцією з придбання товарів, робіт, послуг не може впливати на визначення витрат згідно з п. 6 П(С)БО - 16, оскільки валюта балансу залишається незмінно, тобто не відбувається зменшення активів, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства.
Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним витрат для інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платниками витрат у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.
Зокрема, в постанові від 28.08.2021 року №500/721/19 Верховний Суд зазначає, що позивачем, спростовуючи обґрунтовані доводи податкового органу, не було надано доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника товару, враховуючи відсутність у останнього будь - яких трудових ресурсів для проведення відповідної господарської діяльності, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування даних податкового обліку позивача за господарськими операціями з вказаним контрагентом.
Для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання ТМЦ, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання товарів, робіт, послуг.
Надання податковому органу до перевірки всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком здійснення операцій без реальності їх здійснення тощо.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції не надано належної оцінки вищенаведеним нормам законодавства, не у повній мірі з`ясовані обставини справи, що призвело до невірного їх застосування та неправильного вирішення справи по суті.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 20.08.2024 №8990, №8991 наданих ГУ ДПС у Львівській області головним державним інспектором відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області та старшим державним інспектором відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області та на підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 15.08.2024 №4330-ПП проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Ливарний завод» з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «СКТ-ДОВЕР» (39950813) за період грудень 2021 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства. Перевірка проводилась в період з 20.08.2024 по 26.08.2024.
Відповідно до Наказу №4330-ПП від 15.08.2024 підставою призначення позапланової виїзної перевірки позивача вказано пп.16.1.5, пп.16.1.7 п. 16.1. ст. 16, пп.20.1.2. п. 20.1. ст. 20, пп. 73.3. ст.73, п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями) (далі також - ПК України) та доповідну записку управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області від 14.08.2024 № 104/13-01-07-08-14.
За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Львівській області складено Акт № 36701/13-01-07-08/13823051 від 02.09.2024 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ливарний завод» (13823051) з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «СКТ-ДОВЕР» (39950813) за період грудень 2021 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення ТОВ «Ливарний завод», зокрема, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», внаслідок чого товариством занижено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 58 901,00. Так, перевіркою не встановлено факту придбання товарів ТОВ «Ливарний завод» у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») за перевіряємий період, а лише оформлення господарських операцій первинними документами, відповідно ТОВ «Ливарний завод» неправомірно відображено у регістрах бухгалтерського обліку взаємовідносини з ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») та сформовано податкову звітність на підставі таких первинних документів, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 58 901 грн., в тому числі: за 2022 рік - на суму 37 883 грн., за 2023 рік - на суму 21 018 грн.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 10.10.2024 винесено податкове повідомлення-рішення № 43400/13-01-07-08, яким згідно з пп.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.2. ст. 123 та п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України донараховано позивачу грошове зобов`язання на суму 73 626,25 грн. (сімдесят три тисячі шістсот двадцять шість гривень двадцять п`ять копійок), з них: 58 901,00 грн. - за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 14 725,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись з наказом на проведення перевірки, висновками акту перевірки та спірним рішенням суб`єкта владних повноважень, ТзОВ «Ливарний завод» звернулось до суду з даним позовом.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вВідповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Статтею 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2. статті ПК України закріплено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно матеріалів справи, підставою призначення позапланової виїзної перевірки позивача відповідно до Наказу №4330-ПП від 15.08.2024 є пп.16.1.5, пп.16.1.7 п. 16.1. ст. 16, пп.20.1.2. п. 20.1. ст. 20, пп. 73.3. ст.73, п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України та доповідна записка управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області від 14.08.2024 № 104/13-01-07-08-14.
Підпункти 16.1.5 та 16.1.7 пункту 16.1. статті 16 ПК України передбачають загальний обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Підпункт 20.1.2. пункту 20.1 статті 20 ПК України, передбачає загальне право податкового органу отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Підпункт 73.3. статті 73 ПК України передбачає право контролюючого органу звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 ПК України, однією з яких є отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Також відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
У постанові від 22 лютого 2023 року у справі №620/309/20, Верховний Суд вказав, що надіслати на адресу платника (вручити платнику) обов`язковий письмовий запит з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження контролюючий орган має право лише у разі виявлення фактів, які свідчать про порушення таким платником податкового, валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, за наслідками отримання податкової інформації.
У наведеній вище постанові, покликаючись на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, зазначено, що аналіз норми підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України дає підстави для висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
У постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 820/4605/17, наголошено, що «змістовна конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов`язково. Внаслідок отримання такої інформації виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. Належною формою реалізації такого обов`язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.
З огляду на це, суд підставно вважав, що виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. При цьому у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки та оспорити його у суді, тоді суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №160/8721/23.
Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України є отримання платником податків належним чином оформленого запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Матеріали справи не містять доказів направлення позивачу належним чином оформленого запиту контролюючого органу, в якому б зазначалось про порушення позивачем відповідно валютного, податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за яким позивачу належало б надати пояснення та їх документальне підтвердження.
У постанові від 10.04.2024 у справі №826/26009/15 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого «незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23 сформулював правовий висновок, що у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.
З огляду на вказане, суд підставно зауважив, що відповідачем не доведено наявність як фактичних, так і правових підстав для призначення та проведення податкової перевірки. А посилання відповідача на доповідну записку управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області від 14.08.2024 № 104/13-01-07-08-14 не заслуговують на увагу з огляду на відсутність доказів вчинення контролюючим органом дій, які передують проведенню перевірки за вказаної в наказі підстави. При цьому, доповідна записка відповідачем також не надана.
Оскільки в спірному випадку були відсутні правомірні підстави для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, то суд дійшов правильного висновку, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 4330-ПП від 15.08.2024 слід визнати протиправним.
При цьому суд слушно вказав, що проведення перевірки всупереч положенням ПК України та не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України є самостійною підставою для скасування прийнятого ГУ ДПС у Львівській області за наслідками такої перевірки податкового повідомлення рішення №43400/13- 01-07-08 від 10.10.2024.
Окрім цього. Судом першої інстанції з`ясовано, що підставою прийняття оскаржуваного рішення було встановлення актом перевірки порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, п.5, п.6, п.7, п.9 П(С)БО 16 «Витрати», внаслідок чого товариством занижено суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 58 901,00 грн.. Так, перевіркою не встановлено факту придбання товарів ТОВ «Ливарний завод» у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») за перевіряємий період, а лише оформлення господарських операцій первинними документами, відповідно ТОВ «Ливарний завод» неправомірно відображено у регістрах бухгалтерського обліку взаємовідносини з ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») та сформовано податкову звітність на підставі таких первинних документів, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 58 901 грн., в тому числі: за 2022 рік - на суму 37 883 грн., за 2023 рік - на суму 21 018 грн».
Згідно із підпунктом14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (п. 22.1 ст. 22 ПК України).
Прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу(абзац 1 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України).
Розрахунок об`єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування: (1) якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). (2) якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно до п. 5. Розділу «Визнання витрат» Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. (п.6. П(С)БО 16).
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. При цьому собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До складу прямих матеріальних витрат, відповідно до п. 12. включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Національного положення (стандарту).
У даній спірній ситуації судом першої інстанції з`ясовано, що висновок контролюючого органу про заниження суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 58 901,00 грн. гуртувався на тому, що за результатами перевірки не підтверджується факт придбання товарів ТОВ «Ливарний завод» у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») за перевіряємий період, а лише оформлення господарських операцій первинними документами. Такий висновок контролюючим органом зроблено на підставі інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, за якою встановлено переважну відсутність операцій щодо придбання ТОВ «ГОРИЗОНТ-2015» (нова назва ТОВ «СКТ -ДОВЕР») будівельних матеріалів, які були реалізовані на адресу ТОВ «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД», чисельності працівників - 1 особа, відсутності основних засобів, зокрема спеціалізованої техніки, складськх приміщень, наявності рішення від 11.12.2019 про встановлення відповідності ТОВ «ГОРИЗОНТ 2015» (ТОВ «СКТ-ДОВЕР») п. 8. Критеріїв ризиковості платник податку.
Надаючи оцінку таким обставинам, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно цієї ж статті 1 Закону № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту поставки товарів, відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.
Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
За змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.4 цього Положення (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно матеріалів справи, 02 грудня 2021 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ 2015» (ТОВ «СКТ-ДОВЕР», код ЄДРПОУ 39950813) укладено Договір купівлі-продажу №21-12/17 від 02 грудня 2021 року, за умовами п. 1.1 якого продавець (ТОВ «СКТ-ДОВЕР») зобов`язався передати у власність покупця (Позивача) товар, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар в порядку і на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору, продаж товару здійснюється окремими партіями на підставі усних заявок Покупця. Видаткова накладна за умовами договору має містити в собі окремі товарні позиції та ціни на одиницю товару і є невід`ємною частиною Договору. Згідно з п. 3.1 Договору, сторони попередньо в усній формі погоджують ціну одиниці товару в кожній партії товару, що продається. Відповідно до п. 3.2 Договору, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок Продавця згідно видаткових накладних. Покупець може перераховувати кошти авансом. Згідно з п. 4.1 Договору, передача-приймання товару здійснюється в присутності уповноважених представників Сторін. Пунктом 4.2 Договору визначено, що моментом переходу права власності на Товар є момент фактичного приймання-передачі Товару Сторонами (представниками Сторін). Для цілей даного Договору та цілей податкового та бухгалтерського обліку Сторони домовились, що «моментом купівлі-продажу» партії Товару вважатиметься дата, проставлена на відповідній видатковій накладній. Відповідно до п. 4.3 Договору товар вважається переданим Продавцем і прийнятий Покупцем по кількості і якості з підписанням Сторонами накладних. Згідно з п. 4.4 Договору. Товар передається Продавцем і приймається Покупцем: за якістю; за кількістю та асортиментом згідно кількості, вказаної у видаткових накладних Продавця, підписаних представником Покупця. Відповідно до п. 4.5 Договору, Продавець надає покупцю наступні документи на Товар: - Видаткову накладну на Товар (оригінал). - Товарно-транспортну накладну на поставку товару. Згідно з п. 4.6 Договору, завантаження та вивіз товару зі складу Продавця здійснюється за домовленістю Сторін.
На виконання укладеного договору позивачем у ТОВ «ГОРИЗОНТ 2015» (ТОВ «СКТ-ДОВЕР») було придбано товар двома партіями 28 грудня 2021 року.
Так на підставі Видаткової накладної №28/12/1 від 28.12.2021 позивач придбав товар на загальну суму 522 047,90 грн., з них ПДВ - 87 007,98 грн.
Доставка товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Г113 від 28 грудня 2021 року, відповідно до якої вантажовідправником є ТзОВ «ГОРИЗОНСТ 2015», перевізником та вантажоодержувачем є позивач - ТОВ «ЛИВАРНИЙ ЗАВОД». Перевезення здійснювалось вантажним автомобілем, який належить позивачу - ТАТА LPT 613 ВС 6416 МЕ за маршрутом: с. Оброшине, вул. І. Богуна, 55 (пункт навантаження) до адреси: смт. Куликів, вул. Шевченка, 65, в підтвердження чого позивачем також подано подорожній лист №210 щодо виконання водієм рейсів з перевезення власного товару позивачем чотири рази протягом робочого дня.
Також на підставі Видаткової накладної №28/12/2 від 28.12.2021 позивач придбав товар на загальну суму 524 477,00 грн., з них ПДВ - 87 412,83 грн.
Перевезення здійснювалось автомобілем, який належить позивачу на праві оренди за Договором оренди №01/04/1 від 01.04.2 021 - вантажний спеціалізований фургон ТАТА LPT 613 ВС 7411 МВ, який є вантажним автомобілем виробництва Tata Motors (Індія). Перевезення та доставка товару (Бікроеласт ЕПП, у кількості 1280 м. кв.; Бордюр 1000*270*150, у кількості 200 шт.; Мішок для будівельного сміття, у кількості 315 шт.; Плівка стретч ручна 500*10, у кількості 190 кг.; Плівка стретч ручна 500*23, у кількості 126 кг.; Праймер бітумний, у кількості 45 шт.; Труба 17*2, у кількості 1,4 м.; Труба 20*2,8, у кількості 1,6 м.; Труба 30*20*2, у кількості 0,8 м.; Фарба акрилова СТ 53, у кількості 285 л.;) підтверджується товарно-транспортною накладною №Г112 від 28 грудня 2021 року та подорожнім листом №211 щодо виконання водієм рейсів з перевезення власного товару позивачем за маршрутом: с. Оброшине, вул. І. Богуна, 55 (пункт навантаження) до адреси: смт. Куликів, вул. Шевченка, 65 (пункт розвантаження).
Факт оплати вартості придбаного позивачем за Договором купівлі-продажу №21-12/17 від 02 грудня 2021 року у постачальника ТОВ «ГОРИЗОНТ 2015» (ТОВ «СКТ-ДОВЕР») товару підтверджується платіжним дорученням №2954 від 30 грудня 2021 року на суму 322 047,90 грн; призначення платежу - згідно договору №21-12/17 від 02 грудня 2021 року; платіжним дорученням №2953 від 30 грудня 2021 року на суму 200 000,00 грн.; призначення платежу - згідно договору №21-12/17 від 02 грудня 2021 року; платіжним дорученням №3006 від 26 січня 2022 року на суму 50 000,00 грн.; призначення платежу - згідно договору №21-12/17 від 02 грудня 2021 року.
На підтвердження вказаних господарських операцій позивачем також подано Оборотно-сальдові відомості: по рахунку №631 за період з 01.12.2021 по 01.08.2024, по рахунку №201 за 28 грудня 2021 року, які підтверджують зміни у складі активів позивача - оприбуткування та облік придбаного та отриманого товару.
При цьому суд вірно вказав, що вказані первинні бухгалтерські документи складені згідно із чинним законодавством, а саме Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Видаткові накладні містять усі реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: назву документа, дату і місце складання, назви підприємств, від імені яких складено документ, зміст та обсяги господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За вимогами статті 48 Закону про автотранспорт для водія одним із документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є товарно транспортна накладна (далі - ТТН) або «інший визначений законодавством документ на вантаж».
Відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 207) (далі Перелік №207), який втратив чинність 04.02.2022, водію юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, треба мати ТТН. Якщо ж здійснюються вантажні перевезення власного майна для власних потреб, відсутня вимога щодо обов`язкового оформлення товарно-транспортних накладних, оскільки, відповідно до п. 2 Переліку №207, для водія суб`єкта господарювання, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, слід мати накладну або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж. Документом, що підтверджує право власності на вантаж у цьому випадку є видаткова накладна, яка підтверджує виникнення права власності на товар у позивача.
Наведене підтверджується також п. 4.2. Договору, відповідно якого моментом переходу права власності на товар є момент фактичного приймання-передачі Товару сторонами та «моментом купівлі-продажу» партії товару вважається дата проставлена на відповідній видатковій накладній. Тобто, 28 грудня 2021 року позивач здійснював перевезення власного товару. Відтак, використання власного/орендованого транспортного засобу для здійснення перевезення власного товару не потребує обов`язкового оформлення товарно-транспортної накладної.
Також судом першої інстанції з`ясовано, що у власній господарській діяльності позивач використовує навантажувач, за допомогою якого здійснювались розвантажувальні роботи. Навантажувальні роботи здійснювались силами та за рахунок продавця.
Відхиляючи доводи контролюючого органу про нереальність господарських операцій з ТОВ «ГОРИЗОНТ-2015», з огляу на переважну відсутність операцій щодо придбання ТОВ «ГОРИЗОНТ-2015» (нова назва ТОВ «СКТ -ДОВЕР») будівельних матеріалів, які були реалізовані на адресу ТОВ «Ливарний завод» суд підставно зауважив, що джерелом доказу такого порушення ТОВ «ГОРИЗОНТ-2015» є виключно Єдиний реєстр податкових накладних. Проте доказів, зокрема, первинних бухгалтерських документів, проведених перевірок, якими встановлено таку переважну відсутність, а також яких саме товарів така відсутність встановлена, не врахування обставини наявності доказів у відповідача щодо придбання частини товарів, періоду придбання товарів матеріали справи не містять.
Також суд вірно вважав безпідставними доводи відповідача і щодо відсутності спеціалізованої техніки, оскільки відповідачем не доведено, яке відношення вказана техніка має саме до поставки товару за укладеним між сторонами договором. Наявність/відсутність спеціалізованої техніки у контрагента не впливає на чинність господарської операції з купівлі-продажу товарів.
Щодо прийняття 11.12.2019 рішення про встановлення відповідності ТОВ «ГОРИЗОНТ 2015» (ТОВ «СКТ-ДОВЕР») п. 8. Критеріїв ризиковості платника податку, то суд вірно зазначив, що віднесення ТОВ «ГОРИЗОНТ 2015» (ТОВ «СКТ-ДОВЕР»), до ризикових щодо відносин з іншими контрагентами не має впливу на чинність здійснених господарських операцій з позивачем, оскільки таке рішення датоване 2019 роком, а господарські операції здійснювалися значно пізніше зі спливом двох років. Даних про дійсність вказаного рішення на момент здійснення спірних господарських операцій відповідачем не подано. Водночас, податкові накладні, виписані позивачем на вказані господарські операції контролюючим органом своєчасно зареєстровані - №35 від 28.12.2021 та №Г112 від 28.12.2021.
При цьому суд слушно зауважив, що одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо суд не встановив фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
В акті перевірки відповідач вказує, що придбання товарів у вказаного контрагента не було обумовлено розумними економічними причинами (діловою метою) та відповідно такі операції були спрямовані на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем, тобто позивачем.
Однак, відповідачем в акті перевірки не зазначено, що доцільність господарських операцій для позивача взагалі ним досліджувалась. Водночас за доводами позивача придбаний у ТОВ «ГОРИЗОНТ 2015» (ТОВ «СКТ-ДОВЕР») товар, був використаний як сировина та матеріали для виготовлення кінцевої продукції - ігрові елементи дитячих майданчиків (машинки і т.п.), лавочки в асортиментів, урни тощо для замовників, також придбаний товар був використаний при проведенні ремонтних робіт цеху.
При цьому судом встановлено, що 01 серпня 2022 року між позивачем та ТОВ «ЗАХІДЄВРОБУД» (код ЄДРПОУ 43136322) було укладено Договір про надання послуг по виготовленню готової продукції №01-08-4 від 01 серпня 2022 року, в рамках якого, зі своїх власних матеріалів позивачем виготовлялась відповідна продукція (п. 1.1 Договору). Зобов`язання за Договором про надання послуг по виготовленню готової продукції №01-08-4 від 01 серпня 2022 року було виконано, про що було підписано відповідні Акти здачі-приймання послуг: №б/н від 25 листопада 2022 року та №б/н від 22 лютого 2023 року. Під час виготовлення готової продукції (лавки 11 шт, урна для сміття 22 шт) позивачем були використані ТМЦ придбані у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР»).
Також 03 серпня 2023 року між позивачем та ПП «ЗАХІДБУД-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 35327477) було укладено договір підряду в спрощеному порядку. В рамках діяльності за вищезазначеним договором позивачем було виготовлено та передано товар (лавка в кількості 15 шт. та урна для сміття в кількості 8 шт на загальну суму 256 800,00 грн.), про що було підписано Видаткову накладну №31 від 18 вересня 2023 року. Для виготовлення товару для ТОВ «ЗАХІДБУД-ПЛЮС» було використано ТМЦ, придбані у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР»), а саме Саморіз до дерева 3,5*55, у кількості 750 шт.; Лист 2, у кількості 87.6 кг.; Саморіз до дерева, у кількості 3,6°25, у кількості 160 шт.; Гайка шестигранна, у кількості 12 шт.; Грунтівка концентрат акрилова, у кількості 8 л.; Грунтівка універсальна ЄC, у кількості 1 шт.; плівка стреч ручна 500,100, у кількості 2 кг.; Фарба акрилова СТ 53, у кількості 5 л.; Труба 100*60*4, у кількості 270,9 кг.; Шпаклівка, у кількості 2 кг.; Праймер бітумний, у кількості 1 шт.; Грунт емаль антикорозійна 3в1, у кількості 10 л.
02 серпня 2023 року між позивачем та ТОВ «ВЕЛЬТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 40266233) було укладено Договір поставки №06 від 02 серпня 2023 року щодо поставки обладнання для дитячого майданчика. Для виготовлення товару для ТОВ «ВЕЛЬТ КАПІТАЛ» було використано ТМЦ, придбані у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР») , а саме: Tруба 20*2,8, у кількості 1,103 т.; кутник 75*75 *6,0мм, у кількості 17,27 кг.; Смуга 40*4 у кількості 102,04 кг.; Гайка M 12, у кількості 68 шт.; Лист 2, у кількості 0,63 кг; Смуга 50*4, у кількості 18,82 кг; Круг 10 мм, у кількості 1,2 кг.; Труба 30*20*2, у кількості 42,71 кг.; Смуга 60*6, у кількості 0,15 кг.; Смуга 30*40, у кількості 0,76 кг.; Труба 100*100*3, у кількості 4,22 кг.; кутик 50°50 5,0 мм 6 м, у кількості 6,58 кг.; Саморіз по металу 3,5*25, у кількості 101 шт.; Саморіз до дерева 3,5*25, у кількості 54 шт.; Гайка M 16, у кількості 23 шт.; Гайка M 12, у кількості 293 шт.; Гайка шестигранна, у кількості 3шт.; Труба 17*2, у кількості 0,003 |т.; кутик 125*125* 8,0мм, у кількості 6,16 кг.; Лист г/к 12,5*1,2*2.5, у кількості 0,1 кв. м.; грунт емаль антикорозійна 3в1 27 л.; Фарба акрилова СТ 53, у кількості 32 л.; плівка стреч ручна 500,100, у кількості у кількості 4 шт.; Праймер бітумний, у кількості 1 шт.; Шпаклівка, у кількості 2 кг.; Сверло 15,0, у кількості 2 шт.
02 жовтня 2023 року між позивачем та ПП ВКФ «БУДМОНТАЖСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 22784491) було укладено Договір поставки №7 від 02 жовтня 2023 року. Для виготовлення товару для ПП ВКФ «БУДМОНТАЖСЕРВІС» було використано ТМЦ, придбані у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР»), а саме: Tpyбa 20*2,8, у кількості 0,097 т.; Труба 30*0*2, у кількості 18 кг.; Tpyбa 100*60*4, у кількості 33 кг.; Смуга 40*4, у кількості 1,51 кг.; Смуга 50*4, у кількості 14,16 кг.; кутник 50*50 5,0мм, у кількості 7,37 кг.; Лист 2, у кількості 14,61 кг.; Гайка M 12, у кількості 142 шт.; Гайка M 16, у кількості 20 шт.; Саморіз по металу 3,5*25, у кількості 30 шт.; Саморіз пo металу 3,5*55, у кількості 24 шт.; Труба 17*2, у кількості 0,007 т.; Круг 8мм, у кількості 0,12 кг.; Круг 10мм, у кількості 1,59 кг.; Шпаклівка, у кількості 2 кг.; Праймер бітумний, у кількості 2 шт.; Фарба акрилова СТ 53, у кількості 22 л.; плівка стреч ручна 500,100, у кількості 3 шт.; плівка стреч ручна 500,23, у кількості 3 шт.; Грунтівка концентрат акрилова., у кількості 10 л.; Сверло 15,0, у кількості 2 шт.; грунт емаль антикорозійна 3в1 у кількості 21,5 л.
26 липня 2021 року між позивачем та ТОВ «АЛЬТБУД ЛВ» (код ЄДРПОУ 41390227) було підписано Договір поставки №07/21 від 26 липня 2021 року. Для виготовлення товару для ТОВ «АЛЬТБУД ЛВ» було використано ТМЦ, придбані у ТзОВ «Горизонт-2015» (нова назва ТОВ «СКТ-ДОВЕР»), а саме: Гайка М 12, у кількості 144 шт.; Смуга 60°6, у кількості 6,2 кг.; Смуга 50*4, у кількості 42, 6 кг.; Саморіз до дерева 3,5°55 у кількості 56 шт.; Лист 2, у кількості 155,2 кг.; Саморіз до дерева 3,5*55, у кількості 560 шт.; Грунтівка універсальна EC у кількості 2 шт.; Грунт емаль антикорозійна 3 в 1, у кількості 15 л.; Шпаклівка, у кількості 1 кг.; Фарба акрилова СТ 53 у кількості 2 л.; Плівка стреч. ручна 500, 100, у кількості 2 шт.; Сверло 15,0, у кількості 1 шт..
13.05.2024 між позивачем та ТОВ «ЗАХІДБУДПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 35630286) було підписано Договір поставки №2-05 від 13.05.2024. Товар було поставлено в повному обсязі, на підтвердження чого надано Видаткову накладну №22 від 14.05.2024 та товарно-транспортну накладну №22/2 від 14.05.2024.
Окрім цього, в підтвердження використання ТМЦ для власних цілей та списання товару позивачем подано акти списання товару №1 від 31 січня 2022 року на загальну суму 165 937,00 грн., №3 від 17 лютого 2022 року на загальну суму 9 938,66 грн., №27 від 25 листопада 2022 року на загальну суму 34 585,84 грн, №4 від 22 лютого 2023 року на загальну суму 18 940,00 грн., №9 від 01 вересня 2023 року на загальну суму 62 247,91 грн., № 10 від 18 вересня 2023 року на загальну суму 62 247,91 грн., №18 від 29 листопада 2023 року на загальну суму 19 275,87 грн, № 8 від 14 травня 2024 року на загальну суму 19 275,87 грн..
Матеріали справи не містять доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані па отримання виключно необґрунтованої податкової вигоди.
Також відсутні докази, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №340/422/19.
При цьому суд правильно вважав, що вищенаведені документи бухгалтерського обліку ТзОВ «Ливарний завод», якими оформлено спірні господарські операції не мають дефектів і відповідають вимогам Закону № 996-ХІV, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку. Вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами у розумінні статей 73-76 КАС України.
Щодо недоліків у первинних документах, на які звертає увагу контролюючий орган, а саме у наданих для перевірки видаткових накладних щодо придбання ТМЦ не ідентифіковано особу (прізвище, ім`я та по батькові), що відповідальна за здійснення господарської операції і правильність оформлення, то суд правильно зазначив, що з боку позивача єдиною особою, відповідальною за здійснення господарських операцій є директор. Цей факт також відображено відповідачем в п. 2.2. Акту перевірки, яким визначено, що у періоді, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність платника податків був керівник ОСОБА_1 » відповідно до протоколу загальних зборів учасників від 11.01.2021 №1. Висновки про відповідальність саме директора за здійснення господарської операції і правильність її оформлення також підтверджується посадовою інструкцією директора підприємства №б/н від 12.01.2021.
Щодо особи, відповідальної за оформлення господарської операції з боку постачальника, то такою особою також є керівник постачальника Назар Бурський, ім`я та прізвище, а також підпис особи, відповідальної з відвантаження ТМЦ наведено у видаткових накладних, наданих до перевірки.
При цьому суд правильно вказав, що Верховний Суд послідовно підтримує позицію про те, що формальні недоліки первинних документів повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи, сама собою наявність, або відсутність окремих документів, зокрема, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце. Така позиція наведена Верховним Судом у справі № 803/1810/16 постанова від 15.02.2023, справі № 805/4446/15-а від 24.01.2020,
Також Верховний Суд у справі №815/4998/16 від 19.09.2023 відзначив, що недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для не визнання факту господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.
Відповідно до статті 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
В силу приписів статей 44, 83 ПК України, посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов`язані врахувати надані позивачем первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій.
Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлено, зокрема, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Верховний Суд у справі № 826/10104/16 із посилання на підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначив, що за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.
З огляду на вказане вище, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що оспорюванні податковим органом господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мсти. Товар отриманий від контрагента мав реальний і товарний характер та був використаний в процесі господарської діяльності позивача. Зазначені господарські операції призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника, були обумовлені рухом ТМЦ та підтверджені належними первинними документами, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік.
При цьому, позивач не має обов`язку відслідковувати правильність чи законність ведення господарської діяльності кожним із його контрагентів. Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «ГОРИЗОНТ 2015» підтверджується первинними документами, відбувся реальний рух активів в процесі здійснення цих операцій, а тому відсутні законні підстави для визначення позивачу податкових зобов`язань. Допущені самим контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо цього ж контрагента та не впливають на податкові зобов`язання позивача. Наявність у позивача податкових та видаткових накладних по господарських операціях, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, повністю підтверджують законність нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача.
Також, неподання контрагентами фінансової та податкової звітності, або ж подання її з порушенням строків, чи з допущенням помилок, і взагалі будь-яке порушення податкової дисципліни, не може свідчити про неотримання товару позивачем від постачальників, а наслідки такого порушення перекладатися на контрагентів, з якими постачальник перебуває у взаємовідносинах. Формування суб`єктом господарювання витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутня інформація та документи, які б свідчили про проведення контролюючим органом перевірок контрагента ТОВ «ГОРИЗОНТ 2015», як наслідок, відсутнє належне документальне підтвердження відсутності у цих господарсько-правових стосунків з іншими суб`єктами господарювання щодо закупівлі товару, а отже відповідачем не спростовано жодними належними та допустимими доказами відсутність факту здійснення контрагентом позивача господарських операцій.
Наведеним вище, спростовуються висновки відповідача про те, що отримання позивачем товару від ТОВ «ГОРИЗОНТ 2015» фактично не відбувалося.
ТзОВ «Ливарний завод» на підтвердження реальності господарських операцій та фактичного руху активів надало відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку: видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, особові рахунки. Окрім цього до матеріалів справи було долучено подорожні листи для підтвердження транспортування товару.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вірно вважав неправомірним висновок податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 58 901 грн., в тому числі: за 2022 рік - на суму 37 883 грн., за 2023 рік - на суму 21 018 грн..
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі №380/1082/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко